Можливості формування моральних понять у дітей засобами образотворчого мистецтва

 

ЗМІСТ

 

Вступ                                                                                                                        3

РоЗДІЛ 1. Теоретико методологічні основи виховання умов формування моральних понять у молодших школярів       5

1. Поняття моральних якостей та їх прояву                                         5
2. Особливості використання засобів образотворчого мистецтва у процесі формування розвитку особистості молодшого школяра             11

Висновки до розділу 1                                                                                           22

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗБІР ЕМПІРИЧНИХ ДАННИХ ПРО ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ПОНЯТЬ У ДІТЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА                                       23

2.1. Дослідження формування  моральних понять учнів за  допомогою образотворчого мистецтва                                                                           23

2.2. Аналіз отриманих даних  за допомогою анкетування                        25

Висновки до розділу 2                                                                                          28

Висновки                                                                                                                29

Список використаної літератури                                                                       

Додатки

 

ВСТУП

Сьогодні проблема морального виховання  набуває все більшої актуальності. В умовах дегуманізації суспільних відносин, підкорення їх потребам ринку, девальвації й релятивізації моральних цінностей, утрати виховних ідеалів, відчуження людей один від одного важливим є пошук ефективних форм, методів та засобів морального виховання молодших школярів.

Нині перед національною системою виховання в нашій державі  постають якісно нові завдання, що вимагають  практичного перетворення системи  освіти. З огляду на це сучасні вчені  наголошують на необхідності формування в особистості загальнолюдських моральних понять за допомогою образотворчого мистецтва.

Проблема морального виховання  привертала й привертає увагу  багатьох вчених: психологів, педагогів  та методистів. Зокрема, розробкою питань морального виховання займалися  такі провідні вчені: В. Гнатюк, В. Лозова, В. Сухомлинський, Г. Троцко, М. Стельмахович, В. Ковальчук, О. Матвієнко, С. Карпенчук, Л.С. Виготський.

Мета дослідження: виокремити специфічні можливості засобів образотворчого мистецтва у процесі формування моральних понять школярів.

Об’єктом даного дослідження: умови формування моральних якостей у молодших школярів.

Предмет дослідження-особливості: формування моральних понять засобами образотворчого мистецтва.

Дане дослідження виходить з гіпотези, що пояснення вчителем образотворчого мистецтва морального змісту картини художника, веде к формуванню моральних понять, і веде до підвищення адекватності моральних понять.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження  необхідно було розв’язати такі завдання:

1. 1.Визначити сутність понять моральних якостей та їх прояву у молодших школярів.
2. 2.Виявити головні особливості образотворчого мистецтва у формуванні особистості молодшого школяра;
3. 3.З'ясувати ставлення дітей до картини;
4. 4.Простежити фактори, можливості впливу картини на формування моральних понять які мають найбільший вплив у формуванні світогляду.
5. 5.Провести бесіду та анкетування на виявлення змін щодо моральних понять, після перегляду картини.

Для написання роботи ми використовували  різноманітні джерела, а саме хрестоматії, навчальні посібники, переодичні видання, наукову літературу з даної тематики.

Методи, котрі були задіяні у дослідженні: спостереження, бесіда та анкетування.

 

РОЗДІЛ 1

Теоретико методологічні  основи виховання умов формування моральних  понять у молодших школярів

 

 

1. Поняття моральних якостей та їх проявів у учнів

 

Мислителі різних віків трактували поняття моральності по-різному. Ще в давній Греції в своїх працях Арістотель про моральну людину писав: «морально прекрасною називають людину досконалої гідності… Адже про моральну красу говорять з приводу доброти: морально прекрасним називають справедливу, мужню, благородну і взагалі володіючу всіма добротами людину»[4].

А Ніцше вважав:Бути моральним, етичним - означає бути покірним давно  встановленому закону чи звичаю»., Мораль - це перевага людини перед природою».[24]. В науковій літературі вказується, що мораль з'явилась на початку розвитку суспільства. Визначну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людей. Без взаємодопомоги, без визначених обов'язків по відношенню до роду людина не змогла б встояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулятор  взаємовідносин людей. Керуючись моральними нормами, особистість тим самим  спонукає до життєдіяльності суспільства. В свою чергу, суспільство, підтримуючи  і розповсюджуючи ту чи іншу мораль, тим самим формує особистість  відповідно до свого ідеалу. На відміну  від права, яке має діло з областю  взаємовідносин людей, але спираючись на примус зі сторони держави. Мораль підтримується силою суспільної думки і звичайно виконується  в силу переконання. При цьому  мораль оформляється в різних заповідях, принципах, де сказано як треба поводитись. Зі всього цього ми можемо дійти  висновку, що старшій людині буває тяжко обирати, як повестись в тому чи іншому випадку не, впавши обличчям в багно».

А що ж говорити про дітей? Ще В.О. Сухомлинський говорив про  те, що необхідно займатись моральним  вихованням дитини, навчати, вмінню відчувати  людину».

Василь Олександрович  говорив:, Ніхто не вчить маленьку людину: Будь байдужим до людей, ламай  дерева, попирай красу, вище за все  став своє особисте». Все діло в одній, в дуже важливій закономірності морального виховання. Якщо людину вчать добру - вчать уміло, розумно, вимогливо, в  результаті буде добро. Вчать злу (дуже рідко, але буває і так), в результаті буде зло. Не вчать ні добру, ні злу - все одно буде зло, тому що і людиною  її треба зробити»[31].

Сухомлинський вважав, що непорушна  основа морального переконання закладається в дитинстві і ранній юності, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише при  умові яскравої наглядності, очевидності  моральної суті того, що вона бачить, робить, спостерігає.

В. И. Даль тлумачив слово  мораль як «моральне ученье, правила  для волі, совісті людини». Він  вважав: «Моральний — протилежний  тілесному, плотський, духовний, щиросердечний. Моральний побут людини важливіше  побуту речовинного» [14]. «Стосовний до однієї половини духовного побуту, протилежний розумовому, але, що зіставляє  загальне з ним духовний початок, до розумового відноситься істина і  неправда, до морального - добро і  зло. Добронравный, доброчесний, ґречний, згодний із совістю, із законами правди, з достоїнством людини з боргом чесного  і чистого серцем громадянина. Це людина моральний, чистої, бездоганної  моральності. Усяка самовідданість є вчинок моральний, доброї моральності, доблесті».

Розглядаючи систему морального виховання, Н.Е. Ковальов, Б.Ф. Райський, Н.А. Сорокін розрізняють кілька аспектів: По-перше, здійснення погоджених виховних впливів вчителя й учнівського  колективу в рішенні визначених педагогічних задач, а усередині  класу – єдність дій всіх учнів. По-друге, використання прийомів формування навчальної діяльності моральним вихованням. По-третє, під системою морального виховання  розуміється також взаємозв'язок і взаємовплив моральних якостей, що виховуються в даний момент, у дітей. По-четверте, систему морального виховання варто вбачати й  у послідовності розвитку тих  чи інших якостей особистості  в міру росту і розумового дозрівання дітей[18].

У формуванні особистості  молодшого школяра, з погляду  С. Л. Рубинштейна, особливе місце займає питання розвитку моральних якостей, що складають основу поводження. У  цьому віці дитина не тільки пізнає сутність моральних категорій, але  й учиться оцінювати їхнє знання у вчинках і діях навколишніх, власних учинках [30].

Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки  та діяльності, які регулюють гуманні  стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах. Мораль - це імперативно-оцінний спосіб ставлення  людини до дійсності, котрий регулює  поведінку людей з огляду на принципове протиставлення добра і зла [9].

Поєднуючи в собі моральну свідомість, моральну практику, моральні відносини, мораль як складний феномен  реалізується у реальному бутті  людини, її повсякденній взаємодії  з соціумом, з природою, аналітичному баченні себе, своїх помислів і  дій. Щодо цього однаково важливі  й усвідомлення норм і принципів  загальнолюдської моралі та моралі середовища, в якому живе дитина, і дотримання їх у повсякденній практиці, і послуговування ними в оцінці реалій суспільного  буття, людських учинків, у тому числі  своїх. Такі якості не передаються генетично, вони формуються в процесі соціалізації людини під впливом багатьох соціальних інститутів, передусім у процесі виховання і самовиховання.

З позицій гуманістичної  свідомості основою особистості  є її моральний розвиток, який виявляється  у сповідуваній нею системі поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють  її поведінку. Моральна особистість  узгоджує свої дії з інтересами інших  людей, керується у своїх помислах критеріями загальнолюдських цінностей, відповідає за свої вчинки не лише перед  законом, людьми, а й перед власною  совістю. Саме на таких вимірах моральності  людського буття наголошує народна  мудрість, надбаннями якої живиться Етно - педагогіка. У ній втілені моральні імперативи (веління, настанови), критерії моральності, які проповідують доброту, чесність, щирість, вірність, любов, повагу до людей, відвагу, окреслюють обриси морального розвитку особистості.

Знання моральних норм є етапом морального удосконалення. Механізмом перетворення моральних  норм на суб'єктивну моральність  є моральні почуття — стійкі переживання  у свідомості людини, її суб'єктивне  ставлення до себе, явищ суспільного  буття, до інших людей. Певний тип  поведінки набуває для індивіда значення й усвідомленості через  почуття задоволення, радості або, навпаки, — сорому, дискомфорту. Завдяки  моральним почуттям моральна свідомість і вчинки набувають морального смислу. Моральна свідомість поєднує у собі знання моральних норм, усвідомлення їх значення для особистості, яке  здійснюється через моральні почуття. Значну роль при цьому відіграє воля, яка допомагає людині опановувати  себе, дає їй внутрішню свободу  і спонукає до морального вчинку. Формування моральних цінностей відіграє важливу  роль в становленні дитини, як особистості, так як закладаються такі поняття: добра  і зла, справедливості і блага, сенсу  життя і щастя, обов'язку і совісті, гідності і честі, любові і дружби, відповідальності тощо називаються  вищими, оскільки забезпечують моральну саморегуляцію поведінки і діяльності людини. Немає сумніву, що моральні цінності, які постають орієнтирами для людської свідомості, і насамперед, вища з-поміж них цінність — ідея Добра, належать саме до вищих. Сенс існування самих індивідів, спільнот, культур, суспільств і людства загалом суттєво пов'язаний з відкритістю для них ідеї Добра та інших основних моральних цінностей.

Моральність людини є результатом  засвоєння і внутрішнього прийняття  нею норм моралі, які набувають  регулюючої сили, зумовлюють її поведінку, ставлення до світу і себе. Виявляється  вона у вільному свідомому виборі способу дій і здатності до моральної поведінки. За твердженням  психологів, формування моральної поведінки  відбувається у такій послідовності: життєва ситуація — морально-чуттєве  переживання — моральне осмислення ситуації і мотивів поведінки  — моральний вибір учинку —  вольовий стимул — моральний учинок — моральна спрямованість поведінки  — моральна якість.

Моральні знання становлять основу розвитку моральної свідомості в молодшому шкільному віці і  є одним з основних її компонентів. Моральні знання допомагають дитині правильно діяти в тій чи іншій  ситуації. Адже для того, щоб вчинки школяра відповідали вимогам  моральних норм і правил, він повинен  знати, що таке добре і що таке погано.

Слід зазначити, що вплив  моральних знань на розвиток духовного  світу дитини, звичайно, не обмежується  рамками молодшого шкільного  віку. Моральні знання є необхідною передумовою становлення у підлітковому та юнацькому віці таких складових  утворень моральної свідомості, як переконання.

Своєрідною особливістю  процесу засвоєння моральних  знань молодшими школярами є  те, що поняттєва форма мислення в дошкільників до початку шкільного  навчання ще не сформована. Саме на період навчання у початковій школі припадає перший етап активного оволодіння істотними  ознаками понять, відбувається перехід  від моральних уявлень до моральних  понять. Засвоєння школярами цих понять має стати спеціальним завданням виховного впливу з перших днів їх перебування в школі.

Моральне виховання спрямоване на формування моральної свідомості, розвитку моральних почуттів і формування звичок, навичок морального поводження особистості. Моральне виховання починається  в родині і продовжується протягом усього життя в різних навчальних закладах. Основними методами морального виховання: переконання, навчання, виховання. Таке виховання будується на засвоєнні  і прилученні до національних норм і традицій, багатої духовної культури народу. Такими моральними нормами  є повага батьків, любов до Родини, гуманізм і демократизм, як ідеали вільної  людини і т.д. Засобами виступають методи спостереження, виховання, оцінювання. Тобто моральна діяльність особистості (поводження, учинки).

Занурення особистості в  простір лінії, кольору, світла, звуку, руху, пластики, жесту, міміки, тобто  всіх можливих структурних елементів  художньої мови кожного з відомих  сьогодні видів мистецтв - занурення  в мистецтво бачити і чути, у  мистецтво читати, рухатися, мистецтво  уміння передати інформацію мімікою, жестом, рухами, поглядами .