Операційний аудит по податку на додану вартість

     Причини перевищення податкового  кредиту    над  податковими зобов'язаннями з ПДВ:

     - Реалізація товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою ПДВ (експортні операції);

     - Придбання основних засобів, що  підлягають амортизації;

     - Придбання запасів виробничого  призначення у значній кількості;

• Продаж товарів (робіт, послуг) за цінами, нижчими за ціну придбання;

Негативним  є те, що податковий кредит по ПДВ держава відшкодовує досить довго, а відносити його на зменшення податкових зобов’язань не завжди вигідно, оскільки кредит може бути в січні, а зобов’язання виникають аж в березні, і 3 місяці підприємство могло б користуватися цими грошима. Але тут “палка двох кінців” кредит швидко не відшкодуєш, а зобов’язання матимеш тільки в березні.  

3.МЕТОДИКА  ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ  АУДИТУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ.

      За результатами аудиту, Компанія  “АЯК” приймає управлінські  рішення щодо ліквідації негативних явищ, які було виявлено у порушеннях технологічної дисципліни у виробничому процесі, недодержання законодавства та нормативних актів щодо податку на додану вартість.

      Крім того, ці управлінські дії  спрямовані на здійснення профілактичних заходів щодо забезпечення збереження коштів і матеріальних цінностей та раціонального використання їх.

      Рішення за результатами аудиту  підприємства приймає керівник  підприємства – Никорович Д.Ю., та зобов’язує працівників впровадити  ці рішення в дію. Документом відносно цього впровадження є наказ.

      В даному випадку керівник  визначив та зобов’язав управлінський  апарат:

• Слідкувати за термінами подачі декларацій з ПДВ;
• Вчасно гасити заборгованість по податковим зобов’язанням.(див діаграма залишків)

Напрямки  реформування податкової системи України  мають бути узгодженими із завданням побудови в країні соціально орієнтованої ринкової економіки. Цій моделі відповідає достатньо високий рівень перерозподілу ВВП через бюджет, що ставить під сумнів правомірність радикального зниження ставок за основними податками, як прямими, так і непрямими. Такий підхід суперечить практиці проведення податкових реформ у країнах не лише із соціально орієнтованою, а й з ліберальною ринковою економікою, де не відомі випадки одночасного значного перегляду ставок прямих і непрямих податків. У багатьох країнах за всіма основними податками встановлено досить високі ставки. В деяких з них порівняно низькі ставки ПДВ поєднуються з порівняно високими ставками податку на прибуток (наприклад, у Німеччині при ставці ПДВ 15 % ставка податку на нерозподілений прибуток становить 40 % , а на розподілений — 30 % ; в Японії при ставці ПДВ 5 % ставка податку на прибуток сягає 51,6 %; у Канаді — відповідно 7 і 44,6 %).

       Щодо того, тягар яких податків необхідно знизити, то, на вашу думку, — це прибутковий податок з громадян і податок на прибуток підприємств. Саме зміни цих податків безпосередньо позначаються на доходах платників, тоді як непрямі податки впливають на доходи опосередковано і лише за певних умов.

       Враховуючи те, що однією з  найбільших вад української податкової  системи є чинна система податкових  пільг та іншого роду преференцій, яка, по-перше, зумовлює нерівномірний розподіл податкового тягаря, отже, несправедливий характер оподаткування, по-друге, обмежує можливості зниження податкових ставок для всіх суб'єктів господарювання, по-третє, є підґрунтям становлення кланово-корпоративного капіталізму, її радикальний перегляд є одним з основних завдань податкової реформи.

Виходячи  з цього, систему податкових пільг слід, на нашу думку, раціоналізувати на таких засадах:

• використання податкових пільг виключно як знаряддя 
  проведення соціальної, інвестиційної, структурної політики та 
  політики прискорення НТП, тобто як інструмента ефективної 
  реалізації регулюючої функції податкової системи;
• запровадження мораторію на надання нових податкових 
  пільг;
• максимального обмеження податкових пільг, що надають 
  ся окремим галузям економіки. Критерієм такого обмеження 
  має бути забезпечення тотожності об'єктів пільгового оподаткування 
  і пріоритетів державної структурної політики. При 
  цьому, враховуючи, з одного боку, велику кількість цих пріоритетів, а з іншого — обмежені фінансові можливості держави, необхідно переглянути перелік пільг, узгодити його з порівняльними 
  перевагами України та обмежити кількість пріоритетних 
  галузей (двома-трьома галузями), яким протягом 
  визначеного терміну можуть одночасно надаватися податкові 
  пільги;
• відмови від надання податкових пільг у зв'язку з проведенням 
  економічних експериментів;
• перегляду пільг щодо ПДВ, акцизного збору та імпортного 
  мита для вільних економічних зон та зон пріоритетного розвитку.

     Зокрема, уявляється необґрунтованим  звільнення всіх товарів 
та інших предметів, що ввозяться на територію цих зон з-за меж 
митної території України, від ПДВ та імпортного мита. Такий 
порядок створив підґрунтя для масового імпорту товарів в Україну. 
На нашу думку, цю пільгу варто надавати лише при імпорті 
обладнання та сировини, якщо остання не виробляється в Україні. 
Пропонується також скасувати нульову ставку ПДВ для товарів, 
що вивозяться з митної території України на територію вільної 
економічної зони, та пільги для підакцизних товарів;

Упорядкування системи пільг  з ПДВ, передбачає таке:

        А. Диференційоване ставлення  до пільг, вміння виділяти в  системі їх економічно недоцільні  й невиправдані пільги та пільги, без яких не можна обійтися. При цьому необхідно враховувати, що пільги з ПДВ мають підтримувати не виробників, а кінцевих споживачів товарів та послуг. Цю функцію названі пільги виконують тоді, коли звільнення від податку певних видів товарів та послуг чи обкладання їх за зниженою ставкою зумовлює відповідне зниження цін на такі товари та послуги для кінцевих споживачів. Якщо цього не відбувається, варто переглянути зазначені пільги, замінивши їх адресними дотаціями з бюджету для малозабезпечених верств населення. Прикладом такої пільги є звільнення від ПДВ продажу ліків. Фактично вона стала засобом підтримки аптечного бізнесу, що приносить надприбутки, закладені в ціни лікарських препаратів. Саме це було підставою для перегляду зазначеної пільги в змінах до Закону "Про податок на додану вартість", прийнятих парламентом, але не підписаних Президентом. Відповідно до цих змін звільнятися від ПДВ повинна поставка не всіх медичних препаратів, а лише життєво важливих, перелік яких буде затверджуватися урядом.

       Натомість не можна погодитися  з пропозиціями скасувати пільги щодо продажу українських книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва. Це проблема великої державної ваги. Крім того, варто мати на увазі, що стандартних пільг соціального спрямування, передбачених у Законі "Про податок на додану вартість", в Україні значно менше, ніж в інших країнах, у тому числі Росії.            Більшість втрат бюджету, пов'язаних із податком на додану вартість, спричинені використанням нульової ставки податку і галузевих пільг та пільг для вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, передбачених у прикінцевих положеннях Закону. Ці пільги і мають переглядатися в першу чергу.

       Б. Забезпечення заміни пільги, що спричиняє великі втрати бюджету, пільгою, яка зумовлює його менші втрати, в разі неможливості в окремих випадках скасування такої пільги взагалі. Наприклад, деякі види товарів та послуг, що згідно з чинним законодавством оподатковуються за нульовою ставкою, варто звільнити від оподаткування або запровадити знижену ставку ПДВ на товари та послуги, які звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою (саме в такому разі, як зазначалося, може бути виправданим використання поряд зі стандартною зниженої ставки ПДВ).

Прикладом такого роду пільг можуть бути пільги для сільського господарства, якими передбачено оподаткування за нульовою ставкою операцій з продажу сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою. 
 

ВИСНОВКИ:

Під час перевірки  ведення бухгалтерського обліку ПДВ необхідно порівнювати:

• кореспонденції за рахунком 64 за даними підприємства кореспонденціями за рахунком 64 за даними аудиту;
• дані кореспонденції за рахунком 64 з даними Журналу 3 та Відомості 3.6;
• дані Журналу 3 та Відомості 3.6 з даними Головної книги;
• дані Головної книги з даними зворотної відомості;
• дані зворотної відомості з даними балансу підприємства;
• дані податкової декларації з податку на додану вартість з даними Звіту про фінансовий результат.

Виявлені аудитором  за допомогою розроблених програм  порушення заносяться до робочих документів, а потім знаходять відображення у відповідних підсумкових документах. Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих та підсумкових (узагальнення результатів аудиту).  
Результати аудиторської перевірки аудитор оформляє висновком про якість складеної замовником бухгалтерської документації та декларацій.  
Мети аудиту ПДВ буде досягнуто, якщо аудитор після проведеного анкетування та складання робочих документів достовірно, об’єктивно та відповідно до чинного законодавства зможе висловити свою думку у звіті й висновку надати рекомендації щодо альтернативних напрямів справляння ПДВ.

Отже, можна сказати, що документами, які  підлягають перевірці  є: Баланс, Звіт про фінансові результати, Головна книга, Журнал 3, податкові накладні, книги придбання товарів (робіт, послуг), книги продажу товарів (робіт, послуг), податкова декларація з податку на додану вартість, свідоцтва платника ПДВ.

Завдання які  були поставлені перед нами, це:

1. Чи є підприємство  платником ПДВ, що підтверджується наявністю Свідоцтва платника ПДВ (якісний аспект І).  
2. Перевірка правильності відображення в обліку податкового кредиту з ПДВ (якісні аспекти I і ІV).  
3. Перевірка завершеності процесу відображення ПДВ (якісні аспекти II, III і IV).  
4. Перевірка права власності на основні засоби, нематеріальні активи та товарно-матеріальні цінності, щодо яких нараховано ПДВ (якісний аспект III).  
5. Перевірка визначення суми ПДВ згідно із застосованими цінами та кількістю продукції та ставок ПДВ (якісний аспект IV).  
6. Перевірка правильності визначення та відображення в обліку податкового зобов’язання (якісний аспект I).  
7. Перевірка арифметичної точності підсумків книг придбання та продажу товарів, робіт та послуг (якісні аспекти I, II і V).  
8. Перевірка правильності відображення та розкриття у податковій декларації з податку на додану вартість (якісний аспект V).

Предмет перевірки:  Визначають, чи є підприємство платником  ПДВ. 
Визначають нормативну базу з ПДВ з урахуванням усіх змін у періоді, який перевіряється. Встановлюють, чи користується підприємство пільгами з ПДВ та в яких обсягах.  
Встановлюють правильність визначення підприємством об’єкта оподаткування ПДВ. Перевіряють правильність застосування ставок (0% або 20%). 
Перевіряють повноту та своєчасність сплати ПДВ. Аналізують альтернативні методи обкладання ПДВ.  
 
 
 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Закон  України  "Про  ПДВ"  від  03.04.1997р.  №168/97-ВР  із змінами доповненнями.
2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, 2004.
3. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.91р. №1251 //Відомості Верховної Ради (ВВР),1991.- №39.-ст.510 із змінами та доповненнями.
4. Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, затверджений наказом ДПАУ від 13.10.1998 р. №477.
5. Порядок ведення Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг). Затверджено наказом ДПА України від 08.10.1998 p., №469.
6. Порядок ведення платниками податку обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Затверджено наказом ДПА України від 12.08.1997 p., №291.
7. Порядок заповнення податкової накладної. Затверджено наказом ДПА від 30.05.1997 p., №165 (з наступними змінами і доповненнями).
8. Порядок заповнення та подання податкової декларації про податок на додану вартість. Затверджено наказом ДПА від 30.05.1997 p., №166 (з наступними змінами і доповненнями).
9. Бетіна Н. Податковий закон ухвалено, але у якому вигляді? // Дзеркало тижня. -2004. -№ 5.
10. Азаров М.Я., Бондаренко Г.І., Мельник П.В., Лєкар С.І., Зайцев В.І., Макаров Д.В., Тарангул Л.Л. Про податки і збори населенню України. К., 2000.
11. Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки: Довідник / за ред. Азарова М.Я. - К.: Експерт-Про, 2000.
12. Бутинець Ф.Ф., Шатило Н.В. Податковий облік в Україні - Житомир, 1998. _г
13. Бюджетний кодекс України № 2542-ІП від 21.06.2001.
14. Вишневский В.П. Налоги Украины: теория й практика- Донецк, 1997.
15. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навчальний посібник. - К.: Товариство "Знання" КОО, 1998.
16. Буряковський В.В. Удосконалення податку на додану вартість // Фінанси України. - 1998.-№12
17. Дубов В.В. Действующая налоговая система й пути ее совершенствования // Финансы. - 1997.-№ 4.
18. Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) -К.: КНЕУ, 2002.
19. Український діловий тижневик “Бізнес” (документи, коментарі, додатки), окремі номери.
20. Усач Б.Ф. Аудит. К: “Знання”, 2002
21. Грабова Н.Н. Добровский В.Н. Бухгалтерський учет в производственных и торговых предприятиях, 2000./ Под ред. Н.В. Кужельного. – К.:А.С.К., 2001. – 624 с.
22. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого підприємства.//Дебет-Кредит. – 2000. - №34.
23. Давидов Г.М. Аудит. К:”Знання”, 2001. -363 c.
24. Єлисєєв А. Мінімізація податків законними способами.// Український дiловий тижневик "Контракти" / № 36 вiд 08-09-2003.