Соціологія

     Потенційними  об'єктами контент-аналізу можуть бути різноманітні документальні джерела, які містять текст: книги, періодичні видання, промови, урядові постанови, матеріали нарад, програми, листи  тощо. Його використання є доцільним, якщо потрібен високий ступінь точності, об'єктивності аналізу матеріалу  або якщо цей матеріал значний  за обсягом і не систематизований. Ефективний він і в тих випадках, коли якісні характеристики, що їх вивчає дослідник, фігурують у досліджуваних  документах з певною частотою. Без  нього не обходяться під час дослідження  мовних особливостей джерел інформації.

     Застосування  контент-аналізу потребує поряд  з традиційними процедурами для  всіх методів дослідження (розробка програми дослідження: визначення проблеми, об'єкта, предмета, мети, завдань дослідження, формування гіпотез; формування вибіркової сукупності; вибір типу вибірки; проведення необхідних розрахунків тощо), використання спеціальних прийомів, техніки. Методика контент-аналізу передбачає насамперед визначення категорій аналізу, які  повинні бути адекватно відображеними  у змісті досліджуваного документа (категорія аналізу — це загальніші, ключові поняття, які відповідають дослідницьким завданням). Вони повинні  визначати теоретичні поняття дослідження, мати відповідні ознаки (смислові одиниці) у тексті, можливості для однорідної реєстрації прикмет.

     Після визначення категорії аналізу, їх інтерпретації, побудови теоретичної схеми дослідження  настає процедура «накладання» згаданої схеми на конкретний текст. Тобто  відбувається пошук для всіх категорій  аналізу адекватних висловів у мові досліджуваних документів. Такі вислови  є одиницями аналізу ( смисловими одиницями). До них належать:

1. Окремі  слова, словосполучення, терміни.  Наприклад, економічні поняття:  ринок, зайнятість, приватизація, управління  тощо; політичні: демократія, референдум, вибори, влада тощо; моральні, правові  поняття: закон, соціальні відхилення, норми, цінності тощо; соціальні:  соціальний захист, соціальне самопочуття,  бідність тощо.

2. Теми, повідомлення, висловлені у смислових  образах, статтях, частинах тексту, які забезпечують повнішу характеристику  змісту документа, ніж попередні  одиниці аналізу. Так, теми, в  яких розглядаються міжнародне  становище України, перехід до  ринкових відносин, боротьба зі  злочинністю, спосіб життя та  здоров'я нації, її окремих  спільнот, освіта, спорт, сімейні  стосунки тощо, надають багатий  матеріал для аналізу і подальших  висновків відносно реальної  соціальної ситуації, що склалася  в Україні та окремих її  регіонах.

3. Прізвища  історичних діячів, політиків, видатних  учених і діячів мистецтва,  представників різноманітних соціальних  спільнот, що є певним узагальненим  типом діяча, якому притаманні  певні соціальні риси. Їх аналіз  дає досліднику важливу інформацію  про досліджувану історичну епоху,  домінування конкретних політичних, соціально-економічних ідей, впливу  певних діячів на формування  громадської думки тощо. До цієї  групи можна також віднести  згадування організацій, закладів, інших соціальних інститутів.

4. Судження, закінчена думка, логічний ланцюг. Це найбільш складні одиниці  аналізу, оскільки мають великий  ступінь конструктивності. Їх структура  є більш диференційованою, ніж  в інших одиницях аналізу, і  містить кілька елементів. 

     У більшості контент-аналітичних досліджень застосовують кілька одиниць аналізу. Визначивши одиницю аналізу, необхідно  обрати й одиницю підрахунку. Найчастіше в соціологічних дослідженнях використовують такі загальні одиниці підрахунку:

1. Система  підрахунку «час — простір». У  даному разі за одиницю підрахунку  беруть кількість зображень (знаків, квадратних сантиметрів площі  та ін.). Для аналізу інформації  радіо, телебачення за одиницю  підрахунку беруть тривалість  висвітлювання подій. 

2. Наявність  ознак у тексті. За такої системи  підрахунку визначають наявність  ознак (видів) певної характеристики  змісту в кожній частині, на  які поділений текст. 

3. Частота  появи одиниць підрахунку.

     Проведення  контент-аналізу потребує попередньої  підготовки дослідницьких документів. Обов'язковими серед них є: класифікатор контент-аналізу, кодувальна картка, бланк  контент-аналізу та інструкція кодувальнику, каталог (список) проаналізованих документів.

     Класифікатор  контент-аналізу — загальна таблиця, яка містить список категорій  і підкатегорій, присвоєні їм коди та одиниці аналізу.

     Можна провести аналогію між класифікатором та анкетою, де категорії аналізу  виступають у ролі запитань, а одиниці  аналізу — у ролі відповідей на них.

     Кодувальна картка — документ, який містить спеціальні таблиці для реєстрації одиниць аналізу.

     Бланк контент-аналізу — методичний документ, в якому зафіксовані результати збору документальної інформації у  змістовій або закодованій формі.

Інструкція  кодувальнику — документ, який містить  загальну характеристику документів, використаних як джерело інформації, принципи їх відбору для аналізу, опис одиниць аналізу і підрахунку.

     До  неї належать правила кодування, обґрунтування можливих труднощів, інколи — термінологічний словник  категорій аналізу.

     У дослідженнях великих текстових  масивів передбачається розробка вибірки. Масив документів, об'єднаних загальною  ознакою, є генеральною сукупністю, що підлягає аналізу. Для формування вибіркової сукупності використовують випадковий відбір. Застосування цілеспрямованого типу вибірки виключається у зв'язку з відсутністю даних про розподіл досліджуваних ознак у генеральній  сукупності документів.    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури: 

     1. Погорілий О.І. Соціологічна думка  XX століття: Навчальний посібник. —  К.: 1996. 

     2. Барвінський А.О. Соціологія: курс лекцій. - К., Центр навчальної літератури, 2005. - 328 с. 

     3. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: навчальний посібник. - К., МАУП, 1999. - 344 с. 

     4. Макеєв С.О., Чорноволенко В.П., Оссовський В.Л., Бекешкіна І.Е., Головаха Є.І. Соціологія. - К., "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 1999. - 343с. 

     5. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. (уклад. В.І. Волович та ін.) - К., Український центр духовної культури, 1998. - 377 с. 

     6. Соціологія: терміни, поняття, персоналії: Навч. словник-довідник / В.М.Піча (заг.ред.). - К., Каравела, 2002. - 480с. 

     7. Якуба О.О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. - Харків, Константа, 1996. - 245 с.