Прогнози стихійних природніх явищ та надзвичайних ситуацій

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є: тип ОР (або ОХВ), район і час  застосування хімічної зброї (кількість  вилився речовини), метеоумови і  топографічні умови місцевості, ступінь  захищеності людей, укриття техніки  та майна.

Метеорологічні  дані в штаб ГО регулярно надходять  з метеостанцій, а також постів радіаційного та хімічного спостереження.

При виявленні  хімічної обстановки, що виникла в  результаті застосування противником  ОР, визначають: засоби ураження, межі осередків хімічного ураження, площу  зараження і тип ВВ. На основі оцінки даних визначають: глибину  поширення зараженого повітря, стійкість  ОР, час перебування людей в  засобах захисту шкіри, можливі  ураження людей, зараження споруд, техніки  та майна.

Визначення  меж застосування противником ОР проводиться силами розвідки або  по даним інформації вищого штабу  ЦО.

Глибина поширення зараженого повітря визначається відстанню від навітряного межі району застосування хімічної зброї  до кордону розповсюдження хмари  зараженого повітря з вражаючими концентраціями.

Масштаби  хімічного зараження визначаються площею хмари хімічного ураження і зони хімічного зараження, яка  включає район (ділянка) місцевості, заражений ОР, а також зону поширення  хмари ОВ.

Тривалість  хімічного зараження залежить від  масштабу застосування хімічної зброї, типу ОР, характеру і ступеня зараження, метеорологічних умов і місцевості.

Небезпека хімічного зараження оцінюється можливими втратами людей на площі  осередку хімічного ураження і зони хімічного зараження.

У залежності від пори року, метеоумов, типу вживаного  ОВ, результати застосування ОР будуть різними.

Несприятлива  хімічна обстановка може скластися  на певній території при аваріях  на технологічних ємностях та сховищах, при транспортуванні СДОР (ОР) залізничним, трубопровідним та іншими видами транспорту, а також у випадку руйнування хімічно небезпечних об'єктів  при стихійних лихах.

Викид СДОР в атмосферу може статися  у газоподібному, пароподібному  або аерозольному стані. Небезпека  ураження людей СДОР чи ВВ вимагає  швидкого виявлення та оцінки хімічної обстановки для організації аварійно-рятувальних  та інших невідкладних робіт та обліку її впливу на виробничі процеси і  життєдіяльність людей.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки при застосуванні ОВ є: тип ОР, район  і час застосування хімічної зброї, метеоумови, характер місцевості, ступінь  захищеності людей.

Для цього  необхідно визначити:

• кордону  осередку хімічного ураження, площу  зони зараження і тип ОВ;

• глибину  поширення зараженого повітря;

• стійкість  ОР на місцевості;

• час  перебування людей в засобах  захисту;

• можливі  втрати в осередку хімічного ураження.

Масштаби  зараження СДОР в залежності від  їх фізичних властивостей і агрегатного  стану розраховують по первинному та вторинному хмарі:

• для  зріджених газів - окремо по первинному та вторинному хмарі;

• для  стислих газів - тільки з первинного хмари;

• для  отруйних рідин, киплячих при температурі  вище температури навколишнього  середовища, - тільки по вторинному хмари.

Вихідними даними для прогнозування масштабів  зараження СДОР є:

1. загальна  кількість СДОР на об'єкті і  дані по розміщенню їх запасів  в ємностях і технологічних  трубопроводах; 

2. кількість  СДОР, викинутих в атмосферу і  характер їх розливу на підстильної  поверхні;

3. висота  піддона або обваловки складських  ємностей;

4. метеоумови: температура повітря, швидкість  вітру на висоті 10 м, ступінь  вертикальної стійкості повітря; 

5. топографічні  умови місцевості і характер  забудови;

6. ступінь  захищеності людей. 

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження (забруднення) на випадок виробничої аварії в якості вихідних даних рекомендується приймати:

• за величину викиду СДОР (Q0) - обсяг одиничної  ємності (технологічної, складської, транспортної), а для сейсмічних районів - загальний  запас СДОР;

• метеоумови - швидкість вітру 1 м / с, ступінь  вертикальної стійкості повітря - інверсія.

Для прогнозів  масштабів зараження безпосередньо  після аварії беруть конкретні дані про кількість викинутого (розлився) СДОР і реальні метеоумови.

Зовнішні  межі районів зараження СДОР розраховують за вражаючою токсодоза при інгаляційному  впливі на організм людини. При розрахунках  приймаються такі припущення:

• ємності, що містять СДОР, при аварії руйнуються повністю;

• товщина  шару рідини h для СДОР, що розлилися  вільно на підстильної поверхні, приймається  рівною 0,05 м і по всій площі розливу; для СДОР, що розлилися в піддон або обваловку (h = H-0, 2, де Н - висота піддону (обвалування ), м). Граничний час  перебування людей в зоні зараження  і тривалість збереження незмінними метеоумов (ступінь вертикальної стійкості  повітря, напрям і швидкість вітру) становлять 4 години.

Первинне  хмара - хмара СДОР, що утворюється  в результаті миттєвого (1-3 хв) переходу в атмосферу частини змісту ємності  зі СДОР при її руйнуванні.

Вторинне  хмара - це хмара СДОР, що утворюється  в результаті випаровування розлився речовини з підстилаючої поверхні.

При оцінці хімічної обстановки, що склалася в  результаті аварії з викидом СДОР, виконують:

• розрахунок глибини зони зараження;

• визначення площі зони зараження;

• визначення часу підходу зараженого повітря  до об'єкта;

• визначення тривалості вражаючої дії СДОР;

• визначення ймовірних втрат в залежності від ступеня захищеності працівників  і населення.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК  ДО РОЗДІЛУ 2

Розділ 2 проілюстрував,що за результатами аналізу оцінки обстановки приймається рішення про ведення РіНР в осередках ураження чи на територія, яка потерпіла від НС.

Рішення на виконання завдань по локалізації та ліквідації наслідків НС включає:

· на що направлення  основні зусилля сил та засобів;

· порядок ведення  рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку ураження чи події;

· організація  зв’язку та управління підчас ведення  РіНР;

· порядок взаємодії  сил і засобів залучених на проведення робіт;

· час проведення РіНР.

Форми і методи оцінки обстановки при загрозі або  виникненні надзвичайних ситуацій залежать в першу чергу від виду надзвичайної ситуації.

Інформацію про  виникнення НС оперативний черговий управління отримує з НС області  з різних джерел: по телефону ( як правило), по радіо, по пошті (забруднення територій).

На місце загрози  або виникнення НС терміново виїжджає ( вилітає ) мобільно-оперативна група  у складі: спеціалістів ( експертів ) з різних галузей.

Метою роботи цієї групи на місці НС є:

· обстеження місця  виникнення НС, характеру, об’ємів  та пошкоджень НС;

· надання при  необхідності першої медичної допомоги потерпілим;

· визначення попередніх обсягів втрат ( площі території, яка постраждала);

· готує пропозиції щодо першочергових заходів та обсягів  робіт по локалізації та ліквідації (мінімізації ) наслідків НС .

· координує  дії служб на місці НС.

В залежності від  виду НС проводиться і оцінки обстановки в районі виникнення НС: з повітря  – при ураженні великих територій; на воді – при уражені водних просторів; під водою і т. ід.

При цьому використовуються прилади спостереження та контролю, проводяться відповідні аналізи, ведеться забір проб для подальшого дослідження  вилучених речовин.

Під обстановкою  розуміють сукупність наслідків  НС, що впливають на нормальну життєдіяльність, виробництво продукції та дії  сил при локалізації та ліквідації наслідків НС. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ КЛІМАТИЧНОГО СТАНУ УКРАЇНИ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

         Територія України є досить великою, тому в ній можливі різноманітні стихійні лиха. Основні з них: повені, зсуви, селі, сильні вітри, смерчі, лісові та степові пожежі та ін. Коротко розглянемо їх та можливі шляхи протидії їм.

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість

та Інтенсивність  опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.

Від надійного  та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.

Основний  напрям боротьби з повенями полягає  в зменшенні максимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка Грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб — влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення заторів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15. днів до початку льодоходу.

Ще один досить важливий шлях регулювання стоку  й запобігання повеней --ландшафтно-меліоративні заходи.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки  при повені:

+ отримавши  попередження про затоплення, необхідно  терміново вийти в небезпечне  місце — на височину (попередньо  відключивши воду, газ, електроприлади);

+ Якщо  повінь розвивається повільно, необхідно  перенести майно в небезпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель;

+ для  того, щоб залишити місця затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді ( колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

+ коли  людина опинилася у воді, їй  необхідно скинути важкий одяг  та взуття, скористатись плаваючими  поблизу засобами й чекати  на допомогу.

Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

• повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік);

• середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу,);

• швидкі (швидкість становить десятки  кілометрів за годину)

* Зсуви  — це ковзкі зміщення мас  гірських порід вниз по схилу,  які виникають через порушення  рівноваги. Зсуви виникають через  ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

Тільки  швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває  в межах від декількох сот  до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України  зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш  дійовим захистом від зсувів є  запобігання — відведення поверхневих  вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення  навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.