Методика фізичної реабілітації при пошкодженнях опорно-рухового апарату бодібілдєрів високої кваліфікації

 

ЗНТУ

Кафедра управління фізичною культурою та спортом

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Теорія  та методика фізичного виховання»

На тему: «Методика фізичної реабілітації при пошкодженнях опорно-рухового апарату бодібілдєрів високої кваліфікації»

 

 

 

 

Роботу виконав студент

Очного відділення, 3 курсу

Групи УФКС-239

Ф И О

 

 

 

 

Запоріжжя

2012

ЗМІСТ

Зміст…………………………………………………………………………

Вступ…………………………………………………………………………

Розділ 1. Теоретичні засади фізичної реабілітації при пошкодженнях опорно-рухового апарату бодібілдерів……………………………………………...

1.1 Загальна характеристика бодібілдингу як процессу розвитку мускулатури шляхом заняття фізичними вправами з обтяженнями……………………

1.2 Аналіз пошкоджень опорно-рухового апарату при заннятях бодібілдингом………………………………………………………………

1.3 Фактори травматизму у бодібілдингу…………………………………

1.4 Методи ЛФК у реабілітації  бодібілдерів…………………………….

Висновки до розділу 1……………………………………………………

Розділ 2. Методи та організація  дослідження……………………………

2.1 Мета, завдання та методи дослідження…………………. …………

2.2 Організація дослідження………………………………………………..

2.3 Результати дослідження…………………………………………………

Висновки до розділу 2………………………………………………………..

Розділ 3. Методика фізичної реабілітації………………………………

3.1 Методика фізичної  реабілітації, яка покращить стан  хребтового стовпа..

Висновки до розділу 3……………………………………………………..

Висновки……………………………………………………………………

Список використанних  джерел……………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальною на сьогодні є і проблема світогляду й особливостей психіки спортсмена. Амбіції спортсменів високого класу часто заважають їм виконувати свою роль у родині, суспільстві, професійній діяльності, можуть перешкоджати розвитку особистості.

За цей час з’явилася значна кількість наукових публікацій, присвячених різним аспектам діяльності фахівців. Однак деякі проблеми все ще залишаються поза належною увагою дослідників, і однією з найбільш актуальних є проблема обстеження опорно-рухового апарату.

Постановка наукової проблеми та аналіз останніх досліджень. Одна з найактуальніших проблем сьогодні профілактика травм у спорті. У практиці спорту вищих досягнень більшість травм виникає внаслідок недотримання спортивних принципів. На підставі клінічного досвіду можна сформулювати п’ять основних принципів реабілітації, даючи змогу спортсменам приступати до тренувань у найкоротші строки без негативного впливу на здоров’я, а саме: терміновість, етапність, комплексність і систематичність, строга індивідуалізація, дозованість. Їх дотримання дає змогу спортсменові не тільки досягнути попереднього рівня спортивної працездатності, а й запобігти виникненню повторної травми й перенапруженню раніше травмованої ланки опорно-рухового апарату [4].

Об’єкт дослідження. Процесс підготовки бодібілдерів високої кваліфікації.

Предмет дослідження. Методика фізичної реабілітації при пошкодженнях опорно-рухового апарату бодібілдерів високої кваліфікації.

Суб´єкт дослідження. Бодібілдери високої кваліфікації.

Робоча гіпотеза полягає у препущенні, що методика фізичної реабілітації позитивно вплине на порушення опорно-рухового апарату бодібілдерів високої кваліфікації.

Метою курсової роботи було вивчити вплив значних навантажень на опорно-руховий апарат бодібілдерів високої кваліфікації та реабілітаційні дії фізичних вправ при пошкодженнях. Показати позитивний вплив занять фізичними вправами на організм людини на прикладі бодібілдингу.

Завдання:

1. Проаналізувати літературні дані про бодібілдинг.

2. Вивчити причини виникнення та профілактику травм опорно-рухового апарату у бодібілдерів високої кваліфікації.

3. Скласти методику  фізичної реабілітації при порушеннях ОРА у бодібілдерів високої кваліфікації.

Практичне значення. Майбутні фахівці фізичної реабілітації повинні отримати цілісну уяву про зміст обстеження, оволодіти умінням послідовно і ретельно збирати інформацію про руховий потенціал, аналізувати отримані результати та на цій основі планувати і коректувати реабілітаційний процес. Пошук цілісних підходів до процедури виявлення ефективних методів в реабілітації хворих осіб спонукав нас до вивчення впливу різноманітних факторів життедіяльності спортсменів.

Теоретична значимість роботи полягає в тому, що в результаті аналіза літератури, я роздивився фактори травматизма у бодібілдингу, средства та методи фізичної реабілітації при пошкодженнях ОРА, та на цій основі була розроботана методика фіз.реабілітації для бодібілдерів с порушеннями ОРА.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ ПОШКОДЖЕННЯХ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ БОДІБІЛДЕРІВ

1.1 Загальна характеристика бодібілдингу як процессу розвитку мускулатури шляхом заняття фізичними вправами з обтяженнями

 

 

Бодібілдинг (англ. bodybuilding — будівництво тіла) або культуризм (фр. culturisme, англ. physical culture — культура тіла) — процес нарощування й розвитку мускулатури шляхом заняття фізичними вправами з обтяженнями, високоенергетичного харчування з підвищеним змістом білків і достатнього для гіпертрофії м'язових волокон. Людину, що займається підняттями ваги з метою збільшення обсягу або якості м'язів, називають бодибилдером (або культуристом) [3].

У бодібілдингу спортсмени віддають перевагу методам максимальної витрати енергії при високій інтенсивності й невеликій кількості повторень, більшість важкоатлетів піднімають субмаксимальну вагу, виконуючи велику кількість повторень. Крім того, спортсмени, що займаються бодібілдингом, застосовують спеціальні методи, спрямовані на досягнення повного м'язового виснаження й, отже, на максимальний м'язовий розвиток. Для досягнення цієї мети вони виконують наступні вправи, які виконуються в міру їхньої значимості:

1. Форсовані повторення. Після завершення циклу виконуються 2-3 повторення за допомогою партнера.
2. «Спалювання». Звичайно виконується 6 повторень до повної знемоги м'язів. У цей момент виникає типовий пекучий м'язовий біль. Потім виконується ще 2-4 повторення.
3. Суперцикли. Це подвійні цикли, які виконуються один за одним без паузи.
4. Повторення після викликаного стомлення. Під час виконання цієї вправи спочатку працює група м'язів антагонистів-агонистів, а потім виконуються основні вправи для обох груп м'язів.
5. Негативні повторення. Після завершення циклу виконуються ще 2-3 повторення, щоб перевести все у вихідне положення.
6. «Читинг» повторення. Виконуються повторення до знемоги, потім, щоб завершити рух, виявляється допомога з боку інших м'язових груп. У результаті фізіологічних навантажень і неправильної техніки піднімання, особливо під час виконання останньої вправи, відбувається більшість ушкоджень. Слід також зазначити, що ці вправи грають досить незначну роль у тренувальному процесі [3].

Бодібілдінг - це спорт, який в рівній мірі підходить і чоловікам, і жінкам. Ми живемо в той час, коли жінки все активніше займаються різними видами діяльності, раніше заборонений для них. Найбільш важливим аспектом бодібілдингу для жінок є його вплив на здоров'я. Жінки в нашому суспільстві часто страждають від підвищеної стомлюваності, ожиріння і проблем з хребтом, особливо в більш пізньому віці, тому що вони не тренують свої м'язи належним чином. Крім того, вони часто схильні до екстремальних і нездоровим дієт, що призводить до втрати м'язової маси і підвищеної крихкості кісток [7].

 

 

1.2 Аналіз пошкоджень опорно-рухового апарату при заннятях бодібілдингом

 

 

За літературними даними з 358 спортсменів, що займаються бодібілдингом, які в середньому проводили 4,5 тренувальні  заняття в тиждень протягом більше 3 років не практикують виконання жиму або поперечного піднімання ваги.

З 1990 по 1995 результати реєстрації травм серед професійних атлетів  показали, що за цей 6-тилітний період було повідомлено про 873 травми, 560 (64,2%) з  яких були класифіковані, як спортивні, а 313 (35,5%) не були зв'язані зі спортивною діяльністю. По локалізації переважали травми попереку, колін і плечей, які в сумі становили 64,8% від всіх зареєстрованих спортивних травм (рис. 2.1). Серед типів травм переважали розтягування м'язів і тендинити, які в сумі склали 68,9% від загального відсотка травм (табл. 2.1). Аналіз найчастіших травм по локалізації й типу показав, що серед травм попереку й плечей найбільше поширені розтягування м'язів (75% і 55% відповідно), а серед травм колін - тендинити (85%) (табл. 2.2). Дослідження характеру травми показали, що серед розглянутої групи атлетів гострі травми (59,6%) переважали над хронічними (30,4%). У той же час по локазизації дані розходяться - у травмах спини й плечей переважають гострі травми (58,6% і 67,7% відповідно), тоді як у травмах колін більше було хронічних травм (47,7%).

Максимальний ступінь  ушкоджень верхніх кінцівок, зокрема  плечових і ліктьових суглобів, характерний для спортсменів, що займаються бодібілдингом.

Таблиця 2.1

Типи травм які трапляються у бодібілдерів найчастіше [1]

 

Локалізація	У випадках	Відсоток від  загального
Поперек
Розтягання м'язів	97	74,6
Тендинит	1	0,8
Інше	32	24,6
Усього	130	100
Коліна
Розтягання м'язів	7	6,5
Тендинит	91	85,1
Інше	9	8,4
Усього	107	100
Плечі
Розтягання м'язів	54	54,6
Тендинит	24	24,2
Інше	21	21,2
Усього	99	100

 

Сьогодні ризик травм  істотно знизився завдяки застосуванню сучасних систем тренування в сполученні з адекватним технічним інструктуванням. Спостережувані ушкодження є, головним чином, наслідком наявних ушкоджень. Гострі ушкодження, що виникають під час тренувальної діяльності, як правило, є наслідком неправильної техніки, недостатньої підготовки м'язів перед тренуванням або неадекватною розминкою [7].

 

Таблиця 2.2

Типи травм у важкій атлетиці[1]

Тип травми	У випадках	Відсоток від загального
Розтягання м'язів	251	44,8
Тендинит - tанцира, tendo, tendinis - сухожилля) — дистрофія тканини сухожилля, супроводжувана явищами вторинного запалення.	135	24,1
Розтягнення зв'язок	73	13
Судорога	34	6,1
Ушиб	17	3
Синовит- (synovitis: апат. membrana. synovialis синовіальна оболонка) — запалення синовіальної оболонки, що не поширюється на інші тканини й елементи суглобу.	10	1,8
Бурсит - bursitis; bursa сумка + -itis) — запалення синовіальної сумки з нагромадженням у її порожнині экссудата. Причинами виникнення частіше є ушкодження (забиті місця й хронічна мікротравма), рідше інфекції, порушення обміну речовин	9	1,6
Садно	6	1,1
Перелом	6	1,1
Підвивих	5	0,9
Ушкодження нерву	4	0,7
Розрив	1	0,2
Струс	1	0,2

 

 

 

1.3 Фактори травматизму у бодібілдингу

 

 

Спробуємо розібратися в головних факторах, які причиняють травми. Відповідно до даних сучасної спортивної медицини, головні фактори травматизму у бодібілдингу можуть бути умовно розділені на декілька груп: