Ефіроолійні рослини

      У плодах і листках коріандру містяться 0,8 - 1,6% ефірної та 10 - 25% жирової олії, екстрактивні речовини, пектин, крохмаль, цукор, мікроелементи. Досить важливим елементом ефірної олії є ліналол, а також гераніол. Саме цим зумовлюються антимікробні та дезінфікуючі властивості  коріандру.

      Ефірну  олію з коріандру застосовують у  фармацевтичній, парфумерно-косметичній  промисловості, кондитерському, лікеро-горілчаному, тютюновому виробництві, а жирову - на текстильних підприємствах, у  миловарінні та поліграфії.

      У народній медицині коріандр додають  до настоянок і чаїв жовчогінного, послаблюючого, відхаркувального зборів, при хворобах печінки та жовчного міхура. З ефірної олії готують  також препарати для поліпшення травлення і проти метеоризму. На Кавказі і в Середній Азії лікувальне застосування коріандру значно ширше  й ефектніше.

      Коріандр - однорічна трав'яниста рослина  родини зонтичних. Розмножується насінням. Посухостійка, вологолюбна, вибаглива  до освітлення, витримує невеликі заморозки [1].

      Посівний  коріандр (коляндра), що культивується  у нас в Україні як пряна  і ефіроолійна рослина, має пряме  розгалужене (залежно від сорту) стебло висотою 40 — 120 см, товщиною 2 — 6 мм. Нижні листки черешкові, перисто-розсічені, верхні — сидячі, корінь веретеноподібний. Цвіте у червні. Квітки білі, жовті, рожеві, іноді фіолетові, дрібні, зібрані  в зонтик. Плоди - кулясті двосім'янки до 7 мм у діаметрі, достигають у липні-серпні. Вегетаційний період – 90 - 110 днів.

      Сіють коріандр у середині квітня, коли грунт  прогріється до 8 - 10 см. Глибина загортання насіння - 4 - 5 см.

      Ділянку (грядку) слід підготувати з осені: перекопати чи виорати на глибину 25 - 27 см, внести перегній та мінеральні добрива. Коріандр добре росте на пухких, легких, родючих грунтах з нейтральною  або слаболужною реакцією. Ширина міжрядь, залежно від сорту, для  ручного обробітку - 15 - 25 см. Спосіб сівби - стрічковий з наступним проріджуванням. Догляд за посівами зводиться до розпушування міжрядь та видалення бур'янів.

      Збирають  коріандр наприкінці липня - на початку  серпня, коли на рослинах достигнуть 35 - 40% зонтиків скошують або висмикують з корінцями зв'язують у невеличкі  снопики, які досушують під затіненими, добре провітрюваними навісами. Потім  обмолочують [8].

      Добрі господарі завжди дбають про те, щоб кращі зонтики відібрати, витеребити та зберегти насіння. Товарне  зерно також слід очистити. Кращі  сорти, які культивуються, зокрема, у нас на Поділлі, — це Янтар, Ранній, Олексіївський 26 та Олексіївський 247. Останній — найбільш урожайний. Розпізнати їх можна за будовою розгалужень  стебла та кольором цвіту зонтика. В  перерахунку на гектар на доброму  агрофоні коріандр дає урожай близько 15 - 16 центнерів.

      Рослина, як бачимо, цінна, потрібна, корисна, не трудомістка. Вирощувати її доцільно на кожній присадибній або дачній ділянці.

      Зелень  рослин коріандру (кінзу) як пряність використовують у фазі розетки і початку стеблування  для салатів до м'ясних страв. 
 
 
 
 
 
 

   РОЗДІЛ  ІІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФІРНИХ МАСЕЛ В РОСЛИННІЙ СИРОВИНІ 

   2.1  Фізіологічне значення ефірних масел для рослин

   Ефірні  масла широко поширені на рослинному світі, і їх роль вельми велика. До найважливіших  фізіологічних функцій відносяться  наступні:

     Ефірні  масла є активними метаболітамі обмінних процесів, що протікають в  рослинному організмі. На користь цієї думки свідчить висока реакційна  здатність терпеноїдних і ароматичних з'єднань, що є основними компонентами ефірних масел.

     Ефірні  масла при випаровуванні закутують  рослину своєрідною «подушкою», зменшуючи  теплопроніцаємость повітря, що сприяє оберіганню рослини від надмірного нагрівання вдень і переохолодження  вночі, а також регуляції транспірування.

     Запахи  рослин служать для залучення  обпилювачів-комах, що сприяє запиленню  квіток.

     Ефірні  масла можуть перешкоджати зараженню  патогенними грибами і бактеріями, а також захищати рослини від  поїдання тваринами. 

   2.2 Локалізація ефірних масел в рослинній сировині

   Ефірні  масла утворюються у всіх частинах рослин, але кількісний розподіл їх по частинах рослини зазвичай неоднаково. Листя, квітки, нирки, плоди, коріння  і кореневища є в більшості випадків місцем найбільшого накопичення ефірних масел.

   Зміст ефірних масел для різних рослин може складати від тисячних доль відсотка до 5-6 %, а для деяких видів сировини, наприклад, бутонів гвоздичного  дерева - близько 20 %.

   У живих  тканинах рослин ефірні масла можуть бути розсіяні дифузно по всіх клітинах тканини в розчиненому або  емульгованому поляганні в цитоплазмі або клітинному соку, проте найчастіше вони накопичуються в особливих утвореннях, що виявляються під мікроскопом.

   Розрізняють екзогенні і ендогенні структури  виділень.

   Екзогенні утворення розвиваються в епідермальній  тканини і є залізистими «плямами», залізистими волосками і ефірноплійні залозками. Залізисті плями - прості утворення виділень. Це мілкокапельні скупчення ефірних масел відразу під кутикулою епідерми, зухвалі відшарування (здуття) кутикули. Ефірне масло виробляється окремими групами кліток виділень - «плямами», - розкиданими в епідермальній тканині. Така локалізація ефірних масел спостерігається в пелюстках троянди, конвалії, у листі деяких рослин, в епідермісі криючих чешуй нирок тополі і ін.

   Залізисті волоски складаються з одноклітинної або частіше за багатоклітинної «ніжки» і «головки» кулястої або овальної форми, яка утворена однією або декількома клітками виділень.

   Ефіроолійні залозки можуть бути різної будови. Всі вони мають дуже коротку ніжку і багатоклітинні головки з різною кількістю і розташуванням складових їх залізистих (виділеннях) кліток. Так, наприклад, у видів сімейства Ясноквіткових головка найчастіше утворена вісьма клітками, розташованими у вигляді розетки - «ромашки». По мірі освіти ефірного та загальна кутикула цих кліток роздувається куполоподібний, утворюючи резервуар з ефірним маслом. Залозки рослин сімейства Астрових складаються з декількох, частіше всього з чотирьох, вертикально розташованих рядів кліток, по дві клітки в кожному, причому верхні клітки функціонують як виділення, а ті, що пролягають нижче містять хлоропласти і є асимілюючими клітками. Ендогенні утворення розвиваються в паренхімних тканинах. До них відносяться секреторні клітки, вмістища і ефіроолійні канальці (ходи).

   Секреторні  клітки можуть зустрічатися одіночно (клітки-ідіобласти) або ж утворюють в паренхімі шари. Клітинні стінки схильні до обкоркування. Одиночні клітки є, наприклад, в кореневищі лепехи, в паренхімі якого в місці зіткнення декількох (3-4) кліток розташовується одна секреторна клітка. Типовим прикладом є кореневища валеріани, в шарі гіподерми якої локалізуються секреторні клітки. У випадку, якщо ефірне масло складається з речовин, розчинених в клітинному соку або цитоплазмі, ефіромаслічность кліток може бути виявлена тільки в ході гістохімічних реакцій (судан III і інші реактиви).

   Вмістища  ефірних масел - спеціальні утворення  в різних органах рослин, в яких накопичуються ефірні масла.

   Вмістищами  є круглі або овальні порожнини, що зустрічаються в мезофілі листа, шкірці плодів цитрусових, в корі і  деревині деяких рослин. Вмістища утворюються  двояким шляхом - схизогенним і схизолізігенним. При схизогенном формуванні вмістища в міжклітинників «виливаються» виділення прилеглих продукуючих кліток, які тим самим стають вмістищем і ефірного масла. Міжклітинний простір далі розширюється і збільшується в об'ємі за рахунок «розсовування» кліток. При схизолізігенном формуванні вмістищ початкові етапи його освіти схожі з описаними вище, але клітки, що потім оточують порожнину, руйнуються, внаслідок чого вся порожнина збільшується в об'ємі. Функцію секреторних кліток взамен лізірованних (розчинених) набувають кліток, що примикають до порожнини вмістища.

   Вмістища, що мають витягнуту форму, називаються  ефіромаслічнимі канальцями, які, як і типові вмістища, утворюються схизогенно або схизолізігенно.

   Секреторні  утворення в деякій мірі можуть служити  систематичною ознакою. У багатьох хвойних вони представлені у вигляді  ходів, розташованих у всіх частинах рослини і виділяючих ефірні масла  і смолу. Серед однодольних секреторні утворення зустрічаються у сімейств Ароїдні , Ірисові, Імбирні (секреторні клітки). Вельми різноманітно представлені структури виділень у дводольних. Існують сімейства, які містять тільки секреторні клітки (наприклад, представники сімейства Перцеві. Вмістища, різні за походженням, є у видів багатьох сімейств - Рутові, Мирти, Звіробійні і ін. Канальці з ефірними маслами типові для плодів Зонтичних. Ходи і вмістища зустрічаються у Звіробійних. Виключно велика різноманітність залізистих волосків і залозок, які порізно або при сумісному поєднанні можуть характеризувати окремі сімейства, наприклад, Ясноквіткові, Астрові, Валеріанові .

   Характер  секреторних утворень, їх кількість  і розміри нерозривно пов'язані  з кількістю ефірних масел, що утворюються в рослинах. У сировині рослин, що мають екзогенні утворення, більшу кількість ефірного масла  отримують із залозок, а не із залізистих волосків. Рослини порядку Ясноквіткові є  багатші ефірним маслом, в порівнянні з видами сімейства Астрові, оскільки в першому випадку ефірне масло продукується всіма 8 клітками виділень, а в другому - з 8 кліток продукують тільки 2 верхні. 

     2.3 Пріоритетні властивості масел  

     До  пріорететних властивостей масел слід віднести наступні:

     · Листя евкаліпта, нирки тополі, гвоздичне  масло, масло сосни, кореневища Аїра - антімікробны (бактерицидні, антисептичні) властивості.

     · Камфора, квітки ромашки аптечною, трава  деревію, кореневища дивосила - протизапальні  властивості.

     · Листя м'яти перцевої, квітки ромашки  аптечної, плоди коріандру, плоди  кропу огородного - спазмолітична  активність.

     · Втечі багульника, плоди фенхеля  і анісу, корневища дивосила, трава  чабреця, трава душиці - отхаркуючі властивості.

     · Кореневища валеріани, трава меліси лікарської, квітки Лаванди-седатівна  дія.

     · Нирки і листя берези, плоди  ялівцю - мочегонні властивості.

     · Хамазулен квіток ромашки аптечной - регенеруюча дія.

 
 

 
 

Рис.2.3.1 Ефіроолійні рослини

ВИСНОВКИ

     До  ефіроолійних належить багато рослин, які вирощують для виробництва  з них летких ароматичних речовин, що дістали назву ефірні олії. За складом і хімічною будовою ефірні олії являють собою суміші різноманітних органічних сполук: вуглеводів різного ступеню насиченості, спиртів, фенолів, ефірів, альдегідів, кетонів та органічних кислот.

     Ефірні  олії використовують у парфумерно-косметичній, фармацевтичній, харчовій, миловарній, тютюновій, консервній та інших галузях промисловості. Рівень споживання їх визначає стан добробуту, здоров'я та працездатності людей.

     Ефірні  масла накопичуються у плодах, насінні, листі, квітках, кореневищах  та в інших органах (частинах) рослин. Зернові (плодові) ефіроолійні культури містять також значну кількість звичайної (жирної) олії. Ефірну олію добувають відгонкою її водяною парою, а жирну — екстрагуванням органічними розчинниками. Основні ефіроолійні культури містять різну кількість ефірної та звичайної олії.

     В Дніпропетровській області зустрічаються  такі ефіроолійні рослини, як м’ята  перечна, шалфей, укроп огородній, аніс та багато інших.

      Незвичайно  різноманітний світ рослин, що оточує нас. І всі ми прекрасно знаємо, що життя тварин і людей цілком залежить від нього. Рослинам ми так  чи інакше зобов'язані майже усім, чим користуємося в повсякденному  житті. І ніколи "homo sapіens" не досяг  би сьогоднішніх висот, якби в період неоліту не вирішив підкорити  собі примху дикої природи, що годувала його, і не змусив рослину шляхом окультурення стати постійним і  надійним джерелом їжі. І тоді відразу  ж утворився міцний зв'язок: людина залежить від рослин - рослини залежать від людини. Серед перших зелених  супутників людини минулого і ті, про  які ми хочемо розповісти. Усі вони відносяться до різних сімейств, родам  і видам. Ростуть вони в різних географічних зонах, але поєднує  їх одне, неоціненне для нас, людей, якість – маслинність [2].