Природно-рекреационный потенциал Украины

Зміст

Вступ                                                                                                                        5

1 Природно-рекреаційний потенціал та його загальна характеристика           7

1.1 Природно-рекреаційний потенціал та його складові                                   7

1.2 Характеристика рекреаційних ресурсів                                                        14

2 Природно-рекреаційний потенціал України та його регіональна                   диспропорція                                                                                                          21

2.1 Характеристика рекреаційних ресурсів України                                         21

2.2 Рекреаційне районування території України                                               25

2.3 Природно-рекреаційний потенціал України та можливості його    використання                                                                                                          34

Висновки                                                                                                                 41

Список  використаних джерел                                                                               42 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

Природний рекреаційний потенціал (ПРП) є частиною природного потенціалу, який можна розглядати як здатність природних систем (геосистем, екосистем і т.д) виробляти якусь продукцію або роботу, що використовується в господарській діяльності людей, яка виражається групою еколого-економічних показників.

          Географи і екологи розглядають рекреаційний потенціал як здатність природного середовища сприяти відпочинку і відновленню сили людини.

      Під потенціалом рекреаційної галузі (виходячи з етимології поняття "потенціал" - сила, можливість) слід розуміти розвідані і ті, що знаходяться в експлуатації природні рекреаційні ресурси.

      Регіони України неоднаково забезпечені  природним туристсько-рекреаційним потенціалом. Проте в цілях розвитку туристської діяльності, залучення  туристів в регіони необхідно  максимально використовувати природно-рекреаційні ресурси, що є там. Для цього слід виділити найпривабливіші для туристів природні об'єкти, природно-рекреаційні райони і розвивати відповідну інфраструктуру. 

          У справі раціонального використання  рекреаційних територій найважливішими є такі умови: по-перше, регулювання чисельності відвідувачів і режиму їх поведінки; по-друге, охорона цих територій від неправомірних організацій і осіб, які забезпечують лікування, відпочинок і туризм. При неправильному використанні рекреаційна територія досить швидко втрачає своє значення і стає малопридатною для відпочинку.

         Використання природних рекреаційних ресурсів повинно бути помірним, раціональним, плановим. Завданням дослідників стає визначення величини допустимих навантажень на той чи інший комплекс з метою збереження природи.

Тема  курсової роботи: «Природно-рекреаційний потенціал України його регіональна диспропорція та аналіз рівня його використання»

Мета курсової роботи: Розглянути природно-рекреаційного потенціал України, визначити його регіональну диспропорцію, та проаналізувати рівень його використання.

Завдання  курсової роботи:

1. Розглянути природно-рекреаційний потенціал та його складові
2. Дати характеристику рекреаційних ресурсів
3. Розглянути природно-рекреаційний потенціал України та його регіональну диспропорцію
4. Визначити рекреаційні ресурси України
5. Розглянути рекреаційне районування території України та її регіональну диспропорцію
6. Дати оценку природно-рекреаційного потенціалу як чинника розвитку туризму в Україні

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1 Природно-рекреаційний потенціал та його загальна характеристика

1.1 Природно-рекреаційний потенціал та його складові 

      До  складу природно-рекреаційного потенціалу входить насамперед «рекреація».

      Воно  поєднує в собі ряд значень: гесгеаїіо (лат.) - відновлення, гесгеаііоп (фран.) - відпочинок, зміна роботи, що не пов'язана з трудовою діяльністю.

      Як  галузь господарства і рід діяльності рекреація відноситься до тієї групи  галузей і родів діяльності, які мають яскраво виражену ресурсну орієнтацію. Найважливішою складовою частиною рекреаційного потенціалу є рекреаційні ресурси, під якими розуміються компоненти природного середовища, об'єкти господарської діяльності, що володіють унікальністю, оригінальністю, естетичною привабливістю, цілюще-оздоровчою значущістю, можуть бути використані для організації різних видів і форм рекреаційних занять[12, с.23].

      Рекреаційні ресурси роблять вплив на територіальну  організацію рекреаційної діяльності, на формування рекреаційних районів  і центрів, на їх спеціалізацію і економічну ефективність. Але це вплив не прямий. Він опосередкує соціально-економічними чинниками і, перш за все, об'ємом і структурою рекреаційних потреб.[4]

      Слід  зазначити, що термін «рекреаційні ресурси» в науковий ужиток увійшов порівняно недавно. У 50-60-і роки він в науковій літературі не зустрічався. Очевидно, появу цього поняття слід відносити до 1968-1971 рр. Саме у ці роки Ю.К. Єфремов в одній зі своїх робіт до рекреаційних ресурсів рекомендував відносити місця відпочинку і туризму, живописні пейзажі, красиві і декоративні види організмів.

      У цьому ж році В.Б. Нефедова запропонувала  розглядати як рекреаційні ресурси  такі елементи природи, як геологічну будову, рельєф, клімат, поверхневі і  підземні води, рослинність і грунти.

      Три роки опісля Б.Б. Родоман рекомендував відносити до рекреаційних ресурсів тільки ті елементи географічного середовища, які можуть бути використані для відпочинку. Відомий учений А.А. Мінц відзначав, що основними критеріями, від яких залежить включення тих або інших елементів природи до складу природних ресурсів, є: технічна можливість, економічна необхідність (потреба) і доцільність використання, а також певний рівень вивчення.

      Далі, протягом подальших трьох десятиліть, економісти, географи і учені інших спеціальностей постійно уточнювали зміст цього поняття. Проте, в наукових публікаціях цих років поняттю «Природні ресурси», як правило, супроводить поняття «Природні умови». Проте автори взагалі не розмежовують ці поняття, використовуючи їх як синоніми, а інші вважають, що природні ресурси входять складовою частиною в природні умови і, отже, є вужчим поняттям по відношенню до останніх. Деякі з авторів відзначають, що природні умови часто обмежують можливості використання ресурсів або ж, навпаки, сприяють їх ефективному використанню, але не можуть компенсувати їх відсутності. У зв'язку з цим для всієї сукупності визначень природних умов досить справедливим може опинитися одне загальне: природні умови - це різноманітні природні явища, тіла або природні процеси, істотні на даному рівні розвитку технології виробництва туристського продукту, але що безпосередньо не беруть участь в цьому процесі.

      Це  означає, що природні рекреаційні ресурси, з одного боку, входять до складу природного середовища як її компоненти (водні ресурси - частина гідросфери, мінеральні ресурси - частина літосфери), з іншого боку вони - складова частина соціально-економічного життя суспільства. При цьому, природні тіла, явища, процеси і окремі елементи рельєфу часто виступають то як умови рекреаційної діяльності, то як ресурси. Це має вирішальне значення для розуміння механізму перетворення природних умов в ресурси.[6]

      Так, наприклад, виходячи з визначення «природні  ресурси» взагалі, говорити про кліматичні ресурси зокрема можна лише в  тому випадку, якщо відома тривалість періоду з комфортними для рекреаційної діяльності погодними умовами, що виявляються на конкретній площі. Тільки в цьому випадку ми можемо вважати, що перейшли від поняття «Кліматичні умови» рекреаційній діяльності до поняття «Рекреаційно-кліматичні ресурси». Наприклад, морський пляж, не будучи заздалегідь досліджений і оцінений з погляду можливого його використання, є природним об'єктом, елементом ландшафту, одній з форм рельєфу акумулятивного берега. Але як тільки фахівці визначили кількість можливих відвідин цього пляжу протягом літнього періоду (число днів з температурою води +17^оС і вище), даний пляж може розглядатися як рекреаційний ресурс[12, c.24-25].

      Таким чином, природні рекреаційні ресурси - це природні тіла, явища, процеси або окремі елементи рельєфу, які виявляються на певній площі протягом певного часу і які можуть бути використані для цілей рекреації і туризму.

      При організації відпочинку природні чинники виступають і як умови, і як ресурси відпочинку. Кожне рекреаційне заняття, кожен цикл рекреаційних занять вимагають для свого здійснення відповідних комфортних умов природного середовища (природних чинників). Наявність їх в межах якоїсь території в певний час достатньо для оцінки можливостей її використання на користь одного відпочиваючого. Якщо ж виникає завдання організації відпочинку для деякої безлічі відпочиваючих, то, перш за все, необхідно знайти достатньо простору (для заданого контингенту відпочиваючих) територію, що володіє комфортними умовами. При цьому вона повинна відповідати вимогам стаціонарних установ відпочинку, а саме володіти комфортними властивостями протягом максимального великого (або, щонайменше, протягом заданого) періоду часу. Тільки в цьому випадку ми маємо право вважати, що перейшли від аналізу умов рекреаційної діяльності до аналізу рекреаційних ресурсів (запасів). [18]

      Тому  характеристика рекреаційних ресурсів повинна включати дані про якість природних умов, про площу (або  про об'єм), яку ці якості характеризують, і про тривалість періоду, протягом якого ці якості виявляються.

      Існує група природних ресурсів, які  безпосередньої участі в рекреаційному  процесі не приймають, а забезпечують нормальне функціонування установ  відпочинку (площі для будівництва). Таким чином, під природними рекреаційними ресурсами слід розуміти природні і природно-технічні геосистеми, тіла і явища природи, які володіють комфортними властивостями для рекреаційної діяльності і можуть бути використані для організації відпочинку і оздоровлення деякого контингенту людей протягом деякого часу.

      За  визначенням, даним рекреаційним ресурсам Т.В. Николаєнко до них відносяться  компоненти природного середовища і  феномени соціокультурного характеру, які, завдяки певним властивостям, можуть бути використані для організації  рекреаційної діяльності.

      Рекреаційні ресурси - частина туристських ресурсів, що є природними і антропогенними геосистемами, тілами і явищами природи, артефактами, які володіють комфортними властивостями і споживчою вартістю для рекреаційної діяльності і можуть бути використані для організації відпочинку і оздоровлення певного контингенту людей у фіксований час за допомогою існуючої технології і наявних матеріальних[5].

      Економічна  оцінка рекреаційних ресурсів з народногосподарської точки зору необхідна для вибору послідовності освоєння тих чи інших об'єктів рекреаційного природокористування. Така оцінка відображає максимально можливий рівень розвитку різних субгалузей рекреації при формуванні програм рекреаційного природокористування.

      Природний рекреаційний потенціал (ПРП) є частиною природного потенціалу, який можна розглядати як здатність природних систем (геосистем, екосистем і т.д) виробляти якусь продукцію або роботу, що використовується в господарській діяльності людей, яка виражається групою еколого-економічних показників.

      Географи  і екологи розглядають рекреаційний потенціал як здатність природного середовища сприяти відпочинку і  відновленню сили людини.

      Під потенціалом рекреаційної галузі (виходячи з етимології поняття "потенціал" - сила, можливість) слід розуміти розвідані і ті, що знаходяться в експлуатації природні рекреаційні ресурси. Об'єктом економічної оцінки ПРП є природні рекреаційні ресурси, характер використання яких визначається відповідними природними умовами рекреаційної діяльності. Отже, до завдання економічної оцінки ПРП регіону входить визначення (в кількісному аспекті) сукупної можливості наявних природних рекреаційних ресурсів задовольняти рекреаційні потреби; виявлення, таким чином, максимальних можливостей їх використання рекреаційною галуззю і розрахунок народногосподарської цінності рекреаційних ресурсів.