Галузі виробництва непродовольчих товарів

       Технічна  оснащеність потоку:

         – питома  вага спеціального  обладнання:

       У_с.м = = = 0,12

         – питома вага машин напівавтоматичної  дії:

       У_н.а= = = 0,10

         – питома вага засобів малої  механізвції:

       У_с.м.м = = = 0,39

         – рівень механізації і автоматизації:

       У_м.а = = = 0,57

       Ступень охвату робочих механізованою працею визначається відношенням числа  робочих, виконуючих роботу механізованим  способом К_м до загального числа робочих К_р.

       С_м=К_мех/К_р = 62/98 = 0,63

         – коефіціент використання обладнання:

       К_и.о = = = 0,94

         – коефіціент зміності роботи  обладнання:

       К_с.о= = = 1

       Технологічна  характеристика потоку.

         – коефіціент стандартизації  і уніфікації деталей:

       К_ун.с= = =

         – коефіціент прогресивності  методів обробки:

       К_п.м.о= = = 0,76

       Організація поточного виробництва:

         – рівень спеціалізації по  виду волокон:

       У_сп.в= = = 0,2

         – коевіціент використання виробничої  площі: 

       К_в.п= =

       Показники економічного рівня:

         – коефіціент продуктивності  праці

       П_р= = = 3

         – з'йом проукції з І м² площі

       С_м² = = = 0,45 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     4 Спеціальне завдання

       Особливості декоративного оформленнячоловічого

       одягу, різного призначення. 

       Однією  із вагомих функцій костюма є  естетична функція. Навіть у первинному суспільстві людина відносилась  до одягу не тільки, як до предмету захисту  від природних умов, але як до можливості зробити свою зовнішність  більш привабливою, привернути до себе увагу. Таким чином, костюм почав  набувати нових оформлень, а інколи і перетворювався у справжній  витвір мистецтва. Перевтілити функціональний повсякденний костюм в художнє виконання  дозволяє його декоративне оформлення.

       Декор в костюмі – це художня система, сукупність елементів, що прикрашають  його, і не мають промислового значення. В процесі розвитку костюму виникла  велика кількість прийомів декоративного  оформлення, в тому числі і художньої  обробки тканин: вишивка, аплікація, плетіння, художнє ткацтво, батік, квілт, набивка, тиснення, печворк, тощо.

• плетіння – спосіб уворення візерунку мереживного полотна за допомогою спеціальних приспосіблень;
• художнє ткацтво – створення візерунку і зображення шляхом переплетення різнокольорових ниток, які мають різну фактуру;
• батік – нанесення малюнку за допомогою спеціальних текстильних фарбників; існує багато технік виконання батіка: вільна розпис, коли рисунок наноситься на тканину безпосередньо кистю; холодний батік, коли рисуок спочатку наноситься рідиною, а потім кистю заповняються кольорові плями рисунка; гарячий батік, коли рисунок спочатку наноситься гарячим складом, а після його охолодження доповнюється кистю; кожна із цих технік має свої характерні особливості;
• квілт – візерункова стежка лоскутного полотна з використанням прокладочних матеріалів для збільшення об’єму і утворення активної

 

фактури виробу (вата, синтепон);

• печворк – створення візерункового полотна з різних кусочків тканин та матеріалів;
• тиснення – видавлювання малюнку на м’якій поверхні матеріалу;
• набивка – нанесення кольорового малюнку за допомогою друкування;

         Особливий декоративний ефект  створює в костюмі утворення  складок, защипів, рельєфів, воланів,  зборок, та інших елементів. В  теперішньому одязі також широко  використовуються деталі з оздоблюючої  тканини або спеціальні тасьми, шнури, стрічки.

       Використовуючи  декоративні прийоми, слід дотримуватись  ряду вимог:

• декор повинен бути в міру, відповідати формі;
• рисунок повинен мати достатньо фона;
• вид декора повинен відповідати якості матеріалу, з якого він виготовлений;
• декор повинен бути композиційним центром костюма, привертати до себе увагу.

       Використання  декоративного оформлення, а також  конструктивних і функціональних елементів, повинно призвести до утворення  цілісності, гармонійності і оригінальності костюма як в одному так і в  іншому стилі.

       Костюм  кожного стильового напрямку  має  свої  характерні  особливості  в

декоративному оформлені,  особливо в чоловічих  костюмах.

       Асортимент  чоловічого одягу є дуже різноманітним, включаючи такі стилі: класичний, святковий, спортивний, фолкльорний, романтичний, повсякденний, а також стилі, які  поєднують в собі декілька стилів: стиль фентезі, молодіжний стиль, хіпі, електризм, та багато інших.

       Розвиток  чоловічих костюмів пройшов довгий шлях перетворень від консерватизму  до встановлення більш яскравого, м’якого  образу. Головним представником консерватизму  в чоловічому одязі був строгий  класичний стиль, а 

саме  костюм – трійка. Експериментуючи  з довжиною    та  об’ємом,  він  повністю

стабілізувався  і являв собою невід’ємну частину  чоловічого гардеробу.

       Класичний стиль проявляється в костюмах з  вузькими, прилягаючими, достатньо  довгими піджаками, корректними  ворітниками і лацканами з  високим разкепом. Застібка в таких  костюмах найчастіше однобортна на два-три  гудзики. Брюки стрункої форми, плоскі у верхній частині з припрасованими стрілками. Діловий повсякденний костюм доповнює кольорова гладкофарбована  сорочка,яка створю гармонію по кольору  з тканиною костюма, і краватка, порівняно  не широка, довжиною до талії, з простим  рисунком або класичними полосками. 

       В процесі розвитку класичний строгий  стиль змінювався і набував більш  різноманітних форм. Класичний діловий  одяг становився менш формальним за рахунок  використання нетрадиційних матеріалів і різноманітних функціональних деталей: кишень, блискавок, велькро. В  костюм вносять деяку живописність, тобто комбінування ансамблів, в  яких піджаки і брюки виготовлені  із тканин різного кольору і навіть фактури. Але все ж таки не зважаючи на це класичний святковий костюм залишається елегантним, заключається у великій стриманості форми, точно знайдених пропорціях довжини піджака, рівня його прилягання, розміру коміра та лацканів. До них належать: смокінг, сюртук і фрак. В кольоровій гаммі чоловічих святкових костюмів переважає чорний та білий колір, до яких можуть додавати відтінки кольору хаккі і баклажана. Сорочки у чоловічих святкових костюмах по традиції білі, а також можуть бути висвітлених пастельних відтінків кольорів, які використовуються у піджаках. Для святкових костюмів незмінним доповненням залишається краватка-“бабочка”. Майже повністю не використовується  декоративне оформлення. Особливістю таких костюмів є якісні і дорогі тканини. Якщо ж костюм – клубний, являє собою уніформу члена відповідного клуба, то тут можуть використовуватися металічні гудзики та вигляд – емблеми цього клубу.

       Щодо  повсякденного  та  спортивного  стилю,  то   тут   піджачні   костюми 

змінюються  на куртки, блузони , жакети, які носять самостійно, незалежно від 

 костюма.

       Класичний і спортивний стилі в одязі  залишаються домінуючими. В основу розвитку спортивного стилю була вкладена активна робота людей, яка  проявлялась не тільки у виробництві. Люди займались спортом, катались на велосипедах, грали в хокей, футбол та інше. В результаті цього виник  спортивний стиль, який складається  з багатофункціонального одягу, які дозволяють складати комплекти, що підходять до різного роду обставин. Виникли різні види спортивних трикотажних виробів і курток для туризма і активного відпочинку. Зайшли в моду блузони та сорочки різних форм. Такий одяг дозволяє не сковувати рухів, допомагає відчувати себе вільно.

       Спортивний  стиль у чоловічому одязі дозволяє використовувати такі рисунки декору: як знаки спортивних клубів і фірм, а також тексти рекламного вмісту. Також можуть використовуватись  вишивки, аплікації та шви виконані контрастними никами. Фурнітуру у  цьому стилі теж відносять  до способу формування образа.

       Фолькльорний  і романтичний стиль в чоловічому одязі найчастіше використовується з метою виступу на естраді, сцені. Тут переважає святковість, висока ступінь декоративності: характер рисунка  декора, композиція його розташування, поєднання різних прийомів в одному стилі. В такому стилі людина шукає  еквівалент таким рисам свого  характеру, як почуття, гумор, схильність до мистецтва, фантазії. Костюм має  яскраві кольори та нестандартні пропорції, наприклад вузькі піджаки та широкі штани, і навпаки

       Появу таких стилів, як фентезі, хіпі дозволяє в одязі поєднувати не поєднуване.

       Електризм з’явився в 1970-му році, який проявився  не тільки в однойменному поєднанні  великої кількості стилів, але  і в поєднанні різних стилів у одній моделі, з’явився дифузний стиль, який увійшов в тенденцію поєднуване з не поєднуваним.

       В  основу утворення стилів увійшло нове відношення людей до одягу,  

способу його експлуатації, що призвело до того, що костюм як система взаємопов’язаних частин, складається із різних стандартних  елементів, що призводить до утворення  одного цілого. На зміну ансамбля приходить  ідея комплекта, раціонального або  базового, який складається із невеликого числа поєднуваних один з одним  одиничних частин одягу. Одяг став більш  практичним і комфортним. Стиль основної, стабільної і многофункціональної  частини гардероба, брюки, піджаки, пальто, плащі та куртки – визначають характер можливих варіантів в поєднанні  комплекта.

       Пристосування основної частини гардероба до виконання визначених функцій виникає за рахунок мобільних, часто змінюваних і підтриманих модними тенденціями виробів – сорочок, кофт, жакетів, краваток, хустинок на шию.

       В цьому стилі характерна теж велика кількість декоративних елементів  і різноманітних деталей, оформлень  тканин рисунками, вишивками, нанесення  великих та дрібних рисунків, фактура.

       Молодіжний  стиль в чоловічому костюмі є  дуже різноманітний. Цей стиль характеризується яскравістю кольорів, використанням найрізноманітніших деталей, а також матеріали – синтетичні, срібного та золотистого кольору, та матеріали, які легко піддаються пранню, серед них трикотажні та джинсові вироби, так як одним із основних рис, якою повинен володіти одяг – це комфортність, яку краще за все дає трикотаж та джинс. Молодіжний стиль характеризується таким одягом, як: комфортні майки, шорти та кросівки, вільні бриджі та штани з накладними кишенями та ризинками, футболками, спортивними кофтами.