Облік операцій банку з документарним акредитивом

Однією з причин зменшення кількості міжнародних  розрахунків є зниження обсягів  виробництва й експорту в цілому по Україні. Це обумовлено нестабільністю економіки, у результаті чого українські товари не можуть конкурувати на міжнародному ринку. Посилення валютного контролю також погіршуе розвиток міжнародних розрахунків.

Для того, щоб  уникнути порушень термінів розрахунків по експортно-імпортнім операціях резидентам необхідно приділити особливу увагу правильності складання зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

При складанні  договору українському товаровиробнику (експортеру) щоб уникнути несвоєчасного  надходження коштів за поставлену їм продукцію бажано наполягати на використанні акредитивної форми розрахунків або авансового платежу.

При імпортній  операції платнику вигідніше розраховуватися  по факту одержання товарів, щоб  уникнути повного або часткового неотримання товару.

Підсумовуючи  вищесказане можна зробити висновок, що усі форми міжнародних розрахунків  можливі у випадку взаємної довіри всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності.

4.2.Недоліки і  переваги міжнародних розрахункових  операцій з документарним акредитивом.

Акредитивна форма  розрахунку має ряд переваг і  недоліків як для покупця ,так  і для продавця.

Перевагами є:

1.Для покупця:

     -   платіж здійснюється тільки по  наданні необхідних відповідно  до умов акредитива документів;

• імпортер може одержати пораду свого банку щодо угоди;
• захист імпортера4
• можливість одержання більш тривалого за часом дії акредитива по угоді.

 

2. Для продавця:

• гарантії оплати по наданні виконавчих документів;
• переведення ризику по акредитиву від покупця на банк;
• негайна оплати після відправлення товару;
• можливість одержання фінансових коштів проти акредитива;
• можливість одержання оплати у своєму банку.

Недоліками є :

1. Для покупця:

• платіж здійснюється по виконавчій документації, але товари можуть не відповідати основному документу;

• використання кредиту банку для акредитива;
• неможливість відмови від зобов’язань без згоди бенефіціара ;
• витрати,пов’язані з відкриттям акредитива;
• відкликання коштів на весь термін дії акредитива;
• акредитив призначений для розрахунків тільки з одним постачальникрм або продавцем.

2. _{Для продавця:}

• _{додаткові витрати по угоді;}
• _{оплата здійснюється тільки проти виконавчих документів;}
• _{товари відправляються до одержання оплати;}
• _{труднощі у виконанні складних акредитивів.}

Ризики при  розрахунках на умовах акредитиву

Ризик покупця  фактично усунений, бо невідому згоду  покупця зробити платіж замінено умовною банківською гарантією.

Транзитний ризик  фактично відсутній, за умови, що експортер  підготував страховий документ, якщо такий обумовлений в акредитиві. Банки мають справу тільки з документами, а не з товарами, і платіж буде проведений проти правильно представлених документів, поза залежності від якого або можливого ушкодження товару.

Ризик країни все  ж може мати місце, бо уряд імпортера  може заборонити банку-емітенту зробити платіж. До того ж, є певні регіони світу, де банки не такі платоспроможні, як вони повинні бути, і банк-емітент цілком можливо може не виконати зобов'язання. В кінцевому випадку, існують дві проблеми, на які експортери часто не звертають уваги:

а) Якщо повідомлення про акредитив одержано безпосередньо  із невідомого банка, існує небезпека, що це може бути фальшивий документ.

б) Експортер  може не виконати умови акредитива, тому що акредитивна форма розрахунків  передбачає документи, що він може не забезпечити.

Для імпортера  акредитивна форма розрахунків  веде до іммобілізації і розпиленню його капіталів, оскільки він повинен  відкрити акредитив до одержання  і реалізації товарів, але одночасно  дає йому можливість контролювати ( через банки ) виконання умов угоди експортером.

Для експортера після авансових платежів розрахунки в формі акредитива є найбільш вигідними, бо це єдина форма розрахунків ( крім гарантійних операцій банків) банка, що містить зобов'язання зробити  платежі. Таким чином, для експортера безвідкличний акредитив має слідуючі привілеї у порівнянні з інкасованою формою розрахунків:

надійність розрахунків  і гарантія своєчасної оплати товарів, бо її здійснює банк;

швидкість одержання  платежу, якщо банк виробляє виплату  негайно після відвантаження товару проти подання комерційних документів ( в іншому випадку експортер може одержати кредит в своєму банку в національній валюті, до одержання платежу по акредитиву );

одержання дозволу  імпортером на переказ валюти в країну експортера при виставленні акредитива в іноземній валюті.

Головним недоліком  розрахунків за допомогою акредитива є те, що це досить дорога форма розрахунків  для обох сторін, що пов'язано з  вартістю банківської гарантії.

При розрахунках  по інкасо та при акредитивній формі  міжнародних розрахунків між сторонами досить часто виникали непорозуміння. Щоб уникати таких непорозумінь сторони були вимушені складати досить громоські контракти та угоди. Це було незручно і у 1993р. на міжнародному рівні були прийняті рішення про утворення Уніфікованих правил по інкасо та Унiфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів.

Унiфіковані правила  і звичаї для документарних акредитивів (UCP) це набір міжнародно-прийнятих  правил і визначень, що встановлюють відповідальність і зобов'язання всіх сторін по документарним акредитивам. Всі банківські документи і повідомлення по документарним акредитивам зазначають, що акредитив підпорядкований UCP 1993. Якщо умови акредитива суперечать UCP, умови акредитива переважають і, якщо національне законодавство суперечить UCP, національне законодавство має переважну силу. 
 
 
 
 
 
 
 

   
 

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

_{2.1. Документарний акредитив  , його визначення  та сторони акредитивних  операцій.}  

_{Гарантованою  і більш дорогою  формою міжнародних  розрахунків є  документарний акредитив. «Уніфіковані правила  і звичаї для документарних  акредитивів» розглядають  акредитив як: « яку-небудь угоду, якби вона не була названа або визначена, відповідно до якої банк (банк-емітент), діючи на прохання і по інструкції клієнта (заявника) або його наказу, або акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти) , або уповноважує інший банк негоціїровать проти передбачених документів при стримуванні термінів і умов акредитиву». Тобто, це є умовним грошовим зобов'язанням банку здійснити платіж, акцепт або негоціацію тратт, або надати повноваження іншому банку на здійснення цих дій.}

_{Виходить, в основі акредитива лежить формула - «гроші проти документів», а звідси універсальність  акредитивної форми  розрахунків полягає в тому, що продавцю гарантується негайна оплата відвантажених товарів або зроблених послуг, і він застрахований від неплатоспроможності або відмовлення покупця платити; покупцю - що виплачені їм засоби не пропадуть і надійдуть у розпорядження контрагента після того, як він виконає свої зобов'язання. Саме в цьому і складається перевага акредитивної форми розрахунків. Але основним її недоліком є вартість акредитива (комісійні банків за авізування, підтвердження, перевірку документів, платіж), що значною мірою і впливає на активність його використання в зовнішньоторговельних відносинах .}

_{Норми права, що регламентують  механізм здійснення акредитивної операції, ґрунтуються на двох основних принципах, а саме на автономії  акредитива і його строгого виконання.}

_{Розрізняють такі основні види акредитивів: відкличні  і безвідкличні, підтверджені і непідтверджені, трансферабельні, револьверні, покриті і непокриті, акредитиви з «червоним  застереженням», резервні. Цей перелік видів  акредитива не є вичерпним. У банківській практиці застосовуються й інші види акредитивів, але більшість з них є модифікацією зазначених вище видів.}

_{Підставою для виникнення акредитивних зобов'язань є  доручення платника про відкриття  акредитива, що він  дає банку, що його обслуговує (банк-емітент). Таке доручення є основою для виникнення інших правовідносин по акредитивній операції. Варто визначити, що форма доручення на відкриття акредитива, як правило, є типовою, і в ній повинні бути зазначені усі вимоги, передбачені Уніфікованими правилами.}

_{Оскільки  акредитив - це зобов'язання по проведенню платежів, умови акредитива є умовами виконання  цих зобов'язань, тому вони повинні  бути складені так, щоб  з одного боку, вони давали можливість банкам без ускладнень їхній  проконтролювати  і перевірити документально, а з іншого боку - забезпечували б інтереси сторін, що використовують акредитивну форму розрахунків. Усі терміни, що застосовуються, повинні відповідати вимогам Уніфікованих правил, тобто варто використовувати стандартні терміни і формулювання, передбачені Уніфікованими правилами, якщо акредитив не містить інших умов. Це дає можливість заявнику акредитива включати в умови акредитива, відповідні застереження.}

_{Уніфіковані правила вимагають  від заявника не тільки чітко й у повному  обсязі формулювати інструкції з відкриття і виконання акредитива, але і внесення в нього змін.}

_{Умови і порядок проведення акредитивної форми  розрахунків передбачаються в договорі між  бенефіціаром і заявником  акредитива.}

_{Кожен акредитив призначений  для розрахунків  тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.}

_{Важливе значення має питання  щодо терміну дії  акредитива. Банк-емітент  може провести платіж як негайно після  надання необхідних документів, так і  через деякий час (акредитиви з частковою відстрочкою  платежу). Уніфіковані правила визначають термін дії акредитива, як граничний період для надання документів для оплати, акцепту, негоціації. До того ж, Уніфіковані правила вимагають, щоб «всі акредитиви передбачали дату закінчення термінів і місце надання документів для платежу, акцепту або за винятком вільної негоціації акредитива місця надання документів для негоціації».}

_{У правовому регулюванні  акредитивних відносин акредитивні документи (транспортні, страхові, комерційні рахунки й інші документи) є підставою  для проведення розрахунків по документарному акредитиву. Тому в інструкціях з відкриття акредитивів, у самих акредитивах повинні бути чітко зазначені документи проти яких варто здійснити платіж, акцепт або негоціацію.}

_{Виходить, акредитив - це фактично безпечна попередня оплата. Він є свого роду компромісом у випадку, коли покупець товару сумнівається в надійності продавця і не зважується ризикувати своїми грошима, і крім того акредитив дає можливість звести до мінімуму всі ризики, особливо в тому випадку, коли комерційні зв'язки з іноземними партнерами тільки налагоджуються.}