Виборча система та виборчий процес

     Негативною  обставиною при запроваджені пропорційної системи є складна система  підрахунку голосів виборців.

     З метою запобігання збільшенню кількості  дрібних партій при пропорційних системах виборів запроваджується  виборчий поріг. Суть його у тому, що для участі у розподілі депутатських мандатів після голосування допускаються лише ті партійні списки, які набрали встановлений законом відсоток голосів.

     В Україні за новим парламентським виборчим законодавством - 4%.

     Змішана система є поєднанням мажоритарної та пропорційної систем.

     Вона  діє у майже 20 державах світу, особливо тих, де триває пошук найефективніших  виборчих систем відповідно до національних та інших особливостей.

     Іноді змішану систему запроваджують  у модифікованому вигляді з перевагою елементів тієї чи іншої виборчої системи [14, 97-98]. 

1.3 Суб’єкти виборчого процесу

     Суб'єктами виборчого процесу визнаються особи, органи та організації, наділені Конституцією та виборчим законодавством України  правами та обов'язками стосовно організації та проведення виборів, зокрема:

     1)громадяни України, які мають право голосу (виборці);

     2)виборчі комісії, утворені відповідно до Законів України "Про Центральну виборчу комісію", "Про вибори Президента України", "Про вибори народних депутатів України";

     3)кандидати у депутати і президенти України; партії (блоки), які висунули кандидатів у депутати;

     4)органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

      5)офіційні спостерігачі від партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати і президенти, від іноземних держав і міжнародних організацій. 

 

Розділ  2. Стадії виборчого процесу

2.1 Призначення виборів та утворення виборчих органів

    Призначення виборів є першою стадією виборчого процесу, і вона полягає у встановленні уповноваженим органом дати голосування. Виборче законодавство відповідно до положень Конституції України встановлює порядок призначення виборів народних депутатів залежно від виду виборів, які можуть бути черговими, позачерговими (достроковими), повторними, а також замість депутатів, які вибули.

    Так, чергові вибори народних депутатів не призначаються, а проводяться без призначення в день, чітко визначений Конституцією України (ч. 1 ст. 77) - в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України за 90 днів до дня виборів.

    Позачергові вибори народних депутатів України відповідно до п. 7 ст. 106 Конституції України призначаються Президентом України і відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Рішення про початок виборчої кампанії приймає Центральна виборча комісія не пізніше як за 60 днів до дня виборів[16, 67-69].

    Якщо  після проведення виборів неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, то проводяться повторні вибори, які призначаються Центральною виборчою комісією у разі:

1. визнання виборів народних депутатів України в окрузі недійсними. Підставами цього можуть бути: 1)порушення вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України" в ході проведення виборів або при підрахунку голосів в одномандатному виборчому окрузі, які не дозволяють з достовірністю визначити результати волевиявлення виборців;  2)кількість виборчих дільниць, на яких голосування в одномандатному окрузі було визнано недійсним, становить не менше 25 відсотків від загальної кількості виборчих дільниць, утворених на території цього одномандатного округу.
2. визнання виборів народних депутатів України в окрузі такими, що не відбулися. Підставою цього може стати визнання окружною виборчою комісією відсутності жодного зареєстрованого кандидата в депутати на день виборів в одномандатному виборчому окрузі.
3. визнання депутата таким, що відмовився від депутатського мандата. Це стається у разі невиконання особою, обраною народним депутатом України таких вимог як подання не пізнш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів документа про її звільнення з роботи (посади), несумісної з депутатським мандатом. Також у разі звернення особи, обраної депутатом, до Центральної виборчої комісії про наявність поважних причин, які перешкоджають виконати дану вимогу.

    Повторні вибори призначаються в будь-якому з 225 одномандатних округів, де вибори проводяться по мажоритарній виборчій системі.

    Чергові і позачергові вибори Президента України призначаються Верховною Радою України. Згідно розділу V ст.103 Конституції України чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Президента України. Постанова  Верховної Ради України про призначення чергових виборів приймається не пізніше як за 180 днів до дня виборів.

    Позачергові вибори проводяться у разі дострокового припинення повноважень Президента України в період  90 днів з дня припинення повноважень. Рішення  про   призначення позачергових виборів приймається не пізніше як на п'ятий день після припинення повноважень Президента України.

    Повторні вибори Президента України призначаються Верховною Радою України в місячний строк з дня одержання подання Центральної виборчої комісії.

    Якщо  на виборах Президента України балотувалося не більше двох кандидатів у Президенти України  і  жодного  з  них  не  було обрано,  а  також  якщо  всі кандидати у Президенти України  до дня виборів зняли свої  кандидатури, то Центральна  виборча  комісія  не пізніше як на двадцятий день після встановлення результатів виборів вносить  до  Верховної  Ради  України  подання   про   призначення повторних виборів Президента України[11, 145-148].

    Утворення виборчих органів, які здійснюють керівництво виборчим процесом. Їх функції здійснюють виборчі комісії - спеціальні колегіальні виборчі органи, що утворюються для підготовки і проведення виборів.

    Відповідно  до Закону "Про вибори народних депутатів України" для організації і проведення виборів народних депутатів створюється Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, дільничні виборчі комісії.

    Відповідно  до Закону "Про вибори Президента України" для організації і проведення виборів Президента створюється Центральна виборча комісія, територіальні виборчі комісії та дільничні виборчі комісії по виборах Президента України.

    Відповідно  до Закону «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» для проведення виборів депутатів і голів рад утворюються: територіальні виборчі комісії — сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по виборах депутатів та голів рад; окружні виборчі комісії — по виборах депутатів обласних, Київської і Севастопольської міських рад. Окружні виборчі комісії можуть утворюватись також по виборах депутатів районних, міських (міст обласного підпорядкування), районних у містах рад; дільничні виборчі комісії[12, 89-91].

    Центральна  виборча комісія (ЦВК) складається з 15 членів, які призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України (п. 21 ст. 85 Конституції України). Комісія працює на постійній основі, її члени звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи.

    Членом  ЦВК може бути громадянин України, який на день призначення досяг 25 років, має право голосу, проживає в Україні  не менше п'яти останніх років  та володіє державною мовою. Перед вступом на посаду член Комісії складає присягу на пленарному засіданні Верховної Ради України.

    Члени Комісії обирають зі свого складу Голову Комісії, заступника Голови Комісії та секретаря Комісії. Голова Комісії, заступник Голови Комісії, секретар Комісії, а також не менш як третина інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Строк повноважень членів Комісії - 6 років[11, 76].

    Основними функціями Центральної виборчої комісії згідно з Законом України  “Про Центральну виборчу комісію” від 17 грудня 1997 року є:

    1) організація підготовки і проведення  виборів Президента України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму;

    2) забезпечення реалізації і захисту  виборчих прав громадян України;

    3) здійснення керівництва діяльністю виборчих комісійта їх консультативно-методичне забезпечення;

    4) контроль за виконанням виборчого  законодавства;

    5)виконання  повноважень окружної виборчої  комісії багатомандатного загальнодержавного  виборчого округу.

    Вимоги  членів ЦВК пов'язані з виконанням ними своїх повноважень, є обов'язковими для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх посадових осіб, виборчих комісій та комісій із всеукраїнського референдуму. 

2.2 Утворення виборчих  округів та виборчих  дільниць

    Виборчий  округ - це територіальна або інша виборча одиниця, в межах яких об'єднуються виборці для обрання депутатів.

    Виборче законодавство України передбачає формування лише  виборчих округів, що формуються за територіальною ознакою.

    Залежно від того, скільки депутатів обирається в кожному виборчому окрузі, розрізняють одномандатні (уніномінальні) та багатомандатні (поліномінальні) виборчі округи. Від одномандатного виборчого округу обирається лише один депутат, і вони утворюються при застосуванні мажоритарної виборчої системи. Від багатомандатного виборчого округу обираються два і більше депутати, і ці округи утворюються, при застосуванні пропорційної системи[9, 35].

    Виборче законодавство України передбачає утворення як одномандатних (для виборів половини народних депутатів України, для виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів), так і багатомандатних - загальнодержавного (для виборів половини народних депутатів України) та мажоритарних багатомандатних (для виборів депутатів районних, обласних рад) виборчих округів. При цьому одномандатні виборчі округи для обрання народних депутатів України утворюються Центральною виборчою комісією за пропозиціями відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад, а для виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів - територіальними виборчими комісіями.

    При утворенні одномандатних округів для виборів народних депутатів України повинні бути дотримані такі вимоги:

    1) приблизна рівність округів за  кількістю виборців з максимально  допустимим відхиленням від середньої  норми представництва 10 відсотків,  що забезпечує реалізацію принципу рівного виборчого права;

    2) виборчий округ повинен становити  єдину територію: не допускається утворення виборчих округів з територій, які не межують одна з одною.

    3) при нарізці виборчих округів  має бути забезпечена можливість  представництва у Верховній Раді України національних меншин: місцевості, де компактно проживають окремі національні меншини, не повинні виходити за межі виборчого округу.

    За  умови дотримання цих вимог враховується також і адміністративно-територіальний устрій України.

    Інформація  стосовно 225 одномандатних виборчих округів для виборів народних депутатів України публікується Центральною виборчою комісією не пізніше як за 120 днів до дня виборів.

    Територією  багатомандатного загальнодержавного виборчого округу для виборів народних депутатів України є вся територія України, а його центром - місто Київ. Виборцями цього округу є усі громадяни України, які мають виборче право[13, 55].

    Виборчі дільниці - це територіальні одиниці, що об'єднують виборців спільним місцем голосування. Згідно з Законом України “Про вибори народних депутатів України” виборчі дільниці утворюються окружними виборчими комісіями за поданням Київської, Севастопольської міських рад, районних рад, міських рад у межах території одномандатних виборчих округів, а в разі відсутності таких подань - на підставі пропозицій відповідних міських голів або голів рад для проведення голосування і підрахунку голосів у межах виборчих округів.