Економічний розвиток, його сутність цілі та принципи

  Об'єктивними передумовами дуального розвитку в національних і міжнародних масштабах є:

• співіснування в менш розвинутих країнах традиційного та сучасного секторів економіки, наявність у цих державах, з одного боку, багатої й освіченої еліти та маси неосвіченого, маргінального населення — з іншого, а в рамках світової економіки — взаємодія в одній системі потужних і багатих промислових націй та слабких і бідних найменш розвинутих аграрних країн;
• циклічність економічного розвитку спонукає до постійного відтворення відносин дуалізму на різних рівнях економічних структур, що надає йому іманентного статусу. Звичайно ж, у цій системі змінюються суб'єкти, вони можуть переходити з однієї сфери до іншої, мінятися місцями, але фактор дуалізму в різних формах залишається присутнім у загальній структурі економічного розвитку;
• розрив між різними елементами системи не лише не скорочується, а й зростає, що поглиблює дуальність економічного розвитку. Вона елімінується соціальною політикою окремих держав та заходами з демократизації міжнародних економічних відносин;
• дуальний розвиток підтримується своєрідним економічним егоїзмом, що проявляється в незаінтересованості вищих ієрархічних структур у господарському і соціально-політичному розпитку нижчих, у створенні явних чи прихованих перешкод для цього.

  Одним з головних недоліків теорії дуального розвитку є її пасивно-споглядацький характер: вона радше фіксує наявне становище, ніж пропонує шляхи і механізми вирішення складних проблем економічного зростання і розвитку.

  Неокласична теорія вільного ринку. Неокласики пропонують вирішувати проблеми економічного зростання і розвитку шляхом:

• створення сучасного ринкового середовища, де досягається максимальний ступінь економічної свободи для суб'єктів господарської діяльності та для вільного обігу ресурсів;
• здійснення широких програм приватизації державної й комунальної власності, заохочення приватної ініціативи, розвитку малого і середнього бізнесу;
• формування відкритої економіки, лібералізації торговельного режиму, гармонізації зовнішньоторговельних норм і правил з вимогами і стандартами ГАТТ—СОТ та ін.;
• стимулювання інвестиційного процесу, створення критичної маси капіталовкладень шляхом залучення зарубіжних прямих і портфельних інвестицій та технологій.

  Ядром  неокласичної концепції є положення про необхідність нагромадження капіталу за рахунок створення належних умов для збільшення надходжень внутрішніх та зовнішніх заощаджень.

  Теорія ендогенного зростання. Нова теорія зростання (ендогенне зростання) була викликана до життя невирішеністю гострих проблем економічного розвитку в країнах, що розвиваються, а останнім часом і в нових незалежних державах, з одного боку, та явною недосконалістю неокласичної концепції вільного ринку — з іншого.

  Головна особливість моделі ендогенного зростання полягає в орієнтації насамперед на внутрішні чинники і механізми господарського розвитку, які у своїй сукупності здатні забезпечити саморозвиток і самовідтворення цілісних національно-державних економічних систем.

  Вона не має нічого спільного з концепцією «опори на власні сили», але передбачає залучення в господарський оборот внутрішніх ресурсів і потенціалу, що здатні створити необхідні стартові умови економічного розвитку і підтримання його оптимальних темпів у довгостроковому періоді. Важлива роль при цьому відводиться активній економічній політиці, яка покликана сприяти максимальному залученню всіх наявних у країні ресурсів і механізмів задля формування власної національної економічної системи та її кількісного і якісного вдосконалення.

  Інноваційна теорія економічного розвитку. Особливе місце в інноваційній концепції економічного розвитку посіло розроблене Й.Шумпетером поняття «нововведення» чи «інновації». Інновація – це стрибок від старої виробничої функції до нової.

  Фундаментальна  значущість інноваційних технологічних змін для розвитку суспільства розкрита в концепції техніко-економічної парадигми, за якою технологічні зміни відбуваються відносно швидко й випереджають зміни в інституційній структурі держави [1,c. 433]. 

ІІІ. Економічний розвиток України на сучасному етапі: проблеми та шляхи їх вирішення 
 

  Економічний розвиток України є не лише важливою ознакою піднесення держави, він також має сприяти її оптимальному позиціюванню у світі.

  Прихід до влади нових сил викликав певні сподівання на покращення економічної ситуації у країні, в першу чергу за рахунок довіри господарських структур та міжнародних економічних суб'єктів. Хоча фактории постійної політичної нестабільності, здійснюють на економічний розвиток країни значний негативний вплив [11, c. 6].

  На  основі загальних підходів до можливостей розвитку економічної кризи можна констатувати, що для розгортання останньої в економіці України є значний потенціал. При цьому, на відміну від країн зі стабільним економічним та політичним розвитком, де найбільш значний вплив на економічну ситуацію здійснюють зовнішні чинники, в Україні існує високий ризик виникнення економічної кризи безпосередньо за рахунок внутрішніх причин. Домінування внутрішніх кризових чинників над зовнішніми, зокрема, обумовлюються низьким рівнем інтегрованості країни у міжнародні економічні відносини, що створює певний бар'єр проти розповсюдження на неї світових економічних криз.

  Основні показники економічного та соціального розвитку України за даними Міністерства економіки України станом на 30 листопада 2010 року: 

Внутрішньоекономічна  діяльність: 

1. Валовий внутрішній продукт:

• за оперативними даними реальний ВВП за ІІІ квартал 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зріс на 3,5%;

• реальний ВВП за ІІ квартал 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зріс на 5,9%, номінальний ВВП за звітний період склав 262,4 млрд. грн.;
• зростання виробництва валової доданої вартості у ІІ кварталі 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року відбулося у переробній промисловості (на 14,7%), у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (на 10,3%), добувній промисловості (на 8,7%), транспорті та зв’язку (на 5,0%), торгівлі (на 4,2%), сільському господарстві (на 3,4%). Разом з тим суттєве скорочення виробництва валової доданої вартості  зафіксовано у будівництві (на 15,5%).

2. Сектор  промислового виробництва:

• обсяги виробленої промислової продукції за січень-жовтень 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшились на 10,7%. Випуск промислової продукції на підприємствах переробної промисловості зріс на 12,9%, добувної промисловості – на 3,7%, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – на 11,0%;

• у жовтні 2010 р. порівняно з вереснем 2010 р. загальний обсяг випуску промислової продукції збільшився на 4,8%. У переробній промисловості обсяги виробництва збільшились на 2,3%. Суттєво збільшено обсяги випуску промислової продукції на підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 8,9%), хімічної та нафтохімічної промисловості (на 4,2%), металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (на 2,5%), оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів (на 1,4%). Разом з тим зменшено виробництво у легкої промисловості (на 2,0%), виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення (на 1,9%), машинобудуванні (на 1,8%).У добувній промисловості обсяг випуску промислової продукції збільшився порівняно з вереснем 2010 р. на 4,0%, у т.ч. у добуванні паливно-енергетичних корисних копалин зріс на 9,3%, у добуванні корисних копалин, крім паливно-енергетичних – зменшився на 2,1%.У виробництві та розподіленні електроенергії газу та води обсяги виробництва збільшилось на 22,2%.
• промислове виробництво по окремих видах діяльності:
• Машинобудування. Промислове виробництво на підприємствах машинобудування за січень-жовтень 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зросло на 32,9%. Зростання обсягів машинобудування обумовлюється збільшенням виробництва на підприємствах з випуску залізничного рухомого складу – у 1,5 раза, машин та устаткування для сільського та лісового господарства – на 72,4%, машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва – на 43,3%, з виробництва апаратури для радіо, телебачення та зв’язку – на 22,1%, електричних машин та устаткування – на 21,3%, машин та устаткування для металургії – на 17,0%, автомобільного транспорту – на 10,6%.  За січень-серпень 2010 р. кількість прибуткових підприємств галузі склала 56,0% (торік – 50,8%).
• Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів. За  січень-жовтень 2010 р. обсяги виробництва галузі порівняно з відповідним періодом 2009 р. збільшились на 12,3%. На металургійних підприємствах обсяги виробництва інших видів первинного оброблення сталі збільшились на 24,0%, готових металевих виробів – на 16,8%, чавуну, сталі та феросплавів – на 11,3%, труб – на 8,9%, виробництва кольорових металів – на 4,6%.  За січень-серпень 2010 р. кількість прибуткових підприємств галузі склала 51,5% (торік – 43,2%).
• Хімічна та нафтохімічна. Обсяги випуску промислової продукції галузі за січень-жовтень 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2009 р. зросли на 20,4%, у тому числі у виробництві основної хімічної продукції – на 24,3%, фармацевтичної продукції – на 37,3%, мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування, парфумерних та косметичних засобів – на 7,4%, лаків та фарб – на 4,1%, гумових та пластмасових виробів – відповідно на 9,6% та на 8,0%.  За січень-серпень 2010 р. кількість прибуткових підприємств галузі склала 64,9% (торік – 62,2%).
• Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Обсяги випуску промислової продукції галузі за січень-жовтень 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшились на 2,2%. На  підприємствах з виробництва  цукру приріст продукції становив 66,6%, олії та жирів – на 6,6%, м’ясній промисловості –  на 5,7%, виробництва напоїв – на 3,9%, кондитерської промисловості – 3,5%. Скоротились обсяги виробництва продукції у переробленні та консервуванні овочів та фруктів (на 10,6%), тютюнових виробів (на 9,9%), молочній промисловості (на 2,4%). За січень-серпень 2010 р. кількість прибуткових підприємств галузі склала 58,2% (торік – 59,8%).
• Легка промисловість. За січень-жовтень 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяги виробництва збільшились на 7,1%. На підприємствах з текстильного виробництва випуск продукції зріс на 14,3%, з виробництва одягу, хутра та виробів з хутра – на 3,2%, з виробництва шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 5,4%.  За січень-серпень 2010 р. кількість прибуткових підприємств галузі склала 52,7% (торік – 57,3%).

    3. Оптова й роздрібна торгівля:

• фізичний обсяг оптового товарообороту за січень-жовтень 2010 р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 2,4% (торік – зменшився на 23,1%);
• оборот роздрібної торгівлі за січень-жовтень 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2009 р. зріс на 5,9% (торік – скоротився на 16,3%);о
• обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень-жовтень 2010 р. збільшився у порівняних цінах проти відповідного періоду попереднього року на 5,8% (торік  – скоротився на 20,9%).

     4. Ціни споживчого ринку:

• у жовтні 2010 р. індекс споживчих цін склав 100,5%, з початку року – 107,9% (торік –110,1%);
• ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у жовтні 2010 р. зросли на 0,5%. Найбільше подорожчали сири (на 5,8%), масло (на 5,3%), молоко (на 4,7%). Також зросли в ціні тваринні жири (на 2,1%), макаронні вироби (на 2,0%), олія  (на 1,8%), хліб і хлібопродукти (на 1,2%), м'ясо та м’ясопродукти (на 0,5%). Водночас стали дешевшими: цукор (на 5,1%), фрукти (на 4,5%), овочі (на 1,3%), яйця (на 0,8%);
• алкогольні напої та тютюнові вироби зросли в ціні на 1,6%, у тому числі тютюнові вироби подорожчали на 1,7%, алкогольні напої – на 1,5%;
• ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива у жовтні п.р. порівняно з попереднім місяцем зросли на 0,4%, за рахунок підвищення плати за водопостачання на 0,7%, каналізацію, гарячу воду та опалення – на 0,6%,  утримання та ремонт житла – на 0,3%;
• у жовтні 2010 р. індекс цін на транспорт в цілому становив на 100,0%. При цьому палива та мастила подешевшали на 0,3%. Вартість перевезень пасажирськім транспортом підвищилась на 0,1%;
• на 0,4% підвищились ціни у сфері охорони здоров’я, що зумовлене, в першу чергу, подорожчанням амбулаторних послуг на 0,8% та фармацевтичної продукції – на 0,6%. Разом з тим на 1,7% знизилась вартість санаторно-курортних послуг;
• у жовтні п. р. послуги ресторанів та готелів подорожчали на 0,6%, освіти – на 0,1%, закладів відпочинку і культури – на 0,4%. Водночас подешевшали послуги зв’язку – на 0,4%.

      5. Ціни виробників промислової продукції:

• у жовтні 2010 р. індекс цін виробників промислової продукції склав 102,4%, з початку року – 118,0% (торік – 112,7%);
• ціни виробників на продукцію добувної промисловості у жовтні 2010 р. збільшились на 1,0%, у т.ч. у добуванні паливно-енергетичних корисних копалин – на 1,3%, у добуванні корисних копалин, крім паливно-енергетичних – на 0,7%;
• у переробній промисловості ціни виробників збільшились на 2,1%. Найбільше підвищились ціни у виробництві  коксу на 4,5%, у хімічному виробництві – на 4,3%, у виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 3,0%. На 2,5% зросли ціни виробників у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів; у обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, крім меблів – на 2,2%; у целюлозно-паперовому виробництві, видавничій діяльності – на 1,8%, у текстильному виробництві, виробництві одягу, хутра та виробів з хутра – на 1,7%; у виробництві гумових та пластмасових виробів – на 1,5%; іншої неметалевої мінеральної продукції – на 1,4%; виробництві транспортних засобів та устаткування – на 1,4%;
• на підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів ціни зросли  на 2,4%, у т. ч. у виробництві олії та тваринних жирів – на 6,5%, молочних продуктів та морозива – на 4,5%, макаронних виробів – на 2,6%, цукру – на 2,5%, рибних продуктів – на 2,0%, м’яса та м’ясних продуктів – на 1,8%, борошномельно-круп’яних продуктів – на 1,0%;
• у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води тарифи підвищились на 4,1%, за рахунок зростання ціни на  електроенергію на 4,6%, теплоенергію – на 0,3%.

      6. Фіскальний блок:

• реальні доходи Зведеного бюджету за січень-вересень 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2009р. збільшилась на 1,0% а Державного зменшились на 0,1%;
• дефіцит Зведеного бюджету за 9 місяців 2010 р. склав 47453,6 млн. грн. (торік – 24549,5 млн. грн.), державного бюджету – 52780,0 млн. грн. (торік – 24019,0 млн. грн.);
• доходи Зведеного бюджету за січень-вересень 2010 р. склали 215316,4 млн. грн. (торік – 195033,5 млн. грн.), Державного – 162678,4 млн. грн. (торік – 148916,9 млн. грн.);
• у структурі доходів Зведеного бюджету найбільшу частку складають податкові надходження, за січень-вересень 2010 р. вони становили 74,5% від загального обсягу доходів (торік – 74,1%). Питома вага податку на додану вартість у структурі доходів становить 25,9% (торік – 28,7%), податку з доходів фізичних осіб – 16,8% (торік – 16,5%), податку на прибуток підприємств – 12,8% (торік – 12,2%);
• сума видатків Зведеного бюджету за січень-вересень 2010 р. становила 262428,0 млн. грн. (торік – 217527,6 млн. грн.), Державного – 215139,2 млн. грн. (торік – 170914,9 млн. грн.);
• за січень-вересень 2010 р. кредитування Зведеного бюджету здійснювалось у розмірі 342,1 млн. грн., Державного бюджету – 319,3 млн. грн.

      7. Валютний та грошово-кредитний ринок:

• офіційний курс гривні щодо долара США станом на 01.11.2010 склав 7,9110 грн./дол. З початку 2010 року гривня укріпилась щодо долара США на 7,4 коп., або на 0,9%;
• офіційний курс гривні до ЄВРО на 01.11.2010 становив 10,9623 грн./ЄВРО. Порівняно з початком 2010 року спостерігається укріплення гривні щодо ЄВРО на 48,66 коп., або на 4,3%;
• за січень-жовтень 2010 р. обсяг грошової маси зріс на 18,2% (торік – скоротився на 9,2%), грошової бази – на 13,7% (торік – скоротився на 3,3%), готівки в обігу – на 11,6% (торік – скоротився на 3,9%). Частка готівки в обігу у структурі грошової маси на кінець жовтня 2010 р. склала 30,4% проти 32,2% на кінець 2009 р., в структурі грошової бази – 79,1% проти 80,5% на кінець 2009 р. Рівень монетизації національної економіки на кінець жовтня 2010 р. склав 49,1%;
• заборгованість за кредитами, наданими в економіку України на кінець жовтня 2010 р. склала 733,2 млрд. грн. Порівняно з початком року загальний обсяг наданих кредитів збільшився на 1,4%, у тому числі у національній зріс на 9,3%, а у іноземній валюті зменшився на 6,3%;
• зобов’язання за залученими депозитами збільшились з початку року на 20,7% і на кінець жовтня 2010 р. становили 404,2 млрд. грн. Зобов’язання за депозитами, залученими на рахунки домашніх господарств зросли на 23,5% і на кінець жовтня 2010 р.  становили 264,5 млрд. грн.