Теневая экономика

спрощення і впорядкування  реєстраційних і ліцензійних  процедур;

зниження загального рівня оподаткування економічної  діяльності;

розвиток ринкової інфраструктури, що сприяє підприємництву, офіційно зареєстрованій економічній діяльності, особливо стосовно надання кредитних ресурсів, інформаційної допомоги, страхування економічної діяльності від ризиків, а при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності і політико-правового сприяння через відповідні представництва і місії держави у закордонних країнах.

Цей сценарій одночасно  передбачає створення інтегрованих міжвідомчих інформаційних систем, які б дозволяли відстежувати основні товарно-грошові потоки, накопичувати дані стосовно фірм та підприємців, які схильні до порушення чинних законів, удосконалювати знання про механізми здійснюваних незаконних операцій з метою своєчасного вживання відповідних економіко-правових контрзаходів. Суто каральні заходи в рамках цього сценарію матимуть лише доповнюючий, допоміжний характер.

Саме розвиток за цим  сценарієм виглядає як єдино реалістична  позитивна альтернатива існуючому  на сьогодні становищу.

Обмеження і витіснення тіньової економіки відбувається у рамках цього сценарію не як її знищення, а як дійсна легалізація, тобто переведення до легального сектору шляхом:

створення в останньому оптимального режиму економічної діяльності на основі збалансування інтересів  усіх її суб'єктів - підприємців (роботодавці), найманих працівників і держави, на якій лежить обов'язок захисту економічно вразливих верств громадян;

усунення каналів тінізації  економіки, які існують внаслідок  недосконалості чинного законодавства, його суперечливості або наявних  в ньому прогалин.

Такі канали уможливлюють тінізацію економічної діяльності на законних підставах, оскільки зумовлюють фактичну безкарність протекціонізму, упередженості у прийнятті управлінських  рішень, зловживання службовим становищем. А це, в свою чергу, призводить до диспаритетності розвитку галузей або окремих суб'єктів економічної діяльності, довільності ціноутворення та нормування заробітної плати, а в кінцевому підсумку - до поглиблення економічної кризи, зволікання врегульованості відносин власності.

Отже, створення умов легалізації тіньової діяльності потребує зміни законодавчо-правової регламентації, а отже і певного проміжку часу для розробки і впровадження відповідних положень. Це досить довгий і непередбачуваний процес, зважаючи на те, що найвищий законодавчий орган держави поки ще не має політично визначеної більшості, а складається з представників різних ідеологічних спрямувань, які намагаються реалізувати їх в законодавстві. Прийняті закони, таким чином, набувають політичного забарвлення, а тому не відповідають об'єктивним економічним вимогам, спотворюють процеси економічного розвитку, стають основою виникнення і поширення тіньової економіки.

Для протидії тіньовій економічній  діяльності та її локалізації доцільно було б розробити спеціальну комплексну програму, в основі якої повинні бути глибока лібералізація та оптимізація екологічного режиму, впровадження лише об’єктивно вимушених обмежень і вимог з боку держави. При цьому лібералізація включає лібералізацію податків, кредиту, заробітної плати, цін, економічної та зовнішньоекономічної діяльності.

Вирішення зазначеного  завдання має зосереджуватися на таких основних напрямках.

По-перше, необхідно створити відповідну законодавчу базу, а саме:

• розробити та ухвалити пакет законодавчих актів, які б посилювали захист приватної власності, комерційної та банківської таємниці, забезпечували правову захищеність. Зокрема, доцільно розробити на підставі Конституції України та ухвалити Закон України “Про приватну власність”;

• здійснити комплексну податкову реформу, яка передбачала б розширення оподаткованої бази з однозначним скороченням номінальних обсягів податкових ставок, впровадження принципів системності та стабільності у податковій політиці;

• ухвалити Закон України “Про ліцензування підприємницької діяльності”, який би упорядкував, визначив, а головне, спростив організаційно-правові обмеження підприємницької діяльності;

• внести відповідні зміни та доповнення до Законів України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, які б спростили процедуру реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, упорядкували процедуру їх ліквідації тощо.

По-друге, потребують вирішення  питання організаційно-правового  забезпечення, а саме:

• ухвалення та реалізації програми легалізації тіньових капіталів, які не мають кримінального походження, включаючи гарантії амністії для капіталів, повернутих з-за кордону;

• запровадження єдиної загально регіональної комп’ютерної мережі реєстрації та ліцензування підприємницької діяльності;

• реформування національної системи обліку і звітності з метою її спрощення та уніфікації;

• створення привабливих, ніж в інших державах, умов для інвестування і залучення фінансових ресурсів;

• зосередження роботи правоохоронного апарату на локалізації організованої злочинності та кримінальних промислів, а також на захисті власності, економічних прав і життя підприємців та громадян.

По-третє, враховуючи соціально-психологічні фактори, в першу чергу необхідно:

• розробити, а головне – реалізувати більш чітку ідеологію в проведенні необхідних правових, організаційних та економічних заходів щодо протидії тіньовій економічній діяльності;

• організувати підготовку та перепідготовку кадрів для підприємницької діяльності через систему бізнес-центрів, технопарків тощо;

• провести необхідні заходи, спрямованні на формування відповідної  громадської думки щодо тіньової економічної діяльності;

• створити за рахунок державного фінансування мобільні науково-практичні групи для дослідження тіньової економіки, оцінки її масштабів, шляхів обмеження тощо.

Реалізація цих та інших заходів дозволить певною мірою локалізувати тіньову економічну діяльність, повернути бодай найменш криміногенну частину тіньової економіки в річище нормального розвитку. Усе це значною мірою сприятиме формуванню позитивного іміджу нашої держави в очах світового співтовариства та впливатиме на потік іноземних інвестицій, конче необхідних для структурної перебудови господарського комплексу та економічного зростання в Україні. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Нелегальні економічні відносини будуються, в основному, на рівні окремих працівників та їх горизонтальних взаємозв’язків між постачальниками товару.

Сьогоднішні умови господарювання мають форму  сітьового маркетингу при постачанні і реалізації продукції  споживачами. Така форма набула широкого розповсюдження  в Україні  в сфері роздрібної торгівлі. Результатом боротьби з такою формою тінізації повинна стати її лібералізація, а не зниження.  Для цього необхідно  створити більш ліберальні умови для функціонування дрібних підприємницьких структур.

Тінізація діяльності підприємців другої групи носить частковий характер, оскільки вони функціонують реально і сплачують податки, якщо не в повному обсязі, то принаймі частково. Заходи із зниження тінізації стосовно цієї групи підприємців мають формуватись в  двох напрямках:

- зниження бартиризації в стосунках підприємців;

- зниження податкового тиску на підприємців з боку держави.

Що стосується третьої  групи тінізації в сфері підприємництва, яка заборонена чинним законодавством України і носить кримінальних характер,  до цієї сфери повинна застосовуватись жорстка політика держави, спрямована на її знищення і заборону.

Для припинення окремих  тіньових схем і обмеження тіньової економіки пропонується також:

- передбачити формування  спеціального реєстру та загального  переліку декларацій із заявленими до відшкодування сумами ПДВ, які вважаються сумнівними. Ця інформація має передаватися від підрозділів оподаткування юридичних осіб до підрозділів обробки та ведення податкової звітності. Крім того, підрозділи оподаткування юридичних осіб після проведення попередніх перевірок повинні формувати реєстри платників, які заявили до відшкодування суми податку 100 тис. грн і більше, декларації яких не були відібрані як сумнівні;

- застосувати мінімальні  ціни на високоліквідні імпортні товари (у першу чергу підакцизні) для розрахунків і сплати податків. Варто також створити інститут представників митної та податкової служби в зарубіжних країнах для обміну інформацією про оподатковування зовнішньо-економічної діяльності українських суб’єктів підприємництва. Для контролю за обсягами й асортиментом товарів, що перетинають кордон, слід облаштувати митниці сучасними засобами контролю та обліку товаропотоків;

- запровадити моніторинг  за внутріфірмовими цінами в  межах холдингових компаній з  метою недопущення реалізації тіньових сум (у тому числі і в межах транснаціональних корпорацій) з подальшим переведенням грошей за кордон. Конкретизація цієї пропозиції в роботі представлена для підприємств вугільної промисловості та сфери нафтопереробки. Потенційно моніторинг може бути запроваджений у будь-якій галузі, де є технологічна кооперація і створена холдингова компанія;

- увести систему регресивно-прогресивного  оподаткування, що збільшується  від зменшення бази оподаткування  і, навпаки, знижується, якщо результати роботи підвищуються. За таких умов легалізація доходів буде супроводжуватися наповненням бюджету.

Таким чином, державна програма щодо зниження тінізації української  економіки повинна формуватися  на багатокритеріальній основі. Механізми  зниження тіньової економіки повинні будуватись з врахуванням позитивних і негативних результатів її впливу на населення та національну економіку.

Для прискоренішого процесу  детінізації економіки слід проводити  послідовнішу державну політику, яка  б законодавче гарантувала недоторканність легалізованого капіталу некримінального походження.

У цьому зв'язку варто  згадати про рішення РАТР внести Україну до "чорного" списку країн, які не сприяють міжнародним зусиллям у боротьбі з відмиванням брудних  коштів. Прагнучи створити засади відкритої і прозорої економіки, в Україні вже почали запроваджувати заходи, що унеможливлюють використання банківського сектору для відмивання коштів. Згідно з базовими умовами РАТР щодо обов'язковості ідентифікації клієнтів в Україні заборонено відкривати кодовані валютні рахунки.

Та все ж базовою  передумовою створення ефективного  механізму протидії відмиванню коштів, отриманих нелегальним шляхом, має  стати прийняття Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом".

Загалом, у контексті  проблеми зменшення обсягів тіньового  сектору в Україні необхідно  продовжити комплекс реформ у податковій сфері, при цьому основна увага  має бути приділена таким напрямам:

- зміцненню податкової системи та податкової служби на основі змін у податковому законодавстві;

- підвищенню прозорості у податковій сфері та належному контролю операцій органів державного управління;

- створенню правового механізму та відповідної інфраструктури для протидії відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом, і поверненню незаконно вивезених з України капіталів;

- зміцненню методів управління у державному секторі, а також удосконаленню функціонування державної влади в цілому.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Сторожук О. Вплив тіньової економіки на оподаткування / О. Сторожук. // Вісник податкової служби України . – 2007. – № 10 . – С. 57–62
2. Киричко В.М. Злочини у сфері господарської діяльності за Кримінальним кодексом України та в судовій практиці : науково-практичний коментар / В.М. Киричко, О.І. Перепелиця; за заг. ред. В.Я. Тація. – Х. : Право, 2010. – 784 с.
3. Сташенко І.Б. Методи оцінки масштабів тіньової підприємницької діяльності в регіонах // Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Сучасні проблеми і перспективи розвитку підприємництва в регіоні», м. Вінниця, 12 квітня 2006 р. – Вінниця.: ВТЕІ, 2006. – 549 с.
4. Фінанси України. – 2002. – №9. – С.80-87. Тінізація економіки та шляхи її подолання. Матеріали засідання "круглого столу"  26 листопада 2006 р. К., НІСД, 2006, с. 46.
5. Варналій З. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації : монографія / за ред. З. С. Варналія. – К. : Вид-во НІСД, 2006. – 576 с.
6. Попович В. М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки:                                                                     монографія / В. М. Попович // Академія державної податкової служби                                     України. – Ірпінь. – 2001.
7. Мазур І. І. Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах: автореф. дис. на здобуттянаук, ступеня докт. екон. наук : спец. 08.00.01 – «Економічна теорія та історія економічної думки» / І. І. Мазур.— Київ, 2007.
8. Турчинов О.В. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження : наукове видання / О. В. Турчинов – К. : Вид-во АртЕк. – 1995. – 300с.
9. Квасов С. А. Організаційно-економічний механізм виявлення та попередження тіньової діяльності: автореф. дис. ... канд. екон. наук. / Квасов С. А.; Н.-д. екон. ін-т М-ва економіки та з питань європ. інтегр. України.– К., 2005. –19 с.
10. Прокопик О. І. Шляхи детінізації економіки України та її особливості /О. І. Прокопик // Банківська справа - 2008. №2, с. 56-66.
11. Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 року № 2411- VІ. УДК 330.322
12. http://www.cpk.ua/uk/press/full/27
13. http://www.ukrstat.gov.ua/
14. http://www.criminology.org.ua/articles/r3/r3_3/econtin.htm
15. http://www.acrada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/1430879?cat443
16. http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2011/Economics/16_86060.doc.htm
17. http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v6/v6pp63-65.pdf