Отчет по производственной практике в кафе

• не високий рівень реклами.
• низькі фінансові можливості.
• невисока кваліфікація та мотивація персоналу.
• відсутність .міського транпорту поруч із кафе.

 
 

3.3.Аналіз факторів макросередовища підприємства 

 

3.4.Бальна оцінка головних позицій(конкретизувати позиції) підприємства серед конкурентів(10 балів)

 

     3.5. Динаміка показників  виконання експлуатаційної  програми підприємства

       
 

3.6. Організація праці на підприємстві.

Організація праці— це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.

В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити економічні та соціально-психологічні завдання щодо поліпшення організації праці.

Економічні завдання передбачають досягнення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат у процесі виробництва  продукції і надання послуг належної якості.

Соціально-психологічні завдання передбачають створення таких умов праці, які б забезпечували високий рівень працездатності зайнятих у виробництві. Крім того, працівники мають одержувати задоволення від роботи, яку виконують.

Вперше наукова  теорія праці знайшла відображення в тейлоризмі (понад 100 років тому), і подальший її розвиток полягав у переході до концепцій “збагачення праці”, “автономних груп”, “гуманізації праці”, які потім продовжили свій розвиток у складі більш широких економіко-соціологічних і політико-ідеологічних теорій “демократії в промисловості”, “соціальної інтеграції” та ін. 

Організація праці на підприємстві охоплює такі основні напрями: 

• поділ і  кооперація праці, що передбачають науково  обгрунтований розподіл працівників  за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також об'єднання працівників у виробничі колективи; 

• організація  і обслуговування робочих місць, що сприяють раціональному використанню робочого часу; 

• нормування праці, що передбачає визначення норм затрат праці виробництво продукції і надання послуг як основу для організації праці і визначення ефективності виробництва; 

• організація  підбору персоналу та його розвиток, тобто — планування персоналу, профорієнтація і профвідбір, наймання персоналу, підвищення його кваліфікації, планування кар'єри тощо; 

• оптимізація  режимів праці і відпочинку, встановлення найбільш раціонального чергування часу роботи та відпочинку протягом робочої  зміни, тижня, місяця. Відпочинок, його зміст і тривалість максимально  сприяти досягненню високої працездатності протягом робочого часу; 

• раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів  праці на основі узагальнення прогресивного  досвіду. Раціональним вважається такий  спосіб роботи, який забезпечує мінімальні затрати часу; 

• поліпшення умов праці, що передбачає зведення до мінімуму шкідливості виробництва, важких фізичних, психологічних навантажень, а також формування системи охорони і безпеки праці; 

• зміцнення  дисципліни праці, підвищення творчої  активності працівників; 

• мотивація  й оплата праці. 

Організація праці на підприємствах, в окремих  галузях виробництва здійснюється в конкретних формах, різноманітність  яких залежить від таких основних чинників: рівня науково-технічного прогресу, системи організації виробництва; психологічних факторів Особливостей екологічного середовища; а також від низки чинників, умовлених характером завдань, які вирішуються в різних ланках системи управління. Організація праці змінюється, вдосконалюється залежно від зміни цих чинників. 
 
 

ОРГАНІЗАЦІЯ Й ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ 

Важливим елементом  організації праці на підприємстві є вдосконалення планування, організації  і обслуговування робочих місць  з метою створення на кожному  з них необхідних умов для високопродуктивної праці.

Робоче місце  — це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничої структури підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно.

Організація робочого місця — це система заходів  щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в  певному порядку, обслуговування й  атестації.

Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.

Велике значення має раціональне технологічне й  організаційне оснащення робочих  місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням, технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними матеріалами, запасними частинами та устаткуванням для їх зберігання і розміщення, а також засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою тощо).

Оснащення робочих  місць масових професій може здійснюватися  за типовими проектами, в яких ураховані  необхідні рекомендації щодо оснащення  і планування робочих місць даного виду. Використання типових проектів сприяє впровадженню досягнень науки і передового досвіду в процесі організації робочих місць, знижує трудомісткість роботи, дозволяє підвищити рівень організації трудових процесів.

Робочі місця  класифікують за такими параметрами, як професія та кількість виконавців, ступінь спеціалізації, рівень механізації, кількість устаткування, характер розміщення в просторі.

Залежно від  кількості виконавців розрізняють  індивідуальні та колективні робочі місця. Індивідуальне робоче місце  призначене для роботи одного працівника протягом зміни. Колективне робоче місце призначене для здійснення процесу праці одночасно кількома робітниками (бригадою).

Залежно від  кількості устаткування розрізняють  одноверстатні та багатоверстатні  робочі місця. Останні характеризуються тим, що робітник у певній послідовності здійснює виробничий процес на кількох одиницях технологічного устаткування.

За ступенем спеціалізації розрізняють універсальні та спеціалізовані робочі місця, а за ступенем механізації — робочі місця  з ручними, машинно-ручними, машинними, автоматизованими й апаратурними трудовими процесами.

Робочі місця  за характером розміщення в просторі бувають стаціонарними (робоче місце  токаря, коваля, вагранника) і рухомі (робоче місце водія, машиніста крана).

Велике значення в організації праці має обслуговування робочих місць, тобто забезпечення їх протягом робочої зміни сировиною, матеріалами, заготівками, транспортними засобами, послугами ремонтного характеру тощо.

 

Склад і структура кадрів.

  ПП Садлова кафе «Міраж»

працюють 12 робітників.

Склад персоналу:

 Власник кафе: Садлова Н.К.

 Генеральний директор -  Садлова Н.К.

 Головний адміністратор – Безмежна Е.В.

Менеджер :– Егорова Г.М..

Також працютюь 4 офіціанта у дві зміни.

2 охорнця на  території кафе.

Графік  роботи на  ПП Садлова кафе «Міраж»

З 9.00 – до 22.00 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.7. Аналіз і планування основних фондів підприємства

При аналізі  основних фондів насамперед треба визначити  їхню середньорічну вартість і динаміку зміни за ряд років. При цьому  слід зіставляти темпи їх зміни з  динамікою зростання вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному вираженні. Останній показник повинен мати більш високі темпи зростання порівняно з основними фондами. Однак економічні труднощі, які мають місце в нашій країні, можуть показати і зворотні тенденції.