Сучасний стан оздоровчої рекреації в Закарпатській області

    Осередками  справжнього кінного туризму  вважають місто Косів (Прикарпаття) і село Кваси Рахівського району (Закарпаття). Саме тут вас не лише покатають на коні, а й навчать основним азам кінної майстерності. Пізнати всю неперевершеність їзди верхи дав можливість всеукраїнський журнал «Карпати. Туризм. Відпочинок» на фестивалі з кінного туризму «Гори на долоні». Особливість кінного туризму складають гуцульські коні, яких відроджують в Косові.

    В Закарпатті розвивається автотуризм, завдяки розвиненій мережі автошляхів і великої кількості закладів розміщення. Залізничний туризм – є досить потужним також, бо в області розвинена мережа залізничних доріг. Авіатуризм розвивається досить слабо, хоча в області є аеропорт.

    Велосипедний  і мототуризм представлений великою  кількістю маршрутів різного  рівня складності (цікавими є маршрути, прокладені в Великоберезнянському районі).

    Лижний туризм в області найбільшрозвинут на Міжгірщині, Березнянщині і Рахівщині. Останніми роками все більше наших співвітчизників (через ускладнення візової документації, мовного бар’єру, дорожнечі) місцем реалізації своєї "гірськолижної мрії" обирають гірськолижні маршрути в Карпатах.

    Гірськолижний маршрут „Ужгород – смт. Ясіня –Драгобрат” гірськолижне задоволення для любителів покататися до травня місяця. Турбаза „Драгобрат”, де діють 4 витяги, 1 бебі-ліфт, довжина 2 основних підйомників 1000м. Гірськолижна база має свій тюбинг-парк. Низькі сани ґринджоли замінив сноутюбинг (великий різнокольоровий шкіряний надувний круг) та сани тобогани, які нагадують „круглу миску” з 2-ма ручками. Тобто тут також розвивається саночний туризм. В області діє ще багато гірськолижних баз, де  розвивається як лижний туризм, так і саночний.

    За  спрямованістю туристичних потоків  можна сказати, що в Закарпатській  області розвивається в’їзний туризм у межах країни, тобто грамодяни нашої країни залюбки відвідують Карпати; в’їзному іноземному туризму сприяє той факт, що область межує з чотирма іноземними державами (Польща, Словаччина, Угорщина і Румунія), але це також сприяє і розвитку виїзного туризму за кордон; виїзний внутрішній туризм є менш активним.

    Відповідно  до демографічного та соціального складу учасників подорожі, можна сміливо сказати, що Закарпаття має умови для дитячого, шкільного, молодіжного, сімейного відпочинку, а також для людей похилого віку і інвалідів. Що стосується принципу оплати, то в Закарпатській області найбільш актуальним є комерційний туризм, але наявні: соціальний туризм, інтенсив-туризм.

    За  спеціалізованою організацією окрім  тих, які вже були названі, можна  зазначити ще спелеотуризм, екологічний  туризм, сільський зелений туризм і конгрес-туризм. На Закарпатті сільський зелений туризм розпочав своє існування давно, однак найбільшої популярності набув за останні 3-5 років. На сьогодні на території області близько 200 сільських садиб, які активно приймають туристів. Територія Карпатського регіону придатна і для такого екзотичного, навіть екстремального туризму, як спелеотуризм. В області велика кількість печер, таких як: «Молочний камінь»,  печера Верхня, Сифон, Каньйон, Нова (Тячівський район, система печер Черлений Камінь), печери Малої та Великої Угольки, порожнини Рахівського району, порожнини Перечинського району, штольні с. Глибоке.

    Екологічний туризм – порівняно нове поняття  у туристичній діяльності. У Карпатському біосферному заповіднику, завдяки природним особливостям , а також функціональному зонуванню території, представлені найкращі умови саме для цього напрямку рекреації.  Також придатні до екотуризму Національний природний парк «Синевир» та Ужанський національний природний парк. Але  треба зазначити, хоча умови для розвитку цього виду туризму є, екологічні туристичні маршрути лише розробляються.

    Підсумовуючи  зазначимо, що в Закарпатській області  розвивається велика кількість видів  туризму, а також є сприятливі умови для впровадження їх нових  видів.

3.2  Тереторіальна структура  рекреаційного господарства  Закарпатської області

    У зв’язку з тим, що на сучасному  етапі розвитку невиробнича сфера  та туризм і рекреація відіграють все більшу роль у становленні  світових господарських зв’язків, а також враховуючи той факт, що Україна має всі необхідні передумови для розвитку туристично-рекреаційного комплексу, можна виділити в окремий вид рекреаційне зонування території. 
Рекреаційне зонування необхідне для територіального управління та регулювання, проведення внутрішньо регіональної рекреаційної політики, поглиблення рекреаційної спеціалізації, яка дасть імпульс до вирівнювання соціально-економічної ситуації в усіх адміністративних районах області. Пропонуємо рекреаційне зонування трактувати як: поділ території на умовно відособлені складові, що різняться за спеціалізацією рекреаційного обслуговування, структурою рекреаційних ресурсів і напрямами їх використання.  
          На основі проведеного дослідження наявних рекреаційних ресурсів, мережі санаторно-курортних, лікувально-оздоровчих, туристичних та лікувальних закладів Закарпатської області можна виділити такі рекреаційні центри: Ужгородський, Воловецько-Міжгірський, Верхньоужанський, Мукачівський, Берегівський, Хустський, Тячівський, Рахівський.  
Що стосується Ужгородського туристичного центра, то тут окремо виділяеться обласний центр Ужгород. Місто багате на пам'ятки історії та архітектури: замок-фортеця, Невицький замок, Горянська ротонда, Хрестовоздвиженський кафедральний собор. Тут знаходяться 2 театри, філармонія, краєзнавчий і художній музеї. Надзвичайно гарними є парки та ботанічні сади, які озеленяють місто - Бездошковий, Підзамковий, Ботанічний сад університету, альпінарій.  Місто добре забезпечено туристичною інфраструктурою - готелями, ресторанами, магазинами сувенірів, є чудові місця для відпочинку.

    Воловецько-Міжгірський  туристичний район - багатий рекреаційними ресурсами, перш за все - лікувальними водами. У верхів'ї р.Теребля створено національний природний парк "Синевир". Також привабливими є: Воловець (Покровська церква і дзвіниця 18 ст.) та Міжгір'я - центр туризму, звідси проходять маршрути: до озера Синевір - "морського ока" Карпат; до полонини Боржава, до водоспаду Шипіт; на Тереблеріцьку ГЕС; сконцентрована велика кількість закладів розміщення.

    Верхньоужанський  туристичний район - находиться у верхів'ях басейну р. Уж. Цей район цікавий ти, що тут знаходиться: національний природний парк "Ужанський" - частина Міжнародного біосферного заповідника "Східні Карпати"; ужоцький перевал, на якому стикаються вододіли басейнів рік Дунаю, Вісли і Дністра; мінеральні джерела Велико-Березнянського району; с.Невицьке – де знаходяться руїни замку-фортеці 12-13 ст.

    Мукачівський  туристичний район відомий своїми ресурсами для оздоровлення, та сприятливими для відпочинку природніми умовами. На р.Латориця знаходиться м.Мукачево, яке має давню історію та визначні пам'ятки: Миколаївська церква (1806 р.), замок Паланок (14-16 ст.), палац "Білий будинок", Замок у міському парку (14-16 ст.). В районі також знаходяться: с.Чинадієво, де знаходяться пам'ятки садово-паркового мистетства і архітектури: парк 1848 р, палац 1890 р., замок 17 ст; с.Вільховиця, де зберіглася Миколаївська церква 18 ст; м.Свалява - відомий курортний центр, який налічує  близько 100 мінеральних джерел, тут працюють багато санаторіїв та профілакторіїв. У місті також знаходиться історичний музей та Михайлівська церква 1588 р.

    Берегівський  туристичний район знаходиться між ріками Боржава та Латориця. Тут розвідане одне з найбільших в Україні покладів золота. Виділяються: м. Берегове (готичний костел 15 ст., Графське подвір'я 1629 р.) та м. Виноградів (замок канков 13-14 ст. костел францісканців 14-15 ст. палац барона Перені 15 ст.)

    Хустський туристичний район відомий тим, що тут розміщений філіал Карпатського біосферного заповідника "Долина нарцисів" - унікальний ареал масового зростання нарциса вузьколистого. У м. Хуст можна відвідати руїни замку (11-12 ст), Єлизаветинську церкву (14 ст), краєзнавчий музей, пам'ятник О.Духновичу. В с. Королево - археологічні памятки ашельської культури, руїни сердньовічного замку. У м. Іршава - родовище термальних мінеральних вод, у с. Шаян - родовище вуглекислих вод.

    Тячівський  туристичний район вирізняється тим, що поблизу м.Тячів знаходиться Угольсько-Широколужанський масив Карпатського біосферного заповідника, карстовий район Карпат, печери "Молочний камінь", "Гребінь", найглибша в Карпатах шахта "Дружба" з аномальними сталактитами. В с.Усть-Чорна – є туристична база та готель.

    Рахівський  туристичний район – це високогірний масив Карпат. На території Карпатського біосферного заповідника на висотах від 1800 до 2061м простягається альпійський пояс рослинності, багатий реліктовими та ендемічними видами. В районі розташовано 9 родовищ мінеральних вод. Привабливими є: м.Рахів  (улюблене місце туристів, до послуг яких турбаза "Тиса"); с. Солотвино (республіканська алегрологічна лікарня-унікальний лікувальний заклад, розташований у соляних шахтах); с.Ділове ( Успенська церква 18 ст., краєзнавчий музей); с.Ясіня (дзвіниця 1813 р., Вознесенська церква 1824 р.)

    У додатках №7, 8 представлені картосхеми територіальної структури Закарпатської  області.

    Підсумовуючи  можна зазначити, що всі райони Закарпатської  області мають умови для розвитку тих, чи інших видів туризму.  
 
 
 
 

3.3. Подальші перспективи  розвитку туризму  Закарпатської області 

    Для того, щоб підвищити туристичну привабливість регіону необхідно значну увагу приділити покращєнню якості послуг у сфері туризму, модернізації та реконструкції об'єктів розміщення, а також пошуку ефективних власників туристично-рекреаційних об'єктів і залученню інвестицій у галузь.  Без розвитку інфраструктури і, відповідно, додаткових туристичних послуг туристичні заклади Закарпаття не матимуть попиту на ринку послуг.  До негативних факторів, які впливають на перспективу комплексного розвитку туризму та санаторно-курортної галузі належать:

    -  слабка комунікаційна доступність перспективних для освоєння в туристично-рекреаційних цілях територій;

    -  невідповідність комфортності та організаційно-економічного механізму функціонування рекреаційної інфраструктури міжнародним нормам і стандартам;

    -  значна територіальна диференціація у господарському використанні рекреаційного потенціалу.

    Особливо  слід зазначити, що розвиток сільського і зеленого туризму впливає на поліпшення умов і якості життя на селі в зв'язку  з тим, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок і дає додатковий заробіток (це є стимулюючим фактором).

    Також необхідно стимулювати розвиток супутньої інфраструктури (мережі закладів харчування, транспорт, зв'язок, стан автодоріг, тощо). Так, для прикладу, стрімкий розвиток гірськолижного комплексу "Драгобрат" (Рахівський район) забезпечив одночасно  і ремонт більшої частини під'їзної  дороги на полонину, і прокладення  нових гірськолижних трас. Супутня  до туристично-рекреаційної галузі інфраструктура суттєво впливає на обсяги надання  послуг та надходження до бюджетів в цілому.

    В цілому розвиток туристично-рекреаційної галузі здійснюється у відповідності  із Програмою розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на 2002-2010. В розвиток курортно-рекреаційних територій вкладаються значні кошти інвесторів.

         Є у туристів зацікавленість до спуску по гірських річках Закарпаття. Але на сьогодні такі послуги якісно пропонує тільки Виноградівська районна спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму спільно з Угорським клубом любителів природи і водного туризму. Тобто щоб забезпечити потреби туристів у цьому виді туризму необхідно розробити маршрути, забезпечити необхідні умови.

    Дуже  важливе значення для розвитку рекреації  має екотуризм. Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 28.02.07 № 83 затверджено  Стратегію розвитку екологічного туризму та еколого-освітньої діяльності  на території Закарпатської області та План заходів щодо співпраці з вирішення питань соціально-економічного розвитку районів, зокрема розбудови рекреаційної інфраструктури. Учасники конференцій прийшли до висновку, що розвиток екотуризму в Карпатському регіоні має хороші перспективи, оскільки він поліпшує імідж регіону, економічний стан малих міст, селищ і сіл, дає надходження до місцевих бюджетів, створює нові робочі місця, збільшує дохід сімей,  які  надають туристичні послуги. Відповідно  покращується благоустрій садиб та територій, якість послуг, а також відбувається відродження  звичаїв, збереження  самобутності місцевих етносів.

    Природно-кліматичний  та  рекреаційний потенціал області, особливо потенціал природоохоронних територій, у напрямку розвитку екологічного туризму використовується недостатньо  і несе в собі скриті можливості для вирішення питань соціально-економічного розвитку Закарпаття. Розбудова туристичної  інфраструктури на територіях, близьких до національних природних парків, створення і маркування нових  екологічних маршрутів та їх облаштування притулками і кемпінгами, природними зоопарками, дендраріями і музеями  сприятиме значному збільшенню кількості  туристів, які приїжджають саме з  метою відвідання цих природних  територій.

    В області є всі умови для  розвитку інших видів внутрішнього та іноземного туризму, які набули популярності, однак, у силу різних обставин, їх розвиток не досяг належного рівня..

    Для того, аби в повній мірі використати  можливості по наповненню державного і місцевого бюджетів та забезпечити  якнайповніше завантаження закладів, державні органи виконавчої влади у 2010 році повинні в першу чергу  вирішувати наступні питання: