Діагностика фінансових результатів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

2) слід раціонально  та ефективно розміщувати кошти  банку для забезпечення його  фінансової стійкості. Виконання  цієї умови дозволить позбавитися  суперечностей між ліквідністю, надійністю та прибутковістю КБ;

3) одним з  резервів збільшення прибутку  і раціонального його використання  є фінансове планування. Багато  витрат несуть банки внаслідок  неузгоджених дій різних управлінь  між собою. Фінансовий план  дозволяє спрогнозувати доходи, витрати і прибуток банку на рік. І хоча в умовах, які склалися в нашій країні, через нестабільність, інфляцію реальні дані можуть суттєво відрізнятися від запланованих, але пропорції залишаються практично незмінними. Банківська установа повинна реально бачити перспективи свого розвитку і цілі на поточний рік;

4) сформувати  достатні страхові резерви та  резервні фонди. Оскільки основна  причина банківських банкрутств  — неповернення раніше виданих  кредитів, то формування цих фондів  сприятиме зміцненню надійності й стабільності банку, а отже, і банківської системи України, зменшенню можливих фінансових ризиків у кредитній діяльності. Створення цих резервів гарантуватиме покриття рахунків у діяльності банку, сприятиме підтримці його ліквідності на необхідному рівні;

5) застосовувати  такі інструменти в банківській  діяльності, які дозволяють як  планувати, так і одержувати  додатковий прибуток. Мова йде  про ф'ючерси, опціони, форвардні  операції з валютою ті інші  форми діяльності, які відповідають  умовам ринкових відносин;

6) систематично  і всебічно вивчати кредитні  ризики, приймати заходи по їх  пониженню. З цією метою необхідно  організовувати відділи управління  кредитними ризиками;

7) покращувати  рівень професіоналізму[42].

В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Прибуток характеризує стійкість кредитної установи. Він необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення якості послуг, що надаються, і, зрештою, для успішного проведення наступних емісій і відповідно збільшення капіталу, який дає змогу розширити обсяги і поліпшувати якість наданих послуг.

В умовах швидкоплинного зовнішнього середовища, банки повинні  звернути особливу увагу на проблему оптимізації структури доходів  та підвищення прибутковості, адже  вони, як регулятори грошового обігу  й посередники в акумуляції та перерозподілі грошових ресурсів,  відіграють важливу роль в економічних перетвореннях України.

Пiдбиваючи пiдсумок, необхiдно зазначити, що в умовах ринкової економiки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхiдним чинником iснування будь-якого суб'єкта пiдприємництва. Прибуток характеризує стiйкiсть кредитної установи. Вiн необхiдний для створення адекватних резервних фондiв, стимулювання персоналу i керiвництва до розширення та вдосконалення операцiй, скорочення витрат i пiдвищення якостi послуг, що надаються, i, зрештою, для успiшного проведення наступних емiсiй i вiдповідно збiльшення капiталу.

Висновки

Отже підводячи загальний підсумок можна сказати.

Що на практиці в обліку та аналізі суб'єктів господарювання економічний прибуток не використовується. Він розраховується лише по банківській галузі і включається в сукупність показників звіту про прибутки і збитки. У банківській системі України економічний і балансовий прибуток фактично збігаються.

Щодо факторів, то як вже зазначалось раніше(у другому пункті першого розділу) фактори, що впливають на фінансовий результат і саме на прибутковість банку їх безліч. І їх відповідно можна певним чином класифікувати. Так виділяють залежні і незалежні (від впливу керівництва банка); внутрішні і зовнішні; за терміном впливу: довгострокові, короткострокові, миттєвого впливу; якісні і кількісні; структурні (по окремому впливу конкретних банківських операцій). І цей поділ можна продовжити. Кожний аналітик маючи перед собою певні цілі може класифікувати ці фактори по-своєму, в залежності від того, вплив яких факторів він хоче поглиблено вивчити. Але в загальному випадку відомо, що прибуток банку залежить від доходів та витрат, бо різницю між ними він і становить.

А також, нова система урахування дає більш детальне угруповання витрат по якісній ознаці, дозволяє розділити процентні і безпроцентні витрати, тобто забезпечує більш повну інформацію про діяльність банку.

Деякі витрати  можуть ставитися на видаткові рахунки  банку, тобто на собівартість його операцій, у межах Законодавчих норм.  Це - витрати на відрядження, компенсації за службові поїздки на особистих автомобілях, представительські витрати, витрати на рекламу, процентні витрати на оплату міжбанківського кредиту.

Виділяється також  група витрат, що ставиться безпосередньо на рахунок «Прибутку і збитки звітного року»: збитки від розкрадань, прорахунки і недостачі по касових операціях, збитки від прийняття неплатоспроможних і фальшивих грошових знаків і монети.  Всі ці витрати по утриманню подають прямі збитки банку.

Також після  ретельного дослідження стану банківської  системи в Україні за минулі роки (2009, 2010) можна зробити висновок, що до прибуткової діяльності в загальному за системою ще далеко, бо обсяги кредитування перебувають на низькому рівні, проте чіткі ознаки оздоровлення в банківському середовищі вже намітилися: повернення вкладників до банків, обережне відновлення кредитування, сповільнення зростання проблемної заборгованості – все це дає підстави для сподівання на те, що 2012 р. стане переломним роком у процесі одужання фінансової системи України. Тобто ситуація в банківському секторі поступово, після кризи 2008-2009 років, поліпшується, навіть якщо вартість національної валюти впала, вже другий рік вона тримає стабільний курс. Тому в даному випадку є надія на те, що згодом банківська діяльність буде поліпшувати свій розвиток в економічній системі України.

Результати  розрахунків свідчать, що зростання  фактичного обсягу витрат порівняно  з кошторисом на 537762 тис. грн., відбулося  за рахунок зміни фактичних процентних витрат на 416475 тис. грн., та за рахунок фактичного зменшення непроцентних витрат на 121287 тис. грн.

Отже, незважаючи на розширення ресурсної бази банку в 2011 р. порівняно з 2010 р. на 25 761 843 тис. грн., ресурси не були ефективно використані. Так, якщо коефіцієнт використання платних пасивів в 2010 р. становив 0,872, то в 2011 р. він був 0,89874, тобто збільшився на 2,6 %. Такі значення значно нижчі, ніж загальноприйняті критерії. А що стосується ступеня використання всіх зобов’язань — 0,9903787 в 2010 р. і 1,00387 в 2011 р. То тут навпаки все гаразд. Тому банку необхідно звернути увагу на доцільність додаткового залучення ресурсів, навіть за умови достатньо повного та ефективного їх розміщення

І на останок, щоб  підвищити фінансові результати банківської установи, необхiдно збiльшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв'язку з цим можка запропонувати основнi напрямки зростання доходiв комерцiйного банку:

- насамперед  правильне проведення зваженої  маркетингової і процентної політики, наслідком цього стане підвищення числа банківських вкладників.

- ще, банк повинен  нарощувати так звані "працюючі" активи (кредитний та інвестиційний портфель банку, депозити та кредити в інших банках), які приносять найбільші доходи банку і скорочувати до можливого мінімуму "непрацюючі".

Тобто проведення ризикових операцій можуть принести банку значний дохід, якщо він буде правильно ними управляти.

Список використаних джерел

1. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник: Видавництво. – Т.: Карт-бланш, 2002. – 278 с.
2. Аналіз банківської діяльності // За ред. А.М.Герасимовича. – К.:  КНЕУ, 2003. – 599 с
3. Аналітична записка АУБ "Уроки банківської кризи 2008-2009 років і шляхи стратегічної трансформації банківської галузі України", 2010. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.aub.org.ua.
4. Багратян Г. Світова криза та Україна: проблеми й нові підходи до фінансового регулювання / Г. Багратян // Фінанси України : журнал. – 2009. – № 4. – С. 33-41.
5. Банківські операції Підручник / За ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав’янської. — К.: Знання, 2006. — 727 с. — (Вища освіта ХХІ століття).
6. Білан О.М. Дослідження ефекту ліквідності на міжбанківському ринку // Матеріали науково-практичної конференції «Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування». – Київ: НБУ. – 2002. – С. 139–146.
7. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, - 2000. — 243с.
8. Геєць В. Каталізатором фінансової кризи в Україні була світова криза, але значна частина передумов має внутрішнє походження / В. Геєць // Вісник Національного банку України: журнал. – 2009. – № 2. – С. 17-18.
9. Гладких Д. Основні показники фінансової стабільності банківсь-кої установи // Вісник НБУ. — 1999. — № 9. — С. 40—42; № 10. — С. 29—33.
10. Головач А. В., Захожай В. Б., Головач Н. А. Банківська статистика. — К.: Українсько-фінський інститут менеджменту та бізнесу, 1998. —192 с.
11. Давиденко Н.М. Концептуальна модель оцінки фінансового стану банківських установ // Актуальні проблеми економіки.- 2007.- № 9.- C.30-38.
12. Дзюбко О. Деякі аспекти грошово-кредитного регулювання економіки // Економіка України (укр.). – 2000. – №4. – C.17–24.
13. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.
14. Енциклопедія банківської справи України / Редкол.: В.С. Стельмах та ін.-К.: Молодь, Ін Юре, 2001. -680 с.
15. Карчева Г. Особливості функціонування банківської системи України в умовах фінансово-економічної кризи / Г. Карчева // Вісник Національного банку України : журнал. – 2009. – № 11. – С. 10-16.
16. Ковальчук Г. Г., Коваль М. М. Ліквідність комерційних банків: Навч. посібник. — К.: Знання, КОО, 1996. — 120 с.
17. Ковбасюк М. Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: Навч. посібник. — К.: Скарби, 2001. — 336 с.
18. Колесников В. И., Черненко В. А., Мельникова С. А. Кредит и его основные формы. — СПб.: Издательство СПбГУЭФ, 2001. — 74 с.
19. Кондиріна А. Методи грошово-кредитного регулювання та їх аплив на процес економічної трансформації // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – №4. – С. 13 – 15.
20. Костина Н.І., Сучок С.В. Моделювання діяльності Національного банку України методом імовірнісно-автоматичного моделювання // Матеріали науково-практичної конференції «Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування». – Київ: НБУ. – 2002. С. 134–139.
21. Костюк О. Моделювання поведінки ставок грошового ринку у форматі існуючої операційної структури монетарної політики НБУ // Вісник Української академії банківської справи. – 2004. – №1. С. 55–63.
22. Костюченко О. А. Банківське право України. Ба<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" fon