Затраты предприятия, формирование себестоимости

Особливостями попроцесного методу калькулювання, що відрізняють його від позамовного, є:

1. узагальнення витрат за переділами, не виділяючи окремих замовлень, що дозволяє калькулювати собівартість продукції кожного переділу;
2. списання витрат за календарний період, а не за час виготовлення замовлення;
3. організація аналітичного обліку до синтетичного рахунку 23 "Виробництво" для кожного переділу;
4. простота та дешевизна: немає карток обліку замовлень, відсутня необхідність розподіляти непрямі витрати між окремими замовленнями.

Перевагою напівфабрикатного варіанту обліку є наявність бухгалтерської інформації про собівартість напівфабрикатів  на виході з кожного переділу (вона необхідна для формування ціни при реалізації напівфабрикату на сторону). Крім того, цей метод дозволяє враховувати залишки незавершеного виробництва в місцях його знаходження, контролювати рух напівфабрикатів власного виробництва. При цьому не вимагається одночасна інвентаризація незавершеного виробництва по всьому підприємству.

Безнапівфабрикатний варіант обліку не позбавлений і недоліків Перший з них полягає в тому, що його використання передбачає інвентаризацію незавершеного виробництва відразу в усіх цехах, оскільки витрати на незавершені продукти обліковуються за місцями їх виготовлення до випуску готової продукції. Інший недолік полягає в тому, що безнапівфабрикатний метод обліку не дозволяє визначити собівартість напівфабрикатів при передачі їх з одного переділу в інший. А це необхідно в тих випадках, коли напівфабрикати власного виробництва реалізуються підприємством на сторону.

При використанні попроцесного методу можуть бути використані елементи нормативного методу – систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від діючих( поточних) норм (в окремих галузях – від планової собівартості). В   первинних   документах   і оперативній звітності (за зміну, добу, декаду) відображаються не лише фактичні витрати сировини, основних матеріалів, напівфабрикатів, технологічного палива, енергії, але й їх витрати за нормами або відповідно до виробничих завдань, що ґрунтуються на них (рецептур, регламентів тощо).

Використання  елементів нормативного методу обліку забезпечує своєчасне виявлення економії чи додаткових витрат за рахунок недотримання встановленого технологічного процесу, зміни стану витраченої сировини, напівфабрикатів та матеріалів, асортименту випущеної продукції, її сортності. Таким чином використання елементів нормативного методу обліку є основою належного контролю й аналізу витрат сировини, обґрунтованого калькулювання фактичної собівартості продукції, контролю за дотриманням та удосконаленням норм. Калькулювання повної собівартості передбачає включення до собівартості продукції всіх виробничих витрат на її виготовлення виробничих, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат підприємства.

		Прямі матеріальні витрати
Елементи виробничої собівартості		Прямі витрати на оплату праці		Виробнича собівартість
		Інші прямі витрати				Повна собівартість
		Загальновиробничі витрати
		Операційні  витрати		Адміністративні витрати
				Витрати на збут

 

Рисунок 2.8 Схема побудови калькування повних витрат

В системі  управлінського обліку непрямі витрати  розподіляються за конкретними об'єктами витрат (виробами, процесами, підрозділами тощо) пропорційно до певної бази розподілу (машино-годин, людино-годин, прямої заробітної плати, матеріальних витрат тощо) (рис.  2.9).

Накопичення даних про витрати (фактичні чи нормативні)

Віднесення витрат на собівартість

Прямі витрати (на основі первинних документів)

Непрямі виробничі витрати:

1. Поділ витрат на прості і змінні.
2. Розподіл витрат між незвершеним виробництвом та собівартістю реалізованої продукції.
3. Розподіл витрат між окремими об’єктами обліку пропорційно до обраної бази розподілу.

Віднесення витрат на собівартість

Рисунок 2.9 Схема побудови калькування повних витрат

Калькулювання    неповних    (змінних)    витрат ґрунтується  на визначенні неповної собівартості  продукції.   При   застосуванні   цієї   системі   до собівартості продукції включають лише змінні виробничі витрати. Принципова відмінність між калькулюванням повних та неповних витрат полягає у способі врахування постійних виробничих накладних витрат. При застосуванні системи обліку змінних витрат не включаються до собівартості, а розглядаються як витрати періоду не тільки операційні витрати (на управління і збут тощо), але й постійні виробничі витрати (рис. 2.10).

Накопичення даних про витрати (фактичні чи нормативні)

Віднесення витрат на собівартість

Змінні виробничі витрати (прямі матеріальні, пряма заробітна плата,змінні загальновиробничі витрати)

Постійні виробничі накладні витрати

Собівартість об’єкту калькування

Рисунок 2.10 Схема побудови калькування неповних витрат

Витрати періоду

Виробничі витрати, згідно з  Інструкцією із застосування Плану  рахунків бухгалтерського обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30. 11. 1999 р. № 291 відображають на таких рахунках:

а) на рахунку 23 «Виробництво» обліковують витрати на виробництво продукції (дебетове сальдо на рахунку на кінець періоду показує суму незавершеного виробництва);

б) на рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображають собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг,фактичну собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок).

Адміністративні витрати, витрати  на збут та інші операційні витрати не включають до виробничої собівартості готової та реалізованої продукції. Інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду.

Рахунок 90 «Собівартість  реалізації» має такі субрахунки:

901. «Собівартість реалізованої готової продукції»;
902. «Собівартість реалізованих товарів»;
903. «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

На субрахунку 901 «Собівартість  реалізованої готової продукції» ведеться облік виробничої собівартості готової продукції, відвантаженої протягом звітного періоду.

На субрахунку 902 «Собівартість  реалізованих товарів» ведеться облік собівартості реалізованих товарів, яка визначається згідно з П(С)БО 9 «Запаси».

На субрахунку 903 «Собівартість  реалізованих робіт і послуг»  ведеться облік собівартості реалізованих протягом звітного періоду робіт і послуг.

Наприкінці звітного періоду  сальдо з дебету рахунка 90 «Собівартість  реалізації» списується на рахунок 79 «Фінансові результати»;

в) на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» ведеться облік витрат на організацію виробництва та управління галузями, цехами, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного виробництва, а також витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією машин і обладнання.

Загальновиробничі витрати  за вирахуванням повернення та вартості надлишків щомісяця або щокварталу списують на рахунок обліку витрат на виробництво за видами витрат і включають до собівартості продукції (робіт, послуг).

Цим рахунком користуються підприємства всіх видів діяльності, крім торгових. На дебеті рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» відображають витрати за статтями, а на кредиті — списання кожного місяця (або кварталу) нагромаджених витрат на рахунок 23 «Виробництво» для включення їх до собівартості продукції, робіт, послуг.

Якщо фактичні обсяги виробництва  досягли або перевищили очікуваний середній рівень виробництва, загальновиробничі витрати списують на рахунок 23 «Виробництво», а відтак включають до собівартості готової продукції (в міру її виготовлення), що обліковується на рахунку 26 «Готова продукція»:

Дт 23 «Виробництво»;

Кт 91 «Загальновиробничі витрати».

Дт 26 «Готова продукція»;

Кт 23 «Виробництво».

У міру реалізації готової  продукції вона списується за собівартістю з рахунка 26:

Дт 90 «Собівартість реалізації»; Кт 26 «Готова продукція».

Якщо фактичні обсяги виробництва  не досягли очікуваного середнього рівня, то до собівартості готової продукції (дебет рахунка 26) включають лише частину виробничих витрат. Не включені в готову продукцію накладні витрати списують на рахунок 90 одразу, у період їх виникнення, проводкою:

Дт 90 «Собівартість реалізації»;

Кт 91 «Загальновиробничі витрати».

Для обліку витрат підприємства можуть бути використані рахунки класу 8 «Витрати за елементами». Вони призначені для суб'єктів малого підприємництва та організацій некомерційного спрямування, які використовують їх замість рахунків класу 9, однак можливим є й паралельне використання рахунків цих класів.

 

 

 

 

Таблиця 2.1  -  Основні  бухгалтерські проводки з обліку витрат

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2
1.	Відпущено у виробництво  сировину	23	201
2.	Нараховано заробітну  плату виробничим працівникам	23	661
3.	Зроблено нарахування  на заробітну плату:
	а) органам пенсійного страхування	23	651
	б) органам соціального  страхування	23	652
	в) органам соціального  страхування на випадок безробіття	23	653
4.	Нараховано заробітну  плату апарату управління цеху	91	661
5.	Зроблено нарахування  на заробітну плату працівників апарату управління цеху	91	65
6.	Нараховано амортизацію  основних засобів виробничого призначення	23	131
7.	Відображено витрати на утримання  виробничих приміщень	91	631
8.	Списано на виробництво загальновиробничі (накладні) витрати згідно з нормальною потужністю підприємства	23	91
9.	Оприбутковано на склад продукцію за собівартістю	26	23
10.	Списано собівартість реалізованої продукції	901	26
11.	Відображено виробничі витрати  на відвантажену продукцію	791	901

 

 

 

 

3 Облік витрат звітного  періоду

Операційні витрати  — витрати, пов'язані з операційною  діяльністю. Ці витрати не включають до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Їх поділяють на:

• адміністративні витрати;
• витрати на збут:
• інші операційні витрати.

Вони є витратами звітного періоду і включаються до Звіту  про фінансові результати.

Адміністративні витрати — загальногосподарські витрати, що спрямовуються на обслуговування та управління підприємством.

До них належать:

• загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати та ін.);
• витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством й іншого загальногосподарського персоналу;
• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (операційна оренда, страхування майна, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідвід, охорона);
• винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна та ін.);
• витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефон, факс та ін.);
• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
• витрати на врегулювання спорів у судових органах;
• податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів і обов'язкових платежів, які включають до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
• плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Облік адміністративних витрат ведеться на рахунку 92 «Адміністративні витрати». По дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображається сума визнаних адміністративних витрат, по кредиту – списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Типові операції з використанням 92 рахунку наведено в таблиці 3.1.

Таблиця  3.1 -  Основні  бухгалтерські проводки з обліку адміністративних витрат

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Нараховано знос основних засобів та нематеріальних активів загальногосподарського призначення	92	13
2	Списано запасні частини  на загальногосподарські потреби	92	207
4	Віднесено до адміністративних  витрат вартість товарів, що використані для загальногосподарських потреб	92	28
5	Оплачено готівкою адміністративні  витрати	92	301
6	Перераховано розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку	92	311
7	Списано на адміністративні  витрати суму незадоволеної претензії	92	374
8	Відображено витрати на службове відрядження управлінського персоналу	92	372
9	Списано адміністративні  витрати звітного періоду відповідну частину витрат майбутніх періодів	92	39
10	Проведено відрахування на забезпечення виплат відпусток працівникам адміністративного персоналу	92	47
11	Одержано позику на загальногосподарські потреби	92	60
12	Отримано юридичні послуги, послуги по оцінці майна	92	631
13	Нараховано фінансові  санкції за результатами перевірки податковими органами	92	64
14	Нараховано зарплату адміністративному  апарату та проведено відрахування на  соціальні заходи від заробітної плати згідно з чинним законодавством	92	66,65