Особливості регіональних приорітетів і перспективи розвитку туризму в країнах Європейського макрорегіону

      Безперечні  природні переваги Греції перед іншими туристичними державами органічно  доповнюються унікальною культурно-історичною спадщиною античної і візантійської епох. Знаменитий Акрополь, Де-льфи, Коринф, Олімпія, Епідарв, залишки мінойської цивілізації острова Крит, амфітеатри, звичаї і танці греків приваблюють мільйони туристів з усього світу.

      Попри свою знаменитість Греція як туристична держава все ще не задіяла весь свій величезний рекреаційний потенціал.

      Найбільше іноземних туристів до Греції приїжджає з Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції і Нідерландів. Причини, які спонукають відвідувати цю державу, в іноземних туристів доволі різні. Більшість британців, а також німців, голландців і шведів приваблює тут відпочинок. Американців, японців й іспанців більше цікавить культурно-історична спадщина Греції.

      Австрія у Європі випереджає всі інші країни за рівнем розвитку зимових видів  туризму. Внаслідок цього в гірській частині країни, іноді як автономні системи з повним комплексом послуг, діють понад 20 тис. готелів. Популярність зимових видів туризму призвела до очевидного перевантаження альпійських курортів Австрії, що у результаті створює надмірний тиск на екологічну систему. Водночас популярність літніх видів туризму постійно зменшується. Така ситуація на руку іншим країнам, які розвивають гірськолижний туризм, зокрема й Україні.

      Своєрідність  рекреаційно-туристичного ринку Австрії визначається не лише переважанням гірських ландшафтів, а й унікальністю географічного положення. Країна знаходиться на перетині магістралей і основних туристичних потоків, які пов'язують Скандинавію із Середземномор'ям і Західну Європу зі Східною, тому тут дуже поширений транзитний туризм. Високий рівень життя і розвиток найсучасніших галузей господарства приваблюють сюди Іпоп-туристів з Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі та ін.

      До 80 % іноземних туристів приїжджає  до Австрії з Німеччини, Великої  Британії і Нідерландів. В останні роки відбувається їх перерозподіл у бік Італії, СІЛА, Франції, Бельгії, Швеції та Норвегії. В Австрії спостерігається два яскраво виралсених піки туристичного сезону — літній (серпень) і зимовий (лютий) [18; 423-424].

      Характер  рекреаційно-туристичної діяльності у Швейцарії багато в чому близький до австрійського, однак має власні відмінні риси. Хоча й у Швейцарії найпопулярнішими є гірські курорти, тут, на відміну від Австрії, велику роль відіграє відпочинок на великих озерах і міський туризм. Ще у 1863 р. відома туристична компанія Томаса Кука організувала поїздку першої туристичної групи з Великої Британії до Женевського озера. Пізніше став популярнішим відпочинок на гірських курортах Альп (Цермат).

      Найбільше туристів до Швейцарії прибуває з Німеччини, Франції, Великої Британії, Нідерландів, Бельгії, Іспанії, Італії, США та Японії. Таке їх поєднання з різних північних і південних країн з власною висо-корозвинутою туристичною індустрією пояснюється зосередженням у Швейцарії специфічних рекреаційних ресурсів і особливостями географічного положення країни. Тому тут разом з туристами, які приїхали до Швейцарії спеціально, чимало і транзитних гостей.

      Швейцарія приваблює туристів не лише своїми природними ландшафтами, а й багатою  історією, легендами і міфами, етнічною багатоманітністю (є "чотири Швейцарії" — німецька, французька, італійська

і ретороманська). Крім того, Швейцарія — країна-банкір, яка належить до трьох найбагатших  держав світу.

      У Швейцарії добре розуміють значення туризму в соціально-економічному процвітанні країни, тому він всіляко підтримується державними і громадськими організаціями. Вивчення рекреаційної діяльності в країні поставлене найкраще у світі: при Бернському університеті діє Інститут дослідження туризму, також займається цим і Санкт-Галленська школа економіки.

      Все більше розвивається туризм у Португалії, хоча донині ця країна в рекреаційному  плані все ще менш відома, ніж  Італія, Іспанія, Франція чи навіть Греція. Португальці дуже мало виїжджають на відпочинок за кордон (до 8 %), але все більше приймають іноземних туристів. Влітку їх приваблює узбережжя Атлантичного океану, взимку — острів Мадейра, розміщений біля західних берегів Африки. Великим резервом розвитку пляжного відпочинку залишається північне атлантичне узбережжя.

      Крім  європейських країн (Іспанії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії і Нідерландів), з яких приїжджає основна кількість туристів, Португалію все більше починають відвідувати туристи США, Канади та Японії.

      Основними об'єктами пізнавального туризму є переважно музеї Лісабона: Національний музей етнографії, Музей карет, а також палац Келуш і церква Санта-Марія.

      Невелика  острівна країна Мальта, розташована  в Середземному морі між Європою  й Африкою, перетворила рекреаційно-туристичне господарство на провідну галузь економіки.

      Із 70-х років XX ст. на Мальті почався  бурхливий розвиток туризму, який всіляко стимулювався і заохочувався урядом країни. Була створена сучасна інфраструктура туристичного господарства, вирішено екологічні проблеми, розгорнута широка пропагандистська кампанія.

      Давня історія Мальти, своєрідність її населення, лицарі Мальтійського ордену, теплий клімат взимку створюють умови для  перетворення Мальти з країни сезонного  на країну цілорічного відпочинку.

      Найбільше туристів приїжджає до Мальти з Великої Британії, що пов'язано з історією цих двох держав. Однак постійно зростає частка відвідувачів з Німеччини, Франції та інших країн ЄС.

      Невелика  європейська країна Люксембург за чисельності власного населення понад 300 тис. осіб приймає щороку більше 1 млн туристів і понад 2 млн "одноденних" гостей. Характерні особливості розвитку туризму в Люксембурзі такі: найбільше людей приїжджає з сусідніх країн Бельгії та Нідерландів, більшість відвідувачів країни є діловими туристами. Вони відвідують штаб-квартиру Банку ЄС, а також представництва багатьох інших іноземних банків [18; 425-426].

      Невелика  Бельгія характеризується високими рівнем і ефективністю використання місцевого рекреаційного потенціалу. Іноземців переважно з Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, узбережна зона Іспанії приваблюють гори Арденни та історично-культурні пам'ятники міст. У Фландрії збереглося багато населених пунктів із середньовічним центром, найпо-пулярніші з яких — Антверпен, Гент і Брюгге.

      Самі  бельгійці віддають перевагу відпочинку в сусідній Франції, а також на пляжах Італії та Іспанії і в горах Швейцарії й Австрії.

      Бельгія — серце ЄС і НАТО. Тому Брюссель перетворився на світовий центр ділового туризму. Чиновники і бізнесмени приїжджають сюди на короткий термін і займають шикарні номери у дорогих готелях. У країні зростає кількість штаб-квартир різних міжнародних організацій, а також транснаціональних компаній.

      У сусідніх Нідерландах, навпаки, дуже розвинутий внутрішній туризм. З цією метою компанія "Центр Парке" організувала по всій країні декілька потужних спортивно-оздоровчих комплексів. Кожний з них може за рік обслуговувати до 1,5 млн осіб. Тут передбачене все необхідне для відпочинку: найсучасніші бунгала, ресторани, крамниці, плавальні басейни, спортивний майданчик і зали тощо.

      Найбільше відвідують Нідерланди туристи з  Німеччини, Великої Британії і США. Самі голландці віддають перевагу мандрівкам до Німеччини, а також альпійських частин Франції, Австрії та Швейцарії.

      Серед Скандинавських країн найрозвинутіше рекреаційно-туристичне господарство має Швеція. Крайнє південне узбережжя цієї країни доволі інтенсивно використовується влітку для пляжного туризму (так званий Золотий Берег). Об'єктами туризму є столиця Стокгольм, а також тисячі островів Балтійського моря. Інтенсивно використовуються численні озера. Зростає кількість туристів, які відвідують музеї Мальме і Стокгольма, особливо Морський музей, королівський палац із колоритною зміною караулу, Лицарський дім тощо.

      У невеликих за чисельністю населення  Норвегії та Фінляндії міжнародний  туризм зосереджується переважно у столицях, якими відповідно є Осло і Гельсин-кі. У Норвегії об'єктом внутрішнього й зовнішнього туризму стали фіорди, а у Фінляндії — озера. В обох країнах популярністю користується північна частина обох країн, тобто Лапландія.

      Від цих двох країн значно відрізняється  Данія. Межуючи з Німеччиною, вона відчуває великий наплив туристів з цієї країни. Тут організовано багато табірних містечок, де відпочиває переважно молодь. Туристів старілих вікових категорій більше приваблює столиця Копенгаген. Відвідати історичні пам'ятники, знамениту Андерсенівську Русалоньку, чудові тематичні парки Тіволі Гарден і Леголенд приїжджають туристи з усього світу, але переважно німці та британці [18; 427-428]. 

      Висновки  до І. розділу: Іноземний туризм є зараз одній з найдинамічніших галузей економіки Франції, Німеччини, Іспанії.

Провідне  положення Європи в міжнародному туризмі визначається не тільки кількістю  іноземних відвідувачів і сумою валютних доходів, але і потужністю матеріально-технічної бази іноземного туризму, яка до певної міри перевершує можливості туристичної індустрії інших районів миру, зокрема, засобами пасажирського транспорту, готельного розміщення, екскурсійними і видовищними об'єктами. Вирішальна роль в міжнародному туризмі в Європі належить туристському обміну між європейськими народами. Європейських держав припадає на частку близько 90% всього іноземного туризму в Європі.

      Кажучи  про виникнення і розвиток міжнародного туризму не можна упускати з уваги чинники що впливають на формування туристичних поїздок. Особливо це стосується останнього післявоєнного періоду (четвертий етап), де розвитку було особливо інтенсивним і бурхливим. Як найважливіші чинники можна назвати:

• зростання суспільного багатства і доходів населення;
• скорочення робочого часу і зростання вільного часу;
• успіхи в розвитку автомобільного транспорту, авіабудування, засобів комунікації і інформаційних технологій;
• урбанізація;
• пріоритети в системі духовних цінностей суспільства [6; 8-9].

Розділ ІІ. Особливості регіональних приорітетів і перспективи розвитку туризму  в країнах Європейського макрорегіону

2.1. Розвиток туризму   в країнах Європейського  макрорегіону

      Будь-яке  дослідження конкретного району з метою розвитку в нім туризму винне, перш за все, виходити з визначення тих видів туризму, які найбільшою мірою відповідатимуть специфіці цього району. Можна стверджувати, що поїздкам по кожному з вказаних видів туризму відповідає і клас обслуговування.

      Рекреаційний  туризм. Цей вид туризму є для  багатьох країн найбільш масовою  формою. Поїздки іноземних туристів до Іспанії, Італії, Болгарії переслідують, перш за все, саме цю мету, причому характерна велика тривалість всієї поїздки, менша  кількість міст, що входять в маршрут, і відповідно, велика тривалість перебування в одному місті.

      Інша  особливість масових поїздок  на відпочинок полягає в широкому використанні авіаційного транспорту і, перш за все чартерних перевезень.

      Слід  зазначити, що по досвіду багатьох країн при поїздках на відпочинок вельми високий попит на розміщення в двомісних номерах.

      Особливо  відрізняються від інших видів  туризму поїздки з метою лікування. Перш за все, це суто індивідуальний вид поїздок, хоча окремі туристи можуть об'єднуватися туристською фірмою для сумісних перевезень з метою отримання групових знижок на проїзд. Звичайна тривалість туру на лікування - 24 - 28 днів, тобто значно вище, ніж по інших видах туризму.

      Екскурсійний  туризм. Для екскурсійного туризму, як і для рекреаційного, характерні поїздки як на індивідуальній, так і на груповій основі. Цей вид туризму включає поїздки з пізнавальними цілями.

      Отже, при аналізі необхідно виділити по кожній країні категорії населення, що цікавиться пізнавальними поїздками взагалі і в дану країну зокрема, а також ті туристичні організації, які спеціалізуються на такому виді туризму [14; 323].

      Необхідно мати на увазі, що пізнавальні цілі можуть поєднуватися з метою відпочинку. Пізнавальна поїздка може передувати відпочинку на курорті або під час відпочинку туристи можуть здійснювати екскурсії, включаючи навіть відвідини інших міст.

      У багатьох країнах характерною особливістю  пізнавальних поїздок є тенденція  здійснювати їх на великі відстані з відвідинами за одну поїздку  великого числа країн і міст. Для цього виду туризму важко виділити який-небудь один вид використовуваного транспорту. Разом із значним об'ємом авіаперевезень, включаючи чартерні, можна відзначити зростаючу популярність туристських поїздок по залізниці, річкових і морських круїзів.