Прогнози стихійних природніх явищ та надзвичайних ситуацій

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

,,УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ’’

ГЕОГРАФІЧНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ТУРИЗМУ 
 
 

ПРОГНОЗИ  СТИХІЙНИХ ПРИРОДНІХ ЯВИЩ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 
 

Науковий  керівник:

науковий  ступінь, наукове звання

Прізвище  та ініціали 
 

Захист __________  роботи

____ _________________ 2012 р. 
 

Оцінка захисту __________ 
 
 

Ужгород − 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….…4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ МИРНОГО ТА ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ……………………………………...6

1.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАСНИХ СИТУАЦІЙ МИРНОГО ЧАСУ ……………………………………………………………….8

1.2 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ………………………………………………………….22

ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………………….32

РОЗДІЛ  2. ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

2.1 ПРОГНОЗУВАННЯ МОЖЛИВОЇ РАДІАЦІЙНОЇ СИТУАЦІЇ……33

2.2 ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ХІМІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНОЇ СИТУАЦІЇ ……………………………………………………………………...35

ВИСНОВОК  ДО РОЗДІЛУ 2………………………………………....………42

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ КЛІМАТИЧНОГО СТАНУ УКРАЇНИ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ…….44

3.1.ОЦІНКА  ПРИРОДНІХ УМОВ ЗАКАРПАТТЯ ТА  ПОГІРШЕННЯ ЇХ СТАНУ…………………………………………………………………………..52

3.2.ПРОПОЗИЦІЇ  ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО  СЕРЕДОВИЩА………………………………………………………………...62

ВИСНОВОК  ДО РОЗДІЛУ 3………………………………………………...66

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ………………………………………………….67

СПИСОК  ВИКОРЕСТАННИХ ДЖЕРЕЛ …………………………..…68

ВСТУП

    Актуальність теми дослідження обумовлена важливим значенням контролю у сфері захисту населення від наслідків аварій та надзвичайних ситуацій. Державний контроль завжди виступає ефективним засобом вирішення тих суспільних проблем та протиріч, які становлять потенціальну загрозу стабільному розвитку суспільства та держави, але ще не досягли такої «критичної маси», яка дозволить вибухнути соціальному конфлікту. Умови проведення в Україні адміністративної реформи та ті соціальні зміни, що відбулися в українському суспільстві потребують досконалого вивчення суспільних відносин у сфері захисту населення від наслідків аварій та надзвичайних ситуацій, вдосконалення існуючих організаційно-правових форм державного контролю у згаданій сфері, формування нового виваженого підходу до явища надзвичайної ситуації та захисту населення від його наслідків тощо. Недосконалість сучасної системи державного контролю з огляду на європейські прагнення України, недостатня розробленість його методології, форм та методів призводить до зменшення ефективності профілактики надзвичайних ситуацій, зростання кількості надзвичайних ситуацій та збитків від них, незадоволення населення діяльністю державних органів, а також є однією з основних причин виникнення надзвичайних ситуацій та негативних наслідків від них.

     Актуальність  дослідження зумовлена також фактичною відсутністю комплексних розробок у сфері захисту населення від наслідків аварій та надзвичайних ситуацій здійснених на сучасному етапі адміністративної реформи і практичної значимістю розглядаємих питань, вирішення яких потребує вдосконалення системи державного контролю в Україні.

       Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації здійснити аналіз змісту та підстав формування надзвичайних ситуацій та державного контролю у сфері захисту населення від наслідків , визначити особливості його механізму, основні пріоритети у його розвитку та реформуванні, що дозволить вдосконалити діяльність органів державного контролю та сформувати пропозиції про внесення змін до діючого законодавства. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі основні задачі:

• проаналізувати виникнення надзвичайних ситуацій в Україні;
• виявити й дослідити окремі елементів механізму надзвичайних ситуацій та зясувати значення державного контролю у сфері захисту населення від їх наслідків
• узагальнити іноземний досвід захисту населення від наслідків та надзвичайних ситуацій;
• проаналізувати проблеми та напрямки вдосконалення захисту від надзвичайних ситуацій;
• розробити пропозиції щодо вдосконалення

Об’єктом  дослідження є суспільні відносини  та стан навколишнього природного середовища.Предметом дослідження –надзвичайні ситуації та передумови їх виникнення .

     Методологічну основу дослідження складають складають  положення і висновки теорії пізнання соціальних, в тому числі і державно-правових явищ.

     Практичне значення одержаних результатів  полягає в тому, що дослідження  розширює та поглиблює уявлення про  сутність, підстави, зміст  надзвичайних ситуацій і процедури державного контролю у сфері захисту населення від них. Висновки з дослідження можуть стати методологічною основою для подальшої розробки проблем захисту населення від наслідків аварій та надзвичайних ситуацій у межах правових, економічних, політичних, соціальних та філософських досліджень, у правотворчій та провозастосовчій діяльності.

     РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ МИРНОГО ТА ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ

       У федеральному законі "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій (НС) природного і техногенного характеру" ЧС визначається як "обстановка на певній території (акваторії), що склалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного чи іншого лиха, які можуть спричинити або спричинили за собою людські жертви, шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу, значні матеріальні втрати та порушення умов життєдіяльності людей ".

Аварія - надзвичайна подія техногенного характеру, сталося з конструктивних, виробничих, технологічних або експлуатаційних  причин або через випадкових зовнішніх  впливів і полягає у пошкодженні, виході з ладу, руйнуванні технічних  пристроїв або споруд.

Виробнича або транспортна катастрофа - велика аварія, що призвела за собою людські  жертви, значний збиток і інші важкі  наслідки.

Небезпечне  природне явище - стихійне подія природного походження, яке за своєю інтенсивністю, масштабом поширення 

і тривалості може викликати негативні наслідки для життєдіяльності людей, економіки  і природного середовища.

Стихійне  лихо - катастрофічне природне явище (або процес), яке може викликати  численні людські жертви, значні матеріальну  шкоду та інші тяжкі наслідки.

Екологічне  лихо (екологічна катастрофа) - надзвичайна  подія особливо великих масштабів, викликане зміною (під впливом  антропогенних факторів) стану суші, атмосфери, гідросфери і біосфери і  негативно вплинуло на здоров'я людей, їхню духовну сферу, місце існування, економіку або генофонд. Екологічні лиха часто супроводжуються незворотними змінами природного середовища.

Надзвичайні події, що лежать в основі НС, можна  класифікувати за:

1. ознаками  прояву (тип і вид);

2. характером  вражаючих факторів або джерел  небезпеки (теплові, хімічні, радіаційні, біологічні і т.д.);

3.Место  виникнення (конструктивні, виробничі,  експлуатаційні, погодні, геофізичні  та ін);

4. інтенсивності  протікання; масштабами впливу (ураження);

5. характером  впливу на основні об'єкти поразки  (руйнування, зараження, затоплення  тощо);

6. змістом  і характером наслідків; довготривалості  і оборотності наслідків і  т.д.  
 
 
 
 
 
 

1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАСНИХ СИТУАЦІЙ МИРНОГО ЧАСУ

       Для практичних потреб загальну класифікацію НС найкраще будувати за типами та видами лежать в їх основі надзвичайних подій. Вона розкриває сутність явищ, що відбуваються при надзвичайних подіях і значною мірою визначають складаються НС.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру 

Транспортні аварії (катастрофи):

• аварії товарних поїздів;

• аварії пасажирських поїздів, поїздів метрополітенів;

• аварії морських і річкових вантажних суден;

• аварії (катастрофи) річкових і морських пасажирських судів;

• авіакатастрофи в аеропортах, населених пунктах;

• авіакатастрофи поза аеропортів, населених пунктів;

• аварії (катастрофи) на автошляхах (великі автомобільні катастрофи);

• аварії транспорту на мостах, залізничних  переїздах і в тунелях;

• аварії на магістральних трубопроводах.

Пожежі, вибухи, загроза вибухів:

• пожежі (вибухи) в будівлях, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових  об'єктів;

• пожежі (вибухи) на об'єктах видобутку, переробки  та зберігання легкозаймистих, горючих  та вибухових речовин;

• пожежі (вибухи) на транспорті;

• пожежі (вибухи) в шахтах, підземних та гірничих виробках, метрополітенах;

• пожежі (вибухи) в будівлях та спорудах житлового, соціально-побутового, культурного  призначення;

• пожежі (вибухи) на хімічно небезпечних  об'єктах;

• пожежі (вибухи) на радіаційно-небезпечних  об'єктах;

• виявлення  невзорвавшихся боєприпасів;

• втрата вибухових речовин (боєприпасів).

Аварії  з викидом (загрозою викиду) аварійно хімічно небезпечних речовин (АХОВ):

• аварії з викидом (загрозою викиду) АХОВ при  їх виробництві, переробці або зберіганні (поховання);

• аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) АХОВ;

• утворення  та розповсюдження АХОВ в процесі  хімічних реакцій, що почалися в результаті аварії;

• аварії з хімічними боєприпасами;

• втрата джерел АХОВ.

Аварії  з викидом (загрозою викиду) радіоактивних  речовин (РВ):

• аварії на АЕС, атомних енергетичних установках виробничого і дослідного призначення  з викидом (загрозою викиду) РВ;

топливного  цикла; • аварії з викидом (загрозою викиду) на підприємствах ядерно - паливного  циклу;

• аварії транспортних засобів і космічних  апаратів з ядерними установками  або вантажем РВ на борту;

• аварії при промислових та випробувальних ядерних вибухах з викидом (загрозою викиду) РВ;

• аварії з ядерними боєприпасами в місцях їх зберігання, експлуатації та установки;

• забруднення  місцевості при втраті джерел РВ при  їх зберіганні, транспортуванні і  експлуатації.

Аварії  з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин:

• аварії з викидом (загрозою викиду) БОВ на підприємствах і в науково-дослідних  установах (лабораторіях);

• аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) БОВ;

• втрата БОВ.

Раптове обвалення будівель, споруд:

• обвалення  елементів транспортних комунікацій;

• обвалення  виробничих будівель і споруд;

• обвалення  будинків і споруд житлового, соціально-побутового та культурного призначення.

Аварії  на електроенергетичних системах:

• аварії на автономних електростанціях з  тривалим перервою електропостачання  споживачів;

• аварії на електроенергетичних системах (мережах) з довготривалим перервою електропостачання  основних споживачів або великих  територій;

• вихід  з ладу транспортних електроконтактних  мереж.

Аварії  на комунальних системах життєзабезпечення:

• аварії в каналізаційних системах з масовим  викидом забруднюючих речовин;

• аварії на теплових мережах (системах гарячого водопостачання) у холодну пору року;

• аварії в системах постачання населення  питною водою;

• аварії на комунальних газопроводах.

Аварії  на очисних спорудах:

• аварії на очисних спорудах стічних вод  промислових підприємств з масовим  викидом забруднюючих речовин;

• аварії на очисних спорудах промислових  газів з масовим викидом забруднюючих речовин.

Гідродинамічні  аварії:

• прориви  гребель (дамб, шлюзів, перемичок та інших) з утворенням хвиль прориву  та катастрофічних затоплень;

• прориви  гребель (дамб, шлюзів, перемичок та інших), які спричинили змив родючих  грунтів чи відкладення наносів  на великих територіях.