Можливості формування моральних понять у дітей засобами образотворчого мистецтва

 

 

Висновки до розділу 2

 

Враховуючи те, що в наш  час тема морального виховання учнів  відходить на другий план, ми вирішили провести дослідження основане на впливі засобів образотворчого мистецтва , яке дало нам можливість визначити  стан морального сприйняття дітьми, витворів мистецтва.

Мистецтво дозволяє пізнавати  світ через систему художніх образів, використовуючи специфічні засоби і  прийоми, завдяки  активному використанню емоційно-чуттєвого начала, що сприяє створенню художньої картини  світу. Методом пізнання у мистецтві  стає безпосереднє піднесення чи сходження  до істини за допомогою переносу смислу явища на ціле, одного цілого. За допомогою  засобів образотворчого мистецтва  ми оперували ідеальними образами в  уявних просторі та часі, при цьому  час у мистецтві «стискався»  з подіями, що тривають у реальному  житті. При цьому діти ніби перевтілюється в учасника або свідка тих подій  і, переживаючи почуття героя  набувають його досвіду як власного, що і сприяє на формування моральних  понять.

Для дослідження ми обрали учнів молодшої школи віком від 10- до 12 років. З ними була проведена  бесіда в ході якої ми виявили, що у  дітей досить мало понять, що несуть на собі морально - естетичне навантаження. Більшість дітей сприймають картину  як просте зображення, але не відчувають в її підтексті глибокого сенсу  життя, релігійності, співвідношення добра  та зла. Після розкриття основних моральних понять у картині, ми провели  анкетування, з якого були отримані результати, що діти добре сприймають та засвоюють інформацію, але це відбувається тільки тоді, коли педагог  або ж близькі люди  акцентують увагу на значущості бути морально вихованим, підкованим. Що творити добро  і вміти відрізнити його від зла  – це добре, тому що це і становить  основу життя людини.

Висновки

 

За умов розбудови, демократизації та докорінної трансформації суспільства  усвідомлення загрози, яка криється в бездуховності, нікчемності інтересів, емоційної недорозвиненості людей  і юнацтва, та дітей саме молодшого  віку, так як в цей період відбувається активне засвоєння головних життєвих понять, та норм. Це і повернуло систему освіти до загальнолюдських цінностей. Серед останніх у загальному русі за гуманізацію цієї системи поступово зростає роль мистецтва.

Виховний потенціал мистецтва  міститься у самій його суті і  пояснюється тим, що емоційна сторона  свідомості, естетичні ідеали особистості  – первинні стосовно інтелекту в  формуванні духовних інтересів, ставлення  до світу взагалі.

З-поміж інших видів  мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення  підростаючого покоління. Це зумовлено  не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в  ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості.

В аспекті зазначеного  проблема радикального поліпшення емоційно-естетичного  і духовно-морального виховання  диктує такий розподіл акцентів завдань  у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художні  розвиткові були б провідними стосовно навчальних. Адже саме вирішення художньо-розвиткових  завдань передусім формує рівень художньо-творчої свідомості індивіда, що й визначає ступінь включення  учнів у глобальні культурогенні  процеси. З огляду на викладене –  мету формування моральних понять засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій форм можна визначити як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу.

Відомо, що здорове сприйняття в будь-якому віці домінує над  іншими. Через це важливо якомога  раніше закласти фундамент для подальшого активного вдосконалення зорової  системи учнів.

Ми проводили експеримент  метою якого було визначення можливості формування моральних понять за допомогою  засобів образотворчого мистецтва,  а саме була запропонована картина  О.А.Іванова «Явлення Христа народові».В  ході проведення початкової бесіди ми намагалися визначити рівень базових  моральних понять, таких як: добро  та зло, щедрість та скупість, жалість, співчуття, душевна радість, хвилювання, правда почуттів, мудрість, лукавство, велич, здатність до подвигу, тощо…  Наступним кроком паралельно з бесідою  ми розпочали застосовувати  наочну демонстрацію картини та одночасно  пояснювали, що саме художник намагався  донести до глядача, які почуття  він хотів викликати своїм  витвором.

Наступним етапом нашого дослідження  було проведення анкетування націленого на подальший вияв зміни та засвоєння  моральних понять, котрі ми намагалися донести до них під час бесіди. В ході обробки результатів було виявлено, що більшість  дітей набагато краще починають сприймати витвори  мистецтва високого рівня (морально – релігійного сюжету), тільки після  пояснення та спільного обговорення  змісту картини і направленості  сюжету. Спочатку діти не акцентували  свою увагу на глибині переживань персонажів, а реагували на оточуючу природу, тварин та оголених людей, але  не на головну ідею картини. Це обумовлено тим, що в них домінує увага  мимовільна, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об’єкти.

Розвиток  уваги молодших школярів дедалі більше  характеризується довільністю, якщо створювати такі умови  для цілеспрямованої роботи, за яких вони привчаються керуватися самостійно поставленою метою. При цьому розвиток довільної уваги  у дітей  іде від керування цілями, поставлених перед ними дорослими, до реалізації самостійно поставлених перед собою цілей, від постійного контролю вчителем за їх діяльністю до самоконтролю через контроль з боку однокласників.

Увага в молодших школярів тісно пов’язана зі значущістю для них навчального матеріалу. Усвідомлення необхідності, важливості матеріалу, інтерес до його змісту є важливою умовою їхньої уваги. Виходячи з вище зазначеного, для підвищення адекватності сприймання моральних понять необхідно, за допомогою образотворчого мистецтва навчити дітей аналізувати та виокремлювати для себе головні життєві цінності. Допомогти дітям зрозуміти важливість моральності, вміння виражати свої почуття за допомогою образотворчого мистецтва.

 

Список використаної літератури

 

1.  Абрамова Г. С. Возрастная психология. – М., 1997.

2. Алісійчук О.С. Морально-естетичне виховання молодших школярів. - К.: Академія, 2001. - 160 с.

3. Антощак О., Ганжала І., Ніколаєнко Н.-К.: Вид. дім «Шкіл.  світ» : Вид. Галіцина Л., 2006. –  112 с.

4. Аристотель, Сочинения в 4-х томах, том 4, -Москва, 1989.

5. Беда Г.В. Живопись. - М.: Просвещение, 1986. - 190 с.

6. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: Наука, 1979. - 168 с.

7. Вангер Л. А. Восприятие и обучение. М., 1969, с. 258 – 291.

8. Волошина Н.Й. З теоретичних засад естетичного виховання учнів засобами мистецтва // Педагогіка і психологія.- 1996.- №3.- С.9-18.

9.Ворона М.О. Особливості вияву естетичних почуттів у дітей // Початкова школа. - 1990. - №4. - С. 64-66.

10. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.

11. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций. М., 1960, с. 340-349.

12. Гальперин П.Я., Запорожец  А.В., Карпова С.Н. Актуальные проблемы  возрастной психологии. - М., 1978.

13. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении. М., 1972.

14. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. / В.И.Даль.- М., 1978.

15. Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №6. - С. 62-64

16. Єрьоміна О., Сердюк І. Формування естетичного сприйняття творів мистецтва: З досвіду роботи // Мист. та освіта. - 2000.- №1.- С.39-41.

17. Заброцький М. М. Вікова  психологія: Навч. Посіб. – 2-ге  вид., випр.. і доп. – К.: МАУП, 2002. – 104с.

18. Каиров И. А. “Нравственное развитие младших школьников в процессе воспитания”, Москва, 1979 г. (277)

19. Кулагина И. Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет). – М., 1997. – Разд. 2, гл. 7.

20. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность.– М., 1975. – 302 с.

21. Максименко С. Д., Соловієнко  В. О. Загальна психологія: Навч. Посіб.- 2-ге вид., стереотип. –  К.:МАУП, 2001. – 250 с.

22. Мухина В.С. Возрастная  психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для  студ. вузов. - 5-е изд., стереотип. - М., 2000.

23.Натадзе Р. Г. Воображение как фактор поведения. Тбилиси, 1972, с. 5 - 14 .

24. Ницше Ф. Сочинение в 2-х томах - М: 1990, т. 1 НИИОП АПНСССР, 1988.

25. Обдаровані діти. Діагностика  та супровід/ Упоряд. Т. Червонна. – К.: Шк. світ, 2008. – 128 с.

26. Поліщук В. М. Вікова  та педагогічна психологія: Навчально-  Методичний посібник. – Суми: ВТД  «Університетська книга», 2007. – 330 с.

28. Роменець В. А. Психологія  творчості: Навч. Посібник 2-ге вид., доп. – К.:Либідь, 2001.- 288 с. 

29.Рубинштейн С.Л. Психолого-педагогические проблемы нравственного  воспитания школьников. - М.: Просвещение, 1981.

30.Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения - М: 1980, т.2.

31. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. Киев, 1972, с. 206 – 222.

32. Тихомиров О. К. Психология мышления. М., 1984, с. 158 – 169.

33. Толстых А.В. Возрасты жизни. - М., 1986.

34.Трач С.К. Уроки образотворчого  мистецтва. 4 клас. - Тернопіль: Навчальна  книга - Богдан, 2005. - 120 с.

35. Христоматия по возрастной и педагогической психологии. – М., 1981

36. Хрестоматия по психологии: Учеб. Пособие для студентов пед. ин – тов/ Сост. В. В. Мироненко; Под ред. Петровского А.В., - 2 – е изд., перераб. и  доп. – М.: Просвещение, 1987. – 447 с.

37. Щёкин Георгий. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению: Учеб.-метод, пособие. — 2-е изд., испр. — К.: МАУП, 2001.

38. Эльконин Д.Б. Психология развития: Учеб. пособие для студ. вузов.- М., 2001.

39. Эстетика: Учеб. пособие / Под ред. Е.В. Колесниковой, В.А. Лозового (отв. ред.), Н.Г. Чибисовой. - Сумы: Университет. книга, 1999. - 304 с.