Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Января 2013 в 20:14, курс лекций
ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 5
ТЕМА 2 ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ, МЕТОДИ І ТЕХНІКА КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ 16
ТЕМА 3. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ 25
ТЕМА 4. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ 37
ТЕМА 5. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ 45
ВСТУП 4
ТЕМА 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 5
1.1. Поняття, суть, значення контролю в системі управління державою 5
1.2. Основні види та форми контролю.Органи, які здійснюють контроль, їх функції 6
1.3. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій 10
ТЕМА 2 ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ, МЕТОДИ І ТЕХНІКА КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ 16
2.1. Організація контрольно-ревізійної роботи в системі Державної контрольно-ревізійної служби України 16
2.2 Права, обов’язки і відповідальність Державної контрольно-ревізійної служби. 17
2.3 Основні етапи ревізії, їх сутність 20
ТЕМА 3. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ 25
3.1. Завдання, джерела ревізії, нормативні акти 25
3.2. Контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження 27
3.3. Документальний контроль касових операцій 29
3.4. Методика контролю операцій по грошових коштах підприємств на поточних і валютних рахунках, відкритих в установах банків 32
3.5. Особливості перевірки грошових документів і цінних паперів 35
ТЕМА 4. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ 37
4.1. Завдання і напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів і нематеріальних активів 37
4.2. Перевірка стану збереження основних засобів 38
4.3. Контроль операцій по джерелах надходжень і видах вибуття основних засобів 40
4.4. Контроль правильності нарахування амортизації основних засобів 42
4.5. Контроль витрат на ремонт ОЗ 43
4.6. Перевірка операцій по нематеріальних активах 44
ТЕМА 5. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ 45
5.1. Контроль стану складського господарства і дотримання умов збереження матеріальних цінностей 45
5.2. Контроль операцій з надходження матеріальних цінностей 47
5.3. Контроль операцій з витрачання матеріальних цінностей 48
5.4. Ревізія операцій з малоцінними швидкозношуваними предметами (МШП) 50
5.5. Контроль повноти та якості проведення інвентаризацій матеріальних цінностей і відображення результатів в обліку 52
ТЕМА 6 КОНТРОЛЬ ТА РЕВІЗІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ 54
ТЕМА 7. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТА КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ 55
7.1. Завдання, напрями і джерела ревізії 56
7.2. Контроль розрахунків з підзвітними особами 56
7.3. Контроль розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності і послуги 58
7.4 Контроль розрахунків з покупцями і замовниками 61
7.5. Контроль розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами 62
7.6. Контроль розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків 62
7.7. Контроль розрахунків з бюджетом 65
ТЕМА 8 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО Й СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ (ПОСЛУГ) 67
8.1. Завдання, джерела інформації для проведення ревізії, нормативні акти 67
8.2. Ревізія основних безпосередніх витрат на виробництво 68
8.3. Перевірка накладних витрат на виробництво 71
8 4 ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ (ПОСЛУГ) 72
Тема 9 ревізія ГОТОВОЇПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ реалізації 73
9.1. Завдання і напрями ревізії, джерела інформації 73
9.2. Контроль виконання виробничої програми з випуску готової продукції, робіт (послуг) 74
9.3. Контроль обсягів реалізації готової продукції, виконаних робіт (послуг) 76
Тема 10 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ, КАПІТАЛУ ТА КОШТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 78
10.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю 78
10.2. Методи контролю і ревізії доходів і фінансових результатів 80
10.3. Контроль і ревізія фінансового стану підприємства на базі фінансової звітності 84
11. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ КАПІТАЛУ, РЕЗЕРВІВ ТА КОШТІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 88
ТЕМА 12 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 91
12.1. Завдання, основні напрями і джерела ревізії 91
12.2. Перевірка організації облікової роботи на підприємстві 92
12.3. Перевірка стану бухгалтерського обліку 93
12.4. Перевірка достовірності звітностіі 95
ТЕМА 13 РЕВІЗІЯ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 96
ТЕМА 14 ПЕРЕВІРКА СТАНУ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕВІЗІЇ. 103
14.1. Внутрішньогосподарський (внутрішній) контроль і його функції 103
14.2. Порядок узагальнення і методика оформлення акта ревізії 109
14.3. Висновки за матеріалами ревізії і прийняття заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень і недоліків 114
Зміст
У системі навчальних дисциплін даний курс входить до складу спеціальної фахової підготовки бакалаврів спеціалізації «Бухгалтерський облік і аудит».
Вивчення курсу базується на загальнотеоретичних і практичних знаннях економічної теорії, бухгалтерського обліку, основ господарського права, фінансів, економічного аналізу.
Метою дисципліни «Контроль і ревізія» є навчити студентів правильно застосовувати теоретичні знання з контролю і ревізії на практиці, професійно грамотно використовувати в роботі нові форми і методи контролю для попередження і недопущення порушень і недоліків у господарсько-фінансовій діяльності підприємств та організацій і подальшого їх усунення, а також викриття внутрішніх резервів для підвищення ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів, активізації підприємницької діяльності.
Завданням дисципліни є надання студентам необхідних теоретичних знань і практичних навиків з контролю і ревізії в умовах ринкової економіки, оволодівши якими, майбутній фахівець зможе кваліфіковано здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій.
1.1. Поняття, суть, значення контролю в системі управління державою.
1.2. Основні види та форми контролю. Органи, які здійснюють контроль, їх функції.
1.3. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій.
Контроль є складовою управління суспільним відтворенням. Держава не може нормально функціонувати і розвиватися без чітко організованої системи контролю за виробництвом, розподілом і перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Контроль є невід’ємним елементом надбудови суспільства, який зазнає серйозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.
Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі багато в чому залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень, від організації їх виконання. Систематичний і всеосяжний контроль сприяє забезпеченню наукової обґрунтованості планів, розпоряджень та інших нормативних документів, своєчасної їх реалізації. Він є необхідною умовою виявлення та усунення недоліків у діяльності об’єктів управління та причин, що їх породжують. Контроль дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість об’єктивно оцінювати рівень їхньої компетентності і відповідальності, сприяє поширенню позитивної практики роботи.
Контроль у широкому розумінні — це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування керованого об’єкта прийнятим управлінським рішенням, і спрямований на успішне здійснення поставлених цілей.
Основна мета контролю полягає в тому, щоб:
а) об’єктивно вивчити фактичний стан справ у різних ланках суспільного і державного життя;
б) виявити ті фактори та умови, які негативно впливають на процеси виконання прийнятих рішень, здійснення заходів і досягнення цілей.
Контроль як функція управління дозволяє своєчасно виявити та ліквідувати ті передумови і фактори, які заважають ефективному веденню виробництва, успішному досягненню поставленої мети, відкоригувати діяльність підприємств, організацій чи їх структурних підрозділів.
Суть контролю — це форма здійснення цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, яка передбачає систематичний нагляд, спостереження за їх діяльністю для виявлення відхилень від установлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконання.
Основне завдання контролю полягає в тому, щоб виявити фактичний стан справ об’єкта контролю, порівняти його з нормативним відповідно до чинного законодавства, виробити необхідні коригуючі впливи.
Значення контролю:
1) утвердження законності, демократії в суспільстві;
2) попередження правопорушень, зловживань;
3) виявлення порушень, відхилень від правових норм чинного законодавства і обґрунтування для притягнення до відповідальності винних посадових осіб;
4) захист і збереження власності.
В умовах ринкової економіки контроль повинен сприяти зміцненню державної фінансової дисципліни, поліпшенню фінансового стану суб’єктів контролю, збереженню державного майна, попередженню зловживань, поповненню доходів бюджету.
Організаційні види контролю утворюються, розвиваються і вдосконалюються відповідно до потреб держави, зокрема її економіки.
Умови розвитку ринкової економіки в нашій країні та виникаючі проблеми вимагають удосконалення діючої системи контролю.
Рис. 1. Види і форми контролю
Державний контроль здійснюється вищими органами законодавчої і виконавчої влади, а також державними органами управління і спеціалізованого державного контролю (Рахунковою палатою Верховної Ради України, Контрольним управлінням при Адміністрації Президента України, Головним контрольно-ревізійним управлінням при Міністерстві фінансів України, Міністерством економіки, Національним банком України, державними республіканськими комітетами, їх структурними підрозділами стандартизації, сертифікації і метрології, пожежної охорони, санепідемслужби, Антимонопольним комітетом та ін.).
Функції і завдання органів контролю регламентовані законами України.
Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного контролю за витрачанням грошових коштів, матеріальних цінностей, їх збереженням, станом обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, які отримують фінансування з бюджетів усіх рівнів і державних валютних і спеціальних фондів.
Рис. 2. Організаційна структура Державної контрольно-ревізійної служби в Україні
Основні функції Головного контрольно-ревізійного управління України:
1) здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю своїх структурних адміністративно-територіальних підрозділів контрольно-ревізійних управлінь і відділів по областях, районах, містах України;
2) розробляє інструктивні нормативні акти щодо методики проведення ревізій;
3) організує роботу по проведенню ревізій і перевірок контрольно-ревізійних підрозділів у Автономній Республіці Крим, областях України, узагальнює результати ревізій, повідомляє про них органи законодавчої влади;
4) проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, стану обліку та звітності у міністерствах, відомчих державних комітетах, державних фондах, підприємствах та організаціях, що отримують кошти з бюджету та державних валютних і спеціальних фондів;
5) проводить перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються з державного бюджету;
6) здійснює контроль за усуненням недоліків, виявлених попередніми ревізіями і перевірками.
Незалежний (аудиторський) контроль здійснюється за діяльністю об’єктів підприємницьких структур незалежними спеціалізованими аудиторськими фірмами чи окремими фізичними особами, які мають право проводити цей контроль. Мета його полягає в тому, щоб перевірити достовірність фінансової звітності і бухгалтерського балансу, установити відповідність і правильність їх відображення в обліку, дотримання чинного порядку проведення фінансово-господарських операцій.
В умовах ринкової економіки зростає потреба в достовірності та об’єктивності інформації щодо горизонтальних зв’язків фірм, компаній, організацій. Так, подібна інформація потрібна банкам для прийняття компетентного рішення стосовно видачі кредитів; акціонерам — для контролю за діяльністю акціонерних товариств, членами яких вони є; постачальникам, інвесторам — для укладання господарських угод, контролю розрахунків. Особливими є потреби рекламних кампаній, коли публікуються баланси, фінансові звіти, що обов’язково підтверджуються аудитом.
Контроль власника буває:
Форми контролю
Ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємницьких структур, виконання бюджетів і кошторисів бюджетних установ як форма контролю представляє собою систему контрольних дій, які здійснюються за дорученням керівника вищестоящої організації або органу управління ревізійною групою, або ревізором стосовно господарсько-фінансової діяльності підвідомчих підприємств та організацій, і під час яких установлюються законність, достовірність, економічна обґрунтованість і доцільність проведених господарських операцій, а також правомірність дій посадових осіб, які брали участь в їх здійсненні.
Основна мета ревізії — виявити господарські і фінансові порушення, зловживання, факти безгосподарності, розкрадання, марнотратства, установити причини та умови, які їм сприяли, і винних у цьому осіб, ужити заходів до відшкодування завданого збитку, шкоди, розробити заходи по усуненню недоліків і порушень, а також притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) осіб, які допустили правопорушення.
Ревізія підприємницьких структур надає всебічну оцінку виробничій і фінансово-господарській діяльності підприємств, ефективності використання виробничого потенціалу, забезпеченню збереження господарських ресурсів, повноті нарахування та сплати податків до бюджету тощо.
Ревізія здійснюється спеціальною уповноваженою ревізійною групою після виконання господарських операцій за минулий період часу. Виявлені під час ревізії недоліки і порушення чинного законодавства, нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність, взаємовідносини з бюджетом обґрунтовані системою доказів з визначенням розмірів збитків, втрат, нестач, конкретизацією винних службових осіб, матеріальної та правової відповідальності.
Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на:
відомчі — проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника;
позавідомчі — здійснюються органами державного, аудиторського контролю (системи Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, Державної податкової адміністрації тощо).
За організаційними ознаками розрізняють ревізії:
планові — здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів;
позапланові — проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом (у разі стихійного лиха, незадовільної роботи підприємства чи взаємопов’язаних підприємств).
Аудит — форма контролю, що є незалежною експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів. Мета аудиту — підтвердити достовірність показників балансу і фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинними в державі нормативно-правовими положеннями.
Аудит відрізняється від ревізії не тільки цілями здійснення, а й організаційними формами його проведення. Аудит виконують незалежні аудиторські фірми чи особи, які здійснюють приватну підприємницьку діяльність і мають сертифікат і ліцензію на проведення аудиту, причому на платній основі за договорами з адміністрацією різних підприємницьких структур, які бажають одержати такі аудиторські послуги. Аудитор несе відповідальність перед зовнішніми споживачами його інформації (акціонерами, кредиторами, банками) щодо якості та обґрунтованості результатів контролю.
Тематична перевірка — це форма контролю окремих сторін чи тематичних питань фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій.
Наприклад, контроль стану збереження матеріальних цінностей, розрахунків з бюджетом, державними цільовими позабюджетними фондами і т. п. Такі перевірки здійснюють вищестоящі і державні органи контролю відповідно до специфіки виконуваних ними функцій.
Службове розслідування — це форма контролю дотримання працівниками підприємств, організацій службових обов’язків, а також нормативно-правових актів, які регулюють виробничі відносини.
Проводиться спеціальною комісією за наказом керівника підприємства в разі виявлення крадіжок, нестач, втрат.
Слідство як форма контролю являє собою процесуальні дії, у ході яких установлюється провина відповідальних посадових, службових осіб у здійсненні тих чи інших порушень, пов’язаних з присвоєнням матеріальних цінностей, безгосподарністю, службовими зловживаннями.
Слідство проводиться судово-