Шпаргалка по "Бухгалтерскому учету"

Первісна вартість НА дорівнює :

1) придбаного в результаті  обміну; подібний об’єкт - залишковій  вартості переданого НА, неподібний  об’єкт - справедливій вартості  переданого НА;

2) безоплатно отриманих  НА - їх справедливій вартості;

3) внесених до статутного  фонду - погоджена засновниками  справедлива вартість;

4) Первісна вартість НА, створеного підп-м, включає витрати  на з/п, матеріальні витрати,  ін. витрати.

Підп-во   може   здійснювати   переоцінку  НА.

Індекс   переоцінки   =  СВ/ЗВ.

Амортизація НА здійснюється протягом терміну їх корисного використання , який встановлюється підп-м але  не більше 20 років. Метод нарахування  амортизації обирається підприємством  самостійно, виходячи з умов отримання  майбутніх ек. вигод. Якщо такі умови  визначити неможливо, то амортизація  визначається за прямолінійним методом. Нарахування ам-ції починається  з місяця наступного за місяцем у  якому НА став придатним для використання. Нарах-ня ам-ції припин., починаючи  з місяця наступного за місяцем вибуття  НА.     НА списуються з балансу  внаслідок їх вибуття або продау, безоплатної передачі або неможливості отримання  ек. вигод у майб.

154 / 63, 685                                 Оприбутковано придбані НА

12 / 154                                          Фактична с/в придбання НА

154 / 20, 22-23, 63, 65, 66, 68       Витрати на створення об’єктів  НА

12 / 46                                            Фактично внесений НА в статут. капітал

12 / 424                                          Безоплатне отримання НА

133 / 12                                          Знос при вибутті об’єктів  НА

161 / 12                                          Передано НА у фінансову оренду

423 / 12      (12 / 423)                    Уцінка НА       (Дооцінка  НА)

972 / 12                                          Залишкова вартість реалізованих  НА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Облік амортизації  ОЗ згідно П(с)Б0 7. Методи нарахування  амортизації. 

 

Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується протягом  строку корисного використання активу. Види зносів: фізичний, моральний, функціональний, зовнішній, економічний, знос під дією сил природи.

А нарах. на всі ОЗ, крім землі  та незаверш. кап. вкладень.    Нарахування  ам-ції починається з місяця наступного за місяцем у якому ОЗ став придатним  для використання. Нарах-ня ам-ції  припин., починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття ОЗ, переведення  його на реконструкцію, модернізацію, добудову, консервацію. Нарахування  А здійснюється щомісяця за кожним об’єктом упродовж строку корисного  використання об’єкта,ж який підприємство визначає самостійно при зарахуванні  ОЗ на баланс.

Вартість, що    амортизується (АВ) - це первісна або переоцінена вартість (ПВ) за вирахуванням їх ліквідаційної вартості (ЛВ). АВ=ПВ-ЛВ

Метод амортизації обирається підп-м з урахуванням очікуваного  строку експлуатації. Існують такі методи: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорення зменшення залишкової вартості, кумулятивний (метод суми чисел років), виробничий, податковий. Прямолінійний - це метод, за яким річна сума амортизації визначаються діленням вартості, що амортизується, на термін корисного використання. Переваги: – простота розрахунку, можливість рівномірного розподілу амортизації. Недоліки: не враховується моральний знос об'єкта. Зменшення залишкової вартості - річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта, але застосовується тільки якщо є залишкова вартість. Прискорення методу залишкової вартості - річна норма амортизації обчислюється виходячи з терміну корисного використання, і подвоюється. Кумулятивний метод - річна сума амортизації визначається як добуток амортизованої вартості кумулятивного коефіцієнта.

Виробничий метод - при виробничому методі розраховується місячна сума амортизації. Визначається вона як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг), і виробничої ставки амортизації.

Податковий метод - заключається в тому, що норми амортизації встановлюються в %-х до балансової вартості кожної з груп 0З.

Згідно з П(С)БО 7 „ОЗ” суму нарахованої амортизації всі  підп-ва відображають шляхом збільшення суми витрат підп-ва і зносу ОЗ.

В обліку нарахована амортизація  відноситься до втрат підп-ва, тому бухгалтерські проведення такі:

Нарах. амортизація на ОЗ адмін. призначення                     

Дт 92   Кт 131, 132;

Нарах. амортизація   на   ОЗ      виробничого призначення 

 Дт 23   Кт 131, 132;

Нарах. амортизація на ОЗ загально вир. призначення         

Дт 91, Кт 131, 132;

Нарах. амортизації, яка викор. при збуті продукції              

Дт 93 Кт 131, 132;

Нарах. аморт. при дооцінці вартості об’єктів                        

Дт 42 Кт 131, 132;

Нарах. аморт. на об’єкти, що брали участь у ліквідації

наслідків надзвичайних подій                                                 

Дт 99, Кт 131, 132

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Документальне  оформлення, оцінка та облік наявності  і руху ОЗ.

 

П(с)БО №7 „ОЗ”.

ОЗ – це матер. активи, які підп-во утримує з метою  використання у процесі вир-ва або  поставки товарів, надання послуг, здачі  в оренду ін особам або для здійснення адм. і соц.-культ. функцій, очікуваний строк кор. використ.  ↑ 1 року.Аналіт. облік ведеться:

1. Типова форма №ОЗ-1 „Акт прийому-передач ОЗ”;
2. ТФ №ОЗ-2 „Акт прийому-здачі відремонтованих, модернізованих об’єктів”;
3. ТФ №ОЗ-3 „Акт на списання ОЗ”
4. ТФ №ОЗ-4 „Акт на списання автотранспортних засобів”
5. ТФ №ОЗ-6 „Інвентарна картка” містить дані про технічні особливості об’єкта, норм і аморт. відрахувань. Ведеться у 1 екземплярі.
6. ТФ №ОЗ-7 „Опис інвентарних карток з обліку ОЗ” застосовується для реєстрації інвентарних карток.
7. ТФ №ОЗ-9 „Інвентарний список ОЗ” застосовується для кожного об’єкта за МВО.
8. ТФ №ОЗ-14 „Розрахунок аморт. ОЗ”

Види вартості ОЗ:Первісна вартість – це історична с/в необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості ін. активів , витрачених для придбання необоротних активів. Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх періоцінки. Залишкова вартість - різниця між первісною вартістю та сумою зносу ОЗ. Справедлива вартість - ринкова вартість визначена шляхом експертної оцінки. Вартість яка амортизується - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна  вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підп-во очікує отримати від реалізації необоротних активів по закінченню строку їх використання за вирахуванням витрат пов'язаних з продажем.

Облік ОЗ ведеться на рах. 10, який є активним, тому їх оприбутковують на Дт, а списують на Кт рахунка. На  баланс ОЗ зарах. по первісній вартості. Витрати на придбання або будівництво ОЗ обліковують на рах. 15 "кап.інвест", при завершені будівництва та взяття на облік ОЗ рах. 15 закривається на Дт 10 по повній первісній вартості.

152 / 63    Отримане  обладнання від постачальника.

104 / 152  Введення в експлуатацію  обладнання.

10 / 46      Внесено  засновниками внесок у вигляді  ОЗ.

10 / 424    Оприбутковано  об’єкт ОЗ.

361 / 10    Списано залишкову  вартість об’єкта ОЗ, що передається.

13 / 10      Відображено  знос ОЗ

972 / 10    Списано залишкову вартість об’єкта О

 

 

7. Елементи методу  бухгалтерського обліку.

Для вивчення стану й використання засобів та їхніх джерел застосовують способи та прийоми обліку, які  становлять суть методу бухгалтерського обліку.Метод бух.обліку - система способів безперервного відображення та узагальнення об'єктів обліку за якісно однорідними ознаками.Основними елементами методу бухгалтерського обліку є: документація; інвентаризація; оцінка; калькулювання; рахунки; подвійний запис; баланс; звітність; аналіз і контроль.

Документація - спосіб первинного спостереження і відображення госп. операцій у первинних бух. док-тах. Це початок і основа облікового процесу, без якого БО неможливий. Кожна господарська операція фіксується за допомогою документа, заповненого  з дотриманням певних вимог, що надають йому юр. сили.

Інвентаризація – метод підтвердження достовірності даних БО. Проводиться шляхом описування, підрахунку, виміру, зважування й оцінки всіх залишків засобів і коштів у натурі, виявлення фактичної наявностій стану залишків майна підприємства і зіставлення їх з даними БО. Це метод контролю наявності та руху майна, заборгованості, роботи МВО. Оцінка – спосіб грош. виміру об’єктів БО. За допомогою оцінки натуральні і трудові вимірники господарських засобів перераховують у вартісні. Майноі госп. операції оцінюють у нац. валюті України шляхом підсумовування проведених витрат.

Калькулювання – це метод обчислення собівартостівинотовлення продукції або виконання робіт, наданих послуг. Суть полягає в тому, що визначаються витрати, які належать до того чи ін об’єкта калькулювання. Облік кругообороту капіталу базується на 3-х калькуляціях: с/в придбання, виробничої с/в та повної с/в реалізованої продукції.Бух. рахунки – спосіб поточного групування у встановленому порядку. Рахунок - це локальна інформаційна система для групування  економічно –однорідних об’єктів обліку. Рахунок відображає стан та рух засобів, їх джерел і господарських процесів.

Подвійний запис — метод, згідно з яким кожна господарська операція має бути відображена на дебеті одного і на кредиті іншого рахунка.Баланс — метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис. Бух. баланс показує залишки на рахунках , які характеризують, з одного боку – майно суб’єкта господарювання, а з другого – його власний і залучений капітал.Звітність — метод підсумкового у узагальнення і  одержання підсумкових показників за звіт. період. Це впорядкована система взаємопов’язаних ек. показників госп. діяльності підприємства за звіт. період.

 

 

 

 

 

 

 

 

8.Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і будовою.

Система бухгалтерських рахунків - спосіб економічного групування, поточного відображення та оперативного контролю за господарськими засобами підприємства, їхніми джерелами та господарськими операціями.

Графічно рахунок має «Т» образну форму: ліва частина якої - дебет, права - кредит. Посередині рахунку записується назва рахунку або шифр.

Першою строкою рахунку  записується залишок об’єкта, який обліковується на цьому рахунку, що береться з балансу. Цей залишок  – сальдо. Сальдо може бути початкове  і кінцеве. Початкове – розмір об’єкта на початок періоду. Кінцеве  – на кінець.

Протягом місяця по Дт і  Кт рахунків на підставі первинних  документів записуються господарські операції. Окремо по збільшенню і зменшенню  об’єкта. В кінці зв. періоду підраховується сума господарських операцій окремо по Дт і Кт, яка отримала назву  оборот. Оборот – це сума господарських  операцій   окремо по Дт і Кт.

  Таким чином, один  рахунок являє собою спосіб  неперервного обліку одного засобу, джерела або їх групи, а всі рахунки разом забезпечують поточний облік усіх господарських засобів та їхніх джерел.        Перелік рахунків БО, їхні назви, порядок відображення об'єктів і операцій на рахунках викладено в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій і в Інструкції з його застосування.

Рахунки призначені для поточного  відображення однорідних за змістом  госп. операцій.

Основний принцип обліку на рахунках полягає в тому, що на кожну групу однорідних засобів або джерел відкривають окремий рахунок, на якому записують початковий залишок цієї групи засобів і всі наступні його зміни, що відбулися у результаті здійснення господарських операцій.

За відношенням до балансу рахунки поділяють на активні, пасивні та активно-пасивні.