Теневая экономика

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО  ЗАКЛАДУ

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

 

 

 

 

                                                           

КУРСОВА   РОБОТА

 

 

З дисципліни_______________________________________________________

На тему ___________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

 

 

 

 

Студента (ки) гр. _________ курсу _________

_______________________________________

 Спеціальності___________________________

                                                    Захищена “_____”______________ 20____ р.

З оцінкою______________________________

    Керівник курсової роботи________________

       ^{(підпис)}

   _______________________________________

^{(прізвище  та ініціали)}

 

 

 

 

 

м. Кривий Ріг

20 __ р.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ Ι  Особливості  функціонування тіньової економіки.…………………5

             1.1  Економічна природа тіньової  економіки ………………………….5

             1.2  Структурні складові тіньової  економіки…………………………..8

             1.3  Правова природа тіньової  економіки……………………………..13

РОЗДІЛ ІІ  Особливості становлення тіньової економіки у різних економічних системах…………..………………………………….17                                                   

          2.1  Аналіз тіньової економіки  у світі…………………………………..17                                

          2.2  Розвиток  процесів тінізації економіки України………..………....19

          2.3  Чинники  тіньової економіки……………………………………….27                                                                                        

РОЗДІЛ ІІІ Шляхи подолання тіньового сектору…….……………………… 29                                    

            3.1 Заходи щодо подолання тіньового  сектору……………….……… 29

            3.2  Сценарії подолання тіньової економіки...……….………………..33

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 40                                                                                                         

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………….43

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

З другої половини 70-х  років минулого століття феномен  «тіньова економіка» привернув до себе увагу вчених і практиків різних країн (в першу чергу закордонних). В Україні, як союзній республіці СРСР, в цей період, за оцінками західних вчених, тіньова економіка складала 3—4% валового внутрішнього продукту (ВВП), що було значно нижче, ніж у країнах з ринковою економікою. В 80—90 роки відношення тіньової економіки до ВВП постійно зростало, і в 1990 році складало вже 10—11%. В ці часи тіньова економіка поряд з негативними виконувала і такі важливі соціальні функції, як компенсація інерційності офіційної економіки та реалізація підприємницької активності певної частини населення.

В період розбудови незалежної України не тільки відбулося багатократне зростання обсягів тіньової економіки, але і суттєво змінились її функції та соціально-економічні наслідки. Крім, безумовно, позитивних — забезпечення роботою значних верств населення та підняття рівня їх реальних доходів, в більшості ці наслідки негативні — це і зменшення дохідної частини бюджетів усіх рівнів через несплату податків, зростання корумпованості, деформація свідомості громадян через отримання доходів поза межами правового поля. Загальновизнано, що такі масштаби тіньової економіки складають загрозу національній безпеці України.

Зазначена проблема сьогодні набуває особливої актуальності у контексті реформування сучасного українського суспільства, тому що “тіньовий” обіг капіталів відверто загрожує економіці, соціально-політичній сфері, духовним цінностям суспільства, стає одним з основних факторів нестабільності в державі. Проблема “тіньової” економіки набула загальнодержавного значення. Лише вивчивши та осмисливши те, що відбувається  у "тіньовій" економіці, можливо розібратися з існуючими тенденціями та повною мірою оцінити реальні процеси,  які  відбуваються у легальній, або "світлій",  економіці.   Тобто  без останнього  неможливо достатньо точно спрогнозувати перспективи подальшого соціально-економічного розвитку країни.

 Саме тому метою  роботи є вивчення  теоретичних   характеристик  "тіньової" економіки,  її характерних особливостей  і загальних масштабів  прояву в умовах вітчизняного сьогодення, окреслити  основні  напрями та визначити найбільш характерні особливості комплексної реалізації  правової політики у вирішенні зазначеного питання.

Об’єктом даної роботи стала „тіньова” економіка та її місце в економіці України.

Предметом даної роботи стала сукупність відносин, що виникають  між суб’єктами господарювання, які  знаходяться в „тіні”.

Для досягнення поставленої  мети, потрібно виконати ряд завдань  даної роботи: визначення природи  „тіньової економіки”, її структурних складових, особливостей розвитку, оцінити фінансові аспекти функціонування „тіньової економіки та визначити напрямки вдосконалення законодавчої стратегії.

При написанні даної  роботи автором було використано  цілу сукупність методів наукового дослідження,  які включали в себе як загальні (порівняльний, історичний)  так і спеціальні (метод статистичного аналізу, зведення та групування, індексний метод, а також метод відображення результатів досліджень у графічній та табличній формі).

 

 

 

РОЗДІЛ Ι

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ

 

 

1.1  Економічна природа  тіньової економіки

Як  суспільне  явище  "тіньова"  економіка   притаманна   усім  країнам незалежно від  моделі та рівня їх соціально-економічного розвитку.

Вагомою проблемою,  що  ускладнює дослідження "тіньової""  економіки, є суттєва    нестача,    а    нерідко    і   повна    відсутність   необхідних інформаційно-статистичних даних. Дослідженням  перешкоджає  або кон'юнктурне відомче   приховування   необхідної   наявної   інформації,   або   фактична неможливість   застосування   загальноприйнятих   підходів   до  предметного дослідження суб'єктів і об'єктів системи "тіньових" економічних відношень та характерних особливостей  функціонування  внутрішніх  структур  і  складових механізмів зазначеного економічного укладу. Насамперед  звертає  на  себе  увагу існуюче  різноманіття термінів,  що використовуються для визначення поняття "тіньової"" економічної діяльності. Із західної літератури до нашого внутрішнього вжитку їх перекочувало не менше   дюжини:   "тіньова  економіка",   "неформальна  економіка",  "скрита (прихована) економіка", "неофіційна економіка", "вторинна економіка", "чорна економіка",   "таємна   економіка",   "підпільна   економіка",  "нелегальна економіка",   "контрекономіка",   "друга  економіка",  "паралельний  ринок", "чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набір термінів не є випадковим  і відображає не стільки відсутність  єдності  щодо понятійного розуміння  суті зазначеного  питання,  скільки  віддзеркалює  різні аспекти і структурні складові  "тіньової"   економіки,  а також   підкреслює   внутрішню якісну складність цього феноменального явища суспільного життя, що, як зазначалось, притаманний всім країнам.

 Як  органічна   складова  економіки  будь-якого  суспільства,  "тіньова" економіка  являє  собою  господарсько-комерційну  діяльність, яка  внаслідок певних причин (інколи і  історично виправданих),  прагне уникнути державного обліку та контролю. При цьому між офіційною  економікою та її тінню є досить "розмита"  зона,  і  критерії  виділення  "тіньової"  економіки у  порівняно локальний  сектор  господарювання  мають переважно  не  стільки економічний, скільки соціально-правовий характер.

Спосіб   суспільного  виробництва   має   визначальний  вплив   як   на характеристики,  які визначають  якісні  особливості тіньової  економіки в цілому, так і на її внутрішні структурні компоненти. Так,  в основі появи та розвитку тіньового господарського  укладу,  який  відповідає  системі відносин ринкової економіки  (коли її  розвиток  мав еволюційний, а не  революційний характер), лежать  об'єктивні    суперечності,   що    виникають    між короткотерміновими  цілями економічних  агентів  (індивідів,   домашніх господарств та приватних фірм) ідовготерміновими макроекономічними завданнями суспільства.

У цілому ж, якщо зробити  спробу комплексно розглянути проблему тінізації економіки в Україні, то можна виділити низку об’єктивних  факторів, які пояснюють природу  тіньової економіки:

1. високі податки і нерівномірність податкового навантаження;
2. недостатня прозорість податкового законодавства і постійне внесення змін до нього;
3. повільні й непрозорі приватизаційні процеси;
4. втручання владних структур усіх рівнів у діяльність суб’єктів господарювання;
5. корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Саме ці чинники багато в чому визначають конкретні механізми  функціонування тіньового сектора  української економіки на сучасному етапі.

Неформальний, або тіньовій, сектор економіки в Україні перевищує  офіційний і є найбільшим серед країн СНД і колишнього соціалістичного табору. Про це на прес-конференції з нагоди презентації даних багаторічного проекту Інституту соціології НАН України "Моніторинг соціальних змін" заявила старший науковий співробітник Інституту Ольга Іващенко.

"Австрійський економіст  Шнайдер, який понад 30 років  займається вивченням неформальної  економіки у світі, в Україні  дає 56% неформальної економіки.  До речі, це найвищий рівень  в усіх пострадянських країнах  і колишньому соціалістичному  таборі", - сказала вона.

 Науковець зауважила,  що неформальний сектор існує  в будь-якій економіці і зазвичай  становить від 12 до 15%. Зокрема,  за даними американських дослідників  Алексєєва і Файна, рівень неформальної  економіки у Радянскому Союзі  сягав 25%. "Тобто було б неправильно говорити, що неформальна економіка зросла раптово - вона має свою історичну тяглість", - зазначила Іващенко. Вона додала, що наразі досить багато людей працюють неформально, тобто без укладення договору і сплати податків, за готівку, не тільки у тіньовому, а й в офіційному секторі економіки.

 

 

 

2. Структурні складові тіньової економіки

З методологічної точки  зору суттєвим є питання з'ясування інституціональної структури  "тіньового"  сектора. "Тіньова" економіка  не є якісно  однорідною  як за своїми структурними складовими, так і за кінцевими наслідками їх впливу на соціально-економічні процеси та відносини. Тому дуже важливо максимально чітко визначити її  структуру, тобто з'ясувати,  які найбільш характерні види економічної діяльності можуть включатися  до складу "тіньової" економіки, а які ні. Практика засвідчує,  що структуризація "тіньової"  економіки є процесом перманентним та  якісно різноманітним для всіх існуючих  моделей суспільного розвитку.  У той же  час за умов різних соціально-політичних систем  існують різні методологічні підходи як до  загального окреслення обсягів "тіньової" економіки, так і до структурування її внутрішніх складових'. Зупинимося  на  традиційній  класифікації, яку застосовують науковці  в країнах  розвинутої  ринкової  економіки для  визначення  поняття  "тіньова" економіка.

Необхідно  зазначити, що  системне,  наукове  дослідження  питань "тіньової"  економіки  постійно проводиться  в країнах  розвинутого  ринкового господарства.  Так,  наприкінці  70-х  -  початку 80-х років парламентами і урядами ряду  країн були створені  спеціальні  робочі групи щодо системного вивчення "тіньової" економіки. З 1984 року така група почала функціонувати в Австрії.  Вона  вивчала сфери існування,  обсяги  і тенденції розвитку "тіньової" економіки.  Аналогічні роботи почали  виконували фахівці Франції, Великобританії,  Португалії,  Нідерландів та інших  країн Європейської спільноти. Конгресом США постійно  виділяються  значні  асигнування науковим організаціям  і окремим дослідникам на поглиблення досліджень цієї проблеми.

Окремим важливим питанням є врахування офіційною  статистикою  обсягів  виробництва доданої  вартості цього  сектора  економіки  в структурі валового внутрішнього  продукту та  в ухиленні  суб'єктів  підприємницької  діяльності  від  участі  у  податковій системі держави. Терміни "неформальна" або "неорганізована", "нерегламентована" економіка застосовуються для  характеристики  економічних процесів  та відносин,  що  відбуваються  при досить  слабкому втручанні  у них офіційних економічних структур держави, або взагалі  поза межами будь-якого державного обліку і контролю. Оскільки така  різноманітність  понять не  досить  зручна,  тому  більшість дослідників  використовують однозначний  підхід, побудований  на правовому  критерії, згідно  з  яким  економіка ділиться на дві частини:  на легальну  (тобто  "білу", "світлу") і "тіньову"  (приховану). Остання в свою чергу  включає напівлегальну ("сіру"), нелегальну  і кримінальну або "чорну" економіку.  Тобто за таким  підходом  вони суттєво  звужують зону "тіньової" економіки,  яка  визначається проявами  протизаконності суб'єктів  виробничих відносин у виробничій сфері, а це може мати як широке, так і  вузьке  розуміння. У "широкому" розумінні до складу "тіньової" економіки можуть бути  віднесені  всі види  "неврахованої", "нерегламентованої", "прихованої""  та  "законспірованої"  економічної діяльності  незалежно  від того, чи є вони протиправними, чи ні. У вузькому  розумінні  поняття "тіньова"  економіка обмежується виключно  тими видами  економічної  діяльності  та  відповідними відносинами, які  за своїм змістом є  або протиправними, або  суспільне небезпечними, що на практиці не завжди співпадає. Проте у багатьох зарубіжних вчених побутує дещо інша думка. Так, наприклад,  Є. Фейг (США) включає до складу "тіньової" економіки всю економічну діяльність,  що  за тих чи  інших причин  не  враховується офіційною статистикою і не  включається до  складу  валового національного продукту.