Транснаціональний капітал та механвзм його функціонування

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………3

1.Теоретичні аспекти дослідження транснаціонального капіталу…………..5

1.1. Виникнення  та сутність транснаціонального  капіталу………...…........5

1.2. Основні суб’єкти  транснаціонального капіталу та  характеристика      їх діяльності…………………………………………………………...............9

1.3. Механізм  функціонування транснаціонального капіталу……………12

2. Оцінка  функціонування транснаціонального  капіталу в світі та Україні……………………………………………………………………………...17

2.1. Особливості функціонування транснаціонального капіталу в світі…17

2.2. Динаміка  розвитку та структура транснаціонального капіталу в Україні………………………………………………………………………..24

2.3. Вплив транснаціонального капіталу на розвиток економіки……...…29

3. Шляхи  вдосконалення функціонування транснаціонального капіталу в Україні……………………………………………………………………………...35

Напрямки вдосконалення  функціонування транснаціонального капіталу в Україні………………………………………………………………………..35

Висновки…………………………………………………………………………...40

Список  використаної літератури……………………………………………….42

 

Вступ

 

Посилення транснаціональних  банків і підвищення їхньої ролі в процесі консолідації банківського і промислового капіталу є одним з найбільш політичних моментів у світовій економіці останнім часом. Транснаціональний капітал, представлений насамперед транснаціональними компаніями, і транснаціональними банками, у силу об’єктивних закономірностей свого розвитку прагне до подальшого розширення економічної влади. Транснаціональний капітал у своєму русі і розвитку орієнтується винятково з країни в країну. 

Коли інтереси транснаціонального капіталу збігаються з інтересами певних національних держав, транснаціональні банки забезпечують їм значні і навіть вирішальні конкурентні  переваги на світовому ринку. Країни з розвинутою ринковою економікою активно підтримують власні транснаціональні компанії і банки, що у свою чергу створює умови для надходження податкових коштів від широкої міжнародної діяльності. А також розширення економічного, а потім і політичного впливу, допомагають установити контроль над економікою деяких закордонних країн.

Транснаціональний капітал став реальною силою, що фокусує  рух світових фінансових ресурсів. Транснаціоналізація – якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створенням транснаціонального капіталу. Цей процес характеризується переміщенням транснаціонального капіталу з країн з його відносно надлишковою кількістю, в країни, де він знаходиться в дефіциті, проте в надлишку є інші чинники виробництва (праця, земля, корисні копалини), що не можуть бути раціонально використані у відтворювальних процесах через нестачу капіталу.

Для повного  розуміння мотивації ТНК необхідно  розглянути трактування вчених.

Розвитком теорії міжнародного руху капіталів послужили класичні економічні теорії ХІХ століття (теорія А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. С. Мілля).

У концепцію  транспортного капіталу свій внесок зробили також економісти Дж. А. Гобсон, Дж. М. Кейнс, англійський економіст  Р. Харрод.

У 1960 р. транснаціональним  капіталом займалися С. Хаймер, Г. Кинделебергер.

З 1970 – 1980рр. в  центрі дослідження транснаціональних  витрат можна вважати теорію Дж. Дамінга.

Об’єктом дослідження курсової роботи виступає транснаціональний капітал, оскільки він відіграє основну роль в процесі транснаціоналізації світової економічної системи.

Предметом дослідження є специфіка функціонування, особливості діяльності транснаціонального капіталу, а також тенденції розвитку і їх вплив на світові економічні процеси.

Метою даної курсової роботи є вивчення оцінки тенденцій розвитку транснаціонального банківського капіталу в глобальному економічному просторі.

Для досягнення цієї мети ми ставимо перед собою  такі завдання:

• вивчити книги та статті в періодичних виданнях, присвячені цій темі;
• визначити значення транснаціонального капіталу, механізму його функціонування;
• дослідити передумови виникнення транснаціонального капіталу;
• визначити основні суб’єкти і дати характеристику їх діяльності.

Дана курсова  робота складається із наступних частин – вступу, трьох розділів і висновків.

 

1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО  КАПІТАЛУ

 

1. Виникнення та сутність транснаціонального капіталу

 

Наприкінці  ХХ – на початку ХХІ ст. спостерігається  інтенсивне зростання зовнішньоекономічної діяльності, в якій транснаціональні корпорації (ТНК) виступають торговцями, інвесторами, розповсюджувачами сучасних технологій, стимуляторами міжнародної трудової міграції. Ці компанії відіграють провідну роль в інтернаціоналізації виробництва, у процесі розширення і поглиблення виробничих зв’язків між підприємствами різних країн. ТНК займають передові позиції у світовому виробництві в галузях електроніки, автомобілебудування, хімічній і фармацевтичній промисловості. З діяльністю ТНК пов’язані сподівання й розчарування більшості країн світу, оскільки ці корпорації створили розвинуту мережу виробничої, науково – технічної, інвестиційної, торгової та культурної взаємозалежності країн. З огляду на це знання закономірностей виникнення і тенденцій розвитку транснаціональних форм капіталу є передумовою розуміння сучасних процесів розвитку світової економіки і глобального ринкового середовища, формує методологічні основи опанування складними процесами міжнародного руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили. Без усвідомлення ролі ТНК у сучасному світі неможлива достовірна оцінка його реалій, економічних, політичних, культурних та інших відносин [13,с.13].

Міжнародні корпорації, з  одного боку є продуктом міжнародних  економічних відносин, що швидко розвиваються, а з іншого боку, самі представляють могутній механізм дії на них, а також на національні економіки окремих країн. На сьогоднішній день деякі ТНК можуть мати більший вплив на міжнародні економічні відносини, чим деякі держави [9,с.58].

Спочатку ТНК вивчалися в рамках теорії фірми, потім почали розроблятися самостійні концепції. Фундаментальною відмінністю ТНК є наявність в них закордонного виробництва товарів і послуг, здійснення необхідних для цього вкладень капіталу. В рамках концепції сучасних ТНК розроблено чимало моделей експорту капіталу у формі прямих інвестицій, що пояснюють природу ТНК. Для повного розуміння мотивації ТНК необхідне розглядання різних трактувань їх суті в ученнях економістів.

Передумовою розвитку теорії міжнародного руху капіталу послужили класичні економічні теорії ХІХ століття (наприклад, теорії А. Сміта і Д. Рікардо), що розглядають міжнародну торгівлю як двигун інтернаціоналізації і інтеграції світових економік. Процеси інтернаціоналізації шляхом розвитку торгівлі розглядалися як основний каталізатор зростання національного добробуту, особливо якщо країна спеціалізувалася в тих областях, де вона мала відносну перевагу.  Грунтуючись на даних принципах, Дж. С. Мілль вперше почав розробляти теорію руху капіталів між країнами. Учений бачив причину вивозу капіталу в нормі прибутку, яка в багатих капіталом країнах має тенденцію до пониження [20,с.24].

Економісти Дж. А. Гобсон, Дж. М. Кейнс сформулювали постулат про альтернативність міжнародної торгівлі і міжнародного руху чинників виробництва. У зв’язку з цим розвинувся інтерес прихильників даної теорії до маржиналістської теорії граничної корисності факторів [2,с.24].

Англійський економіст Р. Харрод в своїй моделі економічної  динаміки показав, що чим нижче темпи  економічного зростання країни, багатої капіталом, тим сильніше тенденція до вивозу з неї капіталу [2,с.25]. Е. Домар, розглядаючи торгові баланси і зайнятість, ототожнив, що вивіз капіталу залежить від того, як темпи зростання що переводяться в країну доходів від зарубіжних інвестицій відносяться до темпів зростання вітчизняних інвестицій [20,с.25].

У концепцію транснаціональних  корпорацій вніс внесок і Дж. Гелбрейт, який вважав, що генезис ТНК обумовлений  технологічними причинами: сучасна  продукція складніша, ніж в ХІХ сторіччі, її збут і обслуговування за кордоном вимагають від фірми створення місцевого виробництва товарів [2,с.26].

У теорії міжнародного життєвого циклу товару Р. Вернона  описується динамічна дія між  міжнародною торгівлею і іноземним  інвестуванням. Ця концепція виникає на основі ідей організації виробництва товару на новому закордонному ринку як засобу продовження життєвого циклу товару і мінімізації змінних витрат за допомогою певних економічних заходів (оптимізація оподаткування, митних бар’єрів) [20,с.26].

Трактування ТНК, що з’явилося у 1960-і рр., з погляду  теорії галузевих ринків і монополістичної  конкуренції (С. Хаймер, Ч. Кинделебергер) зв’язує їх виникнення із спробами запобігти формуванню можливих конкурентів  за кордоном і знайти монопольну владу [20,с.29].

Переваги економічної  влади як відносин знаходяться в  центрі досліджень в рамках напряму, домінуючого в аналізі ТНК  з 1970-1980рр., - теорії трансакціонних витрат і інтернаціоналізації, що базується  на ідеї руху прямих інвестицій як частині внутрішньофірмових операцій крупних господарських комплексів – ТНК.

Розвитком теорії інтернаціоналізації можна вважати “еклектичну” теорію ТНК Дж. Данінга. Ця модель ґрунтується на ідеї про те, що фірма починає виробництво за кордоном, коли співпадають три передумови: фірма володіє перевагами на новому ринку; фірма вигідно реалізовуватиме ці переваги на місці, а не через експорт товарів і технологій; фірма використовує виробничі ресурси за кордоном більш ефективно, чим у себе вдома [20,с.31]. Існує в економічній науці напрямок аналізу, що обумовлює виникнення транснаціональних корпоративних зв’язків як чинника формування нового центру економічної влади в світовій економіці. В цьому випадку мова йде не про окремі корпорації, а про взаємозв’язане співтовариство ТНК. Така різноманітність підходить до визначення природи та особливостей діяльності ТНК є віддзеркаленням важливості міжнародної торгівлі, іноземних інвестицій та міжнародного поділу праці.

Найбільш загальною  причиною виникнення транснаціональних корпорацій є інтернаціоналізація виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил, що переростають національно – державні межі. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу набуває характеру експансії господарських зв’язків через створення найбільшими компаніями численних відділень за кордоном і перетворення національних корпорацій на транснаціональні. Вивіз капіталу стає найважливішим чинником у формуванні і розвитку міжнародних корпорацій. До конкретних причин виникнення ТНК слід віднести їх економічну ефективність, обумовлену великими масштабами виробництва у низці галузей. Жорстка конкуренція, необхідність вистояти в конкурентній боротьбі сприяють концентрації виробництва і капіталу в міжнародному масштабі. В результаті стає виправданою діяльність в глобальних масштабах, з’являється можливість понизити витрати виробництва і отримати надприбуток [13,с.38].

Дедалі гострішою  ставала боротьба за ринки збуту: збільшення обсягів виробництва  спричиняло ускладнення процедури  їх продажу для виробників і продавців. Через це великі підприємства отримували додаткові переваги за рахунок можливості маневрувати ресурсами, краще витримувати цінову конкуренцію, малі підприємства стикалися з труднощами у своїй ринковій діяльності й масово ставали банкрутами.

Роль постачань і послуг від вітчизняних компаній своїм закордонним філіям також велика. У 2005 – 2009 рр., на подібну внутрішньофірмову торгівлю доводилося від 20 до 30% експорту США, 30-40% - Японії і 29-35% - ФРН [6,с.11].

З 2005 по 2009 роки продовжується зростання зовнішньо – економічної діяльності, в якій ТНК є торгівцями, інвесторами, розповсюджувачами сучасних технологій, а також вони стимулюють міжнародну трудову міграцію. Основною формою експансії ТНК є вивід капіталу у вигляді інвестицій. Міжнародна міграція довгострокового капіталу прискорила процес взаємопроникнення і переплетіння фінансового капіталу, підсилена потужність ТНК. Все зростаюча роль закордонних інвестицій, як найважливішого і необхідного засобу забезпечення процесу відтворення є наслідком прискорення об’єктивного процесу усуспільнення продуктивних сил у міжнародному масштабі [6,с.12].

Завдяки системі  міжнародного виробництва, заснованій на вивозі капіталу, ТНК забезпечують собі значні доходи навіть в умовах загострення кризових явищ в світовій економіці. Основним чинником, що відображає ефективну діяльність ТНК, є міжнародне виробництво товарів і послуг. Воно є випуском продукції материнськими компаніями ТНК і їх закордонними філіями на базі інтернаціоналізації виробництва.

Світовий досвід підтверджує життєвість і ефективність об’єднання капіталу в рамках транснаціональних корпорацій, що дозволяє прискорити оборот фінансових ресурсів, скоротити витрати за рахунок розвитку усередині транснаціональних корпорацій систем взаємозаліків і платежів, збільшити частки ресурсів у грошовій формі і мобільність перерозподілу, можливість підписання важливих договорів. Виникнення транснаціональних корпорацій є не тільки закономірним кроком у розвитку міжнародних економічних відносин, але й необхідним етапом реорганізації промислової структури.

 

2. Основні суб’єкти транснаціонального капіталу та характеристика їх діяльності.

 

Нова епоха світової цивілізації  зі вступом в ХХІ століття характеризується глибокою трансформацією всіх сфер життєдіяльності  суспільства, і відображає об’єктивну історичну тенденцію модернізації та інтернаціоналізації економіки, політики, науки, культури та інших сфер людської діяльності. Провідними суб’єктами її виступають держави і корпорації. Серед перших існуючий розподіл світового виробництва, ринку товарів та послуг, капіталів, сфер впливу особливо виділяє “ чудову сімку ” промислово розвинутих країн, котра забезпечує 45% світового ВВП, майже 60% експорту та 64% імпорту товарів. Серед других основною рушійною силою стали ТНК, насамперед все тих же розвинутих країн. У відповідності з щорічним звітом про світові інвестиції, підготовленим конференцією ООН з питань торгівлі та розвитку ЮНКТАД, в світі нараховується близько 65 тис. транснаціональних корпорацій зі 850 тис. закордонними підрозділами [17,с.153]. Саме вони стають основними провідниками транснаціоналізації.