Оподаткування прибутку підприємств

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА  АКАДЕМІЯ

 

Кафедра _____________________________________________

 

 

КУРСОВА РОБОТА

за напрямом підготовки “____________________________________”

з навчальної дисципліни/дисциплін_____________________________

 

на тему:

______________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________

 

 

Науковий керівник: Виконавець:

__________________________ студент гр. __________

(наук. ступень,  посада, прізвище, ініціали) ____________________

(Прізвище, ініціали)

__________________ ____________________

(підпис) (підпис)

“____”___________ 201_ р. “___”_________ 201_ р.

 

 

Загальна кількість балів _____ ____________________________________

(підпис, ПІП членів  комісії)

 

 

 

Львів 201_ р.

 

Зміст

ВСТУП  3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні та методичні ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ  5

1. Економічна сутність податків та їх класифікація  5
2. Роль податку на прибуток в управлінні розподілом прибутку 10
3. Нормативно-правове забезпечення системи оподаткування прибутку 13

РОЗДІЛ 2. Аналіз системи оподаткування прибутку в україні 16

1. Механізм оподаткування прибутку підприємств 16
2. Аналіз справляння податку на прибуток в Україні 20

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ОСНОВНІ ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ 24

1. Зарубіжний досвід оподаткування прибутку підприємств 24
2. Основні проблеми та шляхи удосконалення механізму нарахування та сплати податку на прибуток 27

ВИСНОВКИ 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34

 

 

ВСТУП

 

В Україні відбувається поступовий процес ринкової трансформації економіки. Система оподаткування підприємств, як інструмент державного регулювання  економічних і соціальних процесів має відображати інтереси держави, підприємницьких структур та громадян.

В той час практика свідчить про низький рівень ефективності вітчизняної моделі оподаткування  підприємств, її неадекватність умовам функціонування ринкового господарства. Саме тому питання реформування оподаткування  підприємств сьогодні знаходяться  в числі важливих фінансово-економічних  проблем, від позитивного вирішення  яких значною мірою залежить доля трансформаційних процесів в Україні. Потребує вдосконалення механізм функціонування як податкової системи в цілому, так і окремих її складових, особливо податку на прибуток. Складність реформування системи оподаткування підприємств посилюється передусім тим, що воно відбувається в умовах дефіциту фінансових ресурсів.

Діюча податкова система  характеризується нерівномірним податковим навантаженням на доходи суб’єктів господарювання. Суттєві недоліки мають місце в методології визначення бази та розміру ставок оподаткування доходів підприємств, у кількості податкових пільг.

Викладене вище свідчить про  важливість обраної теми курсової роботи, її актуальність як в теоретичному, так і в практичному аспекті.

Вагомий внесок у розробку теоретичних основ оподаткування  внесли зарубіжні вчені С. Брюс, А. Лаффер, К. Макконел, Ф. Ноймарк, В. Нордхауз, А. Пігу, А. Селдон, М. Уейденбаум, Г. Халлер, Й. Шумпетер та інші.

Певний доробок в питання  теорії і практики функціонування податків зробили українські і російські  вчені: В. Андрущенко, Б. Болдирєв, В. Вишневський, А. Даниленко, Л. Дробозіна, І. Золотько, А. Крисоватий, В. Опарін, А. Поддєрьогін, М. Романовський, І. Гусакова, М. Сичов, А. Соколовська, В. Суторміна, О. Тимченко, В. Федосов.

Проте варто зазначити  про недостатність наукових праць, в яких повністю висвітлено роль оподаткування  у розподілі прибутку. Крім того, недостатньо досліджені питання  вдосконалення механізму оподаткування  прибутку підприємств.

Практичне значення одержаних  результатів визначається розробленням та впровадженням у практику діяльності рекомендацій щодо ефективного проведення податкової політики, а також в якнайшвидшому впровадженні обов’язкових і необхідних вимог щодо позитивних змін у реалізації інтеграційної політики, перенесенні акцентів на формування механізмів ефективної адаптації оподаткування до вимог ЄС.

Мета даної роботи полягає в комплексному вивченні теорії і практики оподаткування підприємств та в розробці конкретних пропозицій по його вдосконаленню.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

• уточнити визначення, економічну сутність і роль податків з підприємств в умовах трансформаційних процесів в Україні;
• проаналізувати особливості процесу формування сучасної системи оподаткування прибутку підприємств в Україні;
• ознайомитися з основними проблемами механізму справляння податку на прибуток;
• встановити найважливіші шляхи щодо вдосконалення обчислення податку на прибуток і посилення його впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств.

Об’єктом дослідження є система оподаткування підприємств, її становлення, розвиток та функціонування в Україні на сучасному етапі.

Предметом дослідження є  фінансові відносини, які виникають  в процесі оподаткування підприємств  та контролю за своєчасним і повним перерахуванням податків в бюджет суб’єктами господарювання.

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні та методичні ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

1. Економічна сутність податків та їх класифікація

 

В країнах з розвинутою ринковою економікою податки використовуються як ефективне знаряддя державного регулювання соціально-економічних процесів у суспільстві. На сьогодні податки є безальтернативним джерелом формування доходів бюджету держави та багатофункціональним інструментом перерозподілу ВВП у соціальному, віковому, територіальному та галузевому аспектах.

Виникнення податків на початковому етапі розвитку людської цивілізації пов’язане з найпершими людськими потребами, які могли задовольнятися через усуспільнену діяльність. Основними передумовами виникнення податків були перехід від натурального господарства до грошового та формування держави.

Податки уже впродовж багатьох віків відіграють важливу роль у реалізації функцій держави , є основою фіскальної макроекономічної політики , створюють передумови для розвитку та функціонування соціальної інфраструктури тощо. З іншого боку, надмірно високий податковий тягар сприяє тінізації економіки та зменшенню податкових надходжень, що потребує вірного розуміння соціально-економічної природи та функцій податків.

У розвитку форм і методів  оподаткування можна виділити три  основних етапи. На початковому етапі  — від Стародавнього світу до Середньовіччя держава не розглядає податки як основне джерело доходів і не має фінансового апарату для збору податків. Податки вводяться не системно, збір їх доручається місту або громаді. На другому етапі (XVI — початок XIХ ст.) у ряді країн виникає мережа фінансових установ, і держава бере частину функцій на себе. Вона встановлює ставки, базу оподаткування, слідкує за збором податків. На третьому, сучасному, етапі держава встановлює і збирає податки, визначає правила оподаткування, відносини між центральною і місцевою владою. Відповідно, податки пройшли довгий шлях від тимчасового екстраординарного засобу до постійного джерела доходів держави.

Характеризуючи всі етапи  розвитку податку, можна зробити  висновок, що податок – це елемент суспільного буття. Проте немає єдиного визначення поняття “податок”. Багато авторів по-різному трактують це поняття. Адам Сміт називає податки платою державі за послуги, визначає принципи оподаткування, які він формулює як закони, яким повинен відповідати кожен податок.

Д. Рікардо визначає податки  як частину доходів від землі  і промисловості держави, яку віддають піддані в розпорядження держави.

А. Вагнер трактує податки як примусові внески приватних господарств, що частково ідуть на покриття державних (суспільних) витрат, а частково є засобом, який змінює розподіл народного доходу.

Оригінальною є думка  Прудона П’єр Жозефа, який називає податок обміном. Характеризуючи державу як орган, який своєю діяльністю повинен задовольнити колективні потреби населення. Прудон П’єр Жозеф вважає, що держава не повинна втручатись у діяльність, відведену приватній ініціативі. Але разом з тим він підкреслює, що є ряд благ, виробництво яких на себе не можуть взяти приватні особи. Їх виробляє суспільство, вони складають спеціальність держави, а тому в обмін на це особи повинні сплачувати податки.

Німецький вчений Гок, вивчаючи податок, називає його обов’язком, а зовсім не платою за послуги державі, бо, на його думку, держава – це атмосфера, яка нас оточує.

Сьогодні найбільш поширеною  є думка, що податок — це плата  суспільства за виконання державою її функцій, що має форму відрахування частини вартості валового внутрішнього продукту на загальносуспільні потреби.

Методологія дослідження податків передбачає застосування різноманітних наукових методів, прийомів , які дають змогу вивчати системи економічних відносин, що виникають між учасниками процесу створення сукупного суспільного продукту , його розподілу, перерозподілу, формування загальнодержавного, місцевих бюджетів, централізованих цільових фінансових фондів та їх використання .

Слід пам’ятати, що не всі обов’язкові платежі, що надходять до централізованих фондів грошових коштів держави , є податками. Крім податків, є ще так звані неподаткові платежі. Податки мають свої характерні ознаки, які відрізняють їх від групи неподаткових платежів (рисунок 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1. Характерні ознаки податків[11]

 

Однією з найголовніших ознак податків є односторонній рух вартості від платників до держави . Розуміння податку як обов’язкового платежу фізичних і юридичних осіб до відповідних ланок бюджетної системи прийнятне лише для практичних потреб . Кожен податок є не лише носієм фіскальних відносин , а й виконує певну регулятивну дію; має побічні зовнішні соціальні наслідки для фіску. З огляду на це , податки доцільно розглядати не просто як економічну , а й як суспільно-соціальну категорію. Суспільна ціна податків вимірюється втратою частини особистого добробуту конкретними платниками із переміщенням цієї частки через бюджет до всього населення держави [21].

Сутність податків проявляється через ряд функцій,які вони виконують  у суспільстві (рисунок 1.2).

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Основні функції податків[7]

 

Фіскальна функція податків забезпечує перерозподіл частини фінансових ресурсів суспільства на користь держави, проявляючись через формування доходів шляхом акумулювання коштів у бюджети усіх рівнів. Для реалізації фіскальної функції дуже важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів у розпорядження держави. При цьому формування доходів держаного бюджету на основі стабільного і централізованого стягнення податків перетворює саму державу на великого економічного суб’єкта. У всякому разі, поряд з чисто фіскальними цілями податки можуть переслідувати й інші мети, наприклад економічні чи соціальні. Тобто фінансові цілі, будучи самими істотними, не є винятковими [9].

Економічна  функція податків розглядається як їx здатність впливати на економічні процеси: темпи та пропорції розширеного відтворення, сукупний попит, інфляцію тощо.

Розподільна (соціальна) функція податків складається в перерозподілі суспільних доходів між різними категоріями населення.

Суть регулюючої функції полягає у впливі податків на piзнi сторони діяльності їx платників [1]. Метою податкової політики в частині регулюючої функції повинні стати: розкріпачення сил ринку, подолання спаду виробництва, стабілізація економіки, стимулювання пріоритетних сфер діяльності і структурних перетворень.

Основні напрями реалізації стимулюючої функції податкової системи – створення умов для покращення стану справ у реальному секторі економіки, для активізації інвестиційного процесу, стимулювання розвитку пріоритетних галузей народного господарства.

Заохочувальна функція податків полягає у тому, що порядок оподатковування може відбивати визнання державою особливих заслуг визначених категорій громадян перед суспільством, надання податкових пільг учасникам Великої Вітчизняної війни, Героїв СРСР і т.д.

Контрольна  функція податків. Через податки держава здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю організацій і громадян, а також за джерелами доходів і витратами.

Існує значна кількість різноманітних  податків. Кожен з них має свої специфічні особливості та функціональне  призначення і посідає певне  місце в податковій системі. Всі  вони пов’язані між собою, одночасно доповнюють один одного і разом становлять основу систем оподаткування. З огляду на це, фінансова наука поділила податки на групи. Необхідність такої класифікації зумовлена потребою відповідних умов і заходів для їх реалізації (таблиця 1.1).