Методика проектирования цеха ремонтного завода

Устаткування  по кожному відділенню проектованого  цеху підбирається з урахуванням  виконаних розрахунків і розробленої  технології. У результаті підбору  обладнання складається відомість  технологічного обладнання кожного відділення проектованого цеху за формою (табл. 2.15). Вона ж є специфікацією обладнання до технологічної плануванні проектованого цеху та розміщується у додатку пояснювальної записки курсового проекту.

Таблиця 2.15 Відомість технологічного обладнання

№№	Найменування  устаткування	Модель  тип	Технічна характеристика	кількість	Встановлена ​​потужність		Габаритні розміри, мм	Займана площа
					од.	заг.		од.	заг.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

2.5. Розрахунок площ.

2.5.1. Розрахунок площ виробничих приміщень.

а) розрахунок площі проектованого цехи виконується за площею, зайнятою устаткуванням за формулою:

 

                                                             (2.46)

 

де;   - площа устаткування, даного відділення, м ;

       - коефіцієнт проходів та проїздів даного відділення, табл. 10, додаток;

      - кількість відділень у проектованому цеху.

б) розрахунок площ інших цехів, через брак площі зайнятої

обладнанням, виконують за питомою площі на одного працюючого за формулою:

 

                                                           (2.47)

 

де: - питома площа на одного працюючого даного відділення, м², табл.10, додаток;

     - кількість облікових робітників у найбільшій зміні даного відділення.

Розрахунок  чисельності працюючих за категоріями, робочих постів і устаткування, площ виробничих приміщень виконується  на ЕОМ згідно / II /.

2.5.2. Розрахунок площ адміністративних та побутових приміщень

а) При розрахунку площ адміністративних приміщень проектованого цеху слід приймати питому площу на одного інженерно-технічного працівника або службовця рівної 5м².

б) При розрахунку побутових приміщень визначається:

I. Площі, займані гардеробами, з розрахунку 0,75-0,8 м² на одного робітника.

 

2. Площі, займані умивальниками, з розрахунку кількості робітників у найбільшій зміні за питомою площі 0,5 м² на один кран умивальника. При цьому приймається один кран на 10 чоловік.

3. Площі, займані душовими, приймаються  з розрахунку одна душова кабіна  на 5 осіб. Питома площа на одну  кабіну 2 ... 2,5 м².

4. Площі, займані туалетами приймаються  з розрахунку один унітаз на 15 осіб. Питома площа унітазу - 3 м².

 

2.5.3. Розрахунок площ складських приміщень.

 

Площі складських приміщень на стадії проектного завдання визначаються за формулою:

                                       (2.48)

де:  - розрахункова площа виробничих цехів ремонтного підприємства, м²;

      - число виробничих цехів ремонтного підприємства.

Площа складських приміщень розподіляється у %:

1.	Склад запасних частин	9	6.	Склад лісу	6
2.	Склад деталей, що очікують ремонту	6	7.	Склад матеріалів	16
3.	Склад металів	8	8.	ЦІС (центральний інструментний склад)	4
4.	Склад брухту	2	9.	Склад машин, що очікують ремонту	25
5.	Склад паливно-мастильних матеріалів	3	10.	Склад, відремонтованих машин.	21

Площа ІРК орієнтовно приймають з розрахунку 0,1 ... 0,2 м² на одного виробничого робітника.

 

2.6. Розрахунок потреби в енергетичних ресурсах.

а) Витрата силової електроенергії визначається за встановленою потужністю обладнання:

 

                                                      (2.50)

 

де: - витрата силової електроенергії, кВт.год;

     - встановлена ​​потужність обладнання, кВт;

     - коефіцієнт завантаження обладнання, (0,25);

       - коефіцієнт попиту.

Значення коефіцієнта  попиту ():

1. Електродвигуни стендів, ковальсько-пресового обладнання, верстатного обладнання ………………………………………………………………………..0,14.

2. Електрозварювальні апарати і трансформатори ……………………….0,35.
3. Електропечні і електросушильні установки ………………………..0,50.
4. Електродвигуни компресорів, насосів і вентиляторів ……………0,06.
5. Електродвигуни підйомно-транспортних засобів ……………………0,20.

 

б) Витрата освітлювальної енергії

                             (2.51)

де: - річна витрата електроенергії на освітлення, кВт, год;

     - питома витрата електроенергіі на 1 м, (15…20 Вт);

     - кількість годин роботи електроосвітлення в протягом року. Для Європейської частини СРСР приймається 2100 год на рік;

     - площа пола, м².

в) витрата стисненого повітря.

Річна витрата стисненого повітря визначають як суму витрат стисненого повітря  різними споживачами за формулою:

                             (2.52)

де:  1,5 - коефіцієнт, що враховує експлуатаційні втрати;

       - питома витрата стисненого повітря одним споживачем при безперервній роботі, м³ / год (табл. II додатка);

       n - кількість однойменних споживачів стисненого повітря;

      - коефіцієнт використання воздухоприемника;

       - коефіцієнт одночасності.

Орієнтовне значення коефіцієнтів одночасності:

кількість однотипних споживачів	2…4	5…9	10…14	15…30
коефіцієнт  одночасності, Код	0,9	0,8	0,7	0,6

Кількість верстатів, обладнаних пневматичними затискачами, приймають рівним 15-30% від загальної  кількості верстатів даної ділянки.

г) витрати води.

Річна витрата  води на виробничі потреби визначають підсумовуванням витрат окремими споживачами. Витрата води на зовнішню мийку однієї машини становить: для автомобіля 0,5 ... 1,0 м³, для трактора 0,75 ... 1,1 м³, для екскаватора 0,9 ... 1,3 м³, для двигуна або агрегату 0,2…0,4 м³. Витрата води при промиванні деталей у баках залежать від ємності бака і габаритів деталей: приймають для бака ємністю 1 м³ середній годинниковий витрата води 5,2 ... 6,6 л.

Для знежирення і промивання деталей у мийних машинах орієнтовно приймають середній годинниковий витрата води, що дорівнює 0,12 ... 0,6 м³ на 1 т оброблюваних деталей. Для гідравлічного випробування сорочки охолодження блоку і головки блоку циліндрів витрата складає 2 л на одну деталь.

Для охолодження  деталей при загартуванню у високочастотній  установці середня витрата може бути прийнятий 4…6 м³/год на одну установку. Для охолодження масла і деталей при його загартуванні витрата приймають 5-8 м³ на 1 т оброблюваних виробів.

Витрата води на гальванічних установках для приготування електроліту можна визначити  з розрахунку 0,17 ... 0,23 л на 1 м³ поверхні гальванічного покриття. Витрата вода в промивних ваннах гальванічних дільниць на 1 м² поверхні покриття виробів приймається: промивка холодною водою - 100 л, теплою - 50 л, гарячої - 25 л.

Витрата води при  заробляння і випробуванні двигунів приймаємо 450 ... 1200 л / ч.

Витрата води на господарсько-побутові потреби визначають відповідно до санітарних норм на одну людину в зміну з розрахунку: 45 л - для гарячих цехів, 25 л - для  інших цехів.

Витрата води на душі приймаємо з розрахунку 500 л  на одну сітку (3…4 чол, на одну сітку в зміну) на годину, а на умивальники 130 ... 200 л на кран.

д) Витрати пари.

Родовий витрата пари на опалення і вентиляцію обчислюють за формулою:

                             (2.52)

де: - витрата тепла на 1 м³ будівлі: за відсутності штучної вентиляції = 15 ... 20 ккал / год; при штучній вентиляції = 25 ... 35 ккал / год на 1м³ будівлі;

      - число годин опалювального періоду в даному поясі, ч (Одеса - 3264 год; Київ - 3936 год; Воронеж - 42413 год; Москва - 4655 год);

      - обсяг виробничого корпусу, м³;

       - тепломісткість пари, ккал / кг (54 ккал/кг)_.

Річні витрати виробничого пара розраховується за формулою:

 

де: - питома норматив витрати пари на один умовний ремонт, (мотороремонтний завод) 2,26…1,96 т; завод по ремонту повнокомплектних машин 43,72…2,75 т.

Загальний річний витрата пари

(2.54)

2.7. Розробка схеми вантажопотоків і генерального плану ремонтного підприємства

2.7.1. Схема вантажопотоків.

При розробці схеми вантажопотоків виробничого  корпусу підприємства з ремонту  будівельних і дорожніх машин  потрібно дотримуватися не тільки умови  технологічного взаємозв'язку, а й  діючі норми будівельного, санітарного  та протипожежного проектування.

Розробка  схеми вантажопотоків здійснюється в наступній послідовності:

1. Визначається склад виробничих  цехів, допоміжних служб та  складських приміщень входять  у виробничий корпус. Визначається  розрахункова площа виробничого  корпусу підсумовуванням площі  цих структурних підрозділів. 

2. Розрахункова площа виробничого  корпусу збільшується на 10-15% з  урахуванням міжцехових проходів.

3. Обирається одна зі схем основної  лінії виробничого процесу (схема  вантажопотоків) з урахуванням річної  виробничої програми і марки  ремонтованої машини.

4. За загальної площі визначають  габаритні розміри корпусу, згідно  з нормами будівельного проектування, приймається ширина прольоту (12, 18, 24, 30, 36 м), крок колони (6, 12 м), кількість  прольотів. 

5. Визначивши габаритні розміри  виробничого корпусу, розробляється  його маркувальний план для  чого, розміщують в прольотах  корпусу усі цехи і приміщення  так, щоб вони розташовувалися  в порядку технологічного потоку  ремонту машин, уникаючи зайвих  вантажопотоків.

Теплові цеху повинні бути розташовані групою в одному з прольотів корпусу  і відокремлені вогнестійкими стінками від інших цехів. Випробувальна  станція розміщується в одному з  крайніх прольотів корпусу, поряд  з моторним цехом. Комплектувальні  відділення зі складом розміщується безпосередньо у складальних  відділень основного виробництва  і має по сусідству склад запчастин  і матеріалів. Склад деталей очікують ремонту поруч про дефектовочним  відділенням розбірно-мийного цеху в безпосередній близькості від  цехів відновлення деталей,

6. Викреслюється маркувальний план  виробничого корпусу, і наносяться  лінії вантажних потоків, зазначивши  вантажопотоки розбірних, складальних,  відбудовних і т.д., процесів (не  менше 4 кольори).

7, До схеми вантажопотоків складається  специфікація приміщень входять  у виробничий корпус із зазначенням  розрахункової та прийнятої майданчику,

8, Дається аналіз прийнятої схеми  вантажопотоків з точки зору  оптимальності планувальних рішень.

Схема вантажопотоків викреслюється в  пояснювальній записці в масштабі:

Виконуючи компонування, необхідно враховувати наступні підставу положення: 1. Периметр будівлі  виробничого корпусу при заданій  площі має бути найменшим, т, до це скорочує витрати на будівництво. 2. Повинна бути забезпечена прямоточность  виробничого процесу без зустрічних вантажопотоків. 3. Не рекомендується відокремлювати один від одного перегородками відділення та дільниці, якщо це не диктується умовами  технології, вимогами ТБ або пожежної безпеки. 4. Довжина шляху транспортування  важких корпусних деталей і агрегатів  повинна бути мінімальною.

2.7.2. Схема генерального плану.

Генеральний план являє собою план (креслення) розташування всіх будівель, споруд, комунікацій, огорож, зелених насаджень проектованого  підприємства з зображенням рельєфу, напрямку панівних вітрів і т.д. Він  проектується з урахуванням вимог  раціональної організації виробничого  процесу ремонту машин, прямоточності  руху об'єкта ремонту, транспортних маршрутів  і т.п.

Будинки до споруди на схемі генплану повинні  розміщуватися по відношенню до сторін світу, і напрямку пануючих вітрів таким  чином, щоб були забезпечені найбільш вигідні умови для природної  вентиляції та освітлення, а також  не розповсюдження диму і газу на житло  масиву від будівель з шкідливими виділеннями.

Взаємне розташування будівель і розривів між  ними повинні відповідати вимогам  СНиП II-А.5-70 і СНиП II-М 1-71, а схема  вулиць та проїздів повинна забезпечувати  найбільш короткий і зручне сполучення між виробничими і господарськими будівлями і спорудами.