Організація і методика аналізу собівартості продукції

 Цей недолік  значною мірою можна усунути,  розподіливши загальновиробничі  витрати, у тому числі і витрати  на утримання й експлуатацію  машин та устаткування, пропорційно  часу обробки виробів, тобто  на основі середніх витрат  на одну машино-годину їх роботи

При високих вимогах до точності калькулювання, особливо в  машиномістких галузях, розподіл загальновиробничих витрат доцільно здійснювати окремо за їх частинами, тобто витрати на утримання й експлуатацію машин  та устаткування розподіляти за однією базою, решта витрат — за іншою.

Найобгунтованішим є обчислення витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування на один виріб  залежно від часу його обробки  і собівартості однієї машино-години роботи конкретного устаткування. Відмінність  цього методу від попереднього полягає в тому, що береться не середня по всьому устаткуванню собівартість машино-години, а обчислюється її величина по кожній окремій групі однотипних машин. Сутність цього методу і процедура його впровадження такі:

1. Устаткування підрозділу розподіляється на групи технологічно взаємозамінних верстатів з приблизно однаковими витратами на одну годину роботи. В окрему групу або в кілька груп об'єднуються робочі місця для ручних робіт. Витрати на їх утримання входять у кошторис витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування (утримання і ремонт стендів, верстатів, затрати на інструмент, пристосування тощо).

2. По кожній групі устаткування  складається кошторис на його  утримання і експлуатацію.

3. Визначається завантаження  кожної групи устаткування у машино-годинах.

4. Обчислюються витрати  на одну машино-годину роботи  по кожній групі устаткування  діленням витрат за кошторисом  на завантаження в машино-годинах.  Витрати на одну машино-годину  роботи, які ще називають собівартістю  машино-години, можна визначити точніше на основі нормативних обчислень за елементами витрат (амортизація, електроенергія, інструмент тощо). Методи обчислення таких нормативів викладені у спеціальній літературі.

Витрати на одну машино-годину роботи устаткування є основною нормативною базою цієї методики. Згідно з ними ставка витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування на певний виріб при калькулюванні визначається так:

(1.6.)

де m — кількість  груп устаткування, на якому обробляються вироби;

См-г. — собівартість машино-години роботи устаткування j-ої групи,грн.;

tj — затрати  часу в машино-годинах на обробку  виробу на j-й групі устаткування.

Розглянута  методика розподілу витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування дає змогу істотно підвищити точність калькулювання. Але вона має недолік, який стримує її широке застосування. Нормативи витрат на одну машино-годину роботи устаткування і відповідно її собівартість значною мірою залежать від його завантаження. За рівномірного завантаження устаткування в часі собівартість машино-години його роботи досить стабільна. При нерівномірному завантаженні устаткування протягом року (кварталу), що властиво одиничному й дрібно-серійному виробництву, нормативні ставки витрат на одну машино-годину треба перераховувати, а це вимагає додаткових витрат ресурсів. Проте, незважаючи на цей недолік, зазначена методика є найбільш перспективною. Вона може мати деякі модифікації з метою спрощення застосування (метод машино-коефіцієнтів), але сутність її від цього не змінюється.

За умов розглянутого розподілу витрат на утримання й  експлуатацію машин та устаткування другу частину загальновиробничих витрат, тобто витрати на організацію й управління виробництвом, можна розподіляти пропорційно трудо- або машино-місткості виробів, про що мова йшла вище. У цьому випадку

Со.о=Сг t (1.7),

де Со.о —  витрати на організацію й управління виробництвом на один виріб;

Сг — витрати  на організацію й управління виробництвом на одну людино- або машино-годину по виробничому підрозділу, грн.;

t — трудомісткість (машиномісткість)  певного виробу 

 

Розділ 2 Оцінка основних показників підприємства ЗАТ "АВК"

 

2.1 Аналіз тенденцій розвитку галузі

Кондитерська галузь – одна з найбільш розвинених галузей харчової промисловості України. Загальний обсяг виробництва підприємств складає більше 1 млн. т продукції на рік, що дозволяє повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку та експортувати значні обсяги продукції закордон.

За останні  три роки обсяги виробництва кондитерських  виробів по категоріям товарів УКТЗЕД склали:                                    

                                                                                                            

                                                                                                             

                                                                                                    Таблиця 1.1

                            Обсяги виробництва кондитерських виробів

Категорія товару	Обсяги виробництва, тис грн.
	2010 рік	2011 рік	Темп приросту %
1704  Кондитерськi вироби з цукру (включаючи бiлий шоколад), без вмiсту какао	252	226	-16
1806  Шоколад та iншi готовi харчовi продукти з вмiстом какао	352	342	-3
1905  Хлiбобулочнi, борошняні кондитерськi вироби, з вмiстом або без вмiсту какао	367	497	35
Всього	971	1 065	9

Асортимент  виробленої продукції охоплює практично  всі групи кондитерських виробів.

В кондитерській  галузі на виробництві задіяно близько 170 тис. працюючих.

Виробничі потужності галузі завантажені орієнтовно на 70 %.

Галузь є  одним із провідних споживачів української  сільськогосподарської сировини – цукру, борошна, крохмалопатоки, молока тощо – на яку забезпечує значний попит.

Модернізація виробництва та забеспечення якості

Підприємства  галузі постійно інвестують в розвиток галузі близько 200 млн. дол. США щорічно. На провідних кондитерських фабриках проведено повну модернізацію виробництв, встановлені найсучасніші виробничі лінії. Значно підвищено технологічність та наукомісткість виробництва.

Галузь розвивається в умовах жорсткої внутрішньої і  зовнішньої конкуренції, що сприяє постійному вдосконаленню управлінських процесів та забезпеченню високих світових стандартів якості виробленої продукції. На всіх провідних підприємствах галузі впроваджені та функціонують системи менеджменту якості по версії ISO 9001:2000.

Стан впровадження міжнародних систем управління якістю на підприємствах-учасниках Асоціації «Укркондпром» станом на 01.12.2011 року

ISO 9000	HACCP	ISO 22000
Впроваджено на 19підприємствах	Впроваджено на 11підприємствах	Впроваджено на 16підприємствах

Фахівцями галузі останнім часом розроблено біля 100 Національних стандартів на готову продукцію та сировину, які гармонізовані з вимогами стандартами європейського співтовариства та Європейської Комісії Кодекс Аліментаріус

Ці фактори  поряд з помірним державним регулюванням дозволили виграти конкуренцію  на внутрішньому ринку та фактично повністю витіснити конкурентів із інших країн.

Кондитерська галузь як основа експорту переробленої продукціх АПК

Українські  кондитери та виробники крохмалопродуктів  забезпечують значний обсяг валютних надходжень, експортуючи продукції  у більш ніж 50 країн світу загальною  вартістю близько $1 млрд. при значному позитивному галузевому зовнішньоторговельному сальдо.

 Зокрема, експорт кондитерської продукції за останні чотири роки зріс з 814,5 млн. дол. США в 2008 році до 1 111,2 млн. дол. США в 2011 році, тобто майже на 36%, і складає близько 40% від загального обсягу виробленої продукції:

Транснаціональній формат галузі

Підприємства  галузі інвестують в купівлю та розвиток виробничих потужностей на потенційно привабливих ринках збуту: «Рошен» придбав виробничі майданчики в РФ (м. Липець) та на території Європейського Союзу (м. Клайпеда), «Конті» – в Росії (м.Курськ). Розглядається можливість будівництва кондитерських фабрик в інших країнах.

Таким чином, не виключено, саме кондитерська галузь України  сформує перші ТНК українського походження. 

Перспективи галузі

Оскільки об’єм  внутрішнього споживання кондитерських  виробів є сталим в середньотерміновій перспективі, і внутрішній попит  на кондитерські вироби майже повністю забезпечений національними виробниками, нарощування виробництва можливе за рахунок збільшення експорту.

Потенційно  можливим є доведення експорту продукції  галузі до $ 2,5-3 млрд., що дозволить зменшити девальваційний тиск на національну  валюту, істотно збільшити податкові  надходження до бюджету, підвищити  зайнятість в галузі на 2%.

Серед передумов  розвитку галузі: 

вирішення внутрішньоекономічних  проблем (подальше зменшення регуляторного  тиску, вдосконалення податкового  кодексу тощо);

зняття обмежень на постачання українських кондвиробів, які запроваджені РФ, Казахстаном, Білоруссю; 

 повна і негайна  лібералізація торгівлі кондитерськими  товарами з ЄС в рамках ЗВТ  між Україною і ЄС.

 

2.2Техніко економічна  діяльність підприємства ЗАТ «АВК»

 

Інформація про органи управління, посадових осіб та засновників підприємства

Органи управлiння підприємства - Загальнi збори акцiонерiв, Наглядова Рада,

Засновники підприємства:

- Авраменко Володимир  Федорович;

- Авраменко Лариса  Василiвна;

- Кравець Валерiй Миколайович;

- Товариство з обмеженою  вiдповiдальнiстю "ПЧЕЛА";

- Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "МАРТ";

- Концерн "АВК";

- WESTERN NIS ENTERPRISE FUND.

Інформація про цінні  папери підприємства

Цiннi папери підприємства:

Акцiї простi iменi. Форма випуску - документарна.

Свiдоцтво 333/05/1/99 вiд 09.12.1999 видане Державною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку. Кiлькiсть акцiй 37810948шт. Номiнальна вартiсть 1.00 грн. Вiдповiдно до установчих документiв розмiр заявленого, зареєстрованого та сплаченого статутного фонду ЗАТ "АВК" станом на 31.12.2008р. складає 37810948,00 грн. (Тридцять сiм мi-льйонiв вiсiмсот десять тисяч дев'ятсот сорок вiсiм гривень 00 копiйок). Крiм простих iменних акцiй, Товариство не випускало iншi цiннi папери, якi пiдлягають реєстрацiї. Акцiї на торгiвельнiй бiржi не продавались та до лiстингу не включенi. Розмiщення акцiй Товариства - закрите. Вiдкрите розмiщення акцiй не здiйснювалось.

Система управління якістю компанії «АВК» сертифікована  на відповідність вимогам світових стандартів ISO 9001. Перший сертифікат якості ISO 900:94 отримано компанією ще 2000 року й щорічно підтверджується аудитами. У 2003 році виробництво та управління компанії "АВК" було сертифіковано на відповідність стандарту ISO 9001:2000.

Розвиток дистриб'юторської мережі.

Свою продукцію  компанія розповсюджує у всіх регіонах країни за допомогою власної мережі збуту. Мережа забезпечує присутність виробів під торговельною маркою «АВК», а також самостійними брендами компанії («Шедевр», «Клубжеле», «Жувіленд», «Крем-Cуфле») у більш ніж 48000 роздрібних торговельних точках України, що становить більше 67%.

Окрім того, власна мережа збуту дозволяє забезпечувати  дотримання корпоративних стандартів викладення продукції в торгівельних точках.

Збільшення експорту.

Кондитерські  вироби «АВК» користуються величезним попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. Зараз компанія експортує свою продукцію в 20 країн близького та дальнього зарубіжжя, що закріплює позиціонування компанії, як сильного національного виробника.

Ділова репутація та інвестиційна привабливість.

Сильне та професіональне управління, повна легальність бізнесу та прозорі фінансові операції – важливі аргументи у боротьбі за лідерство. «АВК» – перша в кондитерському сегменті національного ринку компанія, яка 2002 року випустила власні облігації, а 2003 року успішно розмістила 5-річні папери на 50 мільйонів гривень. Сьогодні цінні папери компанії вважаються одними з найнадійніших та найпривабливіших на українському фінансовому ринку.