Затраты предприятия, формирование себестоимости

Зміст

Вступ.

1. Загальна характеристика  підприємства та організація  бухгалтерського                     обліку

1.1 Характеристика діяльності  підприємства 

1.2 Організація  бухгалтерського  обліку

2. Формування та облік  витрат діяльності підприємства

2.1 Методологічні принципи  формування в обліку інформації  про витрати підприємства

2.2 Критерії визнання витрат 

2.3 Класифікація витрат  виробництва 

2.4 Витрати за статтями  калькуляції 

2.5 Методи обліку витрат 

2.6 Синтетичний облік витрат 

3.  Облік витрат звітного  періоду 

3.1 Облік адміністративних  витрат 

3.2 Облік витрат на збут 

3.3 Облік інших видів  операційної діяльності 

4. Практична частина 

Висновки

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В даний час в більшості  організацій менеджери приділяють велику увагу організаційній стороні  справи, вважаючи, що економічний механізм в умовах ринкової економіки діє сам по собі. Однак без введення системи економічної відповідальності в організації в цілому, зокрема, без створення системи управління витратами, неможливо підвищити ефективність і рентабельність виробництва, розміри одержуваної прібилі.

Процесс виробництва є  важливою стадією кругообігу коштів підприємства.У ході цього процесу підприємство, витрачаючи що знаходяться в його розпорядженні ресурси, формує собівартість продукції, що виготовляється, що, зрештою, за інших рівних умов визначає фінансовий результат його роботи.

 Основним нормативним  документом, що визначає організацію  обліку виробничих витрат, є Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції, що включаються в собівартість продукції, і про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку.

Облік витрат на виробництво  необхідно розглядати, як сукупність взаємопов'язаних послідовних, організаційних, логічних, розрахункових операцій і процедур формування інформації про витрати. В цьому обліковому процесі здійснюється первинний облік, групування, систематизація інформації, а також калькулювання собівартості продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1  Характеристика підприємства  та організація бухгалтерського  обліку

 

Відокремлений підрозділ „Шахта "Білицька" (надалі -Підрозділ) державного підприємства „Добропіллявугілля" (надалі - Підприємство) створено згідно з наказом Державного підприємства „Добропіллявугілля" від 01.04.2003 р. №2 на виконання наказу Мінпаливоенерго України від 21.02.2003 р. № 92.

Місцезнаходження шахти „Білецька": 85043, Донецька область, м. Білицьке.

Мета діяльності Підрозділу - забезпечення виконання завдань Підприємством з видобутку вугілля з найменшими витратами; задоволення соціально-економічних потреб працівників Підрозділу і підприємства.

Видами діяльності, які здійснює Підрозділ є:

• видобування кам’яного вугілля;
• експлуатація родовищ корисних копалин;
• здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження;
• будівництво, реконструкція, технічне переозброєння, проведення будівельно-монтажних робіт;
• впровадження нової техніки, передової технології, прогресивних методів організації виробництва, нових видів матеріалів;
• виконання маркшейдерських робіт, проведення нагляду за деформацією поверхні і об’єктами, під якими проводяться гірничі роботи;
• забезпечення засобами і послугами радіотелефонного зв’язку, монтаж охоронної сигналізації;
• охорона земної поверхні та розташованих на ній будівель, споруд;
• впровадження заходів з підвищення якості вугільної продукції;
• забезпечення ефективної роботи вентиляційних систем, газовилучувальних рекуперацій них установок, водовідведення;
• створення на робочих місцях безпечних умов;
• організація правової роботи, укладання господарських угод;
• виробництво і ремонт засобів виміру та контролю;
• ремонт і технічне обслуговування автомобілів;
• медичне і культурне обслуговування та оздоровлення працівників Підрозділу;
• реалізація продукції, залишків від виробництва;
• ведення буро-вибухових робіт;
• виробництво теплової енергії;
• реалізація теплової енергії;
• постачання пари та гарячої води тощо. Підрозділ є цілісним майновим комплексом.

Підрозділ не є юридичною особою, представляє  інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах Положення і Статуту Підприємства.

Підрозділ складає відокремлений  баланс, Посадові особи Підрозділу мають право в межах повноважень та на підставі Підприємства укладати господарські та інші договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Фінансові та кредитно-розрахункові операції Підрозділу здійснюються Підприємством централізовано, включаючи розрахунки за вугільну продукцію, а також за виконані роботи та послуги.

Підрозділ використовує надане йому Підприємством майно, яке є державною власністю, для здійснення господарської діяльності на праві оперативного використання майна. Підприємство наділяє Підрозділ:

• основними засобами та іншими необоротними активами;
• оборотними активами (в тому числі грошовими);
• іншим майном та майновими правами, якщо це не суперечить чинному законодавству. Підрозділ має право здійснювати операції за поточними рахунками в установах банків, які відкриваються для Підрозділу Підприємством. Має круглу печатку, бланки зі своїми реквізитами, веде касові операції.

 

Бухгалтерський облік здійснюється відповідними службами за основними положеннями наказу про облікову політику.

У складі бухгалтерської служби створено групи: матеріальна група, група  обліку оплати праці, виробничо-калькуляційна  група, група обліку вугільної продукції та ін.

Безпосередньо керівнику шахти  підпорядковується головний бухгалтер, який несе відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, своєчасне подання повної і достовірної звітності, за відповідність законодавству господарських операцій, які здійснюються.

Для забезпечення створення, перевірки  та обробки первинних документів у бухгалтерському обліку від моменту створення до передачі в архів складаються графіки документообороту.

Метою виконання курсової роботи є : розкрити економічний зміст та класифікацію витрат підприємства, методи обліку витрат та калькулювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Формування  та облік витрат діяльності  підприємства.

 

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 16 «Витрати».

Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо хоча б одна з умов визнання активів не виконується, актив не визнається, а витрати з придбання цього активу списують у поточному періоді на «Інші операційні витрати». Списані активи обліковують на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи».

Із зменшенням активів виникають такі витрати:

• списання матеріалів на виробництво продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;
• нарахування амортизації;
• списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними;
• втрати від знецінення запасів;
• нестачі запасів (сировини, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів);
• нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена;
• благодійні внески;
• належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки.

Зобов'язанням, як уже зазначалося, є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.

До витрат, що збільшують зобов'язання, належать нарахування:

• заробітної плати працівникам підприємства, які перебувають із ним у трудових відносинах;
• податків, зборів, обов'язкових платежів;
• відрахувань на обов'язкове і добровільне страхування;
• орендної плати, комунальних послуг, витрат зв'язку, послуг з реклами;
• послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

До витрат, згідно з П(С)БО 1 та П(С)БО 3, належать також нестача  запасів, списання запасів або необоротних  активів, які визнано активами, сплата штрафних санкцій, витрати на заохочування, соціальний і виробничий розвиток, нарахування податків, у тому числі податку на прибуток.

Елемент витрат — сукупність економічно однорідних витрат.

Непрямі витрати — витрати, які не можна віднести безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним способом.

Нормальна потужність — очікуваний середній обсяг діяльності, якого можна досягти за умови звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Об'єкт витрат — продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення витрат, пов'язаних з їхнім виробництвом (виконанням).

Критерії визнання витрат передбачають, що:

• витрати відображають у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань;
• витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;
• витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого їх здійснено;
• витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображають у витратах того звітного періоду, в якому їх було здійснено;
• якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами  і не включаються до Звіту про  фінансові результати:

• платежі згідно з договорами комісії, агентськими угодами та іншими подібними договорами на користь комітента, принципала та ін.;
• попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

погашення одержаних позик;

• інші зменшення активів чи збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, властивим витратам;
• витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО).

Облік передбачає створення детальної  класифікаційної схеми витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки буде коштувати виробництво тієї чи іншої продукції, який прибуток від її реалізації в загальному обсязі прибутку, чи є можливість збільшити або зменшити ціну на цю продукцію і яка ефективність від прийняття управлінського рішення. Щоб дати відповідь на всі ці питання, необхідно використати економічно обґрунтовану класифікацію витрат. Класифікація витрат - це поділ витрат на класи на основі певних загальних ознак об'єктів і закономірних зв'язків між ними.

Необхідність  в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх збирання і розподілу  зростає з ускладненням господарської  діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами.