Транснаціональний капітал та механвзм його функціонування

Серед суб’єктів  світового господарства виділяються  наступні: міжнародні організації різного рівня; міжнародні фінансові центри; національні підприємства різного рівня; транснаціональні компанії та транснаціональні банки, капітал яких інвестований в багатьох країнах світу і які займаються бізнесом в різних державах, регіонах та в світовому господарстві в цілому; фізичні особи, які в певному ступені впливають на ті чи інші процеси, що відбуваються в світовому господарстві.

Характерною особливістю  глобалізації є рух міжнародних  потоків, які в умовах лібералізації  міжнародних ринків майже не є  підконтрольними національними законодавствами. Під міжнародними потоками розуміються переважно потоки капіталів та інформації, які циркулюють між транснаціональними корпораціями, таким чином відкриваючи чималі можливості для ТНК в оперуванні та веденні бізнесу в світовому масштабі. Саме це значно стимулює розвиток останніх та збільшує їх глобальний вплив.

Визначальну роль в сучасному світовому господарстві відіграють транснаціональні компанії, яких на при кінці ХХ-го, початку  ХХI-го ст. нараховувалось 55000 з приблизно 500000 філій в різних країнах світу. Але найбільш потужними з них виявляється приблизно 10 відсотків, які займаються діяльністю глобального масштабу [7,с.80].

В становленні  позицій ТНК, важливу роль відіграв технологічний прогрес в системах телекомунікації та  інформації. Саме «інформаційна революція» значно прискорила та посилила процеси інтернаціоналізації і глобалізації через усунення технологічних та комунікаційних бар’єрів і сприяла досягненню ТНК глобального рівня господарювання. ТНК формують міжнародні виробничі комплекси, отримують можливість використання переваг міжнародного розподілу праці та міжнародної кооперації виробництва, роблячи, таким чином, великий вплив на весь характер міжнародних економічних відносин та стан міжнародної торгівлі.

Вплив транснаціональних  корпорацій на економіку окремих  країн у деяких випадках може бути надто значним, особливо це стосується країн, що розвиваються. Зазвичай саме в ці країни ТНК транспортують  трудомісткі та енергоємні виробництва, які потребують великої кількості різноманітних матеріалів.

Глобальні процеси  переділу світового ринку торкаються різних галузей, в яких спостерігається  домінуюче становище ТНК. Переступивши національні кордони, транснаціональний  капітал створив нову систему  міжнародних економічних і фінансових відносин, в яких значну роль, якщо не визначальну, стали відігравати наддержавні утворення та об’єднання, тобто ТНК.

Українська  держава все активніше інтегрується у всесвітній ринок. Потужні вітчизняні фінансово-промислові групи існують, але їх кількість на сьогоднішній день ще замала, бо за загальними критеріями формування ТНК не всі відповідають належному рівню. Українські компанії значно молодші за своїх іноземних конкурентів, які нарощували “м’язи” десятками, а іноді і сотнями років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ

 

Напрямки вдосконалення функціонування транснаціонального капіталу в Україні.

 

Великомасштабні операції та могутність сучасних ТНК  привертають до себе інтерес суспільства, що сприяє появі різноманітних досліджень їхньої діяльності та впливу на економіку України. При цьому більшість дослідників вважають, що прямі іноземні інвестиції ТНК є безсумнівним благом, а від обсягів їх залучення залежить структурна перебудова економіки України, технічна і технологічна модернізація як самого виробництва, так і всієї економічної та соціальної інфраструктури. Вважається, що залучений в Україні обсяг ПІІ в декілька разів менший, ніж його можна було б отримати, виходячи з економічного потенціалу країни, і безпосередньо, значно менший за необхідний [16,с.254]. Багато вчених пропонують використовувати в Україні відносно вдалий досвід країн Південно – Східної Азії та Східної і Центральної Європи, які залучили значні обсяги закордонних інвестицій ТНК та у цілому досить успішно інтегрувалися у світове господарство.

Діяльність  ТНК для національної економіки  окремої країни має як позитивні, так і негативні наслідки, при  чому, як правило переважають позитивні. До позитивних можна віднести: зростання ефективності виробництва і рівня зайнятості, створення і модернізація діючих підприємств з використанням зарубіжного досвіду, нових технологій, вища продуктивність праці, якість товарів та послуг тощо. До недоліків – вивезення основної частини прибутку, установлення монопольних цін, порушення законів, забруднення довкілля, вивозу кваліфікованої робочої сили тощо[22,с.71].

Експансія іноземних  ТНК на Український ринок розпочалась  одразу після проголошення незалежності України. У наш час на вітчизняному ринку сьогодні працюють такі глобальні корпорації: Coca-Cola, SAMSUNG, TOYOTA, NESTLE, NOKIA, METRO, BRITISH AMERICAN TOBACCO та деякі інші ТНК. Великі промислові консерни, такі як, наприклад, Westing house, Exxon-Mobil чи General Electric на українському ринку на жаль, відсутні. Винятком є Mittal Steel, для якої її український актив – Криворіжсталь – проміжна, а не кінцева ланка виробничого ланцюга [21].

З метою створення  належних умов для ефективного залучення  іноземного капіталу в економіку  України та збільшення його обсягів приділяється значна увага уряду питанням удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо державного регулювання процесів іноземного інвестування.

Важливим фактором, що стимулює інвестування в Україну  є інтеграційні процеси, в яких бере участь Україна. Вступ України до СОТ може збільшити об’єм, за деякими розрахунками, на 500 млн. дол. США у рік [3]. Це пов’язано з тим, що українська влада взяла на себе певні зобов’язання, які повинна виконувати, таким чином ТНК можуть прогнозувати зміни зовнішньоторговельної політики України у певних межах окреслених СОТ. Внутрішній рух товарів в середині ТНК, який для України буде мати вигляд експорту чи імпорту і стає незалежним від політичної чи економічної кон’юктури всередині України.

У цілому Європа готова співпрацювати з чинною владою, яка почала займатися непопулярними реформами. Про це свідчить вступ України до Енергутичного співтовариства, що сприятиме залученню інвестицій для розширення можливостей та вдосконалення існуючої енергутичної інфраструктури, подальшому розвитку та інтеграції українських енергетичних мереж до європейської системи [19]. Очікується, що співпраця між Україною і Євросоюзом для створення зони вільної торгівлі дасть можливість залучити до 16 млрд. євро інвустицій в економіку України, це наблизить її до членства в Європейському Союзі [8].

Покращення  міжнародного інвестиційного іміджу міг  би спричинити вступ України до НАТО, адже західні інвестори схвалюють  членство в західних інституціях, яке  сприяє стандартизації економічних правил. Вступ до НАТО Румунії та Болгарії спричинив подвоєння темпів росту зростання інвестицій в економіку цих країн [14].

Важливим питанням для української економіки є  вихід на міжнародний ринок та забезпечення конкурентоспроможності на ньому шляхом створення власних ТНК та ПФГ. Створення власних українських ТНК та ПФГ дозволить певною мірою захистити національні економічні інтереси, сприятиме подальшому розвиткові українських господарських структур, інтернаціоналізації їхнього виробництва, інтеграції України у світову економіку, її участь в глобальних трансформаційних процесах.

Сьогодні небагато українських компаній відповідають ознакам ТНК, які функціонують в  різних галузях і займають ключові  позиції у базатьох регіонах світу. У машинобудуванні важливе значення має найкрупніша в Україні транснаціональна компанія “УкрАВТО”. Основна мета якої – відродження вітчизняного автомобільного ринку. Активи  “УкрАВТО” на кінець 2010 року склали 3,945 млрд. грн. Корпорація експортує автомобілі в країни СНД і далекого зарубіжжя [22,с.14].

Україна давно  вже втратила свої позиції, як металургійна держава. Це пов’язано з продажем таких метелургійних гігантів, як “Індустріальний Союз Донбасу”, та “АрселорМіттал Кривий Ріг”. ІСД входить до числа найбільших транснаціональних компаній, що займаються виробництвом сталі у Центрально – і Східноєвропейському регіоні, а також входить до числа 30 найбільших маталургійних компаній світу за версією Міжнародного інституту чавуну та сталі. Відкрите акціонерне товариство “АрселорМіттал Кривий Ріг” – найкрупніше підприємство гірничо-металургійного комплексу України, унікальне за своїми масштабами й можливостями з повним металургійним циклом. За підсумками 2010 року чистий прибуток “АрселорМіттал Кривий Ріг” склав 1,2 млрд. грн. [22,с.16].

Кондитерська  промисловість не настільки щедра  на кількість брендів. Найсильніший в конкондитерській галузі бренд “Рошен” – лідер національного ринку кондитерських виробів. Близько 25% всіх українських солодощів випускається на фабриках і підприємствах – Київської, Вінницької, Маріупольської і Кременчуцької областей. Корпорації в 2010 році заробили понад 1 млрд. дол. США.

“Систем Капітал Менеджмент” (СКМ) – найбільша фінансово-промислова група України. Діяльність сконцентрована в чотирьох основних сферах: металургія і видобуток вугілля; виробництво електроенергії; банківська справа і страхування; телекомунікації. Крім українських активів СКМ володіє компаніями в країнах Євросоюзу і Швейцарії. Чистий прибуток компанії за підсумками 2010р. склав близько 3 млрд. 716 млн. грн.

Найбільші перестановки в результаті фінансової кризи відбулися  у банківській сфері, в результаті якої за 2010рік 10 найбільших вітчизняних  банків одержали збиток в 1,3 млрд. грн. Банки, функціонують на українському ринку  та відповідають ознакам ТНК, відчули на собі тягар кризи. До них відносяться: “Приватбанк”, “Укрсиббанк”, “Райффайзен Банк Аваль” тощо. За рейтингом надійності банківських вкладів вищий рівень надійності отримав “Приватбанк”, який закінчив 2010 рік з прибутком – 1,37 млрд. грн. і найвищим приростом вкладів фіз. осіб – 20,45 млрд.грн. та “Райффайзен Банк Аваль”, фінансові показники якого дещо нівелювалися спадом роздрібного депозитного портфеля на 6% за 2010рік [22,с.18].

Для формування українських транснаціональних  угрупувань доцільно:

1. Сприяти формуванню потужних національних ПФГ, які мають стати основою транснаціональних структур.
2. Внести в закон “Про промислово-фінансові групи в Україні” зміни щодо скасування наступних положень, які ускладнююсь створення ПФГ: вимоги про обов’язкову участь підприємств у державних програмах розвитку пріоритетних галузей і структурної перебудови економіки, а відповідно й обмеження ПФГ терміном дії подібних програм; вимоги до обсягів реалізації терміну існування кінцевої продукції на другий рік функціонування (100млн.дол.США); обмеження участі в ПФГ лише одного банку тощо.
3. Запровадити стимулювання участі фінансових організацій в формуванні ПФГ.
4. Уніфікувати законодавчі норми, що регулюють функціонування таких структур. Відповідними нормативними актами має бути вирішення комплексу питань щодо розподілу власності учасників інтегрованих структур, враховувати відмінності в системах ціноутворення та оподаткування в середині коопераційного ланцюга.
5. Розробити та запровадити “ПІІ – стратегію”, яка з метою забезпечення економічної безпеки держави сприяла б адресному залученню та ефективному використанню ПІІ, виходячи з пріоритетів економічного розвитку, концепції структурної перебудови економіки та промислової політики, стратегії національної безпеки України [1].

Таким чином, сучасний стан економічного розвитку є досить складним для успішної діяльності ТНК  в Україні. Стратегія залучення  Україною інвестицій ТНК має базуватися на формуванні збалансованої системи  умов та факторів, які роблять українську економіку привабливою для ТНК. Успіх цієї стратегії прямо залежитиме від врахування стратегічних завдань і мотивації ТНК від її узгодженості з глобальною стратегічною орієнтацією. При реалізації стратегії залучення інвестицій ТНК в повній мірі мають враховуватися інтереси України, а також як позитивні так і негативні наслідки, які несуть світові ТНК для неї.

Найбільшими результатами діяльності світових ТНК на ринку  України повинно стати: забезпечення сталого зростання української  економіки, глибоку інтеграцію економіки України в світову економіку, високий рівень технологічного розвитку українських підприємств, підвищення добробуту населення України до рівня розвинених країн Європи, формування могутніх ТНК українського походження та вступ України до Європейського Союзу.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Дослідивши дану тему ми можемо зробити наступні висновки:

1. Транснаціональний капітал виник давно, і це перш за все пов’язано з розвитком відносин між країнами, а також з тим, що фірми хотіли вийти за межі економіки своєї країни, щоб отримивати більші прибутки.
2. ТНК є домінуючою формою функціонування міжнародного капіталу. Вони являють собою мережу взаємопов’язаних підприємств, які походять з однієї країни і мають свої складові та філії в інших країнах. На відміну від національної компанії, ТНК переносить за кордон не сам товар, а процес інвестування, поєднуючи його із закордонною робочою силою в рамках міжнародного виробництва.
3. В останні роки відбулася істотна зміна інвестиційної стратегії ТНК: основні потоки капіталів (більше 80 %) тепер спрямовуються на фінансування операцій по злиттям і поглинанню. Це означає те, що ТНК воліють не створювати нові виробничі потужності за кордоном, а купують уже діючі підприємства, які випускають продукцію і мають свою частку на національному ринку. Ця стратегія дозволяє ТНК у найкоротший термін і при відносно невеликих витратах (якщо операція здійснюється в країнах, що розвиваються, чи в країнах з перехідною економікою) вийти на ринок приймаючої країни. Нова стратегія ТНК нівелює основні позитивні наслідки залучення прямих закордонних інвестицій для приймаючої країни, тому що купівля ТНК місцевої компанії може і не супроводжуватися передачею новітніх технологій, значним збільшенням робочих місць і зростанням експортних постачань. Можливий навіть зворотний ефект, пов’язаний з ростом імпорту через те, що в більшості випадків ТНК віддають перевагу купівлі за трансфертними цінами комплектуючих і сировини у своїх виробничих структурах за кордоном. Крім цього, за припливом капіталу через досить короткий термін спостерігається відтік із країни капіталу, що вивозиться іноземним інвестором як доход від своїх інвестицій.
4. Глобалізація міжнародної інвестиційної, торговельної та виробничої діяльності сприяла зміцненню ринкової влади транснаціональних корпорацій, дозволила їм отримати монопольний контроль над більшістю ринків країн, що розвиваються, і держав СНД. З іншого боку, можливості національних урядів щодо регулювання діяльності філіалів ТНК, є обмеженими. Це обумовлено двома чинниками: наявністю у ТНК (завдяки значним фінансовим ресурсам та можливості створення новітніх технологій) конкурентних переваг стосовно місцевих компаній та значним тиском на національні уряди з боку могутніх міжнародних економічних організацій – МВФ і СОТ. Відмова від співробітництва з переліченими установами призводить до економічної ізоляції країни.