Проект подготовительного цеха

    Безпека експлуатації насосів забезпечується надійною конструкцією, корозійною стійкістю  матеріалу і герметичне ущільнення рухомих частин, безпека компресорів  є контроль стану їх герметичності, постачання запобіжними клапанами, мембранами.

    Для організації безпечної експлуатації внутрішньозаводського транспорту вживають таких заходів: зосереджують управління, зберігання, ремонт і експлуатацію транспорту в спеціальних цехах; розробляють і впроваджують схеми  руху транспортних засобів і переходів  на території підприємства; впроваджують контейнеризацію перевезених вантажів; організовують спеціальні служби безпеки  руху. Для забезпечення безпеки підйомно-транспортних пристроїв застосовують такі заходи: забезпечення надійності конструкції  обладнання (вибір відповідних запасів  міцності матеріалу, захист від корозії  і теплових впливів); обов'язкове застосування запобіжних пристроїв (обмежувачів висоти підйому, маси вантажу, що піднімається, кінцевих вимикачів механізмів пересування, уловлювачів, гальм і ін.); реєстрацію вантажопідіймального обладнання в органах

    Держнаглядохоронпраці та його періодичне технічне посвідчення. Для забезпечення електробезпеки застосовують окремо або у поєднанні один з іншим такі технічні засоби та засоби: захисне заземлення, занулення, захисне відключення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, ізоляція струмоведучих частин; електричне розділення мереж; огороджувальні пристрої; блокування, попереджувальна сигналізація, знаки безпеки; попереджувальні плакати; електрозахисних засобів. 

    3.2 Охорона водного басейну 

    Стічні води підприємств шинної промисловості містять технічний вуглець, тальк, найдрібніші частинки гуми, тканини, масла, а також органічні речовини, що знаходяться в розчиненому або колоїдному стані. Їх очищають звичайно на спорудах біохімічної очистки спільно з побутовими стоками населених пунктів.

    Для підготовки до біохімічної очистки різних за складом стічних вод доцільно використовувати такі методи: відстоювання, реагентної коагуляцію із застосуванням сульфату алюмінію та вапна, електрокоагуляцію. Утворені в результаті очищення промислових стоків опади рекомендуються зневоднювати за допомогою фільтрпреса і складувати у екрановану ємність шламонакопичувачі.

    Після механічного очищення стічні води скидають на поля випаровування і зрошення або подають для повторного використання.Удосконалення системи водопостачання і каналізації шляхом широкого впровадження оборотного використання води, застосування апаратів повітряного охолодження, повторного використання очищених стічних вод у технічному водопостачанні дозволяє скоротити споживання свіжої води.

    3.3 Охорона повітряного басейну 

    З метою уловлювання пилу в витяжної вентиляції встановлюють касетні фільтри, а також використовують пилогазоочисного установки. Уловлювання пилу на установках здійснюється в два ступені: на першому місці – в циклонах змінного перерізу, на другій – у рукавних фільтрах. Викид газів в атмосферу проводиться через високі вентяліціоні труби. Для попередження забруднення атмосферного повітря від пилу технічного вуглецю та інших інгредієнтів у підготовчих цехах є спеціальні установки, звані економфільтрами. За допомогою їх збирають пил інгредієнтів, відсмоктується з нещільностей гумозмішувача, ваг, бункерів, і повертають у змішувальну камеру. Це дозволяє економити дорогі матеріали.

    Для управління парів бензину при концентрації їх у повітрі до 2 г/м³ на всіх шинних заводах повинні застосовувати рекупераціоні установки. Суміш парів бензину з повітрям за допомогою вибухобезпечного вентилятора подається в адсорбер, заповнений активованим вугіллям. При цьому вугілля поглинає бензин, а очищене повітря виходить в атмосферу. Потім проводиться десорбція бензину паром, що подаються в адсорбер. Далі у розділовій колоні бензин відділяється від води і подається на виробництво. Очищенню повітря сприяє також посадка дерев і чагарників на території підприємства і в захисній зоні. 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ 

    Розроблено  проект сучасного підготовчого цеху по виробництву гумових сумішей для випуску 1.27 млн. шин у рік розміру 12.00R20, який відповідає вимогам сучасного виробництва:

• спрямованість на використання найдешевших та найдоступніших каучуків та інгредієнтів при неможливості нескінченного збільшення їх асортименту;
• необхідність зниження матеріалоємності виробів та трудоємності їх виготовлення;
• підвищення якості гумових сумішей, рівня механізації та автоматизації  основних технологічних операцій виготовлення та доробки гумових сумішей;
• поліпшення захисту навколишнього середовища та здоров'я працівників.

    На  відміну від базового підприємства - ВАТ "Дніпрошина" спроектоване виробництво  має такі особливості:

• прийнято централізоване розважування каучуків на складі із застосуванням автоматизованих ліній ДАС-300, що дозволяє забезпечити значну точність дозування, універсальність та маневреність подачі;
• для технічного вуглецю прийнята вакуум-пневматична система подачі, яка дозволяє уникнути основних недоліків інших систем подачі наповнювачів (забруднення робочого середовища, втрати компоненту внаслідок необхідності періодичного очищення обладнання, необхідність догляду за транспортними органами, які "занурені" у компонент);
• виготовлення гумових сумішей виконується у перспективних гумозмішувачах з об'ємом змішувальної камери 370 дм³, що дозволяє зменшити частку допоміжних операцій в 2,5-3,0 рази, збільшити продуктивність обладнання та поліпшити якість гумових сумішей за рахунок використання сучасного гумозмішувального обладнання та черв'ячно-валкових агрегатів АЧВЛ-1200 для доробки гумових сумішей;

    Розроблений проект підготовчого цеху має кращі  технічні, економічні та природоохоронні  характеристики завдяки впровадженню нових технологій та сучасних методів  проведення технологічного процесу  виготовлення гумових сумішей. 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверко-Антонович  Л. А. Химия и физика синтетического каучука / Л.А. Аверко-Антонович, Ю.О. Аверко-Антонович, И.М. Давлейтова, П.А. Кирпичников и  др. - М.: КолосС, 2008. - 357 с.
2. Бекин Н. Г. Оборудование и основы проектирования заводов резиновой промышленности / Н.Г. Бекин, Н.Д. Захаров, Г.К. Пеунков и др. – Л.: Химия, 1985. – 504 с.
3. Карпов В. Н. Оборудование предприятий резиновой промышленности. - М.: Химия, 1987. - 336 с.
4. Кошелев Ф. Ф. Общая технология резины / Ф.Ф. Кошелев, А.Е. Корнев, А.М. Буканов. - М.: Химия, 1978 – 528 с.
5. Махлис Ф. А. Терминологический справочник по резине / Ф.А. Махлис, Д.Л. Федюкин – М.: Химия, 1989. – 400 с.
6. Машины и аппараты резинового производства / Под ред. Д. М. Барскова. - М.: Химия, 1975. – 600 с.
7. Мухутдинов А. А. Альбом технологических схем основных производств резиновой промышленности / А.А. Мухутдинов, В.П. Дорожкин, Ю.О. Аверко-Антонович, М.А. Поляк. - М.: Химия, 1980. – 76 с.
8. Рагулин В. В. Технология шинного производства / В.В. Рагулин, А.А. Вольнов. – М.: Химия, 1981. – 264 с.