Шпаргалка по "Бухгалтерскому учету"

Спільні ознаки:

- ґрунтуються на даних єдиної інформаційної системи обліку

- їх інформація слугує  для прийняття рішень, хоча і різної спрямованос

27. Документальне оформлення і облік оплати праці.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Особовий склад персоналу  обліковується відділом кадрів, який фіксує його наявність, зміни у складі працівників та їх причини. Відділ кадрів відкриває особову справу на кожного  працівника, веде облік приймання, переміщення  та звільнення особового складу, оформляє надання відпусток, присвоєння кваліфікації, змін тарифних ставок і окладів та інші оперативні

На кожну особу відкривається  трудова книжка й алфавітна картка (ф. П-3). Особливе значення для бухгалтерії  має табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (ф. П-12), в якому відображаються дані про кожного працюючого щодо явок і неявок на роботу за кожен день і разом за місяць.

Табелі здаються в бухгалтерію  для нарахування заробітної плати,

Для обліку розрахунків з  оплати праці використовують документи: особова картка; наряд; листок обліку простоїв; рапорт про виробіток за зміну; маршрутний лист; акт про брак.

Оплата праці грунтується  на тарифній системі, яка включає: тарифні  сітки, тарифні ставки і тарифно-кваліф.довідники. Посадові оклади службовцям встановлює власник або уповноважений ним  орган відповідно до посад і кваліфікації. В основу організації оплати праці  покладено колективні договори між  роботодавцем та найманими працівниками.

Види оплати праці: погодинна (оплата здійсн. за відпрац.час згідно тарифних ставок та посадових окладів) та відрядна (оплата залежить від виготовленого обсягу продукції, робіт, послуг з урахуванням складності й умов праці та відрядних розцінок за один.прод-ї)

Форми оплати праці: додаткова з/п (доплати, надбавки, компенсації), основна з/п та інші заохочення та компенсаційні виплати.

Аналітичний облік розрах.з  оплати праці ведеться на підставі документів: платіжна відомість та розрах-плат.відомість.

Синтетичний – ж/о №5 та відомість 5А.

Облік ведеться на рах.66 „Розрахунки  по виплатим працівникам”. Цей рахунок  активно-пасивний, по Кт – нарахована з/п, по Дт – сума відрахувань із з/п та сума виплаченої з/п.

Рах.66 має такі субрахунки: 661 – нарахована з/п; 662 – депонована з/п.

 

 

 

 

 

 

28. Облік формування  фінансових результатів та використання  прибутку. Звітність про фінансові  результати.

Рахунок 79 “Фінансові результати”  призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та  надзвичайних подій.

На Кт рахунку 79 відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, на Дт – суми в порядку  закриття рахунків обліку витрат, також  належна сума нарахованого податку  на прибуток.

Сальдо рахунка при  його закритті списується на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки ( непокриті  збитки )”

Зіставлення Дт і Кт оборотів по рахунку 79 за звітний період показує  кінцевий результат – чистий прибуток (збиток). Якщо ОКт більше ОДт = нерозподілений прибуток поточного року.

Облік розподілу  і використання прибутку

В усіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток. Порядок використання прибутку визначає власник підприємства або уповноважені ним органи згідно з статутом підприємства.

За рахунок прибутку, в  першу чергу, по встановлених нормативах здійснюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди на підприємстві, покриваються збитки минулих років.

Із суми отриманого прибутку нараховують податок на прибуток в розмірі 25%.S податку = Фінансовий результат х 25%

Дт 98  Кт 641 – нарахований податок на прибуток

Чистий прибуток може використовуватися  тільки на:

- виплату дивідендів  Дт 44  Кт 671

- збільшення статутного  капіталу Дт 44 Кт 40

- створення резервного  капіталу Дт 44 Кт 43

В разі потреби підприємство може формувати і інші фонди. Збитки, що можуть виникнути в результаті діяльності підприємства, покриваються з резервного капіталу, а  у разі недостатності – з інших фондів, створених на підставі установчих документів.

Нерозподілений  прибуток – це сума  чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів.

Для обліку нерозподіленого  прибутку або непокритих збитків  передбачений рахунок 44 “Нерозподілений  прибуток (непокритий збиток)”.  По Кт рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по Дт – збитки та використання прибутку.

Звітність про фінансові результати відображається у формі №2 „Звіт про фінансові результати.

 

 

 

 

 

29. Оцінка та методи вивчення поведінки витрат

Під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Під поведінкою витрат розуміють характер реагування витрат на зміни в діяльності підприємства.

Зміни у складі та величині витрат відбуваються під впливом певних подій та операцій, що мають місце в процесі господарської діяльності. Тому діяльність, що впливає на витрати, називають фактором витрат.

Розуміння взаємозв'язку між  витратами та певними факторами  дозволяє передбачити майбутні релевантні витрати, необхідні для прийняття  управлінських рішень. Оцінка витрат - це процес обчислення поведінки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв'язку між витратами та різними чинниками на підставі дослідження минулої діяльності. На практиці витрати, як правило, залежать від декількох факторів витрат, але для побудови функції витрат, здебільшого, обирають один чи два найвпливовіші фактори.

Технологічний аналіз - це системний аналіз функцій діяльності задля визначення технологічноговзаємозв'язку між витратами ресурсів та результатом діяльності.

Такий аналіз потребує детального вивчення всіх операцій, їх доцільності, визначення необхідних операцій, потреби ресурсів та оцінки адекватності їх використання. Перевагою такого аналізу є те, що він орієнтований на майбутні операції, а не на вивчення минулої діяльності. Проте він потребує значних витрат часу і коштів.

Метод аналізу облікових даних Цей метод передбачає розподіл витрат на змінні та облікових даних і постійні щодо відповідного чинника на підставі даних з рахунків бухгалтерського обліку

Метод вищої-нижчої точки.Цей метод передбачає визначення функції витрат на основі припущення, що змінні витрати - це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності.

Метод візуального пристосування - це графічний підхід до визначення функції витрат, при  якому аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат. Метод візуального пристосування дозволяє уникнути недоліків методу вищої-нижчої точки, але не уникнути суб'єктивності, оскільки результати розрахунків суттєво залежать від кваліфікації аналітика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30. Документальне оформлення та облік кредитів і позикових коштів.

Кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором і постачальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Види кредиту: фінансовий ( в кредит даються грошові кошти); товарний ( в кредит продаються матеріальні цінності); інвестиційний, податковий; кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Кредитні взаємовідносини  регламентуються на підставі кредитних  договорів, що укладаються між кредитором і позичальником в письмовій  формі.

Якщо заборгованість по поверненню кредита прострочена більше ніж  на 30 днів, то надання нових кредитів припиняється.

Класифікація кредитів:

1. За терміном надання: короткострокові ( до 1 року ); середньострокові ( 1-3 роки ); довгострокові ( більше 3 років ); прострочений, відстрочений.
2. За забезпеченістю: забезпечені ( нерухомістю, цінними паперами ); бланкові (отримують тільки фінансово стійкі підприємства) (до 10 днів).
3. За ступенем ризику: кредитна лінія; овердрафт.
4. За об’єктами: товарний, грошовий, комерційний, банківський споживчий, консорціумний.
5. За призначенням: виробничий, невиробничий, лізинговий.

Облік розрахунків за к/с  кредитами банків ведеться на рах.60”Кор.позики”, строк повернення яких не перевищує 12 міс.з дати балансу та за позиками, термін погашення яких минув.

Рах.60 має субрах: 601 –  КК банків у нац.валюті, 602 – КК банків в іноз.валюті; 603 – Відстрочені  КК банків в нац.валюті; 604 – Відстрочені  КК банків в іноз.валюті; 605 – Прострочені  позики в нац.валюті; 606 – Прострочені  позики в іноз.валюті.

 Облік розрах.за довгостр. – на рах.50 „Довгостр.позики”,  який має субрах: 501 – ДК банків  у нац.валюті; 502 – ДК банків  в іноз.валюті; 503 – Відстрочені  ДК банків в нац.валюті; 504 –відстрочені  ДК банків в іноз.валюті; 505 –  інші довг.позики в нац.валюті; 506 – інші довг.позики в іноз.валюті.По  Кт – сума одержаних коштів, по Дт – сума їх погашення.Синтет.облік  в ж/о №2,3 та відомісті 3.4

Аналітичний ведеться за позикодавцями  в розрізі кожного кредиту  окремо за строком погашення.