Методика організації дослідження та аналіз результатів

       Так як, будь-яка діяльність основується на загальні закономірності її розвитку, то дозвілля розвивається за своїми законами, принципами, теоретично обгрунтованим і апробованим на практиці, а саме:

• принцип загальності й доступності;
• принцип самодіяльності;
• принцип систематичності та цілеспрямованості;
• принцип наступності;

     До структури молодіжного дозвілля віднесено: цінності, ціннісний компонент культури, ціннісні орієнтації молоді. До ціннісних орієнтацій молоді в даній роботі віднесено: спорт, читання книг, самонавчання, Інтернет,  спілкування з друзями, додатковий заробіток, відвідування дискотек, розважальних клубів, комп’ютерні ігри, відвідування музеїв, театрів, філармоній, картинних галерей, виставок.

     Також важився є те, що молодь під час дозвілля засвоює певний світогляд. Кожна молода людина пов'язана з навколишнім її світом, із суспільством, і перш за все пов'язана відносинами, що складаються через дозвілля.

     Аналіз  дозвільної зайнятості молоді дозволяє зробити висновок про те, що в  структурі її культурних потреб до центру переміщуються багато цінностей, колишні раніше на периферії. Так, поряд  з збіднінням культурних потреб простежується тенденція до прагматизму, пріоритет ж пізнання, творчої діяльності втрачений. Дослідження, що вивчають дозвілля молоді, говорять про те, що творчість як дозвілля у молодих респондентів відноситься до числа «аутсайдерські».

     За  результати дослідження видно, що в даний час соціокультурна ситуація характеризується цілою низкою негативних процесів, що намітилися у сфері духовного життя втратою духовно-моральних орієнтирів, відчуження від культури і мистецтва молоді. Тому, що на основі аналізу видно на скільки не популярне серед молоді відвідування таких культурних закладів, як: музеї, театри,філармонії, виставки тощо. При цьому більшість (50%) обирають нічого не робити або просто прогулюватись.

     Сучасна соціокультурна ситуація в Україні вимагає глибокого аналізу процесу впливу культурно-дозвільної діяльності на підростаюче покоління. В даний час у молоді спостерігається зниження інтересу до духовного збагачення і освіти. Інтелектуальна праця знецінюється, а в устремліннях молоді домінуючу роль набуває матеріальний фактор. В результаті формується новий вигляд молодого покоління, якому притаманний культ споживацтва, відсутність інтересу до історії країни і віри в майбутнє.

     На  жаль, в силу соціально-економічних  труднощів суспільства, відсутність належної кількості культурних установ та недостатня увага до організації дозвілля молоді з боку місцевих органів влади та культурно-дозвіллєвих установ, відбувається розвиток внеінстітуціональних форм молодіжного дозвілля, таких як: проведення вільного часу у нічних клубах, за комп’ютерними іграми, що не впливає позитивно на розвиток особистості.

     Також видно, що в області дозвілля, молоді надана велика свобода вибору. Але використання самоорганізація дозвілля молоді не є продуктивною для суспільства і самої молоді.  
 

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 
 

     Таким чином, аналіз ряду питань про дозвілля молоді в м. Донецьку дозволяє надати наступні рекомендації:

     1. Державі слід приділити увагу фінансування культурно-дозвіллевих центрів, тому що вона мають величезний вплив на якість організації дозвілля молоді.

     2. Молодь має потребу в стимулюванні реалізації оздоровчої і просвітницької  функціях дозвілля на державному рівні.

     3. Реорганізації програми культурно-дозвіллевих центрів буде ефективніше, якщо враховувати потреби молоді.

     4. Залучення активної і ініціативної молоді для співпраці до культурно-дозвіллевих центрів значно покращить організацію культурного дозвілля молоді та удосконалить процеси комунікації між молоддю та культурно-дозвіллевими центрами.

     5. Співробітникам треба періодично підвищувати кваліфікацію задля поліпшення професіональної орієнтації.

     6. Ґрунтуючись на результати дослідження,необхідно звернути увагу на методичну організацію дозвілля молоді, на організацію культурно-дозвіл-лєвих комплексів. Треба не тільки знати сьогоднішні культурні запити молодих, передбачати їх зміну, а й уміти швидко реагувати на них, зуміти запропонувати нові форми й види дозвіллєвих занять. Необхідно пам'ятати, що будь-яка програма повинна починатися з оптимізації "устрою" життя молодої людини перш за все з оздоровлення умов навчання, праці, відпочинку та побуту. При цьому профілактичні програми слід розглядати лише як "додаток" до ефективної соціальної політики.

     7. За допомогою соціальної реклами впроваджувати розвиток духовності людини, впровадити до моди бути розвиненим та ерудованим. Впроваджувати масові акції та знижки вартості входу до театрів, музеїв, виставок, філармоній, картинних галерей. Це дійсно буде продуктивно.  Адже подібні акції популярні у нічних клубах, молоді дешевше піти безкоштовно в нічний клуб або грати у комп’ютерні ігри ніж піти платно од театру на дорогу виставу.

     8. Треба створити в молодіжному  середовищі умови, що сприяють  формуванню у молодих людей  цивільно-патріотичної позиції,  виховання поваги до історії,  культури, традицій, зміцнити почуття любові до рідного села; прищеплення любові до природи; шляхом посилення просвітницької акції (безкоштовні семінари, лекції, організація клубів), для цього треба підтримка держави та фінансова незалежність. Необхідно створити об'єктивну інформаційну середу, підвищити рівень інформаційно-правової культури молоді тобто, щоб молодь вірила у свої сили впливу та почувала зацікавленість влади в їхньому ефективному дозвіллі, захисту та розвитку.

     9. В ході реалізації програми діяльності культурно-дозвіллєвих центрів треба реалізовувати більш активну роботу з молоддю, схильної до правопорушень, яка повинна привести до скорочення конфліктних ситуацій, зменшення дисциплінарних порушень, скорочення кількості правопорушень. Проблема творчого підходу до організації дозвілля молоді це завдання державного рівня. І її рішення має загальнодержавне значення. Тому їй треба приділяти велику увагу на всіх рівнях. Але все-таки найбільш ефективно вона вирішується на індивідуальному, особистісному рівні. Тому треба створювати оптимальні умови для гармонійного розвитку особистості, стимулювати прагнення молодих до активного проведення дозвілля, зводити до мінімуму нічим незайняте вільний час молодих людей. І у виграші від цього опиняться всі. Адже молодь це не тільки активна, жива частина суспільства, але і його основа в майбутньому.

     10. Удосконалення координації і кооперування сил культурологічних, освітніх, спортивних закладів та інших організацій щодо забезпечення умов для реалізації прав молоді на культурно-дозвіллєву, спортивно-оздоровчу діяльність, а також для більш повного і раціонального використання матеріально-технічної бази і кадрів закладів культури, освіти, спорту, молодіжних організацій це актуальне завдання для культурно-дозвіллєвого комплексу. Тому що з відповідей респондентів видно вкрай не зацікавленість молоді у спорті, а це насамперед здоров’я молодого покоління.

     11. Так як на державному рівні  за організацію дозвілля молоді  відповідають культурно-дозвіллєви  комплекси. Головними рекомендаціями  культурно-дозвіллєвого комплексу є:

     - створити найбільш сприятливі  умови для задоволення духовних, моральних та інтелектуальних  потреб молоді, розвитку фізичної  культури і спорту, організації  змістовного дозвілля з метою  підвищення соціально-культурної  активності молоді;

     - удосконалювати зміст і форми  соціально-культурної, освітньої, спортивної  і фізкультурно-оздоровчої діяльності  на основі вивчення потреб  та запитів молоді, розширювати  культурно-дозвіллєві, додаткові освітні  послуги; 

     - залучає активну молодь населеного пункту до проведення масових заходів, керівництва аматорськими колективами, гуртками, спортивними секціями, клубами і об'єднаннями за інтересами.  
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ     
 

1.  Мосалев Б. Г. Досуг: методология и методика социологических исследований: Учебное пособие.- М.: Издательство Московского государственного университета культуры, 1995. -  С. 156-157.
2. Звоновский, В. Досуговые предпочтения молодежи / В. Звоновский // Мониторинг общественного мнения : экономические и социальные перемены. - 2002. - № 5. - С. 59.
3. Кэндо. Т. Досуг и популярная культура в динамике и развитие // Личность. Культура. Общество. - 2000. - Т. - II. Вып. 1(2) – С. 45-46.
4. Дробииская Е.И., Соколов Э.В. Свободное время и развитие личности. - Л., 1983. - С. 7- 17.
5. Понукалина О.В. Социокультурное значение досуга / О.В. Понукалина // Современная картина мира: общество, время, пространство. Сб. науч. тр. Саратов: Юл, 2001, - С. 68-71.
6. Скрипунова Е.А., Морозов А.А. О предпочтениях городской молодежи // Социс- М., №1 2002.- С. 105-106.
7. Развитие личности // коллектив. Личность. Общение: Словарь социально-психологических понятий./ Под.ред. Е.С.Кузьмина и В.Е.Семенова.-С.Пб.: Лениздат, 1987. - С.87-88.
8. Трегубов Б.А. Свободное время молодежи: сущность, типология, управление / Б.А. Трегубов. СПб. 1991. - С. 105-106.
9. «Дозвілля молоді», доступний на:  www.5ballov.ru.
10. «Досуг и статус» // Молодежь, - СПб: 2002 г., №10. - С. 24.
11.   Кулаков А. М. Активный досуг в контексте трансформации ценностных ориентаций населения России / А. М. Кулаков // Теория и практика физической культуры. - 2007. - № 3. - С. 30-31.
12. Лизинский, В. М. До и после : о проблеме организации досуга детей и молодежи / В. М. Лизинский // Классный руководитель. - 2003. - № 4. - С. 57-58.
13. Корсун І.В. Соціалізація старшокласників у сфері вільного часу. - Луганськ, 1996. – С. 79-80.
14. Мансуров И.С. Теоретические предпосылки программирования развития личностиной активности. - М.: Просвещение, 1976. - С. 40 - 43.
15. Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство, доступний на:

http://tourlib.net/books_ukr/bocheluk8.htm .

16. Панина Н.В. Технология социологического исследования. Курс лекций. Киев «Научная мысль», 1996. – С. 11-83.
17. Кузнецов И.Н. Технологии социологического исследования: Учебно-методическое пособие. – М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: издательский центр «МарТ», 2005. – 144 с. (Серия «учебный курс»).
18. Соціологія. Посібник для студентів вщих навчальних закладів / За редакцією В. Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 384 с.
19. Державний комітет статистики України,  доступний на: http://www.ukrstat.gov.ua/ 
     
    

 
 
 
 
 
 
 
 

ДОДАДКИ 
 

Додаток А

Соціологічний інструментарій

     Операціоналізація основних понять

      Форми дозвілля молоді

     

 

     

 
 
 
 
 
 
 

     Региональный  филиал Национального  института стратегических исследований в г. Донецке