ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

     «ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

     До  захисту допущений

     Зав. Кафедри

     _____________________

     (підпис)

     ______________________

     (прізвище, ім’я, по батькові)

     __________________

     (дата) 
 

     КУРСОВА РОБОТА

     ФІЗІОЛОГІЯ  ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ 
 
 

     Виконала

     Ст. групи гр.4128-2а                                                       Гаркуша Ольга Ігорівна                                                        

                                (шифр групи)       (підпис і дата)                                (прізвище, ім’я, по батькові)

     Науковий  керівник                                         Кучковський Олег Миколайович

                                       (посада)    (підпис і дата)              (прізвище, ім’я, по батькові) 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Запоріжжя

     2011

    ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ

    цАМФ  – аденілатциклаза;

    АТФ – аденінтрифосфат;

    НАД – нікотинаміддинуклеотид;

    НАДФ  – нікотинаміддинуклеотидфосфат;

    ШКТ – шлунково – кишковий тракт;

    ФЕП-КК – фосфоенолпіруваткарбоксикіназа;

    ФЕП – фосфоенолпіруват;

    ЕПР – ендоплазматичний ретикулюм.

ЕДТОК - етилендіамінтетраоцтової кислоти

ДЕДТКН - диетилдитіокарбамату натрію

 

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ 2

ВСТУП 5

1. ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7

1.1. Ендокринна функція підшлункової залози 7

1.1.1. Концепція «панкреатичний острівець, як міні-орган» 7

1.1.2. Гормони острівців підшлункової залози 10

1.1.2.1. Проінсулін – попередник інсуліну 10

1.1.2.1.1. Регуляція секреції проінсуліну 10

1.1.2.2. Інсулін 12

1.1.2.2.1. Фізіологічні ефекти інсуліну 12

1.1.2.2.2. Механізм дії інсуліну 14

1.1.2.2.3. Регуляція секреції інсуліну 15

1.1.2.2.4. Цукровий діабет 21

1.1.2.3. Глюкагон 23

1.1.2.3.1. Фізіологічні ефекти глюкагону 23

1.1.2.3.2. Регуляція секреції глюкагону 24

1.1.2.4. Соматостатин 25

1.1.3. Регуляція секреторної активності острівцевих клітин. 25

1.1.3.1. Біологічна дія гормонів ШКТ. 28

1.1.4. Рецептори інсуліну 30

1.1.4.1. Фософрилювання рецептору 30

1.1.4.2. Регулювання рецепторів 32

1.1.4.3. Надлишок рецепторів 33

1.1.5. Іннервація підшлункової залози 34

2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 36

2.1. Методики дослідження рівня глюкози в крові 36

2.1.1. Глюкозотолерантний тест 36

2.1.2. Визначення рівня цукру в крові за методом Хаггедорна-Йенсена 37

2.2. Методики дослідження панкреатичних острівців 38

2.2.1. Цитохімічна реакція 8-ТСХ у панкреатичних клітинах В 38

2.2.2. Цитохімічна реакція альдегідфуксину в панкреатичних клітинах В 39

2.2.3. Дитизонова реакція у панкреатичних клітинах В 41

ЗАКЛЮЧЕННЯ 43

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 45 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    Підшлункова залоза відноситься до залоз зі змішаною секрецією. Ендокринна активність підшлункової залози забезпечується панкреатичними острівцями – острівками Лангерганса. В острівцевому апараті представлено декілька типів клітин:

    1)     α-клітини, в котрих відбувається вироблення глюкагону;

    2)     β-клітини, які виробляють інсулін;

    3)     δ-клітини, які продукують соматостатин;

    4)     G-клітини, які виробляють гастрин;

    5)     РР-клітини, які виробляють невелику кількість панкреатичного поліпептиду.

    Основну масу острівцевого апарату підшлункової залози складають          β-клітини приблизно 60–80%; α-клітини складають приблизно 15–20% острівцевого апарату підшлункової залози; δ-клітини та РР-клітини складають приблизно 5–10% острівцевого апарату [1].

    У β-клітинах синтезується гормон інсулін (у формі проінсуліну), в           α-клітинах – глюкагон, у δ-клітинах – соматостатин.

    Інсулін синтезується в β-клітинах острівцевого апарату підшлункової залози, цей гормон впливає на всі види обміну речовин, він сприяє анаболічним процесам, збільшує синтез глікогену, жирів та білків, гальмує ефекти багаточисленних контрінсулярних гормонів (глюкагону, кетахоламінів, глюкокортикоїдів і соматотропіну) [2].

    Другий гормон підшлункової залози – глюкагон – виділяється α-клітинами білих отрівчатих епідермоцитів. Глюкагон являється контрінсулярним гормоном і його ефекти реалізуються в тканинах через систему вторинного посередника цАМФ. На відміну від інсуліну, глюкагон підвищює рівень цукру в крові [3].

    Утворення інсуліну, а також глюкагону регулюється рівнем глюкози в крові. Збільшення вмісту глюкози в крові після прийому її в великих кількостях, а також при гіперглікемії, повязаній з напруженною фізичною роботою і емоціями, підвищує секрецію інсуліну. Навпаки, пониження рівня глюкози в крові гальмує секрецію інсуліну, але підвищує секрецію глюкагону. Глюкоза впливає на α- і β-клітини підшлункової залози безпосередньо [4].

    Мета  роботи: вивчити фізіологію підшлункової залози та розглянути її ендокринну частину.

    Завдання  роботи:

1. Розглянути ендокринну частину підшлункової залози.
2. Охарактеризувати концепцію «панкреатичний острівець, як міні-орган».
3. Розглянути фізіологічні ефекти інсуліну та глюкогону. Дати характеристику механізму дії інсуліну.
4. Розглянути регуляцію секреторної активності острівцевих клітин.
5. Розглянути регуляцію секреції інсуліну та глюкагону.
6. Дати коротку характеристику порушенню біосинтезу та секреції інсуліну.
7. Охарактеризувати рецептори інсуліну.
8. Роглянути іннервацію підшлункової залози та вплив на секреторну активність нейромедіаторів та гормонів ШКТ.

1. ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ендокринна  функція підшлункової залози

 
 

    Гістологічними дослідженнями підшлункової залози було встановлено, що в ній на ряду з секреторним епітелієм, який виділяє травні ферменти існують особливі групи клітин – білі острівцеві епідерміоцити, які розташовані серед екзокринної тканини і називаються острівцями підшлункової залози, або острівцями Лангерганса. Ці епідерміоцити не мають вивідних протоків і виділяють свій секрет безпосередньо в кров [3].

    Маса  панкреатичних острівців не перевищує 1–2% від загальної маси залози. Найбільше  їх міститься у хвостовому відділі  залози та невелику кількість в головному  відділі. В острівцевому апараті  представлено декілька типів клітин:

    1)     α-клітини, в котрих відбувається вироблення глюкагону;

    2)     β-клітини, які виробляють інсулін;

    3)     δ-клітини, які продукують соматостатин;