Звіт по практиці в АБ «Київська Русь»

Миттєва ліквідність сигналізує про здатність установи банку покрити коштами в касі та на коррахунку частину залучених коштів в національній валюті. Норматив миттєвої ліквідності розраховується як співвідношення суми коштів на коррахунку (Ккр) та в касі (К) до розрахункових (Рп) і поточних (Пр) зобовязань. Нормативне значення має бути не менше 20%.

Н6 = ( Ккр+К ) / ( Рп+Пр ) *100%

Розрахуємо даний коефіцієнт за 2009 і 2010 роки.

За 2009 рік:           

Н6 =120.662.4+162.979 / (176.843+683.042) =0,33=33%

За 2010 рік:

Н6 = (132034+140.487) / (176.843+683.042) =0,32=32%

Отже, у банку «Київська  Русь» цей норматив був дотриманий в обох аналізуємих роках. Тому можна стверджувати про здатність установи банку покрити коштами в касі та на коррахунку частину залучених коштів в національній валюті. Але в 2006 році показник миттєвої ліквідності знизився на 1% в порівнянні з 2005 роком.

Загальна  ліквідність характеризується відношенням зобовязань банку незалежно від строку їх виконання до активів незалежно від строку їх надходження. Розраховується цей норматив як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобовязань банку (З) . Значення цього нормативу має бути не менше 100%.

Н7 = А / З * 100%

За 2009 рік:

Н7= (986105/891402) * 100% = 111%

За 2010 рік:

Н7= (2462941/2264833) * 100% = 109%.

Цей показник також відповідає вимогам  НБУ, і в обох роках перевищує 100%.Хоча в 2010 році значення загальної ліквідності збільшилося на 2 %.

Враховуючи, що ліквідність  банку - це його здатність своєчасно  виконати грошові зобов’язання, а  трансформація коротких пасивів в більш довгі активи може призвести до ряду проблем та дестабілізації діяльності банку, протягом звітного року стан виконання нормативів ліквідності знаходився під щоденним контролем, про що свідчить виконання нормативів ліквідності.Дотримання нормативів є необхідною умовою функціонування банку, але не повністю характеризує стан його ліквідності Дані відповідності структури активів і пасивів по строках залучення та розміщення на кінець дня 31.12.2010 свідчать, що з врахуванням прогнозованого руху коштів на рахунках клієнтів, капіталу банку, який виступає джерелом для довгострокових кредитів, у банка  немає поточного та перспективного ризику ліквідності.

Протягом звітного 2010 року Банком дотримувалися економічні нормативи, встановлені Національним банком України. Регулятивний капітал Банку зріс за 2010 рік на 115 млн грн і за станом на 31.12.2010 склав 196 858 тис грн. Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) за станом на 31.12.2010 – 10,84 %. Норматив адекватності основного капіталу (Н3) за станом на 31.12.2010 склав 5,54 %.

Ліквідність Банку в 2010 році була на достатньому рівні. Норматив миттєвої ліквідності (Н4) за станом на 31.12.2010 становив 56,62 % при нормативному

значенні не менше 20 %. Поточна ліквідність (Н5) за станом на 31.12.2010 – 63,07 % при нормі не менше 40 %. Норматив короткострокової ліквідності (Н6) за станом на 31.12.2010 становив 45,25 % при нормі не менше 20 %.

Норматив максимального  розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) за станом на 31.12.2010 становив 21,86 % при нормативному значенні не більше 25 %, норматив великих кредитних ризиків (Н8) – 405,75 % при нормативному значенні не більше 800 %. Кредитування інсайдерів здійснювалося в незначних обсягах. Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (норматив Н9), за станом на 31.12.2010, становив 1,47 % при нормативному не більше 5 %. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), за станом на 31.12.2010 становив 10,57 % при нормативному значенні не більше 40 %.

 

 

 

 

 

4 Аналіз розрахунково-касового обслуговування Вінницької Філії банку "Київська Русь"

ПОЛОЖЕННЯ про організацію готівкового обігу і ведення емісійно-касових операцій у банківській системі в особливий період

1. Загальні положення

      1.1. Це  Положення розроблено згідно  з вимогами Конституції України  ( 254к/96-ВР ), Законів України "Про  оборону України" ( 1932-12 ), "Про  мобілізаційну підготовку та  мобілізацію" ( 3543-12 ), "Про правовий режим воєнного стану" ( 1647-14 ), "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), Концепції особливостей функціонування банківської системи України в особливий період, нормативно-правових актів Національного банку України, які регламентують роботу банків з організації готівкового обігу і ведення емісійно-касових операцій у банківській системі і касових операцій суб'єктів господарювання.

      1.2. Метою  розроблення цього Положення  є забезпечення стабільності  роботи банківської системи України з готівкою в умовах особливого періоду та безперебійного забезпечення економіки, особливо Збройних Сил України, готівковими коштами.

      1.3. Це  Положення визначає основні вимоги  до організації роботи з готівкою  територіальних управлінь Національного банку України (далі - територіальні управління) та банків, залучених до роботи в особливий період (далі - банки).

      1.4. Для  забезпечення зберігання відповідних  обсягів цінностей на час особливого  періоду територіальні управління завчасно визначають наявність у банків відповідного регіону грошових сховищ з класом опору не нижче ніж IX за ДСТУ 4012.1-2001, у кількості та площею для можливого розміщення цінностей під час дії особливого періоду.

      1.5. Департаментом  готівково-грошового обігу для зберігання необхідних обсягів готівки під час дії особливого періоду визначається перелік територіальних управлінь, у яких є відповідні, належним чином обладнані, площі грошових сховищ.

     У разі  неможливості розміщення усіх  необхідних обсягів готівки в грошових сховищах територіальних управлінь, як виняток, дозволяється розміщення готівки в грошових сховищах банків, визначених відповідно до пункту 1.4 цього Положення, за умови забезпечення виконання чинних вимог щодо організації охорони грошових сховищ Національного банку України.

      1.6. Банки,  які у зв'язку з введенням  особливого періоду зупинили  або припинили свою діяльність, здійснюють вивезення в повному  обсязі готівки зі сховищ до  визначених територіальних управлінь  у терміни і місця, визначені Національним банком України.

     Вивезення  готівки здійснюється службою  перевезень цінностей та організації  інкасації Національного банку  України або іншими службами, визначеними згідно з чинним  законодавством.

      1.7. Територіальні управління завчасно визначають перелік підприємств, на яких можливо здійснювати утилізацію непридатних до обігу банкнот під час дії особливого періоду, та узгоджують його з Національним банком України.

      2. Забезпечення  потреб економіки готівкою в  національній валюті. Формування резервних фондів національної валюти та організація емісійних операцій в особливий період

3. Організація роботи  з готівкою в територіальних управліннях та банках в особливий період

      3.1. Касові  операції в особливий період виконуються лише територіальними управліннями та банками, які залучені в цей час до роботи за відповідним рішенням Національного банку України.

      3.2. Основними  завданнями банків щодо організації  готівкового обігу і здійснення  касових операцій в особливий період є:

     повне і  своєчасне забезпечення потреб  Збройних Сил України та інших  утворених відповідно до законів  України військових формувань,  підприємств, організацій і населення  в готівкових коштах;

     виконання  бюджетних доручень щодо безперебійної видачі готівки військовим частинам;

     максимальне  залучення до банків України  готівкових коштів з усіх можливих  джерел, прискорення їх обігу;

     сприяння  дотриманню суворого режиму економного  використання готівки і витрачанню  за цільовим призначенням, зміцненню фінансової та платіжної дисципліни;

     скорочення  використання готівки в розрахунках  за товари і послуги шляхом  розширення впровадження безготівкових  розрахунків та введення у  разі потреби обмежень на здійснення  розрахунків готівкою;

     документальне оформлення руху готівки в операційній касі та повне і своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку;

     створення  безпечних умов роботи з готівкою  та її зберігання.

      3.3. Територіальні  управління після введення особливого періоду укладають з банками додаткові угоди до договорів про розрахунково-касове обслуговування.

      3.4. Касові  операції в територіальних управліннях  та банках виконуються на підставі  документів, оформлених засобами  системи автоматизації банку (далі - САБ). У разі неможливості використання САБ оформлення касових документів та облікових регістрів здійснюється вручну на паперових носіях.

      3.5. Операції  з готівкою у післяопераційний  час, у вихідні та святкові  дні здійснюються з оформленням  касових документів за поточною датою здійснення операцій із зазначенням часу або напису чи штампа "вечірня" або "післяопераційний час" та відображенням у внутрішньому обліку.

      3.6. Приймання  та видача готівки інкасаторам  здійснюється територіальними управліннями за окремими графіками з урахуванням оперативної ситуації та потреб у готівці в регіоні.

      3.7. Банкам  забороняється накопичувати готівку  в грошових сховищах. Перерозподіл  банками готівки здійснюється  лише за погодженням з територіальними  управліннями.

      3.8. Організація  технологічних процесів оброблення  готівки в особливий період  має будуватися на базі наявних  (на час оголошення особливого  періоду) виробничих потужностей  з використанням ручних та  автоматизованих технологій з  урахуванням умов щодо енергопостачання.

    3.9. За відсутності  умов щодо забезпечення технічних  засобів оброблення готівки електроживленням  оперативно мають бути вжиті  заходи щодо переходу на використання  ручних технологій та забезпечення  консервації і зберігання наявних технічних засобів оброблення готівки.

4. Особливості організації  роботи з готівкового

 обігу банками та  ведення касових операцій

 суб'єктами господарювання  та фізичними особами

 в особливий період

      4.1. У разі потреби  Національний банк України може змінювати критерії зношеності банкнот, зобов'язувати банки здавати готівку до Національного банку та вводити обмеження на зняття готівки суб'єктами господарювання, фізичними особами з поточних і вкладних рахунків.

      4.2. За підприємствами, які не подали обслуговуючому банку заявку-розрахунок на встановлення ліміту залишку готівки в касі, зазначений ліміт має вважатися нульовим, а не здана підприємством на кінець робочого дня готівка - понадлімітною.

      4.3. Готівкові кошти,  що надходять до кас підприємств, мають здаватися підприємствами в повному обсязі (крім пунктів 4.5 та 4.8) до банку в порядку і строки, що встановлені банком, і зараховуватися на їх поточні рахунки не пізніше наступного робочого дня.

     В особливий період  банки переглядають порядок і строки здавання виручки з метою максимального залучення готівки до своїх кас.

      4.4. Діючі банки,  які залучені до касового обслуговування  в особливий період, для забезпечення  максимального і своєчасного  здавання виручки та дотримання  лімітів залишку готівки в касах підприємств мають забезпечувати роботу в операційний та післяопераційний час, вихідні та святкові дні. У разі надходження виручки в операційний час вона має бути зарахована на поточні рахунки клієнта у той самий день, а в післяопераційний час, вихідні та святкові дні - не пізніше наступного робочого дня.

Розрахунково-касові операції полягають  у забезпеченні руху коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце  в банківській діяльності і відіграють важливу роль у забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро- та макрорівні.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових  операцій банків, які конституюють їх як особливі фінансові установи, що називаються банками. Тому ці операції тісно пов’язані з іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків — і пасивна, і активна, і надання послуг — неминуче супроводжується здійсненням платежу, а отже, розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути в тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі чи касові операції.

За своїм характером ці операції, власне, є послугами; за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не відсотка. Одержання таких доходів обходиться банкам дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.