КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 

Кафедра аграрної економіки 
 
 
 

К У Р  С О В А    Р О Б  О Т А 

НА ТЕМУ: 

“ЕКОНОМІЧНА   ЕФЕКТИВНІСТЬ  РОСЛИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ В УМОВАХ РИНКУ”

(на матеріалах  СФГ “Центр”) 
 
 
 
 

Виконав: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Наукові керівники: 
 
 
 
 
 
 

Київ-2007

П Л А Н 
 
 

ВСТУП.....................................................................................…………………….3 

РОЗДІЛ 1. Наукові  основи підвищення економічної ефективності рослинницьких галузей 

1. . Суть економічної ефективності рослинницьких галузей………………………………………………………….4
2. . Методика визначення економічної ефективності рослинницьких галузей………………………………………..6

 

РОЗДІЛ 2. Сучасний стан, економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення 

2.1. Природно - економічні умови підприємства.……………......9

2.2. Динаміка  розвитку виробництва рослинницької  продукції……………………………………………………..17

2.3. Економічна  ефективність виробництва продукції  рослинництва……………………………………………..…20

    2.4. Шляхи підвищення ефективності рослинницьких галузей..............................................................................................22 

РОЗДІЛ 3. Оцінка фінансового стану підприємства та шляхи його покращення 

3.1. Суть фінансового стану підприємства та фактори, які його визначають..............................................................................34

3.2. Оцінка майнового стану та фінансової стійкості підприємства......................................................................37

3.3. Оцінка ліквідності активів підприємства та його ділової активності...........................................................................43

             3.4. Оцінка прибутковості та рентабельності підприємства......51

3.5. Шляхи покращення фінансового стану підприємства.........57 

ВИСНОВКИ І  ПРОПОЗИЦІЇ..................................................………………….58 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.........................…………………..62

 

      ВСТУП

 

       Сучасний  стан сільського господарства України  потребує вирішення багатьох проблем. Зокрема як галузі – тваринництво та рослинництво – потребують розв’язання питань, пов’язаних з їхньою ефективністю, рентабельністю виробництва продукції.

       Так низький рівень врожайності деяких культур, збільшення витрат на основне  виробництво, зниження норми прибутку – лише деяка частка проблем, які вимагають якнайшвидшого розв’язку у рослинництві.

       Ефективність  виробництва основних видів продукції  рослинництва пов’язане з ефективністю використання земельних та трудових ресурсів, застосування добрив, забезпеченість матеріально – технічною базою. Одним із способів підвищення ефективності виробництва рослинницької продукції є інтенсифікація виробництва.

       Вищезгадані питання не можуть не привертати уваги  початківців в економіці сільського господарства. Я вибрав саме цю тему для написання курсової роботи, щоб з’ясувати, які є шляхи підвищення ефективності рослинницьких галузей, як їх потрібно застосовувати для покращення економічного становища рослинництва.

       Завданням даної роботи є визначення окремих  проблем у даній галузі сільського господарства, з’ясування головних причин, які призвели до їх виникнення, та окреслення чітких напрямів їх вирішення.

       Сподіваюсь, мені вдасться достатньою мірою розкрити зміст поставлених задач і  з’ясувати їхні розв’язки. 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1.  Наукові основи економічної               ефективності РОСЛИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ 

       

1. Суть  економічної ефективності рослинницьких галузей

 

       Економічна  ефективність  -  це складна економічна категорія, до визначення якої є кілька різних підходів.

       Зокрема П.П. Руснак вважає, що економічна ефективність  показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. На його думку, ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, якісна ознака якої відображується у високій результативності використання засобів виробництва і праці.[ 8 ]

         В.І. Мацибора і О.І. Здоровцов  дають схоже визначення економічної  ефективності: економічна ефективність  є формою відображення мети  виробництва і вказує на кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва та живої праці, а також сукупних їх вкладень. Вона визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці.[ 7, 10 ]

       Ефект – це результат тих чи інших заходів, здійснюваних у сільськогосподарському виробництві. Він характеризується збільшенням урожайності сільськогосподарських культур, приростом продуктивності худоби і птиці.[ 8, 10 ]

       Отже, економічна ефективність – це узагальнююче і повне відображення кінцевих результатів виробництва, тобто використання виробничих запасів, предметів праці і робочої сили за певний проміжок часу і визначається відношенням одержаних результатів до витрат на їх одержання.

       Економічна  ефективність сільськогосподарського виробництва, за О.І. Здоровцовим, -  це одержання певної кількості продукції, валового і чистого доходу, прибутку з 1 га землі, від однієї голови худоби з розрахунку на одиницю праці та сукупних витрат виробництва. Підвищення економічної ефективності означає зростання обсягів виробництва продукції, грошових надходжень, різного виду доходів відносно наявних виробничих ресурсів і витрат виробництва.[ 7]

       В.І. Мацибора вважає, що економічна ефективність сільсько-господарського виробництва - це одержання максимальної кількості  продук-ції з 1 га земельної площі, від 1 голови худоби при найменших затратах  праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції та її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.[ 10 ]

       Економічна  ефективність сільськогосподарського виробництва, за визначенням П.П. Руснака, - це одержання максимального обсягу продукції з 1 га землі, від 1 голови худоби з найменшими витратами засобів і праці. Вона показує віддачу сукупних затрат виробництва. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.[ 8 ]

       Економічну  ефективність сільськогосподарського виробництва можна вивчати на різних рівнях:

       сільськогосподарського  виробництва;

       комплексних галузей сільського господарства (рослинництва і тваринництва);

       окремих галузей і культур (зернового  господарства, буряківництва, картоплярства, та ін.);

       виробництва окремих видів продукції (зерна, цукрових буряків, картоплі тощо);

       сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів;

       окремих заходів.[ 6, 8 ]

       Залежно від цього використовуються різні  економічні показники, які повинні  бути органічно взаємопов’язані  і відповідати критерію ефективності.

       1.2. Методика визначення  економічної ефективності  рослинницьких галузей 

       При оцінці економічної ефективності виробництва  підприємств різних регіонів потрібно враховувати   відмінності   в   продуктивності  землі.   На   результати виробництва значно впливають також температура  повітря,   кількість опадів та сонячних днів, інші природні фактори. У зв'язку з цим однаковий обсяг виробничих ресурсів, використаних у різних умовах, забезпечує різні результати.

       Для оцінки економічної ефективності рослинництва використовують натуральні і вартісні показники.

       До  натуральних відносяться врожайність.  Цей показник характеризує ступінь ефекту, одержаного в процесі виробництва, і відображує   лише один бік досягнутої ефективності. Для  визначення економічної ефективності необхідно знати розмір виробничих витрат, які забезпечили одержання наявної врожайності. [ 8, 10 ]

       Для одержання  порівнянних величин  витрат і результатів, обсяг виробленої однорідної і різнойменної продукції  обчислюють у вартісному виразі.

       Найважливішим вартісним показником сільськогосподарського  виробництва є вартість валової й товарної продукції підприємства, на основі якого можна розрахувати  валовий і чистий доход, а також  прибуток.[ 10 ]

       Для визначення економічної ефективності рослинництва  вцілому по підприємству доцільно використовувати таку систему показників:

       1)вартість  валової продукції (грн.) на 1 га  сільськогосподарських угідь, на  одного середньорічного працівника  чи на 1 люд.-год., на 1 грн. основних  виробничих фондів, на 1 грн. виробничих витрат. Збільшення обсягу виробництва продукції з 1 га свідчить про підвищення ефективності використання земельних ресурсів і тих вкладень, які 
спрямовуються у виробництво сільськогосподарської продукції зокрема, у галузі рослинництва;

       2)обсяг  валового, чистого доходу та прибутку  на 1 га сільськогосподарських угідь,  на одного середньорічного працівника, чи на 1 люд.-год., на 1 грн. основних виробничих фондів та на 1 грн. витрат виробництва. Ці показники дають уявлення також про ефективність застосовуваних засобів виробництва та праці, рівень досконалості засобів і кваліфікації праці, технології виробництва тощо. Вищий їх рівень свідчить про вищу віддачу витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Підвищення рівня цих показників свідчить про зростання продуктивності праці на основі механізації та автоматизації виробництва, впровадження нових технологій, селекції та насінництва, інших факторів інтенсивного розвитку. Певною мірою це також відображує рівень кваліфікації праці та її організацію.

       3)затрати  праці на виробництво 1 ц продукції;

       4)собівартість 1 ц продукції, яка характеризує рівень затрат уречевленої та живої праці в грошовому і виразі.  Зниження   собівартості   свідчить   про   підвищення економічної ефективності і, навпаки;

         5)рівень рентабельності та норма  прибутку сільськогосподарського виробництва.[ 6, 7, 8, 10 ]

       Валовий доход – це вартість валової продукції  за вирахуванням витрат на її виробництво, крім оплати праці.

       У результаті господарської діяльності, підприємства одержують чистий доход, що визначається як різниця між валовим  доходом і фондом оплати праці.[ 10 ]

       Прибуток  – це частина доходу, яка залишається  підприємству після відшкодування  всіх витрат, пов’язаних із виробництвом і реалізацією продукції та іншими видами діяльності. Прибуток господарства – це реалізована частина їхнього чистого доходу. У сільському господарстві величина прибутку підприємства залежить від кількості і якості реалізованої продукції, її структури, рівня собівартості і фактичних цін реалізації.[ 7, 8, 10]