Методика організації дослідження та аналіз результатів

     Молодь - це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутніх зміни [7, с. 86-87].

     Можна вивести наступні основні характеристики дозвілля молоді:

     - дозвілля має яскраво виражені фізіологічні, психологічні та соціальні аспекти;

     - дозвілля заснований на добровільності при виборі роду занять і ступеня активності;

     - дозвілля передбачає не регламентовану, а вільну творчу діяльність;

     - дозвілля формує і розвиває особистість;

     - дозвілля сприяє самовираженню, самоствердженню та саморозвитку особистості через свої дії;

     - дозвілля стимулює творчу ініціативу;

     - дозвілля є сфера задоволення потреб особистості;

     - дозвілля сприяє формуванню ціннісних орієнтацій;

     - дозвілля формує позитивну «Я - концепцію»;

     - дозвілля забезпечує задоволення і веселий настрій;

     - дозвілля сприяє самовихованню особистості [8, с. 105-106].

     Таким чином, можна констатувати, що сутністю молодіжного дозвілля є творче поведінка (взаємодія з навколишнім середовищем) людей у вільному для вибору роду занять і ступеня активності просторово-часовому середовищі, детермінований внутрішньо (потребами, мотивами, установками, вибором форм і способів поведінки) і зовні (факторами, що породжують поведінку). Творчість - діяльність, що породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю унікальністю [9].

     Творча  діяльність є «родова сутність людини», реалізуючи яку «він перетворює світ» [10, с. 24]. Дозвілля - це зона активного  спілкування, що задовольняє потреби  молоді в контактах. У сфері дозвілля молодь більш відкрита для впливу на них соціальних інститутів, що дозволяє з максимальною ефективністю впливати на їх моральний вигляд і світогляд [9]. У процесі колективного дозвіллєвого проведення часу відбувається зміцнення почуття товариства, зростання ступеня консолідації, стимулювання трудової активності, вироблення життєвої позиції, навчені нормам поведінки в суспільстві. Життєдіяльність молоді насичена, а тому вимагає великих витрат фізичних, психічних та інтелектуальних сил. Таким чином, дозвілля допомагає зняти напругу, яка створилася. Саме в рамках дозвіллєвого часу відбувається відновлення і відтворення втрачених сил, тобто, реалізується рекреаційна функція. Більш того, закладене від природи прагнення людини до отримання задоволення також переважно реалізується в сфері дозвілля.

     Будь-яка діяльність базується на загальні закономірності її розвитку. Дозвілля розвивається за своїми законами, принципами, теоретично обгрунтованим і апробованим на практиці.

     До  них відносяться:

     - принцип загальності й доступності - тобто можливість залучення молоді в сферу діяльності дозвіллєвих установ з метою задоволення їхніх дозвіллєвих запитів та інтересів;

     - принцип самодіяльності - самодіяльність, як сутнісні властивісті особистості, забезпечує високий рівень досягнень в будь-якій індивідуальної та колективної діяльності;

     - принцип систематичності та цілеспрямованості – припускає здійснення цієї діяльності на основі планомірного і послідовного поєднання безперервності і взаємозалежності в роботі всіх соціальних інститутів, покликаних забезпечувати дозвілля людей;

     - принцип наступності - припускає культурну взаємодію та взаємовплив поколінь [8, с. 105-106].

     Реалізація  принципів організації дозвілля на практиці за своїми масштабами впливу на особистість виходить далеко за рамки дозвіллєвого проведення часу, це великомасштабна соціальна акція, мета якої - різносторонній розвиток особистості людини.

     Таким чином, в цій роботі молодість охоплює період життя від 15 до приблизних 35 років. Молодь - це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутніх зміни.

       Виведені основні характеристики дозвілля молоді. Визначено, що саме в рамках дозвіллєвого часу відбувається відновлення і відтворення втрачених сил, тобто, реалізується рекреаційна функція.

       Так як, будь-яка діяльність основується на загальні закономірності її розвитку, то дозвілля розвивається за своїми законами, принципами, теоретично обгрунтованим і апробованим на практиці, а саме:

• принцип загальності й доступності;
• принцип самодіяльності;
• принцип систематичності та цілеспрямованості;
• принцип наступності.

1.3. Структура молодіжного дозвілля, дозвілля як середовище для соціалізації молоді

     Цінностям, ціннісному компоненту культури, ціннісним  орієнтаціям молоді присвячено чимало сторінок наукової літератури з різних галузей знань. Вивчення ціннісної свідомості і ціннісних уявлень у соціології - це традиція ще з часів М. Вебера. Такі аспекти вивчення цінностей полягають у вивченні особливостей впливу системи цінностей на формування соціально-психологічного знання, його об'єктивність, можливість бути інструментом соціального управління [11, с. 30-31].

     Незважаючи  на досить широкий спектр наукових проблем дослідження ціннісних  орієнтацій, багато її аспектів залишаються  невивченими. Дискусійним залишається такий напрям, як ціннісне структурування дозвілля молоді.

     Система цінностей розвивається і функціонує в певному соціальному середовищі, на певній матеріальній основі, яка, з  одного боку, формує потреби молоді, а з іншого - являє собою умови, механізми і фактори їх задоволення. Вплив соціальних умов на суспільні процеси має макро- і мікрорівні, але останній, як правило, є багатоваріантною конкретизацію першої, її емпіричним проявом через такі механізми, як формальне (заклади культури) і неформальне (квартира, вулиця) мікросередовища, різні форми міжособистісного спілкування, соціально-культурна символіка і, звичайно, технічні засоби ретрансляції творів мистецтва.

     На  задоволення культурних потреб молоді, проведення дозвілля значно впливають  соціально-економічні фактори: соціальний статус молодих людей та їх батьків, середньодушовий прибуток у родині, майно (власність), наявність вільного часу. При цьому матеріальне становище двояко відбивається на задоволенні культурних потреб - у безпосередній актуальній формі, коли певні соціальні групи молоді вже володіють предметами та способами опанування культури, і в опосередкованій потенційній, коли вони лише володіють реальною можливістю придбати ці предмети й засоби [12, с. 57-58]. У даній роботі виділені наступні форми дозвілля, які можуть мати місто в житті молоді: спорт, читання книг, самонавчання, інтернет,  спілкування з друзями, додатковий заробіток, відвідування дискотек, розважальних клубів, комп’ютерні ігри, відвідування музеїв, театрів, філармоній, картинних галерей, виставок.

     Узявши  за критерій мотив вибору занять у  вільний час, можна виділити п'ять  групп молоді.

       1. Комунікативна. До неї відноияться молодь, яка керується бажанням спілкуватися з друзями, коханою людиною, рідними тощо.

     2. Рекреаційна. До неї входить молодь, яка керується бажанням відпочити, поліпшити свій настрій.

     3. Самореалізація. Молодь цієї групи прагне реалізувати у вільний час свої здібності.

     4. Творча. До неї входить молодь орієнтована на естетичне освоєння світу, прагнення до прекрасного.

     5. Пізнавальна. Молодь цієї групи орієнтовані на поглиблення і розширення знань.

     Дозвілля  виступає як середовище для соціалізації молоді. При цьому соціалізація - це процес становлення особистості, навчання, засвоєння цінностей, норм, установок зразків поведінки, прийнятих у даному суспільстві. У молоді є особливі риси, які характеризують її як самостійну соціально-демографічну групу [13, с. 79-80].

     Кожна молода людина являє собою конкретну  особистість. Для якої характерно те чи інше відношення до оточуючих людей, явищем, предметів, характерно певну поведінку в різних життєвих ситуаціях.

     Особистість - це людська індивідуальність, яка  виступає як суб'єкт пізнання і перетворення світу.

     Людина  стає особистістю в міру засвоєння  соціального досвіду у всіх його проявах (способів і засобів виробництва, духовної культури, прийомів чуттєвого пізнання, абстрактного мислення тощо).

     Особистість конкретної людини, що є членом людського  суспільства, підпорядковується всім властивим кожної особистості законам  розвитку і формування. Ці закони виражають ставлення кожної молодої людини до інших людей, до самого себе, до навколишньої дійсності в залежності від особливостей суспільства, в якому ця людина живе. Людина постійно полягає в певних відносинах з іншими членами суспільства (пвд час дозвілля), з різними групами та верствами суспільства, з різними групами та верствами суспільства [14, с. 40-43]. Ось ці-то суспільні відносини особистості з суспільством і є тим фундаментом, на основі якого формується людська особистість.

     Тобто молодь під час дозвілля засвоює певний світогляд, погляди на суспільство, явища і події: засвоює прийняті даними суспільством правила поведінки, звичаї, засвоює накопичений суспільством запас знань, умінь, навичок [15]. Кожна молода людина пов'язана з навколишнім її світом, із суспільством, і перш за все пов'язана відносинами, що складаються через дозвілля. Ці відносини є основними у формуванні особистості людини, її свідомості.

     Таким чином, до структури молодіжного  дозвілля можна віднести цінності, ціннісний компонент культури, ціннісні орієнтації молоді. До ціннісних орієнтацій молоді в даній роботі віднесено: спорт, читання книг, самонавчання, Інтернет,  спілкування з друзями, додатковий заробіток, відвідування дискотек, розважальних клубів, комп’ютерні ігри, відвідування музеїв, театрів, філармоній, картинних галерей, виставок.

     Також важився є те, що молодь під час дозвілля засвоює певний світогляд. Кожна молода людина пов'язана з навколишнім її світом, із суспільством, і перш за все пов'язана відносинами, що складаються через дозвілля. 
 
 
 

РОЗДІЛ  II

МЕТОДИКА  ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ  ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ 
 

       Об'єкт і предмет дослідження

       Об’єктом даного дослідження виступає молодь міста Донецька, віком від 15 до 35 років. 

     Предмет дослідження – ефективності самоорганізації дозвілля молоді.

       Мета і завдання дослідження

     Мета дослідження - з’ясувати ступінь ефективності самоорганізації дозвілля молоді.

     Завдання дослідження:

• проаналізувати наукові джерела за темою роботи;
• розробити інструментарій соціологічного дослідження;
• обробити емпіричні дані;
• проаналізувати отримані результати;
• сформулювати практичні рекомендації.

     Логічний  аналіз основних понять

       Інтерпретація основних  понять

     1. Дозвілля – це діяльність, яка здійснювана в руслі певних інтересів і цілей, які ставить перед собою людина: засвоєння культурних цінностей, пізнання нового, аматорський працю, творчість фізкультура і спорт, туризм, подорожі.

     2. Молодь - це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутніх зміни.

     3. Дозвілля  молоді – це діяльність у вільний час поза сфери громадської та побутової праці, завдяки якій молодь відновлює свою здатність до праці і розвиває в собі в основному ті вміння та здібності, які неможливо вдосконалити в сфері трудової діяльності.

     4. Соціалізація - це процес становлення особистості, навчання, засвоєння цінностей, норм, установок зразків поведінки, прийнятих у даному суспільстві.

       Гіпотеза дослідження

     - держава не достатньо виконує свою функцію у забезпеченні молоді в організації її дозвілля, тому молоді доводиться займатися самоорганізацією сама.

     - самоорганізація дозвілля молоді не є продуктивною для суспільства і самої молоді.