Експлуатаційні властивості автомобіля

Знаходимо поворотну ширину по сліду коліс:

                                      _(2.9.5)

Знаходимо габаритну смугу  руху(ГСР):

                                                     _(2.9.6)

 

(автопоїзд(L_П=L))

Знаходимо мінімальний радіус повороту автомобіля-тягача:

                                                                       _(2.9.7)

Знаходимо кінематичний радіус повороту причепа:

                                   _(2.9.8)

Знаходимо зовнішньо габаритний радіус повороту:

            _(2.9.9)

Знаходимо внутрішній габаритний радіус повороту:

                                                _(2.9.10)

Знаходимо поворотну ширину по сліду коліс:

                                    _(2.9.11)

Знаходимо габаритну смугу  руху(ГСР):

                                                 _(2.9.12)

Результат заносимо в таблицю 2.9.1

 

Таблицю 2.9.1 Результати значень маневреності автомобіля.

Варіант	Rmin	Rгаб.max	Rгаб.min	Bп	R	Bгаб
Одиночний	4,045	4,618	1.567	2.346	2.399	3.051
Автопоїзд(Lп=L)		4.618	-0.085	3.998	0.747	4.703
Автопоїзд(Lп=0.8L)		4.618	0.898	3.015	1.73	3.72

 

 

2.10. Прохідність

Прохідність автомобіля – це експлуатаційна властивість, що пов’язана з його здатністю  виконувати транспортну роботу у  важких дорожніх та позадорожніх умовах.

За  рівнем прохідності всі автомобілі умовно поділяються на три групи :

• автомобілі обмеженої прохідності – двовісні і тривісні з неведучою передньою віссю (4х2, 6х4), призначені для експлуатації на дорогах з твердим покриттям;
• автомобілі підвищеної прохідності – двовісні і тривісні з усіма ведучими осями, що конструктивно відрізняються від автомобілів групи а);
• автомобілі високої прохідності, що мають спеціальне компонування конструкції – чотиривісні чи багатовісні з усіма ведучими осями, а також напівгусеничні і автомобілі – амфібії.

Прохідність є профільна і опорно-зчіпна. Профільна прохідність показує  можливість долати нерівності шляху  і вписуватись в необхідну  смугу руху. Опорно-зчіпна визначає можливість руху в погіршених дорожніх умовах і по деформованих ґрунтах.

  Профільна прохідність оцінюється  такими показниками: дорожнім  просвітом, переднім і заднім  звисом, кутом переднього і заднього  звису, подовженім радіусом прохідності,  найбільшим кутом подолання ухилу,  найбільшим кутом подолання косогору, вертикальним і горизонтальним  кутами гнучкості (для автопоїздів).

 

Дано:

i= 0,06

Привід – Передній

Розв’язок:

Приклад розрахунку:

(завантажений  автомобіль, =0,8)

Знаходимо найбільший кут підйому, який автомобіль може подолати, з умови ковзання:

                                                 _(2.10.1)

Результати  розрахунку заносимо в таблицю 2.10.1

Таблиця2.10.1 – Результати розрахунків.

φx	0,6	0,7	0,8	Стан автомобіля
αmax ковз=	12,41	19,34	26,33	завантажений
	10,98	17,22	23,6	пустий

 

Рисунок 2.10.1 – Залежність кута підйому від коефіцієнта зчеплення коліс з дорогою

 

Знаходимо найбільший кут підйому, який автомобіль може подолати, з умови перекидання:

завантажений -                            _(2.10.2)

пустий -                                         _(2.10.3)

Знаходимо коефіцієнт сили зчеплення коліс з полотном дороги:

- завантажений                                                    _(2.10.4)

- порожній                                                        _(2.10.5)

Перевіряємо можливість руху автомобіля з умови зчеплення:

   - умова виконується, отже рух можливий

   - умова виконується, отже рух можливий

Результати  розрахунку заносимо в таблицю 2.10.2

Таблиця 2.10.2 – Результати розрахунків.

φx	0,6	0,7	0,8
Kφ=0,47	0,175	0,117	0,088
Kφ=0,53	0,175	0,117	0,088

        Висновок:        рух можливий          рух можливий          рух можливий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Проектування вузлів та механізмів трансмісії, ходової частини, органів керування.

 

Метою цієї частини курсового проекту  є вибір та обґрунтування основних функціональних елементів автомобіля відповідно до завдання з урахуванням  особливостей цільового призначення  і умов експлуатації автомобіля, що проектується.

Конструкції вузлів, механізмів, систем, що проектуються, повинні відповідати  вимогам мінімізації матеріальних і трудових витрат на їх обслуговування в процесі експлуатації і ремонту  (легкість зборки і розбирання, простота регулювання, достатній доступ для  проведення обслуговування).

Графічна  частина проекту включає в  себе детальну розробку конструкції  функціональних елементів автомобіля згідно індивідуального завдання. Конструкція  цих елементів повинна бути представлена в загальному вигляді і мати необхідну  для повного розуміння конструкції  кількість проекцій і розрізів.

              Для розрахунку окремих вузлів  і агрегатів автомобіля можуть  бути використані різні розрахункові  режими, які повинні відповідати  поставленій у проекті задачі. 

               Перший розрахунковий режим (по  максимальному крутному моменту  двигуна) використовується для  повірочних розрахунків.

               Другий розрахунковий режим (по  максимальному зчепленню ведучих  коліс з опорною поверхнею)  доцільно використовувати при  розрахунках карданних валів  і мостів багатовісних повнопривідних автомобілів з блокованим приводом, коли розподіл моменту двигуна по окремих мостах не може бути визначений.

                Третій розрахунковий режим (по  максимальному динамічному навантаженню, яке має місце під час руху  автомобіля) є основним при розрахунках  на міцність і дозволяє встановити  максимально можливі напруги  в деталях трансмісії.

                Четвертий розрахунковий режим  враховує дійсні експлуатаційні  навантаження і використовується  в розрахунках на втомлюваність.

 

3.1 Обґрунтування та вибір конструкції зчеплення

Так як максимальний крутний момент двигуна порівняно невеликий 

( =105,149Нм), тому для проектованого легкового автомобіля обираю однодискове фрикційне сухе зчеплення, кінематична схема якого представлена на рис. 3.1.

                                           1 2 3 4 5   6 7

                                                                          12 11 10 9 8

Рис.3.1 - Схема фрикційного зчеплення:

1 — маховик; 2 — ведений диск; 3 — натискний  диск; 4 — пружини; 5 — вилка; 6 —  тяга; 7 — педаль; 8 — ведучий вал; 9 — поворотна пружина; 10 — муфта; 11 — важелі; 12 — кожух.

 

     Середній радіус тертя  фрикційного дискового зчеплення  дорівнює:

                                       

                                       (3.1.1)

де  - коефіцієнт запасу зчеплення (М_с - статичний момент тертя зчеплення);

     M_{e max} – максимальний крутний момент двигуна;

      q_ф = 0,14….0,3 МПа – тиск на фрикційну накладку;

      Z = 2n – кількість поверхонь тертя (n – кількість ведених дисків зчеплення);

       K = = 0,38….0,63 – коефіцієнт ширини фрикційної накладки

      (В = R_з – R_в – ширина накладки);

       = 0,25…0,50 – коефіцієнт тертя фрикційних накладак по чавуну.

          Значення коефіцієнта k прямопропорційно залежить від величини .

          Значення коефіцієнта запасу  зчеплення  вибирають з урахуванням зміни (зменшення) коефіцієнта тертя накладок в процесі експлуатації, усадки натискних пружин, наявності регулювання натискного зусилля, кількості ведених дисків в залежності від типу автомобілів, що проектуються:

             легковий автомобіль - = 1,2….1,75;

             вантажний (автобус) - = 1,5….2,2;

             автомобіль підвищеної, високої  прохідності  = 1,8….3,0.

Приймаємо: q_Ф=0,2 Мпа, Z=2, k=0.4, . Тоді

мм

Використовуючи  значення середнього радіусу R_с, обчисленого за формулою (3.1.1), визначають зовнішній діаметр фрикційної накладки: Д_з=2R_с+в

Д_з =2*80,6+32,24=192,4см.

            За обчисленою величиною Д₃, підбирають в таблиці 3.1 найближче значення і вважають його дійсним значенням зовнішнього діаметра фрикційної накладки Д_в.Одночасно з цієї ж таблиці визначаємо внутрішній діаметр накладки d_B.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1 -Накладки зчеплення фрикційні азбестові (витяг з ГОСТ 1786-88)

Розміри накладок, мм			Тиск, qф, МПа	Тип накла-дки	Допустима температура нагрівання, 0С
Зовнішній діаметр,Дз	Внутрішній діаметр,dв	Товщина, S			Тривала	Короткочасна
160	110	3,3	0,14….0,25	3	200	300
180	125	3,5	0,14…0,25	3	200	300
184	125	3,5	0.14….0,25	3	200	300
190	130	3,5	0,14….0,25	3	200	350
200	130	3,3	0,14…0,25	5	200	300
200	140	3,5	0,14….0,25	3	200	300
204	146	3,3	0,14….0,25	3	200	300
254	150	3,5	0,14…0,25	3	200	350
280	164	3,5	0,14…0,25	3	200	300
300	164	4,0	0,14…0,25	1	200	350
340	186	4,0	0,14….0,30	1	200	350
342	186	4,0	0,14….0,30	1	200	350
350	200	4,7	0,14…0,30	1	200	350
400	220	4,2	0,14…0,30	1	200	250