Прогнози стихійних природніх явищ та надзвичайних ситуацій

Значне  винищення лісів у реґіоні  спостерігалося і на початку ХІХ  ст. Найінтенсивніше вирубували ліси в північній частині Львівської области, де були високопродуктивні  сосново-дубові деревостани.

Необґрунтоване  збільшення площі сільськогосподарських  угідь стало імпульсом для  інтенсивного прояву неґативних процесів. Великі безлісі простори сприяли  виникненню пилових буревіїв, посух  та інших неґативних явищ (денігресія пасовищ, пересушення та порушення  ґрунтової структури, дефляція, водна  ерозія).

Дотримання  встановлених співвідношень дасть  змогу коригувати специфіку господарських  заходів, спрямованих на оптимізацію  взаємовідносин суспільства і природи. Оптимізувати сформовані ландшафти  можна лише реалізацією вибраного  з багатьох можливих найдоцільнішого  варіянту науково обґрунтованих  заходів, який забезпечує створення  найкращих умов тривалого та стійкого використання єдности соціяльно-економічних, екологічних і природоохоронних функцій географічного ландшафту. Такі умови можна створити, забезпечивши стійкість і нормальний розвиток найбільш важливого чинника природної  системи — лісових формацій, оптимізувавши  їх вікову структуру та відсоткове співвідношення з іншими компонентами ландшафту в межах визначених районів. Варто зазначити, що сформовані внаслідок господарської діяльности людини аґроландшафти, техногенно забруднені території недоцільно розглядати відокремлено, а лише в тісному поєднанні  з іншими компонентами ландшафту. Неодмінною умовою раціонального природокористування  у реґіоні досліджень має бути оптимальна організація сільськогосподарських  територій, порушених і покинутих  земель, серед яких достатньо повинні  бути представлені сільгоспугіддя, ліси і штучні лісові насадження, водні  ресурси, транспортні шляхи, виробничі  і житлово-комунальні об’єкти. Стосовно сільгоспугідь основною метою їх екологічної оптимізації треба  розглядати таке розміщення ріллі, лук, лісової рослинности (гаї, переліски, чагарники, захисні лісові насадження, лісові масиви), за якого вихід біотичної  продукції буде максимальний, дешевий  і тривалий, а ландшафт збережений. Основні лісові масиви реґіону повинні  сприяти формуванню стабільної екологічної  ситуації як загалом у реґіоні, так  і в окремих його частинах, а  лісові насадження поблизу та серед  аґроугідь виконуватимуть важливу  локальну функцію (протидія ерозійним  процесам, забрудненню ґрунтових  вод, мікрокліматичний вплив тощо).

Однією  з глобальних проблем сьогодення є шляхи рекультивації площ техногенно девастованих земель. Внаслідок того в області налічується 12,9 тис. га девастованих земель. Значної актуальности набуває проблема лісорозведення на порушених землях у межах Яворівського сірчаного кар’єру. Для їх заліснення слід запропонувати та випробувати спеціяльні типи лісових культур, які будуть вирощувати за спеціяльною аґротехнікою створення та вирощування у дуже жорстких лісорослинних умовах. Рекультивація порушених земель ускладнена майже цілком утраченим родючим шаром та несприятливими локальними клімато-гідрологічними умовами. Поліпшення стану цих земель можливе за умов обґрунтованого комплексу меліоративних заходів, вивчення аґроекологічних умов і особливостей формування рослинного покриву. Велику цінність для розв’язання цієї проблеми мають насадження, які з’явилися 10—30 років тому. Дослідження росту та особливостей формування деревостанів за участю сосни, дуба звичайного та інших супутних деревних порід дає можливість опрацювати систему лісогосподарських заходів стійких насаджень для зняття впливу існуючих неґативних чинників і поліпшення екологічної ситуації довкілля .

Варто зазначити, що сформовані насадження на колишніх сільськогосподарських угіддях, що зазнали забруднення викидами сірки, характеризуються добрим ростом, але в багатьох випадках санітарний стан їх не відповідає вимогам ведення  лісового господарства. Склад насаджень  здебільшого спрощений за участю лише однієї деревної породи (сосни  звичайної), іншим деревним породам  не надається належної уваги. Проведені  нами дослідження вказують на хороший  ріст і розвиток дуба звичайного насіннєвого  та порослевого походження. Натомість  дуб червоний переважно погано росте, кущиться і пізніше випадає зі складу насаджень.

На підставі проведених досліджень пропонується оптимізувати структуру земельних угідь досліджуваного реґіону через збільшення площі  смугових та масивних лісових насаджень. Такий захід дасть можливість значно посилити позитивний мікрокліматичний вплив сформованих лісових насаджень  на довкілля і сприятиме створенню  своєрідного біологічного бар’єру  на шляху поширення різноманітних  шкідливих речовин. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК  ДО РОЗДІЛУ 3

       З данного розділу ми дізналися,  що  зусилля вчених були спрямовані на розробку науково обґрунтованої національної політики охорони природи, сталого використання і управління природними ресурсами та екосистемами на національному, регіональному і локальному рівнях, забезпечення природних основ життєдіяльності людини, наукове обґрунтування і дослідження технікотехнологічних аспектів проблем сталого розвитку України.Координацію роботи у цьому напрямі здійснювали Наукова рада НАН України з проблем навколишнього середовища і сталого розвитку та Національний комітет України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера».Вчені НАН України брали участь у розробці проектів схеми і Державної цільової програми комплексного противопаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет, концепцій державних цільових програм поводження з твердими побутовими відходами на 2010-2019 роки, впровадження та розвитку екологічно чистого виробництва в Україні, переходу України до сталого розвитку.Обґрунтовані наукові основи технологій відродження порушених гірничими роботами земель та їх використання як елементів екомережі у гірничодобувних регіонах. Розроблена методологічна база концептуальної моделі збалансованого природокористування в економікоекологічних системах локального і регіонального рівня. У найближчій перспективі зусилля вчених будуть спрямовані на виконання основних положень документів Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі та Мадридського плану дій щодо біосферних резерватів ЮНЕСКО, реалізація яких сприятиме досягненню цілей сталого розвитку і збереженню біотичного і ландшафтного різноманіття в різних регіонах нашої планети. В цьому контексті важливим завданням повинна стати розробка соціальноекономічних, правових та технологічних аспектів проблеми охорони та збереження навколишнього середовища і сталого розвитку України

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ

Данна робота довела, що особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлюють різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі - до посушливого - в південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. Внаслідок взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони мають катастрофічний характер.

Стихійні  явища часто виникають в комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища, переважно, визначаються трьома основними групами  процесів - ендогенні, екзогенні та гідрометеорологічні. Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на прості, що включають  один елемент наприклад, сильний  вітер, зсув або землетрус) та складні, що включають декілька процесів однієї групи або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних  екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у  поєднанні з техногенними. 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Збірник  основних нормативних та правових  актів з питань ДО і РСЧС.

- Москва: Редакція журналу "Військові  знання", 1998.

2. Громадянська  оборона на залізничному транспорті: Учеб. для вузів ж. д. тр-та / І.І. Юрпольскій и др. - М.: Транспорт, 1987.

3. Федеральний  закон "Про захист населення  і територій від надзвичайних  ситуацій природного і техногенного  характеру" / / Збірник законодавств 

РФ. - 1994. - № 34.

4. Федеральний  закон "Про аварійно-рятувальні  служби і статусі рятувальників" / / Збірник законодавств РФ. - 1995. - № 35.

5. Захист  населення і територій в надзвичайних  ситуаціях: Навч. Посібник. В.П. Журавльов  та ін - М.: Изд-во АСВ, 1999.

6. Гринін  А.С., Новіков В.М. Екологічна безпека.  Захист території та населення  при надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000.

7. Баранов  О.А. Забезпечення стійкості роботи  ОНХ у воєнний час. - М.: Атоменергоіздат, 1970.

8. Дуриків  А.П. Оцінка радіаційної обстановки  на ОНХ. - М.: Військове іздво, 1982.

9. Журнал  «Громадянська оборона». - 2000-2001 рр..

10. Міхно  Є.П. Ліквідація наслідків аварій  та стихійних лих. - М.: Атоміздат, 1979.

11. Норми  радіаційної безпеки НРБ-96 / Госкомсанепіднадзор  Росії. - М., 1996.

12. Трушкін  В.П. Прогнозування і оцінка  масштабів зараження сильнодіючими  отруйними речовинами при аваріях  на хімічно небезпечних об'єктах  та транспорті: Методичні вказівки. - Хабаровськ: ДВГАПС, 1996.