Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2011 в 23:50, курсовая работа
Мета: дослідити і раціонально оцінити сучасний стан оздоровчої рекреації в Закарпатській області; обґрунтувати проблеми становлення та перспективи розвитку рекреації в Закарпатській області.
Досягнення поставленої мети шляхом вирішення таких пов’язаних між собою завдань:
• надання раціональної оцінки сучасного стану рекреаційного господарства Закарпатської області.
• аналіз інтенсивності розвитку рекреаційного господарства Закарпатської області.
• оцінити динаміку функціонування оздоровчих закладів в Закарпатській області.
• виявлення основних проблем розвитку рекреації в Закарпатській області.
• розробка і обґрунтування перспективних планів розвитку рекреації в Закарпатській області.
ВСТУП 3
І РОЗДІЛ Теоретико-методологічні основи досліджень рекреаційного господарства. 5
1. Рекреалогія як наука. Рекреаційний потенціал. 5
2. Показники, що характеризують рівень розвитку рекреаційних
ресурсів. 7
ІІ РОЗДІЛ Передумови розвитку рекреаційного господарства Закарпатської області. 11
2.1 Природні рекреаційні ресурси Закарпатської області: кліматичні і ландшафтні ресурси, бальнеологічні ресурси, природоохоронні об’єкти , водні ресурси, біотичні ресурси. 11
2.2 Історико-культурні рекреаційні ресурси Закарпатської області. 18
2.3 Інфраструктура Закарпатської області: 19
2.3.1 Транспортна система. 19
2.3.1 Готельна база. 21
ІІІ РОЗДІЛ Рекреаційне господарство Закарпатської області на сучасному етапі. 25
3.1 Основні види туризму Закарпатської області. 25
3.2 Територіальна структура рекреаційного господарства Закарпатської області. 31
3.3 Подальші перспективи розвитку туризму Закарпатської області. 34
ВИСНОВОК
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Закарпатська область має унікальне значення, оскількі володіє багатий природно-рекреаційнімі ресурсами і на сьогодні вважається одним із найбільш екологічно чистих регіонів країни. Мальовнича природа краю, спріятліві кліматічні умови для відпочинку та зайнять гірськолижним спортом взимку, наявність джерел мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями створюють реальні можливості для перетворення туристично-рекреаційної галузі в одну з провідних у регіоні.
За показником країни походження туристів останні роки чітко простежується орієнтація на прийом відвідувачів з двох межуючих країн (Угорщина, Словаччина), які у 2006 році забезпечили 37,5% усіх іноземних туристів, Росії – 11,5%, Білорусії – 8,9%, Польщі – 5,9%. З точки зору диверсифікації потоків, формування близько двох третин усіх іноземних туристів за рахунок п’яти країн є негативним явищем і підвищує чутливість туристично-рекреаційного комплексу до впливу політичних, економічних або екологічних чинників.
Збільшення обсягів міжнародного туризму позитивно впливає на розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури, сприяє збереженню та модернізації мережі об’єктів готельної інфраструктури.
Готельне
господарство є одним з найбільш
важливих елементів інфраструктури
туристично-рекреаційного
Найбільша кількість готелів розташована у містах Ужгород і Мукачеве та Рахівському, Мукачівському та Міжгірському районах.
В Берегівському районі діє пансіонат «Енергетик». Пансіонат, розташований у мальовничому куточку Берегівщини на березі річки Боржава, приймає на оздоровлення дорослих і дітей. До послуг відпочиваючих - відкритий плавальний басейн, сауна, кафе – бар, спортивні зали ( у т.ч. для гри в теніс), більярд, зала на 260 місць для проведення конференцій , нарад, банкетів.
На Виноградівщині діє приватний готельний комплекс “ Виноградів”. Даний заклад розташований у самому центрі міста Виноградів, яке розташоване за 107 км від обласного центру - м. Ужгорода, за 18 км від кордону з Румунією, та 15 км від кордону з Угорщиною. Загальна кількість ліжко – місць – 50.
На
Воловеччині діє готельний
Гарантує першокласне обслуговування в 2 –х двомісних, 4 –х двомісних номерах класу “ напівлюкс”, 2 –х номерах класу “ люкс” (загальна кількість –25 ліжко – місць).
Також діє база відпочинку “Думка”, яка розташована на висоті 700 м біля підніжжя хребта Боржавські полонини, на відстані 9 км від райцентру. База розрахована на 60 місць ( 2-, 5- місні номери). У зимовий період працює витяг завдовжки 400 м, перепад висот – 63 м. Цілорічно, за бажанням відпочиваючих організовуються пішохідні та автобусні екскурсії. Є прокат гірськолижного спорядження, сауна, їдальня, таксофон.
В Мукачівському районі діє ТОВ “Водограй”. Туристично – оздоровчий комплекс розташований в урочищі між річками Синявка та Бистрявка, поруч із водопадом Скакало. З трьох боків його омивають гірські потоки. На території оздоровниці – 5 корпусів, які можуть вмістити 150 чоловік. Для бажаючих – руська лазня, що опалюється і має закритий басейн. До послуг відпочиваючих - гірськолижна траса з бугельним витягом, довжиною 400 м, прокат лиж, скутери.
Також працює відомча база відпочинку «Едельвейс», розташована в мальовничому куточку Закарпаття, на відстані 20 км від Мукачево. Створена для відпочинку й оздоровлення інвалідів зору та членів їх сімей. За наявності вільних місць база приймає й інших бажаючих.
Ще один комплекс - оздоровчий табір “Білочка ”, який пропонує рекреантам: екологічно чистий куточок Закарпаття з гірськими потічками; один спальний двоповерховий корпус; ресторан на 150 місць; бар – кафе на 30 місць; конференц – зал на 120 місць; сауна, басейн, баня, автостоянка, пішохідні та туристські маршрути.
Туристичний комплекс ТОВ “ ЗАКАРПАТЄВРОТРАНС” розташований в мальовничій місцевості Закарпаття, в туристичній зоні – Лісарня.
На Міжгірщині працюють такі будинки відпочинку, як “Арніка ” і “Теребля ”.
В Перечиньскому районі працюють база відпочинку “ Лумшори” і ТОВ “Воєводино ”, дитячий оздоровчий заклад “Барвінок ” (заклад працює у літній період і розрахований на оздоровлення 240 –300 дітей одночасно), а також оздоровчо – лікувальний комплекс “ Дубриничі” (працює у літній період).
На Рахівщині діє туристично – оздоровчий комплекс “Тиса ”, знаходиться майже в центрі міста. До послуг рекреантів: гірськолижні витяги. Також в Рахівському районі є база відпочинку “Квасий ”. Знаходиться серед букових лісів на березі гірської річки Шопурка.
В тячіському районі працює база відпочинку Чорна вода”, створена відповідно до європейських зразків.
Більш
детальна інформація про готельну базу
міститься в додатку №8.
Підсумовуючи зазначимо, що
ІІІ РОЗДІЛ Рекреаційне господарство Закарпатської області на сучасному етапі.
3.1. Основні види туризму Закарпатської області
Залежно від мети подорожі виділяють наступні види туризму: пізнавальний, рекреаційний, розважальний, релігійний, освітній, етнічний, екзотичний, екстремальний, івент-туризм, гірський та пригодницький туризм.
Пізнавальний туризм в Закарпатській області розвивається досить добре. Адже область багата на природні ресурси, на території прокладено багато пішохідних туристичних маршрутів. Один з них: Вел. Березний - г Лютянська Голиця (притулок) і далі на Вулканічні Карпати, на Ужгород. Інший: з Рахова - г. Перелісок (притулок) – по хребту Урду - Флавантуч до г. Драгобрат (притулок) - с. Ясіня. Нині цей маршрут значно ускладнився внаслідок того, що притулок "Перелісок" фактично перестав функціонувати. Наступний маршрут: с. Ясіня - притулок"Драгобрат» - по центральному хребту Свидовець до притулку в Усть-Чорній - на с. Колочаву. Остання ділянка цього маршруту проходить по малоатрактивній місцевості - автодорозі, а відрізок притулок "Драгобрат" - Усть-Чорна без притулкової стоянки досить складний через протяжність близько 50 км. Наявність таких маршрутів надає можливість ознайомитися з багатством природи цього краю. Також в області налічується велика кількість історико – культурних пам’яток ( додаток №4), функціонують музеї і театри.
В області є всі умови для рекреації. Мережа санаторно-курортних і оздоровчих закладів області пропонує відвідувачам відновити життєві сили в мальовничих куточках Карпат і не тільки. Більш детальна інформація про готельну базу області міститься в додатку №8.
Освітній і релігійний туризм в області розвивається досить слабо. Хоча для розвитку релігійного туризму є досить цікаві об’єкти, але оскільки цей вид пов'язаний з певними особливостями організації він є спеціалізованим і потребує спеціальної бази для функціонування.
В області є умови для розвитку етнічного туризму, бо Закарпаття — багатонаціональний край. Тут з давніх часів у тісному сусідстві проживають українці (80,51 % від усього населення області), угорці (12,08 %), румуни (2,56%), росіяни (2,47%), цигани (1,12%), словаки (0,45 %), німці (0,28 %). У гірських районах на північному сході області мешкає етнічна група лемків, гори на сході області заселяють гуцули. Привітливість і гостинне ставлення селян до туристів є досить важливим фактором розвитку етнічного туризму. Яскравим прикладом етнічного туризму був етнічний фестиваль «Яроцькі Ярилки», який був проведений в живописному місці — урочищі Граджи у 2009 році. Свято тривало всього один день, але гостей було чимало — близько 450 осіб.
До пригодницького туризму відноситься дельтапланеризм, парапланеризм, скелелазіння, альпінізм, мисливство, рибальство та інші. На сьогодні цей вид туризму в основному є самодіяльним та розвивається стихійно. Область розташована в гірській місцевості і має багатє різномаїття флори і фауни, що зумовлює перспективи розвитку пригодницького туризму.
Карпати займають перше місце за рівнем розвитку гірського туризму. За рівень складності маршрутів на території Карпат виділяють: II категорія складності: смт. Ясіня — г. Чорна Клива — г. Братківська — г. Дурня — пер. Рогози -г. Побита — г. Берть — г. Вел. Кепута — г. Буштул — г. Коретвина — г. Чорна Ріка -р. Озерянка — оз. Синевир — г. Озерна — пер. Торунський — г. Чорна Ріпа — с. Ялинкувате; III категорія складності (експериментальні): м. Рахів — г. Піп Іван Мармароський — г. Стіг — г. Чорна Гора (Піп Іван) — г. Говерла — г. Кукул — пер. Яблуницький — г. Довга — г. Братківська — пер. Рогодзи — г. Сивуля — г. Попадя — пер. Торунський — г. Чорна Ріпа — т/с Беркут; м. Рахів — г. Близниця — г. Братківська — пер. Рогодзи — г. Сивуля — г. Попадя — г. Чорна Ріпа — ст. Беркут. Цей вид відпочинку сьогодні можна пропонувати на міжнародному ринку.
Івент-туризм має досить різноманітний напрямок. В Закарпатті провадяться різномаїтні фестивалі, наприклад : фестиваль в центрі Європи "Тиса - молодша сестра Дунаю ", фестиваль вина на Виноградівщині, фестиваль «Берлибашський банош» с.Костилівка та багато інших. Більш детальна інформація по фестивалі Закарпаття міститься в додатку №5. Сюди на різноманітні фестивалі і акції зїзжаються туристи з усієї України і не тільки.
Закарпаття пропонує
велике різномаїття екстимального туризму.
Одним з таких видів є рафтинг – це захоплюючий
спуск по гірській річці на каное або спеціальних
плотах. Він є знахідкою для людей, які
бажають перевірити себе в екстремальних
умовах. Одним з багатьох рафтингтурів
у Карпатах є сплав по гірській річці Тиса,
який проводиться регулярно протягом
літньо-осіннього сезону. Туристи мають
змогу помилуватися красою п’яти районів
Закарпаття – Тячівського, Хустського,
Виноградівського, Берегівського, Ужгородського.
Для повного комфорту та зручності бажаючих
дозволено приєднатися до групи на будь-якому
із етапів маршруту на місці стоянок. Тривалість
всього маршруту 3 дні та дві ночі, впродовж
яких є можливість побачити кам’яні дива,
помилуватись природою Закарпаття.
На Закарпатті
є скелі як для новачків, з якими займатимуться
інструктори, так і для екстремалів.
Кожен турист
має змогу розгледіти красу Карпат з висоти
пташиного польоту, стрибнувши з парашутом.
Все більше людей приєднуються до цього
виду туризму і знаходять все нові і нові
місця для його проведення.
Справжні подорожі
та незабутні враження кожен турист отримує
при подоланні на потужному джипі важкодоступних
місць Закарпаття (джипінг). Загалом це,
напевно, єдиний спосіб за короткий період
часу відвідати і помилуватися найгарнішими
куточками природи. До того ж деякі організатори
джипінг-турів дозволять вам скористатися
своїм авто. Ви маєте змогу скористатися
квадроциклом. Також розвивається катання
на гірських велосипедах. Цей вид туризму
стає все більш популярним серед туристів.
Закарпатські заклади гостинності пропонують розміщення як для поїздок вихідного дня ( на 2-3 дні) та середнього терміну (від тижня до місяця), так і поїздок довготермінових ( до 6 місяців) – у цей період зазвичай туристи оздоровлюються у санаторно-курортних закладах.
Що стосується сезонності, то в Закарпатській області розвивається як зимовий і літній туризм, так і подорожі в міжсезоння (осінь, весна). Також якщо довитися с точки зору організованості, то можна сказати, що в області діє як організований туризм з певним сервісом у заздалегідь продуманих турах (пропонують туристичні фірми), та і самодіяльний.
Залежно від засобу пересування та виду транспорту виділяють на Закарпатті наступні: пішохідний туризм, лижний туризм, кінний туризм, туризм на санях, вело-мототуризм, автотуризм, авіатуризм та подорожі залізницею.
Информация о работе Сучасний стан оздоровчої рекреації в Закарпатській області