Технологія обслуговування туристів в підприємстві готельного господарства (на прикладі ГК "Братислава")

Розділ 3 Формування інституційних та економічних умов розвитку соціально оріентованої ринкової системи в Україні як засіб подолання глобальної кризи.

Економічна  криза - це фаза циклу, для якої характерно різке відновлення порушених пропорцій процесу відтворення за допомогою спаду виробництва, недозавантаження виробничих потужностей, зро-стання безробіття та ін. Це періодичне явище, що повторюється, і прояв-ляється в надвиробництві капіталів і товарів, що не знаходять сфер засто-сування і збуту. При цьому надвиробництво означає не абсолютний стан економіки, який припускає, що товару вироблено більше, ніж може спо-жити суспільство, а відносне перевищення по відношенню до наявному рівня платоспроможного попиту. Тому класичною економічною кризою є відносне надвиробництво внаслідок обмеженого платоспроможного попи-ту населення, обумовлена зростаючим зубожінням населення.

Вихід з такої  кризи вимагає цілеспрямованої  державної політики по соціалізації ринкової економіки, зростанню доходів  всіх верств населення до рівня пропозиції якісно створюваних товарів і  послуг, що забезпечує рівновагу між ринковим попитом і пропозицією товарів і послуг

головні дії  Уряду в кризовий період спрямовуються  за такими напрямами:

досягнення макроекономічної стабілізації, як визначальної умови  подолання кризи та відновлення  економічного зростання;

1. недопущення зниження рівня життя населення;
2. сприяння розвитку підприємництва;
3. стимулювання інвестиційної діяльності;
4. підтримка реального сектору економіки

За кожним із цих напрямів визначено невідкладні  антикризові заходи, а також заходи, що забезпечать перехід до сталого соціально-економічного розвитку у подальшому

Щодо  першого пріоритету “досягнення макроекономічної стабілізації, як визначальної умови подолання  кризи та відновлення  економічного зростання”, за ініціативою Уряду розроблено комплекс заходів, спрямованих на досягнення макроекономічної стабілізації, посилення фінансово-бюджетної дисципліни, захисту прав вкладників банків, покращення стану платіжного балансу, які знайшли своє відображення в прийнятому Законі України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Зокрема, це стосується: створення Стабілізаційного фонду у державному бюджеті; збільшення розміру гарантування вкладів фізичних осіб, включаючи відсотки, до 150 тис. гривень; надання дозволу Уряду придбавати акції банків в обмін на державні облігації чи за рахунок інших запозичень, отриманих понад планові обсяги з відповідним коригуванням державного боргу тощо..

Ця характеристика визначає основні напрями формування інституційних і економічних умов переходу до соціально орієнтованої змішаної економіки

Інституційні  умови — це умови для функціонування ринкової системи, які створюються шляхом заснування нових правових, економічних, соціальних інститутів, формування нових відносин між ними.

Економічні  умови пов'язані, насамперед, зі становленням різних форм власності шляхом здійснення роздержавлення і приватизації, зі становленням і розвитком підприємництва шляхом надання економічної свободи господарюючим суб'єктам

    Обмеження прямого державного втручання в  економіку трансформаційного типу означає не послаблення ролі держави в економічному житті, а докорінну зміну цієї ролі.

    Головні напрями впливу держави на формування інституціиних та економічних умов формування ринкової економіки.

    1.   Законодавче забезпечення трансформаційних перетворень.

    2.   Забезпечення інституціональних змін у підприємництві.

    3.   Подолання автаркії та забезпечення відкритості економіки.

    4.   Адаптація соціальної політики до умов перехідної економіки.

    Відпрацювання господарського законодавства, яке  встановлює "правила гри" у  ринковій та перехідній економіці і  є регулятором ринку:

    ·законодавства про власність;

    ·про підприємницьку діяльність;

• антимонопольного   законодавства.

    Соціально орієнтовану ринкову економіку,можна визначити як систему, в основі якої переважає приватна власність, свобода підприємництва, вільний продаж усіх факторів виробництва, товарів та послуг.

    Головні завдання перехідного періоду від  адміністративно-командної до соціально орієнтованої ринкової системи такі:

    ·реформування відносин власності;

    ·роздержавлення (обмеження втручання держави в економічне життя суспільства аж до повного вилучення, відмова від прямого управління держави економікою, створення умов для зростання кількості господарюючих суб'єктів);

    ·приватизація (перехід у приватну власність значної частки державної власності);

    ·демонополізація (створення і захист конкурентного середовища, подолання державної та недержавної монополії);

    ·лібералізація, яка набуває двох форм — внутрішньоекономічної (усунення державного контролю за цінами на переважну більшість товарів та послуг, запровадження свободи торгівлі юридичних та фізичних осіб і підпорядкування діяльності товаровиробника умовам ринку) і зовнішньоекономічної (розширення доступу в країну іноземних інвестицій; роздержавлення зовнішньоекономічних зв'язків і зняття протекціоністських обмежень на експорт; зняття обмежень на імпорт; конвертованість національної валюти тощо).

    ·  макроекононічна стабілізація (мінімізація дефіциту державного бюджету, припинення надлишкової грошової емісії та пільгового кредитування, що спричиняють інфляцію);  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок:

Отже, можна  зробити наступні висновки: Економічна система охоплює або економіку в цілому, або невід'ємні ЇЇ активні підрозділи .Вони характеризуються здатністю до акумуляції негативного впливу, а особливо, до запізнілих наслідків. Економічна  система – це особливим чином упорядкована, скоординована система зв'язку між суб'єктами національної економіки. Отже, можна узагальнити, що економічна система - це форма організації економіки, господарський механізм, завдання якого полягає в тому, щоб знаходити шляхи і методи ефективного використання обмежених (рідкісних) виробничих ресурсів. Функціонує економічна система з допомогою таких економічних інститутів, як власність, грошова система, урядові органи, податки, гроші, доход, планування, виробництво, прибуток тощо. Таким чином, економічна система трактується як комплекс економічних інститутів, набір яких приблизно однаковий у будь-якій системі. Існують різноманітні методи класифікації моделей економічних систем. Серед них найбільш поширеними є: - класифікація економічних систем в залежності від того, в чиїх інтересах здійснюється розподіл обмежених ресурсів; - класифікація економічних систем в залежності від того, який механізм регулює розподіл обмежених ресурсів; - класифікація економічних систем в залежності від того, які саме економічні інститути існують в даній системі; - класифікація економічних систем в залежності від рівня індустріального розвитку. національні економіки традиційно можна поділити на дві великі групи: 1) економіка вільного підприємництва (синоніми: капіталізм, демократія, ринкова економіка, економіка вільної конкуренції тощо), де панівною є приватна власність, а питання економічної організації - що, як і для кого виробляти - регулює ринок; це так званий економічний лібералізм, принципом; 2) командно-адміністративна економіка, (планова економіка тощо), де панівною є державна власність, а тому держава адміністративно вирішує що, як і скільки виробляти, як розподіляти і кому споживати. Кожна економічна система має механізми регулювання. Регулятором ринкової економіки є ринковий механізм, адміністративно-командної економіки – планово-державний, ринкової економіки змішаного типу – змішана система регулювання. В економічній політиці не розрізнялися перехідний період і сама ринкова економіка й нерідко застосовувались ринкові методи в умовах, коли економіка ще не стала ринковою. Все це безперечно, значно поглиблювало економічну кризу, зумовлювало спад виробництва і падіння життєвого рівня народу, посилювало соціальну напруженість у державі, а також зумовлювало нестабільність внутрішньої політичної ситуаціїПроцеси і наслідки трансформації економічної системи в Україні з надзвичайною гостротою висвітлили питання про вибір та обґрунтування напрямків її дальшого економічного розвитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведев В. С. Політична економія: Підручник. — К.: Ніка-Центр,2007.
2. Бєляєв. О. О., А. С. Бебело, М. І. Диба та ін.; За загальною редакцією    О. О. Бєляєва, В. І. Кириленко. Навч. Посіб. : Сучасні економічні системи.         –  К.: КНЕУ, 2003.
3. Бодров В.Г. Державне регулювання трансформаційних процесів в економіці: інституціональний підхід // Вісник УАДУ,2005.
4. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. — К.: Вид-во УАДУ, 2005.
5. Гейця В.М Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України — К.: Фенікс, 2006.
6. Государственное регулирование рыночной экономики: Учебн.пособие. – М:Дело, 2002.
7. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. К.: Академвидав, 2006.
8. Ліщук Н.П. Трансформація економічної системи як закономірний процес розвитку суспільства / Н.П Ліщук // Економіка та підприємництво 2005.
9. Клиновий Д. В., Пепа Т. В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України К.: Центр навчальної літератури 2006. 
10. Мочерный С. В. Основы экономической теории ,2009.
11. Панчишин Степан макроекономіка,2001.
12. Пепа Т.В. Регіональна динаміка і трансформація економічного простору України  – Черкаси: Брама-Україна, 2006.