Кисломолочні продукти

 

ПЛАН

 

ВСТУП 4

Розділ 1. СТАН РИНКУ КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ 6

1.1 Характеристики світового та вітчизняного ринку кисломолочних продуктів  6

1.2 Експорт-імпорт операції та аналіз асортименту ринку кисломолочних продуктів що експортуються з України та імпортуються в Україну 6

1.3 Аналіз законодавчої та нормативної бази, яка забезпечує рівень якості та безпеки кисломолочних товарів під час експортно-імпортних операцій 10

1.3.1 Органолептичні показники якості кисломолочних сирів 18

1.3.2 Фізико-хімічні показники якості кисломолочних сирів 20

1.3.3 Мікробіологічні  і санітарно-гігієнічні показники  кисломолочного сиру21

Розділ 2.Обєкти та методи досліджень 40

2.1 Організація проведення експертизи 40

2.1.1 Подання заявки та оформлення наряду на проведення експертизи 40

2.1.2 Порядок відбору проб 41

2.1.3 Акт за результатами експертизи 42

2.2 Методи визначення органолептичних показників 44

2.3 Методи визначення фізико-хімічних показників 44

2.3.1 Визначення вмісту жиру у кисломолочних продуктах  44

2.3.2 Визначення кислотності у кисломолочних продуктах 47

2.3.2.1 Потенціометричний метод 47

2.3.2.2 Метод із застосуванням індикатора фенолфталеїну. 48

2.3.3 Методи визначення вологи та сухих речовин у кисломолочних продуктах. 49

2.3.4 Визначення вмісту фосфатази 50

2.4 Приймання кисломолочних продуктів 53

2.5 Результати експериментальних досліджень 54

Розділ. 3 Митне оформлення кисломолочних продуктів за матеріалами АТЗТ «Глорія-Імпекс» 63

3.1 Обґрунтування доцільності експортування кисломолочних продуктів 63

3.2 Порядок митного оформлення кисломолочних продуктів 63

3.3 Документи для митного оформлення кисломолочних продуктів 66

3.4 Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до кисломолочних продуктів 66

3.5 Визначення коду товару за УКТ ЗЕД 68

3.6 Визначення країни-походження товару 71

3.7 Нарахування митних платежів 76

3.7.1 Визначення митної вартості 76

3.7.2 Нарахування мита 80

3.7.3 Нарахування ПДВ 81

3.7.4 Нарахування митного збору 81

3.7.5 Визначення загальної суми митних платежів 82

3.8 Використання ВМД при митному оформленні кисломолочних продуктів 82

Висновки 94

Список використаних джерел 101

Додатки 108

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Продукти харчування –  є самим важливим видом матеріальних благ, необхідних людині.

Збалансоване та адекватне  споживання харчових продуктів забезпечує здоров’я, працездатність та довголіття людини. З їжею людина отримує не тільки енергію, а й  багато речовин  для побудови і оновлення складних систем організму.

Споживання молочних продуктів  в Україні було і залишається  традиційно високим. Раціональними  нормами вважається річне споживання молочних продуктів у перерахунку  на молоко в обсязі 380 кг\1 людину, в  тому числі, в кг: молока – 123; масла  – 5,7; сиру – 8,8; сметани – 6,7; молока знежиреного і продукції з  нього – 15,9. Рівень споживання в  нашій країні продукції молочної промисловості є явно недостатнім  – 210 кг (55,3% від норми). Крім того споживання молока і молочних продуктів населенням за останні роки зменшилося майже на 40% .

В останній час зростає  споживання населенням кисломолочних  продуктів. Відомо, що вони відіграють значну роль  в дієтичному і лікувальному харчуванні, так як вони містять  поживні і біологічно-активні  речовини, які створені самою природою.

Здавна для харчових цілей  використовувались різні види кислого  молока, властивості якого довго  зберігатися і позитивно впливати на організм людини.

Із глибини віків дійшли до наших днів національні кисломолочні продукти: простокваша і  варенець Росії, ряжанка України; айран і  кефір Кавказу; кумис Башкирії. 

Дієтичну і лікувальну дію кисломолочних продуктів  на організм людини науково пояснив  ще вчений І.І. Мєчніков. Дієтичні властивості  кисломолочних продуктів зумовлені  вмістом в них необхідних організму  людини білків, жирів, молочного цукру, мінеральних солей, які добре засвоюються.

Тема здорового харчування турбує людство на протязі багатьох років. Кисломолочний сир (творог) – це натуральний молочно-білковий продукт, один з найцінніших молочних продуктів  і продуктів харчування взагалі.

Він вміщує всі ті ж амінокислоти, що входять до складу молока, тільки вміст їх значно більший (у 6-7 разів), ніж у молоці. У кисломолочному сирі значно більший вміст мінеральних  речовин, ніж в молоці (в тому числі  кальцію, фосфору та магнію) та менше  лактози.

Високий вміст кальцію  дозволяє рекомендувати кисломолочні сири для лікування та профілактики різних запальних процесів, а також  для зміцнення кісткової тканини, зокрема після переломів. Особливого значення надається кисломолочним  сирам в харчуванні людей (дорослих і дітей), які проживають в умовах хронічної дії малих доз радіації.

Кисломолочні продукти давно  визнані дієтичними, завдяки високій  засвоюваності та стимулюванні секреторної  функції шлунку, підшлункової залози.

Зважаючи на те, що кисломолочні продукти є корисними та користуються великим попитом у населення, обрана тема дипломної роботи є актуальною.

Основна мета роботи – дослідити  споживні властивості кисломолочних  продуктів, показники їх якості, а  також методи визначення цих показників, описати порядок експортно-імпортних операцій та митного оформлення.

Відповідно до поставленої  мети, під час виконання роботи вирішуються такі завдання:

• висвітлити проблеми насичення ринку кисломолочними продуктами;
• дослідити асортимент та споживні властивості кисломолочних продуктів;
• ознайомитися із вимогами нормативних документів до якості кисломолочних продуктів;
• дослідити види дефектів, що зустрічаються у кисломолочних продуктах;
• ознайомитися з особливостями експертизи кисломолочних продуктів;

Крім перерахованих завдань  також необхідно ознайомитися із особливостями митного оформлення кисломолочних продуктів при експорті та імпорті.

Кисломолочні продукти збуджують  апетит, позитивно діють на нервову  систему, вони є хорошим засобом  проти деяких шлункових захворювань, туберкульозу і інших захворювань. Їх рекомендують при виснаженні організму  і малокрів’ї.

Ця тема є актуальною в  Україні через те, що однією з  основних умов надання їй статусу  розвинутої країни є забезпечення населення  якісними, безпечними у харчовому  відношенні продуктами харчування за доступними цінами. Ціни в свою чергу є вирішальним фактором, який впливає на попит.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

СТАН РИНКУ  КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ

 

1.1Характеристики світового та вітчизняного ринку кисломолочних продуктів

 

Необхідно відзначити, що показник "Товарність молока" в Україні  залишається досить низьким. У країнах  ЄС на промислову переробку надходить 96% валового надою молока. В Україні  максимальний показник товарності - 78% був досягнутий в 1990 році, а в цей  час щорічно становить лише третину - від 32 до 35% залежно від року. (За даними Союзу молочних підприємств  України.) За останні роки в господарствах  населення виробництво молока становило 9,5-11,0 млн. тонн. (це з 2001 року - 76-79% валового надою по всій Україні.) Підприємствам-переробникам від населення в той же період щорічно продавалося 2,8 млн - 3,5 млн  т; інше - спожите на місці, продано  на базарах (у т.ч. стихійних) у вигляді  парного (сирого) молока або домашньої "кисломолочки" (сметани й сиру). Із усього вищесказаного можна зробити  висновок: навіть при нинішніх рівнях обсягів удою й поголів'я молочної череди потенціал молочної галузі України  вироблений приблизно наполовину. Дані й динаміка за 2007 й 2005 року, що спостерігалася на ринку молочної продукції представлена в табл. 1.1.

Що стосується молочної індустрії  в Україні, яка продовжує структурно інтегруватися, хоч і з деякими "поверненнями". Наприклад, з одного боку,"Павлоградський МК" (ТМ "Фанни") розійшовся в думках з російською "Планетою Менеджмент" (точніше, "Юнимилк  Україна"), але ПП зміцнюються  створений у тому ж році союз "Лакталис Україна" (ТМ President) і "Билосвит" (ТМ "Добрий ранок", "Лактония"). Крім того, великі українські трейдери сухого молока,сиру й вершкового масла, наприклад, компанії "Милкиленд Україна" (ТМ "Добряна") і "Клуб сиру" продовжують скуповувати малих і середніх переробників молока. Разом з тим, суцільномолочна й вершково-масляна галузі поки набагато менш консолідовані, чим, наприклад, кондитерська або "сусідня" сиродільна. Максимально об'єднаної залишається молочно-консервна промисловість - як по історичним, так і технологічних причинах.

Таблиця 1.1.

Виробництво молока в Україні  в січні-квітні 2007 й 2008 років, тисяч тонн.

	2007 р	2008 р	2007 р. до 2008 р., %
Всі категорії господарств	3445,9	3480,4	101,0
Сільськогосподарські підприємства	696,4	741,1	106,4
Господарства населення	2749,5	2739,3	99,6

 

Слабкий урожай зернових позаминулих років повною мірою позначився на молочній галузі України наприкінці 2007 року. У листопаді-грудні 2007 року стрибок цін молочної сировини набагато перевищив звичайний сезонний. Залежно від регіону вартість молока збільшилася до рівня 1,00-1,50 гривень за кілограм (тобто приріст виявився на 20% вище звичайного). Ціни готових молокопродуктів виросли відповідно - на 7-35%, залежно від самого продукту й регіону.

Зростання цін  позначилося на різних нішах ринку  молокопродуктів по-різному (див. нижче). Однак, у загальному й цілому, споживання переробленого молока в країні не скоротилося. Оператори відзначають  деякий спад продажів серед дорогої  молочної продукції (десерти, складні  йогурти) і високожирного (78% й 82%-го) вершкового масла без рослинних добавок. Інші напрямки споживчих продуктів у молочній індустрії "відскіпалися переляком".

За офіційним даними Держкомстату, сировинна ситуація вирівнюється. За підсумками 4 місяців 2005 року в Україні зафіксоване збільшення обсягів валового надою молока на 2% у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року. Усього за чотири місяці 2007 року виробництво молока в Україні склало 3,5 млн. тонн. Приріст обсягів виробництва відбувся за рахунок сільгосппідприємств. Господарства населення, навпроти, скоротили виробництво молока в порівнянні із січнем-квітнем 2007 року на 0,4%. По даним оперативної звітності сільгосппідприємств, продуктивність корів (надій молока в перерахуванні на середнє поголів'я корів) у січні-квітні 2005 року склала 855 кг проти 694 кг в 2007 році. Разом з тим у травні Кабінет Міністрів з подачі Міністерства аграрної політики України встановив незвично високі для весняно-літнього періоду ціни сировинного молока - 1,20 гривень за літр (він же кілограм).

У випадку встановлення мінімальних  закупівельних цін на молоко, може мати місце ослаблення попиту на молочну  сировину через відмову молокозаводів  від збільшення потужностей через  невигідність бізнесу. Таким чином, регулювання цін може привести не до підтримки сільськогосподарського виробника, а навпаки - викликати  скорочення ринку й невдоволення населення. Тому спроби регулювати галузь не ринковими методами повинні бути дуже продумані й обережні.

Установлювати адміністративним методом ціни молочної сировини аграрним чиновникам дозволяє прийнятий рік  назад Закон України "Про молоко й молочні продукти" - "дитя" суворих неврожайних часів. Напередодні  прийняття Закону "Про молоко й молочні продукти" українська статистика втішливих цифр не давала. Зокрема, обсяги виробництва молока й молочних продуктів в 2006 році зменшилися в порівнянні з 2005 роком на 22,8%. За 7 місяців (січень-липень) 2007 року виробництво  молока в Україні склало 8,1 млн. тонн, що на 130 тис. тонн, або на 1,6%, менше  ніж за аналогічний період 2006 року. Втім, труднощі могли й не вплинути на прискорене прийняття згаданого  закону. Ніяк його проект чекав у  Верховній Раді розгляду ще з лютого 2004 року.

Середньозважені ціни на молочні  продукти залежно від типу й розміру  впакування представлені в табл. 1.2., та в додатках: А; Б; В; Г.

 

 

Таблиця 1.2.

Середньозважена ціна основних продуктів

Продукт	Середньозважена ціна за впакування, грн.
	грудень 2005-березень 2006	грудень 2006-березень 2007
Стерилізоване молоко	3,05	3,85
Пастеризоване й суперпастеризоване молоко	1,69	2,21
Кефір	1,37	1,66
Масло фасоване	3,0	3,2

 

Також при виконанні даної  дипломної роботи необхідно відзначити тенденції в області споживання молочної продукції в макроекономічному масштабі, тобто на рівні країни.

Так, до найбільшого ринку споживання дослідники відносять ринки міст-мільйонників і прирівняні до них Львів і Запоріжжя (тобто всього сім найбільших міст). Чотири з п'яти міст - мільйонників: Київ, Харків, Донецьк, Одеса, є об'єктами постійних досліджень.

Судячи із середньозваженої ціни на ринках найбільших міст України  молоко цільне подорожчало на 26-31%; кефір - на 21-22%; сметана - від 14 до 15%; ряжанка - на 18-19%; йогурт і вершкове масло фасоване подорожчали менше всіх - лише на 6-7% у порівнянні із зимово-весняним періодом 2004-06 р.