Облік операцій банку з документарним акредитивом

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Декабря 2011 в 20:36, курсовая работа

Краткое описание

1розділ відображує загальні основи зовнішньоекономічної діяльності банків в Україні .
У 2 розділі розкривається сутність та поняття документарного акредитиву та акредитивних відношень. У цьому розділі відображені усі види та форми акредитиву. А також сторони акредитивних операцій у зовнішньоекономічній діяльності банків України.
3 розділ моєї роботи розкриває усі аспекти обліку, контролю та аналізу операцій з використанням документарного акредитиву у зовнішньоекомічній діяльності.
У 4 розділі я проаналізувала перспективність використання документарного акредитиву у зовнішньоекономічних операціях банку, запропонувала засоби підвищення прибутковості банку за рахунок цих операцій.

Содержание работы

Вступ .
1. Основи зовнішньоекономічної діяльності України.
1.1.Характеристика зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
1.2.Правові основи валютного забезпечення розрахункових операцій у зовнішньоекономічній діяльності банків та ліцензування операцій з документарним акредитивом.
2. Загальна характеристика документарного акредитиву у зовнішньоекономічній діяльності банку.
2.1.Поняття документарного акредитиву , його сутність, сторони акредитивних відношень.
2.2.Види акредитивів та засоби їх виконання.
3. Міжнародні операції за допомогою документарного акредитиву, їх облік, контроль та аналіз.
3.1.Облік операцій з документарним акредитивом.
3.2. Контроль і аналіз операцій з документарним акредитивом.
ІV. Аналіз міжнародних розрахунків банку при використанні документарного акредитиву на сучасному етапі та напрямки підвищення прибутковості банку від їх здійснення.
4.1.Напрямки підвищення прибутковості банку від проведення міжнародних розрахункових операцій банку з використанням документарного акредитиву.
4.2.Недоліки та переваги міжнародних розрахункових операцій з документарним акредитивом.
Висновок.

Содержимое работы - 1 файл

Облік операцій з документарним акредетивом у зовнішньоекономічній діяльності банку.doc

— 214.50 Кб (Скачать файл)

*SITC - System of international Trade Classification (Система міжнародної торгової класифікації):

0-1 - продовольство  (продукція сільського господарства), 2-4 - сировина і матеріали, 3 - проміжна  продукція, 5-9 - кінцева продукція.

Дані таблиці  свідчать, що в 2000 р. домінуючими для  нашої економіки були експорт проміжної продукції (49,46 %), продовольства (27,96 %) і імпорт сировини і матеріалів (56 %). Така ситуація, незважаючи на те, що після фінансової кризи удалося досягти позитивного сальдо торгового балансу, очевидно не сприяє економічному росту. Це є значущим обмежуючим фактором на найближчі 5 років.  

На  території України  можно експортувати та імпортувати не усі товари, до товарів, котрі не можна  експортувати та імпортувати  належать:

- експорт із території України предметів, що складають національне багатство, історичне чи культурне надбання українського народу, обумовлене відповідно до законів України;

- імпорт чи транзит яких-небудь товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди чи здоров'ю установити загрозу життю чи населення тваринного світу, чи привести до загибелі навколишнього середовища;

- імпорт продукції і послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму або расової дискримінації, геноциду і т.д., що суперечать відповідним нормам Конституції України;

- експорт і імпорт товарів, що здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності.

Верховна  Рада України може затверджувати конкретний список товарів, експорт  і імпорт яких забороняється, по представленню  Кабінету Міністрів  України.

Контроль  за виконанням даних  вимог покладається на митні органи України і Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

Експорт товарів забезпечує значну частину надходжень валюти в платіжному балансі України. Збільшувати кількість експорту в Україні потрібно шляхом розширення вітчизняного виробництва, а також більше експортувати продукції ніж імпортувати.Також , що збільшить число експорту продукції в Україні необхідно подбати про створення діючої конкурентноздатної ринкової економіки.

1.2. Правові основи  валютного забезпечення розрахункових операцій у зовнішньоекономічній діяльності банку та ліцензування операцій з документарним акредитивом.

1.3.Ліцензування  зовнішньоекономічних  операцій.

З метою підвищення надійності і стабільності банківської системи  України, забезпечення захисту інтересів кредиторів, вкладників комерційних банків, з метою допущення на ринок банківських послуг України комерційних банків і банківських організацій, умови діяльності яких відповідають установленим Національним банком України обов'язковим вимогам і діяльність яких не загрожує інтересам їхніх клієнтів, проводиться ліцензування діяльності комерційних банків і організацій.

Під ліцензуванням розуміється  порядок надання  права на здійснення окремих або всіх банківських операцій комерційному банку, у даному випадку це ліцензування операцій з документарним акредитивом, що з моменту реєстрації Національним банком України одержав статус юридичної особи.

Відповідно  до Положення про  порядок видачі банком ліцензії на здійснення банківських операцій, затвердженим Постановою Правління НБУ від 06.05.98р. №181 усі комерційні банки зобов'язані одержати ліцензію НБУ на ведення відповідних операцій. Філії комерційних банків здійснюють банківські операції при наявності відповідно оформленого доручення головного банку і дозволу регіонального управління Національного банку України за місцем перебування філії банку.

Національний  банк України видає  індивідуальні і  генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, що підпадають під режим ліцензування, відповідно до операції перерахованих нижче. Основним документом, що регламентує порядок видачі ліцензій на проведення валютних операцій і здійснення контролю за їхнім неухильним дотриманням є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993р. № 15-93.

Генеральні  ліцензії видаються  комерційним банкам і іншим кредитно-фінансовим установам України  на здійснення валютних операцій, що не вимагають  індивідуальної ліцензії, на весь період дії  режиму валютного  регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Індивідуальної  ліцензії вимагають  наступні операції:

вивіз, переказ і пересилання  за межі України валютних цінностей, за винятком ввозу, переказу і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, обумовлену Національним банком України;

надання й одержання резидентами  кредитів в іноземній  валюті, якщо терміни  і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі;

використання  іноземної валюти на території України  як засіб платежу  або як заставу;

розміщення  валютних цінностей  на рахунки і внески за межами України;

здійснення  інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами-резидентами як подарунок або в спадщину.

Перелік валютних операцій, що відповідають генеральної  ліцензії Національного  банку України, виданих  комерційним банкам.

У залежності від якості, наданих комерційним  банком документів, технічних умов, кваліфікації керівників і виконавців валютних операцій, НБУ може дозволити  проведення наступних  операцій (усіх, або  деяких з них).

1. Ведення валютних  рахунків клієнтів, а саме зарахування валютних надходжень на рахунки резидентів і нерезидентів (включаючи транзитні) і списання сум перерахувань передбачені чинним законодавством.

2. Неторгові операції. Це операції по  перерахуванню валютних  цінностей, не  зв'язаних зі здійсненням розрахунків за експорт і імпорт товарів і послуг (у тому числі видача готівки для покриття витрат особи, що виїжджають за кордон у відрядження), а також з рухом капіталу

3. Установлення кореспондентських  відносин з іноземними  банками, тобто банки самостійно відкривають рахунки для міжнародних розрахунків з іноземними банками. Досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародних розрахунках. Робота через кореспондентські рахунки Центра міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків.

4. Операції по міжнародних  торгових розрахунках.  Це операції по  міжнародних розрахунках,  пов'язані з експортом  і імпортом товарів  і послуг, відповідно  до вимог діючого  законодавства, інструкцій Національного банку України, уніфікованих правил і традицій міжнародної торговельної палати.

5. Операції по торгівлі  іноземною валютою  на внутрішньому  валютному ринку.  Це покупка і  продаж іноземної  валюти в наявній  і безготівковій  формах за власний  рахунок або згідно доручення клієнтів (брокерські послуги) на міжбанківському і біржовому ринках.

6. Операції по залученню  (пасивні операції) і розміщенню (активні  операції) валютних  засобів на внутрішньому  ринку

Ці  операції здійснюються з резидентами  України, з обмеженнями, установленими нормативними актами Національного банку України.

Пасивні операції - це створення  валютних резервів в  іноземній валюті (прийом депозитів в іноземній  валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, емітованих резидентами  України і використовуваних у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку), одержання кредитів в іноземній валюті від інших уповноважених банків).

Активні операції - це використання створених валютних резервів (видача кредитів в іноземній валюті, покупка за іноземну валюту цінних паперів, використовуваних в національній валюті).

7. Операції по залученню  (пасивні операції) і розміщенню (активні  операції) валютних  засобів на міжнародних  ринках. Ці операції  здійснюються з  нерезидентами України,  з обмеженнями, установленими нормативними актами Національного банку України.

Пасивні операції - це створення  валютних резервів в  іноземній валюті (прийом депозитів до іноземній  валюті, (за винятком міжбанківських одержання  кредитів в іноземній  валюті).

Активні операції - це використання створених валютних резервів (видача кредитів в іноземній валюті, покупка за іноземну валюту цінних паперів, використаних у національній і іноземній валюті).

8. Валютні операції  на міжнародних  грошових ринках. До них відносяться  депозитні і конверсійні операції (у тому числі і ф'ючерсні, якщо це не заборонено законодавством відповідних країн), особами з комерційними банками і міжнародними фінансовими організаціями - нерезидентами України.

9. Операції з монетарними  металами на внутрішньому ринку. Покупка і продаж (у тому числі на термін), прийняття в депозити, відповідальне збереження, використання на умовах застави по виданий кредит монетарних металів або цінних паперів, номінал яких виражений у монетарних металах, якщо ці операції здійснюються на території України з резидентами України.

10. Операції з монетарними  металами на міжнародному  ринку. Покупка  і продаж (у тому  числі на термін), прийняття в депозити, відповідальне збереження, використання на  умовах застави  під виданий кредит  монетарних металів або кримінальну відповідальність, відповідно до діючого законодавства України.

Спеціальні  санкції, що застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення  ними законодавства  в сфері зовнішньоекономічної діяльності, установлені ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959.

За  порушення сьогодення або зв'язаних з  ним законів України  до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних  суб'єктів господарської  діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні санкції:

- накладення штрафів  у випадках несвоєчасного  виконання або  невиконання суб'єктами  зовнішньоекономічної  діяльності й іноземних  суб'єктів господарської  діяльності своїх  обов'язків згідно  із сьогоденням  або зв'язаним з ним законом України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України або рішеннями судових органів України;

- застосування до  конкретних суб'єктів  зовнішньоекономічної  діяльності й іноземних  суб'єктів господарської  діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень дійсного Закону щодо зазначених у ньому положень, що установлюють визначені заборони, обмеження або режиму здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;

- тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення дійсного Закону або зв'язаних з ним законів України, проведення дій, що можуть нашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Спеціальні  санкції можуть застосовуватися  як до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, так і до іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Однак на практиці фактично застосовуються дві  з них - індивідуальний режим ліцензування і тимчасова зупинка  зовнішньоекономічної діяльності, хоча до спеціальних санкцій відноситься ще і така санкція, як накладення штрафів.

На  сьогоднішній день у  законах України  не передбачені конкретні  випадки застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних  суб'єктів господарської  діяльності штрафів як спеціальної санкції. Тому на практиці ця спеціальна санкція практично не застосовується, як така.

2.Загальна  характеристика документарного  акредитиву у зовнішньоекономічній  діяльності банку.

2.1.Поняття  документарного акредитиву , його сутність, сторони акредитивних відношень.

Информация о работе Облік операцій банку з документарним акредитивом