Прискорення аграрної реформи супроводжувалося в 2000 – 2002 рр. розширенням посівів зернових культур, картоплі та овочів. У структурі посівних площ збільшилась питома вага озимої пшениці, жита, гречки, картоплі, овочів.

       Вжиті заходи дали змогу призупинити з 2000 року спад виробництва продукції рослинництва проти рівня 1999 року, що відбулося у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах і господарствах населення протягом останніх трьох років (2000 – 2002 рр.). За цей період зросли виробництво й урожайність основних сільськогосподарських культур. 

       Основними причинами розвитку рослинницьких  галузей в СФГ “Центр” та і  в Україні в цілому було:

- скорочення  чисельності працівників, що зменшило  затрати на виплату заробітної  плати;

- налагодження  оптимального співвідношення між основними та оборотними фондами, між силовими і робочими машинами, між поголів'ям та кормовою базою;

- покращилася  організація та управління виробництвом, відродилося почуття власника, підвищилася матеріальна зацікавленість працівників у результатах своєї праці;

- дотримання  в останні роки чіткої технології, яка б могла забезпечити відповідну  урожайність та собівартість  сільськогосподарських культур.

- своєчасне  виконання кожної попередньої  технологічної операції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       2.3. Економічна ефективність  виробництва продукції  рослинництва

       Економічна  ефективність – це узагальнююче і повне відображення кінцевих результатів виробництва, яке визначається за допомогою системи натуральних і вартісних показників. Їх було детально розглянуто у розділі 1.2.

       Проаналізуємо економічну ефективність рослинницької  галузі у динаміці за три роки на прикладі СФГ “Центр” (таблиця 9).

Таблиця 9

Економічна  ефективність виробництва  продукції рослинництва у СФГ “Центр” 

 

       В таблиці 9 приведені показники економічної  ефективності виробництва продукції  рослинництва у СФГ “Центр”. Аналізуючи ці дані, можна зробити висновок, що економічна ефективність рослинництва знизилась. Так, знизилась перш за все рентабельність виробництва продукції рослинництва на 19,6% з 36,9% у 2003 році до 17,3% у 2005 році. Аналогічна ситуація і з прибутком: він зменшився взагалом по підприємству на 195тис.грн, але в розрахунку на одного працівника та на одну людино-годину затрат праці – збільшився. Така тенденція пояснюється збільшенням вартості валової продукції як загалом, так і в розрахунку на одного працівника та на одну людино-годину затрат праці. Це відбулось через підвищення цін на продукцію та зниження собівартості. В розрахунку на 1га с/г угідь вартість валової продукції підвищувалась, а прибуток в динаміці за ті ж роки залишався відносно стабільним. Це можна пояснити скороченням площі с/г угідь. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.4. Шляхи підвищення  ефективності рослинницьких  галузей 

  Інтенсифікація по  господарству 

       Підвищення  ефективності сільського господарства передбачає  збільшення  обсягів  виробництва і підвищення якості продукції  рослинництва при одночасному зменшенні витрат на одиницю продукції. Звідси випливає, що основним напрямком   підвищення  економічної  ефективності  сільськогосподарського виробництва є послідовна його інтенсифікація.

       Інтенсифікація  – це форма розширеного відтворення, яка ґрунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі науково-технічного прогресу сукупних затрат уречевленої та живої праці на одиницю земельної площі з метою збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва.[ 7, 8, 10 ]

       Інтенсифікація  рослинництва – це такий спосіб його ведення, за якого збільшення виробництва  продукції досягається за рахунок  додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень НТП, застосування більш ефективних засобів  виробництва і прогресивних технологій, що забезпечують підвищення продуктивності земельних угідь. Крім того, інтенсифікація передбачає підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва, застосування більш ефективних засобів виробництва.[ 7, 10 ]

       Інтенсифікація  землеробства базується на тій особливості  землі як засобу виробництва, що її родючість при правильному використанні підвищується, забезпечуючи зростання  врожайності  сільськогосподарських  культур.

       Отже, інтенсифікація рослинництва  - це концентрація засобів виробництва і праці на одиниці земельної площі з метою збільшення виходу рослинницької продукції, поліпшення її якості і підвищення економічної ефективності її виробництва.

       Матеріальною  основою інтенсифікації рослинництва є науково-технічний прогрес,  а метою — збільшення обсягу продукції, підвищення ефективності виробництва.

       До  факторів інтенсифікації можна віднести лише ті заходи, реалізація яких пов’язана  із зростанням матеріальних затрат в  розрахунку на одиницю земельної  площі.

       За  функціональним призначенням фактори інтенсифікації поділяють на такі групи:

       - які підвищують вихід продукції  з одиниці земельної площі;

       - які скорочують затрати праці  на виробництво одиниці продукції;

       - які забезпечують одночасне вирішення  обох завдань.[ 7 ] 

       Процес  дослідження інтенсифікації доцільно вивчати за такою схемою:   

 

       Об'єктом  інтенсифікації у рослинництві є земля. Відповідно до цього, одиницею об'єкта в рослинництві - 1 га посіву.

       Рівень  інтенсивності розраховують також  як у цілому по 
рослинництву, так і в розрізі окремих культурах. Він характеризує рівень витрат на одиницю об'єкта інтенсифікації -  1 га посіву. Розрізняють загальні та часткові, вартісні й натуральні показники рівня інтенсивності.

       Узагальнюючою характеристикою рівня інтенсивності  є сума виробничих витрат на одиницю  об'єкта інтенсифікації. Вона включає  основні виробничі засоби в тій  частині, в якій вони пішли на виробництво даної продукції, вартість оборотних засобів та оплату праці.

      До  показників рівня інтенсивності  належить:

• сума вартості основних засобів та поточних виробничих витрат (без амортизації) з розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь;
• річні виробничі витрати з розрахунку на одиницю об’єкта інтенсифікації;
• вартість основних засобів виробництва з розрахунку на одиницю об'єкта інтенсифікації;
• затрати живої, праці з розрахунку на одиницю об'єкта        інтенсифікації. ^{[ 8, 9, 10, 15 ]}

       У процесі інтенсифікації зростає  використання засобів виробництва, тому для характеристики рівня інтенсивності  рослинництва використовують такі натуральні показники:

       - енергозабезпеченість;                                                        

       - електрозабезепеченість;

       - рівень комплексної механізації;

       - обсяг виконаних тракторних  робіт в умовних еталонних  гектарах з   розрахунку на  одиницю площі;

        - кількість внесених мінеральних  та органічних добрив на 1 га  посіву;

        - рівень меліорації земель;

        - сортовий склад сільськогосподарських культур;

       Рівень  інтенсивності безпосередньо пов'язаний з результатом інтенсифікації, що є наступним етапом у схемі дослідження процесу інтенсифікації. Як правило, вищий рівень інтенсивності забезпечує вищий результат (ефект) виробництва продукції рослинництва. Основними показниками, що характеризують результат інтенсифікації у рослинництві, є:

          -   урожайність окремих сільськогосподарських  культур з 1 га посіву;

          - вартість валової продукції,  валового доходу, чистого доходу  та       прибутку з  розрахунку на 1 га посіву відповідної  культури [ 6, 7, 8, 10 ].

      Для порівняння результату (ефекту) виробництва  із витратами на його досягнення, визначають економічну ефективність інтенсифікації.

        Економічна ефективність інтенсифікації  характеризується системою показників, які поділяють на вартісні та натуральні, їх розраховують на рівні сільського господарства як галузі, на рівні регіону, підприємства, виробничого підрозділу; по сільськогосподарському виробництву в цілому, по рослинництву та окремих культурах, окремих видах продукції. 

      Показниками економічної ефективності інтенсифікації є:

1) обсяг валової  продукції з розрахунку на 1 га  сільськогосподарських угідь;

2) валовий  доход, чистий доход та прибуток  з розрахунку на 1 га сільськогосподарських  угідь;

3) обсяг валової продукції, валового та чистого доходу, прибутку з розрахунку на одиницю виробничих витрат, одиницю вартості основних та оборотних виробничих фондів, 1 люд.-год. чи одного середньорічного працівника;

4) собівартість одиниці продукції.;

5) рентабельність виробництва, яка характеризується двома показниками: рівнем рентабельності та нормою прибутку. [ 6, 7, 8, 10 ].

       При аналізі економічної ефективності інтенсифікації в рослинництві додатково обчислюють виробництво продукції на одиницю внесених мінеральних добрив чи одиницю вартості внесених добрив.[ 8 ]

       На  основі даних  таблиці 10, визначимо  рівень інтенсивності виробництва  продукції рослинництва та економічну ефективність інтенсифікації у СФГ “Центр”.

       Виходячи  з даних таблиці, бачимо, що за досліджуваний період в господарстві на 237грн (з 716 грн. до 953 грн.) зросли витрати виробництва на 1га посівів. Це свідчить про незначне зростання рівня інтенсивності.

       У 2005 році, порівняно з 2003 роком,  можна  спостерігати  зменшення затрат праці в розрахунку на 1га ріллі  на 11,8людино-годин (з 50,3 людино-годин  до 38,5 людино-годин). Зменшення затрат живої праці на 1га також характерне для процесу інтенсифікації, оскільки дедалі більший обсяг робіт повинен виконуватися за допомогою машин і механізмів. Впровадження прогресивних технологій, спеціалізація та концентрація виробництва також сприяють зниженню затрат живої праці.

                                                                Таблиця 10

Рівень  інтенсивності та економічна ефективність інтенсифікації виробництва продукції рослинництва у СФГ “Центр”