Можливості формування моральних понять у дітей засобами образотворчого мистецтва

І.І.Демченко вважає, що у  сприйманні мистецького твору важливим є розуміння основної ідеї змісту картини. Провівши ряд досліджень, він  виявив недоліки, що перешкоджають  розумінню ідеї: невміння виділити провідний мистецький образ та символічний  зміст у тих випадках, коли він  вводиться неявно або коли основний для сюжету образ не співпадає  з провідним для розуміння  ідеї; відсутність установки на детальний  аналіз і співставлення особливостей мистецьких образів та їх узагальнення; відсутність використання знань  дійсності при осмисленні образів  мистецького твору[15].

Тому для того, щоб учні молодших класів правильно сприймали  картину, автор виділяє ряд етапів і мислительні операції обдумування  ідейного змісту мистецьких творів [28]:виділення  провідних для розуміння ідеї символів та образів; детальний аналіз всіх основних особливостей провідних  образів. Потім ці особливості осмислюються за допомогою знань дійсності. Далі словесно формулюються особливості  провідного мистецького образу; аналіз всіх образів картини в їх співвідношенні до провідного мистецького образу; визначення головної ідеї твору мистецтва: синтез і узагальнення зробленого раніше аналізу картини і осмислення цього синтезу; визначення суспільного  і історичного значення твору  мистецтва.

Щодо моральної оцінки мистецького твору, то учні 1-4 класів особливо високо оцінюють картини, які  викликають у них найсильніші  переживання - ті, що найбільше відповідають особливостям їх особистості, їх установкам і духовно-естетичним потребам. Школярі  можуть споглядати твори мистецтва  не лише з навчальною метою, але й  заради власних переживань, які можливі  лише тоді, коли твір зачіпає особистість  учня, задовольняє його естетичні  та інші духовні потреби, допомагають  у формуванні таких понять як: добро  і зло, скупість і щедрість,жорстокість  або ж милосердя.

Л.С. Виготський, вивчаючи сприймання і розуміння мистецького твору  у молодшому шкільному віці, зазначає, що важливою умовою розуміння картин є розуміння самих образів  та символів [10, 11].У процесі дослідження  були виявлені 4 основних рівні сприймання і розуміння мистецьких творів учнями 1-4 класів:I рівень -- репродуктивний. Він  має 2 підрівні: а) фрагментарний; б) сюжетно-логічний;II рівень - емоційно-сюжетний;рівень - інтуїтивно-художній; рівень - елементарний усвідомлено-художній.

Ці рівні не залежать від  віку школярів. Вони вказують на просування учнів у сприйманні творів мистецтва  і принципово відрізняються від  поділу дітей на тих, які слабо, середньо і добре встигають. Головна відмінність  цих рівнів у тому, що в них  відображаються не кількісні показники, як в оцінках знань, а якісні зміни  у розумінні творів мистецтва. Межі між ними дуже рухливі, хоча кожний рівень має свої особливості.

У дослідженнях М.В. Гончаренка, А.К. Кальнінга, інших вчених вивчалися  психологічні особливості сприймання і оцінки учнями початкових класів мистецьких образів. Встановлено два  типи таких сприймань:емоційне, яке  складається на основі конкретного  оперування образними узагальненнями;інтелектуально-оцінне, у якому учні використовують естетичні  поняття на рівні елементарного  аналізу .Вказані два типи відносин знаходяться у певній залежності від особливостей аналізу та узагальнення учнями свого життєвого досвіду.

Вікова динаміка розуміння  мистецького твору у 1-4-х класах може бути представлена як деякий шлях від співпереживання конкретному  герою чи мистецькому образу до розуміння  позиції художника і далі до узагальненого  сприймання мистецького світу і  усвідомлення свого ставлення до нього, до осмислення впливу картини  на свої власні установки. Але пройти цей шлях підлітку під силу тільки за допомогою вчителя. У зв'язку з  цим завдання вчителя можна визначити  як необхідність:разом з учнями закріпити  первинні перцептивні враження;допомогти  уточнити і усвідомити суб'єктивне  сприймання картини, зіставивши його з  об'єктивною логікою і структурою побудови мистецького твору.

При цьому вчителеві треба  пам'ятати, що рівні мистецької зрілості учнів 1-4 і 5-7 класів суттєво відрізняються. Учні 1-2 класів ще не можуть самостійно усвідомити ідейний зміст твору: діти цього віку не можуть за описом відтворити в уяві образ раніше невідомого предмету, а сприймають його переважно  на емоційному рівні. Учень 5-7 класів вже  усвідомлює, що в мистецькому творі  часто відтворюється не реальна  дійсність, а ставлення художника  до реальної дійсності, тому він може не усвідомлювати авторської позиції, а значить не помічати символізму картини. Учень цього рівня підготовки не може оцінити відповідність змісту і форми побаченого твору мистецтва [28].

Учні 1-4 класів вже набули деякого досвіду, їх перцептивний досвід став більшим, і вже накопичений  деякий життєвий матеріал, який може бути свідомо узагальнений. У цьому  віці учень, з однієї сторони, починає  відчувати себе окремою особистістю, з другої - розлучається з підлітковим  егоцентризмом. Він відкритий для  спілкування, готовий "почути" і  відчути символізм і авторський задум картини. Як цінитель творів мистецтва  він проявляє себе вже на більш  високому рівні:1) здатний самостійно усвідомити ідею твору мистецтва, якщо композиція його не ускладнена і раніше обговорювалася картина схожої структури;2) уява достатньо розвинута для  того, щоб за описом відтворити не бачені раніше об'єкти чи використані художником художні засоби;3) проявляється співпереживання автору, тобто дитина розрізняє власну позицію і позицію художника;4) без сторонньої допомоги може усвідомити формальні ознаки картини, якщо раніше у своїй образотворчій діяльності вже спостерігав схожі образотворчі прийоми;4)таким чином, учень може відчувати естетичне задоволення від сприйняття картини, помітити і оцінити випадки відповідності образів та символізму твору [15, 16].

У 3-4 класах з'являється нова тенденція в образотворчій діяльності і творчості: учень не задовольняється  тільки чуттєвою, емоційною реакцією на побачене, він прагне для себе логічно пояснювати те, що сприймає. Тому все, що споглядається, повинно  бути для нього обов'язково зрозуміле.

Висновки до розділу 1

Як засвідчує історія  проблема формування моральності у  дітей має витоки ще з початку  існування людської цивілізації. Мислителі  різних віків трактували поняття  моральності по-різному. Ніцше вважав: «Бути моральним, етичним - означає  бути покірним давно встановленому  закону чи звичаю. На думку Сухомлинського непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві і ранній юності, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише при умові яскравої наглядності, очевидності моральної суті того, що вона бачить, робить, спостерігає.

Ми обрали молодший шкільний вік у дітей, тому що це найбільш сприятливий період для всебічного розвитку особистості. Формування моральних  понять у молодших школярів має високий  розвивальний потенціал за умови  врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів і передумов  формування у них поглядів, які  склалися на попередньому етапі розвитку. Воно здійснюється під впливом багатьох факторів: природи, літератури, театру, творів декоративно-прикладного мистецтва.

Навчання образотворчому мистецтву є важливим компонентом  навчально-виховної роботи в школі, що сприяє формуванню важливих моральних  понять, та стійкої життєвої позиції. Емоційно-виховний потенціал мистецтва  міститься у самій його суті і  пояснюється тим, що емоційний чинник, моральні ідеали - первинні відносно інтелекту  в формуванні духовних інтересів, ставлення  до світу. Виховні та художньо-розвивальні  цілі у структурі мистецтва є  провідними відносно навчальних. Адже саме вирішення розвивальних завдань  насамперед формує рівень художньо-творчої  свідомості особистості, що й визначає ступінь залучення її до культурних процесів та моральних понять.

РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗБІР ЕМПІРИЧНИХ ДАННИХ ПРО ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ПОНЯТЬ У ДІТЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ  ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

2.1. Дослідження формування  моральних понять учнів за  допомогою образотворчого мистецтва

Мораль виступає як регулятор  взаємовідносин людей. Керуючись моральними нормами, особистість тим самим  спонукає до життєдіяльності суспільства. В свою чергу, суспільство, підтримуючи  і розповсюджуючи ту чи іншу мораль, тим самим формує особистість  відповідно до свого ідеалу.

З перетворенням України  на самостійну державу освіта стала  власною справою українського народу. Розбудова система освіти, докорінне  її реформування мають стати підґрунтям відтворення інтелектуального, духовного  потенціалу народу, національного відродження, становлення державності і демократизації суспільства в Україні.

Особливо ця проблема стосується формування моральних понять учнів  у початковій школі, адже саме в цьому  віці діти починають розуміти, що добре, а що погано, що таке совість, гідність, чуйність, тобто моральні норми.

Об'єктом нашого дослідження  виступають умови формування моральних  якостей у  учнів молодшої школи, а саме 20 учнів (віком 10-12 років) з  них 10 дівчаток та 10 хлопців, 6-Б класу, Криворізької Загальноосвітньої школи  №111.

Предметом нашого емпіричного  дослідження є особливості формування моральних понять засобами образотворчого мистецтва,погляди дітей на мораль, дослідження змін у вимірюванні  життєвих цінностей.

Метою дослідження є виокремлення специфічних можливостей засобів  образотворчого мистецтва у процесі  формування моральних понять, визначення стану життєвих цінностей після  наочної демонстрації картини Іванова  О.А « Явлення Христа народу».

Основними завданнями даного дослідження є:

Проаналізувати наявність  моральних понять у молодших школярів;

Виявити головні особливості  образотворчого мистецтва у формуванні особистості молодшого школяра;

З'ясувати ставлення дітей  до картини;

З'ясувати фактори, можливості впливу картини на формування моральних  понять які мають найбільший вплив  у формуванні світогляду.

Для проведення даного дослідження  ми використовували методи спостереження, бесіди та анкетування. За допомогою  методу спостереження ми виявили  окремі сторони психічної діяльності дитини, скажімо, особливості мовлення, мислення,сприймання, емоцій, вольової регуляції поведінки, взаємини в  класі між дітьми. Також ми спостерігали за вчителем, котрий пояснює моральний  зміст картини.

Наступним кроком в нашому дослідженні ми проводимо бесіду з дітьми відносно розуміння змісту картини, понять про добро і зло, що закладені в ії підтексті.

Після чого ми проводимо  анкетування, на виявлення зміни  сприйняття та зміщення акцентів щодо моральних понять.

2.2. Аналіз отриманих даних  за допомогою анкетування 

Під час бесіди було виявлено, що діти сприймають картину дуже поверхньо, основними індекаторами виступали: люди оголені [додаток 8], люди незрозумілі [додаток 5, 7], дивні [додаток 7], найкраще сприймали не людей,а наявність тварин [додаток 9], погодних умов, добре сприймали навколишнє середовище, але не концентрували увагу на сукупності людей. Діти не відчували емоційного навантаження картини. Лише деякі одразу відокремили Христа, як  позитивного персонажа[додаток 10].

Узагальнюючи інформацію отриману в ході бесіди ми виявили, що увага  молодших школярів тісно  пов’ язана зі значущістю для них навчального матеріалу. Усвідомлення необхідності, важливості матеріалу, інтерес до його змісту є важливою умовою їхньої уваги. Їх увага залежить і від доступності представленого матеріалу.

Наступним кроком було проведення анкетування. В ході анкетування було опитано 20 осіб віком від 10 до 12 років.

В ході даного анкетування  були отримані наступні дані: При відповіді  на питання «Скажіть, будь ласка, проблема добра в наш час є актуальною?», 17%  учнів відповіли: «так»; 3% –  «ні». Це свідчить про те, що діти в своєму віці вже вважають цю проблему досить актуальною. На питання «Які життєві цінності, духовні чи матеріальні,переважають серед людей в наш час?»,5% учнів відповіли “матеріальні", 15%- відповіли «духовні». Діти в даному віці ще непідвласні впливу грошей, у них інші життєві цінності, для них набагато важливіші стосунки між ними та батьками, друзями, а також з оточуючими. На питання «На вашу думку на картині більшість зображених людей є: позитивними чи негативними персонажами?». Діти відповіли так: 8% вважає, що позитивними, 12% учнів вважають,що негативними, це пояснюється тим, що діти цього віку дуже емоційні. Їх відповіді ґрунтуються на перших імпульсах(переживання, здивування, сумніву, радощів пізнання,невдоволення, страху). Більшість персонажів намальовані досить грубими, злими, або ж просто наляканими,що і впливало на такі результати відповідей. На питання «Чи виокремили ви для себе релігійність сюжету?», 55% відповіли –так , 45%-ні. Ми спостерігаємо, що все-таки більшість дітей вже вміє правильно оцінювати те, що художник намагався передати у свої картині. Важко казати про рівень релігійності молодших школярів, але більшість чітко розуміють,що релігія - це важливо, цим треба завдячити їх батькам, тому що саме вони змогли привити дитині розуміння віри. На питання: «На вашу думку, чи виявляється жорстокість людей в даній картині?», 20% написали – так, 80% - ні. Це пояснюється тим,що діти ще не бачать всієї глибини зображуваного. На питання: «Чи справедливо відносяться люди до Христа?».Ми отримали 35%- «так», 65%- «ні». На питання: «Чи відчуваються внутрішні переживання персонажів на картині?», 50 % учнів відповіли – «так», 50% - «ні».Результати обумовлюються специфікою сприймання, та сформованістю почуттів, їх прояву. У дітей цього віку бурхлива уява і частина з них, побачили на картині лише те, що самі захотіли, вони домалювали  або ж навпаки викреслили якісь чіткі сюжетні мотиви. На питання: «Чи викликають зображення у вас жалість?». 90% - відповіли «так», 10%- «ні».На питання: «Які відчуття викликала у вас картина?». 35%- «відчуття прекрасного», 65%- «відчуття низинного». Кожний вид відчуттів має свої специфічні особливості, що відрізняють його від інших видів. Так, слухові відчуття характеризуються висотою, тембром, гучністю; зорові – кольоровим тоном, насиченістю, світлотою. Для дітей,як свідчать результати в картині таких показників виявилось замало. На питання : «Ваше загальне враження від картини?» . 55% учнів відповіли – «сподобалась», 45% - «не сподобалась». Це обумовлюється тим, що  сприймання ґрунтується на відчуттях, але не вичерпується ними. Воно має такі свої специфічні властивості, які роблять його не сумою відчуттів, а якісно новим психічним явищем. Такими властивостями сприймання вважаються предметність, цілісність, структурність, константність та усвідомлення. Виходячи з отриманих даних робимо висновок,що суть сприймання картини  полягає в тому, що дитяче сприймання пов’язане з мисленням і розумінням сутності предметів і явищ (на основі досвіду, знань, інформованості людини).А саме основи досвіду, знань і інформованості,ще досить замало для  молодших школярів.