Аудит балансу

 

Тема: Аудит балансу

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

ФІНАНСОВОЇ  ЗВІТНОСТІ         1

1.1. Загальний огляд фінансової звітності      2

1.2.  Порядок оцінювання фінансової звітності підприємства  3

1.3.  Формальна та аналітична перевірка фінансової звітності            

на підприємстві           4

РОЗДІЛ 2. АУДИТ ФОРМИ № 1 ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ «БАЛАНС 5

2.1.  Перевірка статті Балансу «Нематеріальні активи»   6

2. 2. Перевірка статті Балансу «Основні засоби»     7

2.3. Перевірка статті Балансу «Довгострокові фінансові інвестиції»  8

2.4. Перевірка статті Балансу «Запаси»      9

2.5.  Перевірка статті Балансу «Дебіторська заборгованість за товари,

роботи, послуги»           10

2.6.  Перевірка розділу Балансу «Власний капітал»    11

2.7.  Перевірка статті Балансу «Довгострокові та поточні

зобов'язання»           12

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Розвиток  України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

Учасники  цих процесів потребують достовірної  і неупередженої інформації про  фінансово-майновий стан, перспективи  розвитку та фінансову стабільність суб'єктів господарювання, нарахування дивідендів. Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, про що свідчить віковий досвід зарубіжних країн, а також робота вітчизняних аудиторів.

Слід  погодитись, що аудит в Україні  відбувся. Він виник на соціальне  замовлення і, ще не маючи глибокої теорії, почав виконувати практичні завдання щодо підтвердження відповідної фінансової інформації. В своєму арсеналі аудитори, що прийшли на ринок серйозно і надовго, мають теорію і практику зарубіжного аудиту та вітчизняну методику проведення різного роду ревізій і перевірок.

Процес  аудиту - це процес пізнання істини, який полягає в ретельному вивченні здійснених операцій і являє собою дослідження  фактів минулого. Інтереси осіб, задіяних в господарському процесі: власника, адміністратора, службовців, підзвітних осіб, кредиторів і дебіторів, - суперечливі, і ці суперечності неминуче знаходять своє відображення в облікових регістрах.

Кваліфікований  аудитор повинен пам'ятати, що істина одна, а викривлень її безліч. Він  повинен розуміти і вміти побачити викривлені тенденції, закладені в обліковій політиці підприємства, і, зрозумівши їх, побачити за документами інтереси зацікавлених осіб, незалежно від будь-яких обставин встановити об'єктивну істину щодо відображених в обліку і звітності господарських фактів, отримати докази на її підтвердження та донести цю істину через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Аудит вимагає  творчого підходу до дослідження  тієї чи іншої інформації. Тому аудитор для здійснення покладеного на нього суспільством обов'язку виступати гарантом добропорядних відносин між суб'єктами господарювання  повинен добре володіти теоретичними основами аудиту, яким присвячений даний посібник.

Вивчення  аудиту передбачає у студентів наявність  відповідної бази знань з курсів: "Теорія бухгалтерського обліку", "Фінансовий облік", "Управлінський облік", "Організація бухгалтерського обліку", "Фінанси підприємств", "Економіка підприємств", "Аналіз фінансово-господарської діяльності", "Господарське право", "Трудове право" тощо. Основи аудиту можуть вивчатися паралельно з дисципліною "Контроль і ревізія" або після її вивчення.

В книзі  в 12 темах висвітлені теоретичні основи аудиту: його суть, місце в господарському контролі, предмет, об'єкти і суб'єкти; організація процесу аудиту та його оформлення; внутрішній контроль та його взаємозв'язок з аудитом; методика проведення аудиту; помилки та факти обману; аудиторські докази та інші питання.

Перед вами посібник, в якому ви знайдете відповіді  на питання як вибрати клієнта, провести попереднє обстеження, укласти договір, провести перевірку, зібрати докази та скласти висновок щодо повноти, достовірності, об'єктивності та законності представленої інформації. Ви знайдете відповідь на питання як правильно оформити робочі та підсумкові документи та як, при необхідності, довести, що перевірка проведена добросовісно, у відповідності з нормативами, і таким чином захистити себе від відповідальності.

Для закріплення  набутих теоретичних знань до кожної теми запропоновані питання  для самопідготовки та завдання для  виконання на практичних заняттях.

При підготовці посібника були використані теоретичні надбання як зарубіжних вчених (А. Арене, Дж. Лоббек, Дж. Робертсон, Р. Монтгомері та ін.), так і вітчизняних (Ф. Бутинець, М. Білуха, А. Кузьминський, В. Рудницький). Вітчизняні вчені, як і більшість практикуючих аудиторів, - це в минулому досвідчені контролери-ревізори, які підготували хорошу теорію і мають віковий досвід ревізійної роботи. Автори висловлюють щиру вдячність професору Ф. Бутинцю за великий вклад в розвиток теоретичних основ ревізії, які були використані як відправна точка в дослідженні теоретичних основ аудиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

 

1.1. Загальний огляд фінансової звітності

Фінансова звітність — завершальна стадія облікового процесу. її показники характеризують фінансовий стан підприємства за звітний період. За даними фінансової звітності проводиться аналіз активів, зобов'язань та власного капіталу. Тому вивчення її пов'язано з такими дисциплінами як: «Фінансовий облік», «Фінансова звітність», «Аналіз господарської діяльності», в яких відображаються показники статей балансу, що має велике значення при аудиті фінансового стану підприємства.

Крім  того, управління господарством потребує періодичного узагальнення і подання  фінансової інформації для прийняття  економічних рішень. Інформація про фінансову звітність необхідна державним органам для формування макроекономічних показників, тобто: своєчасності сплати податків і розподілу ресурсів, визначення національного доходу тощо.

Складовою частиною фінансової звітності є  фінансові звіти.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 p., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України № 991/3684 від 21 червня 1999 p., фінансова звітність визначена як бухгалтерська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Більшість науковців-практиків (проф. В. В. Сопко, Н. М. Ткачанко та ін..) визначають, що «фінансова звітність — це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також змінах у його фінансовому стані за звітний період в установленій формі для прийняття користувачем визначених ділових рішень.

Мета фінансової звітності — забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансовий результат діяльності, фінансовий стан, а також рух готівки підприємства. Звітність повинна задовольняти інтереси керівництва фірм, акціонерних компаній, комерційних партнерів, кредиторів підприємств, податкову інспекцію та громадськість, яким необхідна інформація про діяльність підприємства. Отримана інформація потрібна також для прийняття управлінських рішень.

Згідно  Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні» суб'єкти підприємницької  діяльності повинні надавати наступні види фінансової звітності: річну та квартальну.

Річна звітність включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки. Складові річної фінансової звітності подані в табл.1.1. Квартальна звітність складається з балансу та звіту про фінансові результати.

Особливістю складання фінансової звітності  підприємств малого підприємництва та представництв іноземних суб'єктів є те, що вони складають квартальну та річну звітність по спрощеній формі звітності, тобто звітність складається з двох форм: балансу і звіту про фінансові результати. Крім того, складається консолідована звітність. Це звітність групи підприємств подана як фінансова звітність єдиного підприємства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом міністрів України.

 

Таблиця 1.1. Річна Фінансова звітність підприємства та її складові

Зміст запису	Складові річної фінансової звітності
	Баланс	Звіт про фінансові результати	Звіт про рух грошових коштів	Звіт про власний капітал	Примітки
Усі підприємства (крім бюджетних організацій, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва)	+	+	+	+	+
Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності	+	+

Фінансова звітність повинна мати такі якісні характеристики:

• зрозумілість, тобто доступність для розуміння користувачам;
• доречність — вплив на економічні рішення користувачів, оцінку теперішніх, майбутніх подій, прогнозування результатів діяльності та інші якісні характеристики; надійність — у представленій звітності не повинно бути суттєвих помилок і викривлень.

Фінансова звітність повинна бути достовірною, її достовірність забезпечують такі вимоги:

• повнота відображення всіх фактів господарського обліку та своєчасне їх відображення;
• повна готовність до визнання в бухгалтерському обліку витрат та зобов'язань, ніж можливих доходів та активів, не допускаючи створення прихованих резервів;
• сувора державна регламентація;
• сувора державна регламентація;
• простота, ясність і доступність.

Вищевказані вимоги подані на рис. 1.1.

 

Рис. 1.1  Вимоги фінансової звітності

Згідно стандарту БО-1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87 визначається мета, склад та вимоги до розкриття та визначення її елементів.

Норми цього Положення застосовуються до фінансової звітності на підприємствах  усіх форм власності.

Фінансова звітність відображає статті активів, капіталу та зобов'язань.

Стаття  звітності відповідає таким критеріям:

• достовірність відображення надходження або вибуття основних та оборотних коштів по кожній статті;
• визначення достовірності оцінки статті.

Звітним періодом для складання звітності є календарний рік. Баланс складається на кінець останнього дня звітного періоду, а проміжна (місячна, квартальна) звітність — наростаючим підсумком з початку звітного року.

Якісна характеристика фінансової звітності полягає в тому, що її інформація повинна бути дохідлива  і розрахована на користувачів, зацікавлених в ній.

Вона повинна містити таку інформацію, яка дає змогу вчасно оцінити  минулі, теперішні та майбутні події.

За допомогою показників звітності  порівнюються фінансові звіти підприємства за різні періоди та звіти по різним підприємствам.

Показники фінансової звітності подані на рис. 1.2.

У примітках  до фінансових звітів слід розкривати:

• облікову політику підприємства;
• інформацію, яка відсутня у фінансових звітах, але є обов'язко* вою за відповідними положеннями;
• інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності.

Рис. 1.2 Показники фінансової звітності підприємств

Положення (стандарт) БО 2 «Баланс» складається  із чотирьох розділів. Перший розділ —  «Загальні положення».

Цим стандартом визначається зміст, форма балансу  та загальні вимоги до розкриття його статей.

У другому розділі «Визначення статей балансу» відображається поняття про показники, які містяться у стандарті БО 2 «Баланс».

У третьому розділі «Зміст статей балансу» розглядається інформація про джерела формування кожної статті та кінцевий показник звітного періоду.

У четвертому розділі визначається «Оцінка та розкриття статей балансу».

Положення (стандарт) БО 3 «Звіт про фінансові результати» складається з п'яти розділів.