Групові конфлікти, їх природа, типологія та функції

Для опису типів поведінки  людей в конфліктних ситуаціях  К. Томас вважає застосування двохмірної моделі регулювання конфліктів, визначальними  вимірами в якій є кооперація, пов’язана  з увагою людини до інтересів інших  людей, і настирливість, для якої характерний акцент на захисті своїх інтересів. Виходячи з цих двох основних вимірів К. Томас виділяє слідуючі способи регулювання конфліктів:

1. змагання (конкуренція) велика ступінь наполегливості в досягані задоволення своїх інтересів із завданням шкоди іншому;
2. пристосування, протилежне змаганню, принесення в жертву особистих інтересів заради іншого;
3. компроміс;
4. уникнення, характерно відсутнє прагнення, як до кооперації так і відсутність тенденції до досягнення особистої мети;
5. співробітництво, коли учасники ситуації приходять до альтернативи, повністю задовольняючи інтереси обох сторін.

К. Томас вважає, що при  уникані конфлікту ні одна із сторін не досягає успіху; при такій формі  поведінки, як конкуренція (змагання), пристосування і компроміс, або один із учасників виграє, а інший програє, або обоє програють, так як йдуть на компромісні поступи. І тільки в ситуації співробітництва обидві сторони виграють.

2.2. Аналіз результатів дослідження

За методикою діагностики  міжособистих відносин Т. Лірі отримано наступний розподіл результатів.

Таблиця 2.1

Розподіл результатів  за методикою Т. Лірі

Тип	Середній бал	Кількість осіб
Авторитарний	13,7	5
Егоїстичний	9,4	4
Агресивний	8,45	5
Підозрілий	6,78	4
Покірливий	14,3	3
Залежний	11,34	3
Дружелюбний	13,24	4
Альтруїстичний	11,3	2

 

Таким чином, з таблиці 2.1 ми можемо спостерігати кількісний розподіл осіб, що обирають певний тип поведінки в конфлікті. найбільш актуальними при цьому є: авторитарний – 5 осіб, егоїстичний – 4 осіб, агресивний – 5 осіб, дружелюбний – 4 осіб, інші стилі менш проявлені.

 

Рис. 2.1 Розподіл результатів за методикою Т. Лірі

 

За методикою діагностики  основних тенденцій поведінки в  реальній групі і уявлень про себе В. Стефансона наступний розподіл результатів.

Таблиця 2.2

Розподіл результатів  за методикою Стефансона

Тип	Середній бал	Кількість осіб
Залежність	8,3	3
Незалежність	7,1	7
Товариськість	6,3	6
Нетовариськість	8,6	6
Прийняття “боротьби”	8,43	6
Уникання “боротьби”	7,5	2

 

Рис. 2.2 Розподіл результатів за методикою Стефансона

 

Як ми можемо спостерігати за результатами – у вибірці спостерігається  та сама тенденція – домінують  на рівні незалежність – 7 осіб, товариськість - 6 осіб, нетовариськість – 6 осіб, прийняття боротьби – 6 осіб, що показує таку саму тенденцію як і попередня методика.

Таблиця 2.3

Розподіл результатів  за методикою К. Томаса

Тип	Середній бал	Кількість осіб
Змагання	8,4	8
Пристосування	9,45	7
Компроміс	9,56	4
Уникнення	9,5	4
Співробітництво	8,23	7

 

Рис. 2.3 Розподіл результатів за методикою К. Томаса

 

Для юнаків найбільш характерними є  змагання – 8 осіб, пристосування – 7 осіб, та співробітництво – 7 осіб. Методики показують особливості поведінки особистості в конфлікті.

Після проведення опитування за обраними методиками отримані дані ми перевірили на наявність кореляційного зв’язку таким чином, що спочатку перевірявся зв’язок між шкалами типів поведінки в конфліктній ситуації за К. Томасом та типами відносин до навколишніх за Т. Лірі; потім ми перевірили наявність зв’язку між типами поведінки в конфліктній ситуації за К. Томасом та основними тенденціями поведінки особистості в реальній групі за                       В. Стефансоном. Це дозволило виявити специфіку прояву поведінки особистості в конфлікті в залежності від особливості рис особистості та обраних нею типів розв’язання та виходу з конфліктної ситуації. Отже зв’язок між шкалами типів поведінки в конфліктній ситуації за К. Томасом та типами відносин до навколишніх за Т. Лірі показав: Існує значимий зв’язок між типом виходу з конфлікту “змагання” та “авторитарністю”, “егоїстичністю”, “агресивністю”, “альтруїстичністю” респондента; між “пристосуванням” та “залежністю”, “альтруїстичністю”; між “компромісом” та “покірливістю”, “дружелюбністю”; між “уникненням” та “егоїстичністю”, “підозрілістю”; між “співробітництвом” та “покірливістю”, “дружелюбністю”, “альтруїстичністю”. Це показує нам взаємозалежність вибору індивідуального стилю поведінки респондента від його особистісних характеристик і якостей.

Перевірка наявності зв’язку між типами поведінки в конфліктній ситуації за К. Томасом та основними тенденціями поведінки особистості в реальній групі за  В. Стефансоном показала, що існує значимий зв’язок між типом виходу з конфлікту “змагання” та “незалежністю”, “нетовариськістю”, “прийняттям боротьби” респондента; між “пристосуванням” та “залежністю”, “уникненням боротьби”; між “компромісом” та “товариськістю”; між “уникненням” та “нетовариськістю”; між “співробітництвом” та  “товариськістю”. Це показує нам взаємозалежність вибору індивідуального стилю поведінки респондента від його інших особистісних характеристик і якостей.

Отже результати дослідження  показали, що респондента з проявами агресивності обирають типи поведінки в конфлікті що призводять до деструктивного вирішення конфліктної ситуації - “змагання” та “авторитарність”, “егоїстичність”, “ нетовариськість”.

Висновки до 2 розділу

Емпірично досліджено особливості поведінки особистості у міжособистісному конфлікті. Існує значимий зв’язок між типом виходу з конфлікту “змагання” та “авторитарністю”, “егоїстичністю”, “агресивністю”, “альтруїстичністю” респондента; між “пристосуванням” та “залежністю”, “альтруїстичністю”; між “компромісом” та “покірливістю”, “дружелюбністю”; між “уникненням” та “егоїстичністю”, “підозрілістю”; між “співробітництвом” та “покірливістю”, “дружелюбністю”, “альтруїстичністю”. Це показує нам взаємозалежність вибору індивідуального стилю поведінки респондента від його особистісних характеристик і якостей.

ВИСНОВКИ

Успіх профілактики й попередження конфліктів визначається рядом передумов: знанням загальних принципів управління в організації та вмінням використовувати їх для аналізу конфліктних ситуацій; рівнем загальнотеоретичних знань про сутність конфлікту, його причини, види й етапи розвитку; глибиною аналізу на теоретичній основі конкретної передконфліктної ситуації, що в кожному окремому випадку виявляється унікальною й потребує особливого комплексу методів і засобів її улагоджування; міра відповідності обраних методів коригування небезпечній ситуації, що виникла, її конкретному змісту; ця відповідність залежить не тільки від глибини теоретичних знань можливих учасників конфлікту, але й від їхнього вміння використати свій досвід та інтуїцію. Існує ряд перешкод, що знижують можливість запобігання конфліктам, направлення їхнього розвитку в конструктивне русло.

Успішна діяльність із запобігання конфлікту може вестися тільки в межах, установлених: 1) психологічними, 2) моральними, 3) правовими вимогами до управління людськими взаєминами. Профілактика конфлікту являє собою вплив на ті соціально-психологічні явища, що можуть стати елементами структури майбутнього конфлікту, а також на його учасників і на використовувані ними ресурси.

Емпірично досліджено особливості поведінки особистості у міжособистісному конфлікті. Дослідження проводилося на вибірці студентів 1 курсу в кількості 30 юнаків, вік досліджуваних – 18-19 років. В дослідженні використовувались методики Т.Лірі, Стефансона, Томаса. За методикою діагностики міжособистих відносин Т. Лірі отримано наступний розподіл результатів. З таблиці 1 та діаграми ми можемо спостерігати кількісний розподіл осіб, що обирають певний тип поведінки в конфлікті. найбільш актуальними при цьому є: авторитарний - 5 осіб, егоїстичний – 4 осіб, агресивний – 5 осіб, дружелюбний – 4 осіб, інші стилі менш проявлені. За методикою діагностики основних тенденцій поведінки в реальній групі і уявлень про себе В. Стефансона можемо спостерігати за результатами – у вибірці спостерігається та сама тенденція – домінують на рівні незалежність – 7 осіб, товариськість - 6 осіб, нетовариськість - 6 осіб, прийняття боротьби - 6 осіб, що показує таку саму тенденцію як і попередня методика. Розподіл результатів за методикою К. Томаса показав, що для юнаків найбільш характерними є змагання –8 осіб, пристосування – 7 осіб, та співробітництво – 7 осіб. Методики показують особливості поведінки особистості в конфлікті.

Існує значимий зв’язок між типом виходу з конфлікту “змагання” та “авторитарністю”, “егоїстичністю”, “агресивністю”, “альтруїстичністю” респондента; між “пристосуванням” та “залежністю”, “альтруїстичністю”; між “компромісом” та “покірливістю”, “дружелюбністю”; між “уникненням” та “егоїстичністю”, “підозрілістю”; між “співробітництвом” та “покірливістю”, “дружелюбністю”, “альтруїстичністю”. Це показує нам взаємозалежність вибору індивідуального стилю поведінки респондента від його особистісних характеристик і якостей.

Отже результати дослідження  показали, що респондента з проявами агресивності обирають типи поведінки  в конфлікті що призводять до деструктивного вирішення конфліктної ситуації - “змагання” та “авторитарність”, “егоїстичність”, “ нетовариськість”. Тобто агресивність особистості сприяє деструкції конфлікту.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гірник А.М. Основи психопедагогіки: Навчальний посібник для ад’юнтів (аспірантів), слухачів ФПК, викладачів вузів, рекомендований Міністерством освіти України / Гірник А.М. – К,: КВГІ, 1996. – 136с.
2. Гришина Н.В. Психология конфликта / Гришина Н.В. – СПб.: Питер, 2001. – 464 с.
3. Громова О.Н. Конфликтология. Курс лекцій / Громова О.Н. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», 2000. – 320 с.
4. Донцов А.И. Психология коллектива (методические проблемы исследования): Учебное пособие / Донцов А.И. – М.: Издательство МГУ, 1984. – 208с.
5. Дмитриев А.В. Конфликтология: Учебное пособие / Дмитриев А.В. – М.: Гардарика, 2000. – 320 с.
6. Дубчак Г.Н. Внутрішньоособистісні конфлікти студентів у період навчання у вузі: Дис. канд. психол. наук: Чернівецький держ. ун-т ім.  
   Ю. Федьковича / Дубчак Г.Н. – Чернівці, 2000. – 226 с.
7. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. 2-е изд., перераб / Емельянов С.М. – СПб.: Питер, 2001. – 400 с.
8. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і злагода.Основи когнітивної теорії конфліктів / Ішмуратов А.Т. – К.,1996. – 384с.
9. Зайцев А.К. Социальный конфлікт / Зайцев А.К. – М.: Academi, 2000. – 464 с.
10. Козер Л. Функции социального конфликта. / Пер. с англ. О.А. Назаровой. – М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2000. – 208 с.
11. Коллектив. Личность. Общение: Словарь социально-психологических понятий / Под ред. Е.С. Кузьмина, В.Е. Семёнова. – Л.: Лениздат, 1987. – 232с.
12. Корнєв М.Н. Соціальна психологія: Підручник / М.Н.Корнєв, А.Б. Коваленко– К., 1995 – 304с.
13. Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний / Леонова А.Б. – М., 1984.– 210с.
14. Пірен М.І. Основи конфліктології: Навчальний посібник / Пірен М.І. – 2-е вид. – К., 1997 – 212с.
15. Психология индивидуальных различий. Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я.Романова. –М: ЧеРо, 2000.–145 с.
16. Основи конфліктології. Навчально-методичний посібник / Укл. Пірен М.І. – К.: КВГІ; 1997. – 92с.
17. Пірен М.І. Основи конфліктології: Навчальний посібник / Пірен М.І. – 2-е вид. – К., 1997 – 212с.
18. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности / Реан А.А. // Психологический журнал. - 1996. - Т. 17. - №5, с. 3-18.
19. Румянцева Т.Г. Понятие агрессивности в современной зарубежной психологии / Румянцева Т.Г. // Вопросы психологии. - 1991. - №1, – С. 81-87.
20. Усманова З.З. Мотивационно-эмоциональная регуляция мишления в конфликтной ситуации взаимодействия / Усманова З.З. // Вопр. психологии. - 1986. -№4. -С. 133.
21. Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого “Я” / Фрейд З. // Психология масс. Самара, 1998. – C.131–185.
22. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. М., 1996. – С. 143

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі.

Текст анкети:

Поставте знак “+”  напроти тих визначень, що відповідають Вашій уяві про себе (якщо немає  повної впевненості, знак “+” не ставте).

	1.	Інші думають про нього приязно
І	2.	Робить враження на навколишніх
	3.	Уміє розпоряджатися, наказувати
	4.	Уміє наполягти на своєму
	5.	Має почуття власної гідності
II	6.	Незалежний
	7.	Здатний сам подбати про себе
	8.	Може виявити байдужність
	9.	Здатний бути суворим
III	10.	Суворий, але справедливий
	11.	Може бути щирим
	12.	Критичний до інших
	13.	Любить поплакатися
IV	14.	Часто сумний
	15.	Здатний виявити недовіру
	16.	Часто розчаровується
	17.	Здатний бути критичним до себе
V	18.	Здатний визнати свою неправоту
	19.	Охоче підкоряється
	20.	Поступливий
	21.	Шляхетний (благородний)
VI	22.	Такий, що захоплюється і схильний до наслідування
	23.	Поважний
	24.	Шукаючий схвалення
	25.	Здатний до співробітництва
VII	26.	Прагне ужитися з іншими
	27.	Дружелюбний, доброзичливий
	28.	Уважний і лагідний
	29.	Делікатний
VIII	30.	Схвалюючий
	31.	Чуйний до закликів про допомогу
	32.	Безкорисливий
	33.	Здатний викликати захоплення
I	34.	Користається повагою в інших
	35.	Має талант керівника
	36.	Любить відповідальність
	37.	Упевнений у собі
II	38.	Самовпевнений і наполегливий
	39.	Діловитий і практичний
	40.	Любить змагатися
	41.	Суворий і крутий, де потрібно
III	42.	Невблаганний, але неупереджений
	43.	Дратівливий
	44.	Відкритий і прямолінійний
	45.	Не терпить, щоб ним командували
IV	46.	Скептичний
	47.	На нього важко справити враження
	48.	Образливий, педантичний
	49.	Легко бентежиться
V	50.	Невпевнений у собі
	51.	Поступливий
	52.	Скромний
	53.	Часто вдається до допомоги інших
VI	54.	Дуже шанує авторитети
	55.	Охоче приймає поради
	56.	Довірливий і прагне радувати інших
	57.	Завжди люб'язний в обходженні
VII	58.	Цінує думку оточуючих
	59.	Товариський і поступливий
	60.	Добросердий
	61.	Добрий, що вселяє впевненість
VIII	62.	Ніжний і м'якосердий
	63.	Любить піклуватися про інших
	64.	Безкорисливий, щедрий
	65.	Любить давати поради
I	66.	Робить враження значимості
	67.	Владно - керівний
	68.	Владний
	69.	Хвалькуватий
II	70.	Гордовитий і самовдоволений
	71.	Думає тільки про себе
	72.	Хитрий і розважливий
	73.	Нетерпимий до помилок інших
III	74.	Своєкорисливий
	75.	Відвертий
	76.	Часто недружелюбний
	77.	Озлоблений
IV	78.	Скаржник
	79.	Ревнивий
	80.	Довго пам'ятає образи
	81.	Схильний до самобичування
V	82.	Сором’язливий
	83.	Безініціативний
	84.	Лагідний
	85.	Залежний, несамостійний
VI	86.	Любить підкорятися
	87.	Надає іншим приймати рішення
	88.	Легко попадає в просак
	89.	Легко попадає під вплив друзів
VII	90.	Готовий довіритися будь-кому
	91.	Прихильний до усіх без розбору
	92.	Усім симпатизує
	93.	Прощає всіх
VIII	94.	Переповнений надмірним співчуттям
	95.	Великодушний і терпимий до недоліків
	96.	Прагне покровительствувати
	97.	Прагне до успіху
I	98.	Очікує захоплення від кожного
	99.	Розпоряджається іншими
	100.	Деспотичний
	101.	Сноб (судить про людей за рангом і статком, а не за особистими якостями)
II	102.	Марнолюбний (тщеславный)
	103.	Егоїстичний
	104.	холодний, черствий
	105.	Уїдливий, глузливий
III	106.	Злісний, жорстокий
	107.	Часто гнівається
	108.	Байдужий
	109.	Злопам'ятний
IV	110.	Проникнутий духом протиріччя
	111.	Упертий
	112.	Недовірливий і підозрілий
	113.	Боязкий
V	114.	Сором’язливий
	115.	Відрізняється надмірною готовністю підкорятися
	116.	М'якотілий
	117.	Майже ніколи нікому не заперечує
VI	118.	Ненав'язливий
	119.	Любить, щоб його опікували
	120.	Надмірно довірливий
	121.	Прагне здобути прихильність кожного
VII	122.	З усіма погоджується
	123.	Завжди дружелюбний
	124.	Усіх любить
	125.	Занадто поблажливий до навколишніх
VIII	126.	Намагається утішити кожного
	127.	Піклується про інших на шкоду  собі
	128.	Псує людей надмірною добротою