Сучасний стан оздоровчої рекреації в Закарпатській області

1) Систематично  брати участь у міжнародних  туристичних виставках, особливо  у країнах ближнього зарубіжжя  та країнах, що межують із  Закарпаттям. На спеціалізованих  туристичних салонах працюють  провідні туроператори світу  і презентація на них Закарпатської  області, безперечно, сприятиме збільшенню  туристичних потоків у регіон.

2) Виготовити  якісні відеофільми, рекламні  ролики, відеосюжети на туристичну  тематику з подальшою їх трансляцією  їх на центральних каналах  телебачення України. 

3) Видати загально-обласну та в розрізі районів рекламно-інформаційну продукцію. Не зважаючи на те, що останнім часом з'являється високоякісна реклама регіонального турпродукту, повністю задовольнити попит вона не в змозі.

4) Здійснити  потужну інформаційно-рекламну компанію  у мережі Інтернет, направлену  на презентацію закарпатського  туристичного продукту засобом  просування офіційного сайту,  створеного управлінням по туризму  та курортах, який завдяки зусиллям  програмістів та дизайнерів займає 1-ше місце у рейтингу туристичних  порталів Закарпаття.

5) Створити  загальнообласний туристично-інформаційний  центр та провести навчальні  семінари із власниками агросадиб. 

       Отже виходячи з аналізу стану туристичної галузі Закарпатської області можна зробити висновок, що вона має тенденції до зростання та є дуже перспективною.  

Висновок

      Курсова робота спрямована на  розв’язання важливої економічної  проблеми – аналізу туристично-рекреаційної  галузі Закарпатської області.  Дана робота узагальнює і розвиває  науково-методичні засади функціонування  туристично-рекреаційного комплексу  в Закарпатті та питання стимулювання  його розвитку. На основі системного  аналізу здійснено дослідження  рекреаційних ресурсів Закарпаття (кліматичні та водні ресурси,  бальнеологічні та біотичні ресурси,  природно-заповідний фонд, інфраструктуру) можна сказати про можливість  та необхідність пріоритетного  розвитку на території Закарпаття  цілісного туристично-рекреаційного  комплексу. Цьому мають сприяти  галузевий склад господарства  регіону, природно-кліматичні умови,  вигідне транспортно-географічне  розташування, наявний потенціал  туристично-рекреаційних ресурсів, зовнішньоекономічні і етнокультурні  зв’язки. 

    Таким чином, можна підсумувати, що Закарпаття має перспективи й ресурси  для розвитку туристичної інфраструктури. Те, що туризм є галуззю, що активно  розвивається. Тому можна стверджувати, що у близькому майбутньому саме ця галузь буде приносити Закарпаттю більшу частину доходів. Отже, пропозиціями для Закарпаття на найближче майбутнє є:

    1. Розробка та організація місцевих, регіональних маршрутів. 

    2. Підвищення якості туристичних  послуг, відповідальності туристичних  організацій за виконання конкретних  програм.

     3. Забезпечення доступності туристичних  послуг для споживачів з різними  матеріальними можливостями  (молоді, що навчається, військовослужбовців,  ветеранів та інтелігенції).

    4. Розвиток місцевої бази регіонального  туризму з залученням ресурсів  інших галузей господарства та  зарубіжних інвесторів.

     5. Підвищення уваги до підбору  та виховання кадрів для туристичної  діяльності.

    6. Збільшення числа музеїв, картинних  галерей та вистав, які увійдуть  до маршрутів, відновлення та  реставрація пам’яток історії  та культури.

            Для того, щоб підвищити  туристичну привабливість регіону необхідно значну увагу приділити покращєнню якості послуг у сфері туризму, модернізації та реконструкції об'єктів розміщення, а також пошуку ефективних власників туристично-рекреаційних об'єктів і залученню інвестицій у галузь.  Без розвитку інфраструктури і, відповідно, додаткових туристичних послуг туристичні заклади Закарпаття не матимуть попиту на ринку послуг. До негативних факторів, які впливають на перспективу комплексного розвитку туризму та санаторно-курортної галузі належать:

    -  слабка комунікаційна доступність перспективних для освоєння в туристично-рекреаційних цілях територій;

    -  невідповідність комфортності та організаційно-економічного механізму функціонування рекреаційної інфраструктури міжнародним нормам і стандартам;

    -  значна територіальна диференціація у господарському використанні рекреаційного потенціалу.

         Карпатський регіон, володіючи великим туристичним потенціалом, в даний час має порівняно нерозвинену туристичну інфраструктуру, що не дозволяє істотно збільшити розвиток іноземного туризму і залучати туристів з інших регіонів України. Матеріальна база туризму потребує реконструкції, потрібне істотне розширення мережі туристичних об’єктів та послуг, щоб підняти їх до Європейського стандарту.  
 
 
 
 
 
 

Використана література

1. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: Палітра, 1997. – С. 50-74.

2. Бикова Л.М., Сочка А.А,, Тронь Г.Л. Курорти Закарпаття. Видання 2. – К.:Здоров’я, 1985.

3. Варга С. Мукачівський замок «Паланок». / Історико-краєзнавчий нарис. – Ужгород.: Закарпаття,2002. – С. 48.

4. Варивода Є.І. Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку Закарпаття // Науковий вісник УжНУ. Серія Економіка. – Ужгород, 2001 - №9

5. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. – К.: УРЕ, 1988-1993. – С.119-122.

6. Діброва О.Т. Закарпатська область./Географічний нарис. Видання 2. – К.: Радянська школа, 1967 .

7. Журнал «Мир туризма. Для тех, кто легок на подьем» . 04.05.2009.

8. Закон України «Про туризм»/ Відомство Верховної Ради (ВВР), №13.  2004.

9. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. – Лвів: Світ, 1994.

10. Квартальнов В.А., Зорян.И.В. Энциклопедия туризма: справочник. – М.:Финансы и статистика, 2000

11. Крачило Н.П. География туризма. – К.:Вища школа, 1987.

12. Крачило Н.П. Основы туризмоведения. – К.:Вища Школа, 1980.

13. Любцева О.О., Панкова Є.В., Стафійчук В.І. Туристичні ресурси України. Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2007.

14. Масляк П.О. Географія  України. – К.:Стафед-2, 2000.

15. Менеджмент туризма: Туризм как объект управления/под ред. Квартальнова В.А. – М.:Финансы и статистика, 2002

16. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича»/ Державний комітет України по туризму. Міністерство  культури і туризму України. Фонд «Намисто Славутича». – К.

17. Николаенко Д.В. Рекреационня география: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001.

18. Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів./Матеріал ІІ науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Чернівці, 2005.

19. Пам’ятки Закарпаття./ Під ред. Новікова О.О. – Ужгород: Карпати, 1972.

20. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. – С 352.

21. Петровці М.М.. Корисні копалини Закарпаття / Управління з питань економіки і власності Закарпатської обласної держ. адміністрації.Ужгород : Патент, 2001.

22. Ратинський М.Й. Географія туризму України. Навчально-методологічний посібник: Вид. 2-ге, переробл. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

23. Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Закарпаття: шляхи і перспективи./Матеріали  науково-практичної конференції. – Ужгород, 1997.

24. Стафійчук І.В. Рекреалогія. – К.: Альтерпрес, 2006. – С. 264.

25. Туристичні  ресурси України. Федерація профспілок  України. Інститут туризму. –  К, 1996.

26. Туристично-краєзнавчі  дослідження. Випуск - 3.  Федерація  профспілок України. Інститут  туризму. /Редколегія: Бейдик О. О., Горбик В. О. та ін. – К, 2000.

27. Туристично-краєзнавчі  дослідження. Випуск – 4. Федерація  профспілок України. Інститут  туризму. – К, 2002.

28. Туристично-краєзнавчі  дослідження. Випуск – 5. Федерація  профспілок України. Інститут  туризму. – К, 2004.

29. Хорошевский  А. Ю. 20 лучших экскурсий по Украине. Экономтур выходного дня. – Х.: Фолио, 2007. – С. 315.

30. 7 чудес України. Україна, якою ми мандруємо./ Упорядники Бадешко Л.  та ін. – К.: Геопринт, 2008.

31.  7 чудес України. Україна, якою ми мандруємо./ Упорядники Царенко Ю. та ін. – К.: Геопринт, 2008.