Туристичні ресурси регіону та їх використання

49,0 млн.грн..

За звітний період завершено  будівництво 1,15 км під’їзної автомобільної дороги до МАПП “Ужгород”, яку здано в експлуатацію. На будівництво об’їзної дороги м.Берегово та с.Астей до МАПП “Лужанка” фактично освоєно 3,3 млн.грн.

Планово-попереджувальним ремонтом відремонтовано 58,9 км доріг та 78 п.м мостів, ліквідовано ямковість на 1730 км доріг, у тому числі 641 км доріг державного та 1089 км місцевого значення.

Ліквідовано значну кількість  сміттєзвалищ на узбіччях автомобільних  доріг та очищено від сміття 1130 км доріг. Проведено акцію озеленення, під час якої було висаджено 18,9 тис. саджанців уздовж 110 км дороги. На забезпечення заходів з поліпшення умов безпеки дорожнього руху за 11 місяців 2008 року службою автомобільних доріг спрямовано 13,2 млн грн на встановлення та заміну дорожніх знаків, напрямних стовпчиків, транспортного та бар’єрного огородження, влаштування горизонтальної розмітки.

Основні проблемні  питання області щодо дорожнього господарства:

• значна кількість аварійно-небезпечних  ділянок та ділянок концентрації дорожньо-транспортних пригод;

• недостатні обсяги фінансування для проведення ремонту доріг  загального користування в сільській місцевості;

• відсутність акумулювання коштів місцевих бюджетів, призначених  для утримання доріг, з метою  підвищення ефективності їх використання [76, с.22].

Основні завдання на 2011 рік щодо дорожнього господарства Закарпатської області:

• покращення стану існуючих доріг і дорожнього облаштування, забезпечення сталого автобусного сполучення до всіх населених пунктів області;

• продовження робіт з  ліквідації аварійно-небезпечних місць  і ділянок концентрації дорожньо-транспортних пригод на дорогах загального користування;

• завершення будівництва  об’їзної дороги м.Берегово та с.Астей до міжнародного автомобільного пункту пропуску “Лужанка”;

• проектування нового транспортного  мосту через р. Тиса в районі контрольно-пропускного пункту “Чоп”.

Варто згадати також ЗАТ  “Закарпаттурист”, який робить вагомий внесок у розвиток туристично-господарського комплексу регіону. Насамперед, це стосується соціально-економічної сфери. Незважаючи на те, що обласна профспілкова система туризму пережила низку реорганізацій та змін, ЗАТ, як найбільша і найдавніша туристична організація Закарпатської області, продовжує зберігати провідне місце в обслуговуванні гостей краю.

Якщо говорити про загальні завдання розвитку соціально-економічної  сфери Закарпатського регіону на 2011 рік, то основними з них є: зниження соціально-економічних міжрегіональних диспропорцій, зміцнення потенціалу міст та районів, створення умов для забезпечення сталого економічного зростання на основі ефективного функціонування реального сектору економіки, в тому числі із залучення інвестицій в усі галузі економіки, підтримки та розвитку пріоритетних сфер діяльності, малого підприємництва, розвиток транскордонного співробітництва та формування сучасної інфраструктури.

3.4 Проблеми та  перспективи раціонального використання  туристичних ресурсів Закарпатської області

Дослідження туристично-ресурсного потенціалу Закарпаття показує, що завдяки  своїй доступності, мікроклімату, наявності  збережених природних ландшафтів, своєрідній та оригінальній культурній спадщині, сприятливим умовам для розвитку туристичної галузі, область має усі шанси, для того, щоб стати регіоном великого туристичного значення.

Туризм в Закарпатті стає дієвим засобом формування ринкового  механізму господарювання, надходження  значних коштів до його бюджету. Завдяки  такому широкому спектру природних  туристичних ресурсів регіон вважається перспективним практично для всіх основних видів туризму: пізнавального, оздоровлювально-пізнавального, рекреаційного, курортно-лікувального, спортивного, аматорського, реабілітаційного, пригодницького, сільського (зеленого), екологічного та інших видів туризму. Тут є всі необхідні умови для хорошого функціонування як літніх, так і зимових видів відпочинку [19, с.192].

Через такий вагомий набір  можливостей Закарпаття сьогоднішні  відвідує значна кількість туристів з Росії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Ізраїлю, США, Німеччини та інших  країн [71, с.125].

Проте, маючи досить багатий  природний та історико-культурний потенціал, не обходиться область і без проблем. Значним недоліком сучасного стану туристичного комплексу Закарпаття є недостатня рекламна послуга. Представляючи цей чудовий регіон, слід подбати про те, щоб його реклама була сучасно оформлена, талановита за змістом, щоб збуджувала потяг людей до цього регіону, в іншому випадку, усі витрачені на неї кошти не будуть компенсовані [50, с.341].

На наш погляд, як і  для просування будь-якого продукту на ринок, варто звернути увагу також  і на час розміщення реклами та інформації про надання туристичних послуг Закарпаття в засобах масової інформації, яка в друкованих виданнях повинна передувати зимовому або літньому сезонам, а на радіо та телебаченні – ще й не співпадати із робочими годинами потенційних споживачів туристичних послуг.

Важливою проблемою області  є також те, що регіон не має альтернативи щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

Актуальною для області  залишається проблема прискореного розвитку санаторно-курортного і туристичного потенціалу, формування великих бальнеологічних комплексів міждержавного значення на базі унікальних водних ресурсів [48, с.135].

Наголосимо також і  на тому, що на сьогоднішній день етнотуризм регіону використовується недостатньо. Основні його можливості відомі вузькому колу спеціалістів. Не ведеться активна реклама з боку туроператорів. Значні резерви скриті у залученні до його обслуговування місцевого населення, тобто, безпосереднє ознайомлення туристів із виробництвом сувенірів, місцевими стравами, зі звичаями перебування на полонинах, наданню можливості прогулянок на конях тощо. На це також потрібно звертати увагу.

Необхідне регулювання проблеми використання гірсько-лісових територій  з чистим повітрям для організації  масового літнього і зимового відпочинку населення, а також створення нових заповідних територій, для того, щоб туризм у цьому краї дійсно розвивався належним чином. [54, с.18].

Потребують розв’язання  також і питання охорони довкілля, зокрема охорони унікальних лісових ресурсів Закарпаття, здійснення протиерозійних заходів, регулювання стоку річок, які в період повеней затоплюють значні передгірні території і, таким чином, сприяють зменшенню туристичних візитів у цей регіон.

Слід також вжити дійових  заходів щодо усунення шкідливих  промислових викидів у повітря  і водні басейни регіону, передусім  у районах розміщення потужних електростанцій, гірничо-хімічних та хімічних виробництв і цементної промисловості [45, с.133].

Для подальшого розвитку туризму  в Закарпатській області варте  уваги також налагодження зв’язків з туристичними підприємствами інших регіонів та держав світу, обмін промисловою продукцією для туристичної діяльності, видання краєзнавчої, рекламно-інформаційної літератури із популяризації туристичних маршрутів та культурної спадщини краю, створення туристичних і екскурсійних маршрутів різної спеціалізації, впорядкування туристичних об’єктів та реставрація культурно-історичних пам’яток, залучення зарубіжних та вітчизняних інвесторів для ремонту та будівництва об’єктів індустрії туризму, а також всього господарства регіону, проведення туристичних ярмарок і конференцій.

Потрібно думати не тільки про те, як поповнити бюджет Закарпатської  області. Слід робити все для того, щоб представити цей чудовий і неповторний регіон широкому колу громадськості, показати його туристичну та інвестиційну привабливість. Особливу увагу варто звернути на представлення історичної та культурної спадщини краю, його етнографічного колориту.

Варто подбати і про  краще обслуговування туристів, які  звідусіль приїжджають у Закарпаття, щоб почерпнути сили, здоров’я, гарно відпочити та отримати максимум задоволення від перебування у цьому регіоні.

Втім, щоб підвищити природний  імідж цього краю, необхідно особливо потурбуватись про його оздоровчі  функції, естетичний вигляд, ще більшу привабливість. Необхідно приступити до будівництва більшої кількості турбаз, спорткомплексів, прокладання пішохідних маршрутів.

Можна прийти до висновку, що для дійсного показу своїх туристичних  можливостей, які включають природний  та культурно-історичний потенціал, Закарпатська область повинна виконати такі завдання, а це, насамперед:

• розроблення та відкриття пішохідних, велосипедних та кінних міжнародних туристичних маршрутів в рамках біосферного заповідника “Східні Карпати”, адже, в даний час великою популярністю серед туристів користуються пішохідні маршрути через вершинні ділянки полонинських хребтів Закарпаття, що виділяються своєю атрактивністю. Саме це привертає увагу сотень іноземців з Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини та інших зарубіжних держав;
• впровадження в дію міжнародного туристичного маршруту полонинами карпатських хребтів: Попрад (Словаччина) – Ужок – Пікуй – Торунь – Говерла – Чорногора (Україна) – Сігетул – Мармацій – (Румунія).

Якщо говорити про сільський  зелений туризм на Закарпатті, то, нажаль, поки що його ринок не дуже розвинений і попит клієнтів вивчено недостатньо. За даними досліджень ІФОО Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму  в Україні, понад 90% споживачів турпродукту сільського зеленого туризму на Закарпатті  не користується послугами турагентів та туроператорів для організації своєї подорожі.

Необхідно обов’язково створити у краї належну інфраструктуру, застосувати відповідну рекламу, забезпечитись штатом кваліфікованих працівників, що надаватимуть професійні туристичні послуги на рівні світових стандартів.

На сьогоднішні туризм в Закарпатській області потребує комплексного ґрунтовного дослідження  ресурсного потенціалу регіону, на основі якого визначаються пріоритетні напрямки розвитку туризму та рекреації.

Потрібно намагатись просувати  туристичні і курортні послуги області  як на внутрішніх, так і міжнародних  туристичних ринках, зокрема, під  час міжнародних виставок-ярмарок, таких, як наприклад, “Турєвроцентр Закарпаття”, які вже стали традиційними в Ужгороді.

Щоб вивчити поставлені завдання, слід ще раз добре усвідомити наскільки  важливою галуззю Закарпаття є на сьогоднішні туризм, який потрібно розвивати саме на базі використання природного туристично-рекреаційного  потенціалу; які прибутки можна отримувати від нього; у чому полягають проблеми та кризи індустрії туризму в регіоні і т.д. Потрібно робити всі можливі кроки, щоб цей край став дійсно великим туристичним регіоном світового значення.