Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2012 в 13:02, курсовая работа
У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення – що врешті-решт означає здоров’я – є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення туризму і рекреації. Це пов’язано в першу чергу із значним ростом доходів населення економічно розвинутих країн, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення.
Розділ 1.Вступ:Значення туризму для України. Закарпаття як туристичний регіон.
Розділ 2. Основна частина. Туристичний потенціал Закарпатської області та сучасні напрямки його використання;
2.1. Загальна характеристика Закарпатської області
2.2. Поняття та класифікація туристичних ресурсів регіону
2.3. Туристичні ресурси природного спрямування:
2.3.1.Рельєфні особливості території
2.3.2. Вплив клімату на літні та зимові види туризму
2.3.3. Внутрішні води та бальнеологічні ресурси
2.4. Культурно-історичні туристичні ресурси регіону
2.5. Соціально-економічні туристичні ресурси
2.6. Проблеми та перспективи раціонального використання туристичних ресурсів Закарпатської області
Розділ 3. Індивідуальне завдання
Розділ 4. Висновки
Розділ 5. Список використаних джерел
Розділ 6. Додатки
Культурне обслуговування населення області здійснюють 4 професійні театри, обласна філармонія, 473 установи клубного типу, 506 бібліотек, 8 державних і 84 громадських музеї, меморіальні будинки-музеї Ф.Коцки та Ф.Мануйла, 2 мистецьких училища, Ужгородські заочні факультети Донецької державної музичної академії імені С.С.Прокоф’єва та Київського національного університету культури і мистецтв, а також 62 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних заклади.
Варто зауважити, що на сьогоднішній день завершено розробку проекту “Комплексної програми збереження та використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області на 2006 – 2015 роки”. Цією програмою охоплено понад 2 тисячі пам’яток національного та місцевого значення. В рамках реалізації такого проекту передбачено проведення історико-архітектурних та ремонтно-реставраційних робіт у Невицькому, Ужгородському, Хустському замках та дерев’яних церквах Закарпаття.
На сьогодні збільшились обсяги видатків на утримання установ галузі, сума яких з бюджетів усіх рівнів за 2011 рік очікується в межах 140,0 млн.грн. (у тому числі з обласного бюджету 36,8 млн.грн.), що дозволило збільшити оплату праці працівників культури, провести ремонти в закладах культури і мистецтв області, поліпшити їх матеріально-технічне забезпечення, в тому числі забезпечення районних бібліотек комп’ютерами, шкіл естетичного виховання – народними інструментами.
Проте, необходиться культурна сфера й без проблем, основними з яких є: недостатнє фінансування закладів культури, зокрема тих які знаходяться у сільській місцевості; необхідність проведення капітальних ремонтів, забезпечення мистецьких закладів методичною літературою, поповнення фонотек і бібліотек, придбання сценічних костюмів, друкованої нотної літератури та навчальних посібників, придбання обладнання для сільських бібліотек; необхідність проведення капітального ремонту північної та західної стін Ужгородського замку, завершення капітального ремонту та заміни крівлі будови Ужгородської Ратуші (обласний художній музей), завершення ремонтно-реставраційних робіт будівель обласної філармонії, мистецьких училищ, проведення автономного опалення в приміщеннях обласного музичного драматичного театру та мистецького училища культури; необхідність оновлення реставраційного обладнання, забезпечення сучасною охоронною системою та протипожежною сигналізацією державних музеїв та об’єктів культурної спадщини; вдосконалення збереження та консервації музейних фондів (понад 40 % експонатів потребують реставрації), необхідність впровадження в діяльність музеїв автоматизованих інформаційних технологій; необхідність відродження, збереження і розвитку народних художніх промислів, сприяння творчості майстрів декоративно-прикладного мистецтва.
Важливими завданнями області щодо розвитку культурної сфери на 2011 рік є: збереження і розвиток національно-культурної самобутності, народних традицій та звичаїв, розвиток культур національних меншин та етносів, які проживають в регіоні; організація та проведення масових культурних та мистецьких заходів (фестивалі, конкурси, свята, концерти тощо); надання допомоги творчим спілкам, самодіяльним художнім колективам, забезпечення їх участі у всеукраїнських мистецьких акціях; створення локальної комп’ютерної мережі районних бібліотек та районних методичних центрів, сприяння впровадженню нових інформаційних технологій в закладах культури і мистецтва; підтримка обдарованих дітей та творчої молоді, організація роботи літніх шкіл-таборів для обдарованих дітей; забезпечення фінансування закладів культури та мистецтва за рахунок усіх джерел фінансування; збереження та розвиток мережі мистецьких шкіл, особливо у сільській місцевості; збереження та розвиток осередків традиційних народних промислів, відкриття центрів, спеціалізованих магазинів традиційних народних промислів у місцях їх історичного становлення; охорона, розвиток та збереження нематеріальної традиційної культури області, організація вивчення фольклорно-ентографічних особливостей краю; збереження архіву культурно-мистецьких надбань області.
Що стосується галузі зв’язку, то це одна із найбільш стабільних та динамічних галузей економіки області, яка забезпечує значні темпи росту послуг, поліпшення їх якості та впровадження нових технологій, що дозволило поліпшити забезпечення комунікаційних потреб населення – зросла якість телефонного зв’язку, набув розвитку мобільний зв’язок, діє розгалужена мережа чотирнадцяти інтернет-провайдерів та інтернет-клубів, які пропонують різноманітні рівні обслуговування: від поштової скриньки до надання виділених On-Line каналів зв'язку високої пропускної здатності для корпоративних клієнтів.
Ринок послуг зв’язку в області забезпечується, в основному, підрозділами ВАТ “Укртелеком”, НВП “Сіненергія”, операторами мобільного зв’язку ЗАТ “УМЗ”, ВАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.”, ЗАТ “Українські радіосистеми” та операторами радіодоступу СП ТОВ “ІТК”, ТОВ “Інтертелеком”.
У структурі видів та доходів від послуг зв’язку переважає мобільний стільниковий зв’язок – 54,1 % (дохід – 332,4 млн грн.). Телефонний зв’язок, включаючи міжнародний, становить 86,4 млн грн. Дохід від надання послуг поштового зв’язку склав 35,2 млн.грн. Впродовж звітного періоду встановлено 5032 телефони, з них населенню – 3725 (в тому числі 305 – громадянам пільгових категорій). Також здійснено розширення сільських АТС в с. Арданово (50 номерів) та с. Вільхівка (50 номерів) Іршавського району, с. Попово (50 номерів) та Горонглаб (50 номерів) Берегівського району, с. Чомонин (40 номерів) та с. Завидово(40 номерів) Мукачівського району та інших населених пунктах області.
Основні завдання на 2011 рік щодо галузі зв’язку та інформаційних технологій:
• забезпечення більш повного та якісного задоволення попиту населення послугами телефонного зв’язку шляхом заміни, реконструкції та будівництва нових АТС, особливо у сільській місцевості;
• підвищення технічного та технологічного рівня поштової служби зв’язку, подальше зростання її доходів, як основного джерела підвищення рівня заробітної плати працівників, стабільності кадрового складу колективу;
• розширення мережі та підвищення якості мобільного зв’язку;
• продовження робіт із розгортання мережі широкосмугового доступу та відкритого доступу до мережі Інтернет у обласному та районних центрах області.
Основні цілі державної політики розвитку галузі освіти спрямовані на забезпечення вільного доступу до високоякісної загальної середньої освіти та поширення на всій території країни єдиної системи оцінювання знань учнів, продовження адаптації системи української вищої школи до європейських стандартів і вимог Болонського процесу, підготовки кваліфікованих кадрів.
У 2008 році продовжено приведення освітніх закладів у відповідність до потреб області. У системі Міністерства освіти і науки працює 527 дошкільних навчальних закладів (у 2007 році було 521). Функціонують чотири дитячі будинки (у тому числі один для дітей з вадами розумового розвитку) та стільки ж санаторних дошкільних закладів. З метою задоволення освітніх потреб національних меншин діють 70 угорських, один російський та 19 декількамовних дошкільних дитячих закладів. Працює 14 дошкільних закладів з цілодобовим перебуванням дітей, у яких виховується 404 дитини.
Завантаженість дошкільних
закладів в середньому по області
становить 113 дітей у розрахунку
на 100 місць, однак із значною диференціацією
в розрізі адміністративно-
У дошкільних закладах працює
3,8 тис. педагогічних працівників.
Відбулися певні зміни в мережі загальноосвітніх
навчальних закладів області. Станом на
1 вересня 2008 року в області налічується
710 навчальних закладів (у попередньому
навчальному році було 714): відбулося об’єднання
ряду навчальних закладів у м.Ужгород
та у Міжгірському районі, реорганізовано
деякі навчальні заклади Хустського, Берегівського,
Тячівського, Ужгородського, Виноградівського
та Рахівського районів.
У с.Водиця Рахівського району відкрито ЗОШ І ступеня, в с. Білки Іршавського району ЗОШ І ступеня перепрофільовано у дошкільний навчальний заклад, а у м. Берегово школу-інтернат І-ІІ ступеня з окремими класами для дітей з вадами фізичного та розумового розвитку – у спеціальну школу-інтернат І-ІІІ ступеня.
В області діють 20 державних
професійно-технічних
З метою задоволення потреб регіонального ринку праці у кваліфікованих робітниках розроблено регіональну програму підготовки кваліфікованих робітничих кадрів на 2008-2012 роки, на виконання якої на 2011 рік з обласного бюджету виділено 300 тис.грн.
Крім того, в області функціонує 29 відокремлених структурних підрозділи вищих навчальних закладів, розташованих за межами області.
Продовжено роботу з удосконалення мережі вищих навчальних закладів. У 2008 році Міжгірське медичне училище реорганізовано у медичний коледж, шляхом об’єднання Мукачівського гуманітарно-педагогічного та Мукачівського технологічного інститутів утворено Мукачівський державний університет.
• необхідність розширення мережі дитячих дошкільних та позашкільних закладів;
• необхідність зміцнення навчально-матеріальної бази закладів і установ освіти в частині створення відповідних умов навчання і виховання учнів, забезпечення навчальних закладів сучасним навчальним приладдям і унаочненням, меблями, переведення приміщень на економне опалення;
• необхідність вдосконалення вивчення регіонального ринку праці щодо потреби у кваліфікованих робітничих кадрах;
• недостатнє державне фінансування
щодо будівництва капітальних об’
• недостатнє забезпечення державних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації сучасними типовими профільними навчальними кабінетами та комп’ютерними класами.
• впровадження державних
стандартів нового покоління, інформатизації
та комп’ютеризації навчально-
Основна мета області у справах розвитку фізичної культури і спорту спрямована на сприяння залученню до здорового способу життя усіх категорій населення, підвищення іміджу регіону.
У 2008 році реалізація заходів прийнятих регіональних галузевих програм дозволила зберегти та зміцнити організаційні та матеріально-технічні засади фізкультурно-оздоровчої роботи та спортивної діяльності в області.
Зберігається стабільність
чисельності осіб, що займаються фізкультурно-оздоровчою
роботою, всього залучено до занять 12 %
від загальної чисельності
Продовжується розвиток матеріально-технічної бази галузі. У 2008 році з місцевих бюджетів на ці цілі виділено 10,8 млн.гривень. У порівнянні з 2007 роком обсяги фінансування на фізичну культуру і спорт зросли на 37 % і становлять 25,6 млн.гривень.
До діючих в області 19 спортивних майданчиків із штучним покриттям встановлено ще 4, частково здійснено ремонт та реконструкцію 26 стадіонів та 200 футбольних полів.
За рейтингом вищих досягнень зі спорту, область посідає дев’яте місце з літніх та друге – із зимових видів спорту у своїй групі.
Проблемними питаннями регіону в забезпеченні розвитку фізичної культури і спорту є :
• невідповідність сучасним вимогам кількості та оснащеності спортивних споруд, особливо в сільській місцевості та за місцем проживання;
• недостатність заходів щодо пропаганди здорового способу життя, фізичного виховання та спорту і, як наслідок, мала кількість громадян, які займаються фізичною культурою і масовим спортом;
• недостатній рівень фінансування сфери фізичної культури і спорту;
• необхідність підвищення рівня фізичного виховання і спорту у навчально-освітніх закладах області.
Основні завдання області на 2011 рік щодо розвитку фізичної культури і спорту:
• забезпечення виконання у календарного плану проведення спортивно-масових заходів та участі у першостях і чемпіонатах України, Європи і світу з видів спорту, що культивуються в області;
• підвищення ефективності відбору та централізованої підготовки спортсменів національних збірних команд України;
• сприяння розвитку зимових видів спорту та приведення у відповідність до сучасних вимог матеріально-технічного стану головних баз області: стадіону “Авангард”, спорткомплексу “Юність” (м. Ужгород), навчально-спортивної бази “Закарпаття” (м. Берегово) та інших;
• дольова участь у фінансуванні та контроль за виконанням індивідуальних планів підготовки членів збірних команд України від області, сприяння вирішенню їх соціально-побутових питань;
• покращення матеріально-технічного забезпечення спортивних шкіл усіх типів;
• сприяння розвитку мережі центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”;
• фінансова підтримка дитячо-юнацьких спортивних шкіл профспілок;
• оптимізація мережі спортивних шкіл та спортивних клубів, забезпечення розвитку фізкультурно-оздоровчих, рекреаційних і реабілітаційних послуг у сфері фізичної культури.
Дорожнє господарство. Упродовж 11 місяців 2010 року обсяг виконаних ремонтно-будівельних робіт області склав 163,1 млн.грн (91,7 % відповідно до річного завдання), у тому числі: капітальне будівництво – 39,1 млн грн; капітальний ремонт доріг – 27,8 млн.грн; поточний ремонт –
Информация о работе Туристичні ресурси регіону та їх використання