Контрольная работа по "Психологии"

 

Психологія управління - галузь науки, що вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності, психологічні основи підбору та навчання управлінських кадрів.

 

Психологія наукової творчості - область психології людської діяльності, що вивчає наукової діяльності з метою підвищення її ефективності.

 

Педагогічна психологія - вивчає психологічні закономірності виховного та навчального процесів, становлення і розвиток індивідуальності, особистості і громадянина в педагогічному процесі.

 

Психологія обдарованості - це аналіз ресурсів особистості, її креативного потенціалу.

 

Медична психологія (патопсихологія, психотерапія, психогігіЄна) вивчає психологічні аспекти діяльності лікаря та поводження хворого на різних етапах течії патологічного процесу, психологічні фактори етіології та патогенезу хвороби; клінічні, реабілітаційні, профілактичні аспекти, пов'язані з психологією лікувальних впливів.

 

Психологія аномального розвитку - галузь психології, що вивчає психологічні особливості аномальних дітей, дефект яких обумовлений дифузним поразкою кори головного мозку (розумово відсталі), порушенням діяльності аналізаторів (глухі, слабозорих, сліпі), недорозвиненістю мови при збереженні слуху (алаликы, афазикы).

 

Радіоекологічна психологія - галузь науки, що вивчає вплив радіоекологічного забруднення і особливостей соцієтальної психіки в забруднених регіонах на сприйняття індивідом "Я галереї", його фізичного, психічного, соціального і духовного компонентів, а також вплив змін навколишнього середовища на проектування людиною майбутнього життєвого шляху .

 

Психологія діяльності в особливих умовах - галузь науки, що вивчає психологічні закономірності поведінки людей в організаційних і антропотехничних системах в умовах підвищеної відповідальності за людські життя і збереження техніки спеціального призначення.

 

Психологія спорту - галузь психологічної науки, що вивчає закономірності психічної діяльності осіб та груп в умовах спортивної діяльності (тренування, змагання, відновлення).

 

Психологія соціальної роботи - галузь науки, що вивчає психологічні особливості професійної діяльності, яка полягає в допомоги окремим особам, груп або спільнот і спрямована на розвиток або відновлення здатності до соціального функціонування, а також на створення належним соціальних умов, що сприяли досягненню ними (тобто особами , групами, співтовариствами) своїх цілей.

 

Консультативна психологія - це розділ знань, що містить систематичне опис процесу надання психологічної допомоги населенню, організаціям, установам, окремим людям.

Психодиагностика й прогнозування - це галузь психологічної науки, що розробляє методи виявлення і вимірювання індивідуально психологічних особливостей людини.

 

Психологічна реабілітація - це система медико-психологічних, педагогічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених психічних функцій, станів, особистісного і соціально-трудового статусу хворих та інвалідів, а також осіб, які перенесли захворювання, піддалися психічної травми в результаті ризької зміни соціальних відносин, умов життя і т.п.

 

Психофармакологія - галузь психології, що склалася на перехресті фармакології, медичної психології, патопсихології і нейрофізіології. Завдання фармакології - розробка і виробництво ефективних лікарських засобів для лікування нервопсихичних розладів, галюцинацій, психомоторного порушення, порушень пам'яті, депресія і т.д.

Диференціальна психологія -- розділ психології, що вивчає психологічні відмінності, типологічні відмінності психологічних проявів у представників різних соціальних, етнічних, вікових і інших груп. Диференціальна психологія систематизує індивідуальні відмінності та різні методи їхньої діагностики, а також кількісно оцінює ці відмінності в різних сферах. Передумовою виникнення диференціальної психології на рубежі ХІХ і ХХ ст.ст. стало введення в психологію експерименту, а також генетичних і математичних методів.

У диференціальній психології широко застосовуються тести -- як індивідуальні, так і групові. Вони використаються для визначення розумових розходжень, а з початком використання проективних тестів -- для визначення інтересів, установок, емоційних реакцій. За допомогою тестів методами факторного аналізу виявляються фактори, що характеризують загальні властивості (параметри, виміри) інтелекту або особистості. На цій підставі визначаються кількісні варіації в психологічних властивостях окремих індивідів.

Факти та висновки диференціальної психології важливі для рішення багатьох практичних завдань, зокрема, відбору та навчання персоналу, діагностики та прогностики розвитку окремих властивостей, схильностей, здатностей індивідів тощо.

 

Психологія управління -- розділ психології, що вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності. Основне завдання психології управління -- аналіз психологічних умов і особливостей управлінської діяльності з метою підвищення ефективності і якості роботи в системі управління. Процес управління реалізується в діяльності керівника, в якій психологія управління виділяє наступні моменти: діагностика і прогнозування стану і змін управлінської підсистеми; формування програми діяльності підлеглих, направленої на зміну станів керованого об'єкту в заданому напрямі; організація виконання рішення. У особі керівника психологія управління розрізняє його управлінські потреби і здібності, а також його індивідуальну управлінську концепцію, що включає надзадачу, проблемний вміст, управлінські задуми і внутрішньо прийняті особою принципи і правила управління. Підсистема, що управляє, вивчається психологією управління, зазвичай представлена спільною діяльністю великої групи ієрархічно взаємозв'язаних керівників.  Практична реалізація розробок в області П. в. здійснюється у формі створення діагностичного інструментарію, розробки активних методів підготовки керівників, управлінського консультування, зокрема, по питаннях професійного розвитку, створення резерву на висунення на керівні посади і так далі.

 

Клінічна (медична) психологія -- розділ психології (на стику з психіатрією), що вивчає психічні явища з точки зору їх взаємозв'язку з хворобами. Сфера клінічної психології включає діагностику психічного здоров'я, організацію і проведення наукових досліджень для розуміння психофізіологічних проблем і розробку, проведення і оцінку психологічної корекції (психотерапія).

Психотерапевтичні методи клінічної психології: консультування, індивідуальна психотерапія, родинна психотерапія, родинне консультування і різні форми підтримки людей, що випробовують психологічні проблеми, пов'язані з порушеннями фізичного здоров'я.

 

Психологія розвитку (Вікова психологія) -- галузь психології, що вивчає психологічні зміни людини у міру дорослішання. Вона складається з трьох підгалузей: геронтопсихологиі, дитячій психології, пре- і перинатальній психології. Досліджує психіку і людський організм у всі вікові періоди і на всіх стадіях, зважаючи на біологічні, антропологічні, соціологічні і психологічні чинники, що впливають на його розвиток.Психологія розвитку виникла в 1882 році. Її поява пов'язана з виходом книги видатного німецького фізіолога і психолога Вільгельма Прейера «Душу дитяти», присвяченої дитячої психології.

 

Психологія праці -- розділ психології, який розглядає психологічні особливості трудової діяльності людини, закономірності розвитку трудових навиків. Існує думка, що слід розділяти опис цієї науки в широкому і вузькому сенсах. В рамках цього підходу у вузькому сенсі під психологією праці розуміється «комплекс наукових дисциплін про працю як процес функціонування і розвитку людини як суб'єкта праці, як окремого індивіда; це комплекс дисциплін про про теоретіко-методологічні, психофізіологічні і психологічні підстави праці, про психологічні характеристики конкретної професійної діяльності, про професійно важливі якості окремого індивіда як суб'єкта праці, професійних кризах і деструкціях, деформаціях, захворюваннях».Психологією праці в широкому сенсі називають «комплекс наукових дисциплін про працю, як культурну і соціальну активність людини, промовця як його суб'єкт, його ключового компонента, її системообразующего чинника». Останнє визначення є досить ємким, але, по суті, є визначенням не однієї науки «психологія праці», а цілого ряду наукових дисциплін - ергономіки, інженерної психології, соціології, економічній психології і так далі, і тому не личить для визначення конкретної дисципліни. Якщо спробувати узагальнити і стискувати всі наведені вище описи даної науки, то можна дати наступне визначення: "Психологія праці - це область психології, що вивчає психологічні процеси, стани і закономірності роботи психіки людини, пов'язані з трудовою діяльністю".

 

Інженерна психологiя (від фр. ingenieur -- інженер, фахівець в області техніки) -- галузь психології, що досліджує процеси і засоби інформаційної взаємодії між людиною і машиною. Вона виникла і розвивалася в умовах науково-технічної революції, що перетворила психологічну структуру виробничої праці.

Найважливішими складовими його сталі процеси сприйняття і переробки оперативної інформації, ухвалення рішень в умовах обмеженого часу, зростання ціни помилкових дій, комп'ютеризації всіх ланок виробництва і управління, мобільного зв'язку і мінімізації витрат всіх видів ресурсів, при широкому використанні гнучких технологій, управління на базі принципу «Джіт-надійності»."

 

Психологія батькiвства -- область психології, направлена на вивчення батькiвства як психологічного явища. З психологічної точки зору батькiвство розглядається як частина особи батька і матері. Вивчаються особливості його розвитку протягом життя (як цінності, як чинника, що впливає на поведінку і емоційну сферу і тому подібне); умови, які можуть негативно і позитивно впливати на цей розвиток. Розробляються методи надання психологічної допомоги батькам на різних життєвих етапах (включаючи постродітельсво -- період, коли діти більш не потребують батьківської опіки).

 

Юридична психологія -- розділ психології, предметом якого є психологічні особливості діяльності, пов'язаної з правом: відправленням правосуддя (поведінка учасників кримінального процесу), правомірною і неправомірною поведінкою (формування особи злочинця і особливості злочинної поведінки), роботою співробітників правоохоронних органів і інших юридичних служб.

 

Наукова психологія -- система теоретичних (понятійних), методичних і експериментальних властивостей пізнання і дослідження психічних явищ; перехід від необмеженого і різнорідного опису цих явищ до їх точного наочного визначення, до можливості методичної реєстрації, експериментального встановлення причинних зв'язків і закономірностей, забезпечення спадкоємності своїх результатів.

 

Експериментальна психологія -- область психології, що упорядковує знання про загальних для більшості психологічних напрямів проблемах досліджень і способах їх рішення. Експериментальну психологію називають науковою дисципліною про методи психологічних досліджень.

 

3. Слід виділити три види діяльності, в рамках яких вирішуються основні завдання психології:

- науково-дослідна діяльність (отримання, аналіз та узагальнення наукових даних психологічних досліджень, рефлексія динаміки наукового психологічного знання);

- педагогічна діяльність (викладання і пропаганда психології);

- практична діяльність, що полягає у консультуванні, психологічної експертизи, психотерапії (психологічна практика).

Психологія як науково-дослідна діяльність полягає у вивченні специфічних духовних механізмів, особливих форм внутрішньої активності людини, які забезпечують:

 

а) сприйняття того, що відбувається навколо людини і частково всередині нього;

 

б) емоційну оцінку отриманої інформації;

 

в) обробку інформації з метою отримання більш стислій і більш адекватної моделі ситуації і встановлення загальних закономірностей;

 

г) використання створеної моделі ситуації для перетворення цієї ситуації і задоволення життєвих потреб.

Важливою перспективною завданням психології є об'єднання всіх наук про дусі, виконання по відношенню до них методологічних функцій.

Психологічний просвітництво - найперше прилучення педагогічного колективу, учнів та батьків до психологічних знань.Основний зміст роботи полягає в тому, щоб: а) знайомити вчителів і батьків з основами вікової, педагогічної та соціальної психології, учнів - з основами самовиховання; б) популяризувати й роз'яснювати результати новітніх психологічних досліджень;в) формувати потребу в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в роботі з дитиною або в інтересах власного розвитку. Основні форми цього виду роботи шкільного психолога - лекції, бесіди, семінари, виставки, добірка літератури і пр.При цьому зовсім не обов'язково всю цю роботу проводити шкільного психолога особисто - можна запрошувати різних фахівців.Проте зміст всіх цих форм обеслечівает психолог: важливо, щоб лекції, бесіди, семінари не проходили тільки на абстрактно-теоретичному рівні, а мали предметом свого обговорення конкретні проблеми даної школи, даного контингенту учнів, т. е.наочно показували б, що психологічні знання мають безпосереднє відношення до вирішення конкретних проблем навчання і виховання школярів.

 

Психологічна профілактика - на основі своїх знань і досвіду психолог проводить роботу з попередження можливого неблагополуччя в психічному і особистісному розвитку дитини.Завданнями психопрофілактики є: а) формування відповідальності за дотримання в школі психологічних умов, необхідних для повноцінного психічного та особистісного розвитку школяра на кожному віковому етапі;б) своєчасне виявлення таких особливостей дитини, які можуть сприяти появі певних складнощів або відхилень у його інтелектуальному або особистісному розвитку; в) попередження можливих ускладнень у зв'язку з переходом учнів на наступну вікову ступінь. Психопрофілактична робота може проводитися як з окремими учнями або групами учнів - класами, віковими паралелями, так і з членами педагогічного колективу, батьками, іншими дорослими, які можуть вплинути на формування особистості школяра.