Безпечні умови праці державних службовців на робочих місцях, обладнаних комп’ютерною технікою – 2 год

У виробничих приміщеннях на робочих місця із ПК мають забезпечуватись

оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної

вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005–88, СН 4088–86) (табл. 1).

Таблиця 1. Норми мікроклімату для приміщень з ПК

Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ПК мають

відповідати санітарно-гігієнічним нормам №2152–80 (табл. 2).

Таблиця 2. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПК

Штучне освітлення в приміщеннях із робочими місцями, обладнаними ПК має

здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих

та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з

документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення

(крім системи загального освітлення, додатково встановлюються

світильники місцевого освітлення) [3, c. 173].

Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення

документів має становити 300–500 лк, Якщо це неможливо забезпечити

системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве

освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід

встановлювати таким чином, щоб не створювати бликів на поверхні екрана,

а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.

Як джерела світла для штучного освітлення мають застосовуватись

переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого

освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях

допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт.

Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого

освітлення [3, c. 174].

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та

еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ПК, мають

відповідати вимогам СН 3223–85, ГОСТ 12.1.003–83, ГР 2411–81 (табл. 3).

Таблиця 3. Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні

звукового тиску в октавних смугах частот

Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях із ПК (як

у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури,

друкувального пристрою) мають не перевищувати гранично допустимих за

ГОСТ 12.1.045–84, СН 1757–77 (табл. 4).

Таблиця 4. Допустимі параметри електромагнітних випромінювань

електростатичного поля

Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях із ПК

мають відповідати нормативним значенням (ГДР №3206–85, ГДР N4131–86, СНК

5802–91, ГОСТ 12.1.006–84) (табл. 17.4).

Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати

допустимих значень, відповідно до ДСН 3.3.6.042–99.

Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання не повинна

перевищувати допустимих значень, відповідно до СН 4557–88.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані

0,05 м від екрана та корпуса відео термінала при будь-яких положеннях

регулювальних пристроїв не повинна перевищувати ОД бер/год (100

мкР/год).

4. Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочих місць із ПК

Обладнання й організація робочого місця із БДТ мають забезпечувати

відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного

розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру й особливостей

трудової діяльності (ГОСТ 12,2.032–78, ГОСТ22.269–76, ГОСТ 21.889–76)

[3, c. 177].

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання

оптимальної робочої пози.

Робочі місця із ПК слід так розташовувати відносно світлових прорізів,

щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих столів із ПК слід дотримуватись таких відстаней:

між бічними поверхнями БДТ – 1,2 м; від тильної поверхні одного ПК до

екрана іншого – 2,5 м.

Екран ПК має розташовуватися на оптимальній відстані тещ очей

користувача, що становить 600…700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з

урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.

Розташування екрана ПК має забезпечувати зручність зорового

спостереження у вертикальній площині під кутом +30* до нормальної лінії

погляду працюючого.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100…300 мм

від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має

передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим

коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає

змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури в межах 5… 15°.

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних

випромінювань необхідно застосовувати при екранні фільтри, локальні

світлофільтри (засоби індивідуального захисту очей) та інші засоби

захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають

щорічний гігієнічний сертифікат [3, c. 175].

При оснащенні робочого місця із ВДТ лазерним принтером параметри

лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам ДСанПіН

3.3.2.007–98.

5. Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ПК

При організації праці, пов'язаної з використанням ПК, для збереження

здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням І підтримки

працездатності передбачаються внутрішньо змінні регламентовані перерви

для відпочинку [4, c. 220].

Внутрішньозмінні режими праці й відпочинку містять додаткові нетривалі

перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак

стомлення й зниження працездатності.

При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за

основну роботу з ПК слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого

часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися:

·              перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

·              перерви для відпочинку й особистих потреб (згідно із трудовими

нормами);

·              додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням

особливостей трудової діяльності.

За характером трудової діяльності розрізняють три професійні групи,

згідно з діючим класифікатором професій [4, c. 223–224]:

1)              розробники програм інженери-програмісти) виконують роботу переважно

з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну

Інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота

характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним

напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційногонапруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним

навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі

діалогу з ПК у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах

дефіциту часу;

2)              оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу,

пов'язану з обліком інформації, одержаної із ВДТ за попереднім запитом,

або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної

тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи й характеризується

напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням

середнього ступеня та виконується у вільному темпі;

3)              оператор комп'ютерного набору виконує одноманітні за характером

роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими

переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою

швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним

навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з

напруженням зору (фіксація зору переважно на документи),

нервово-емоційним напруженням.

Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та

відпочинку при роботі з ПК при 8-годинній денній робочій зміні в

залежності від характеру праці:

-              для розробників програм із застосуванням ПК слід призначати

регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну

годину роботи за ПК;

-              для операторів із застосуванням ПК слід призначати регламентовані

перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

-              для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані

перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи

за ПК.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати

регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна

перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні

встановлюватися в перші 8 годин робота аналогічно перервам при

8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи,

незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину

тривалістю 15 хвилин.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового

аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих

наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви

використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у Державних

санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними

терміналами електронно-обчислювальних машин ДСаяПІН 3.3.2.007–98 [4,

c. 226].

6. Вимоги до профілактичних медичних оглядів

Працюючі з ПК підлягають обов'язковим медичним оглядам: попереднім – при

влаштуванні на роботу і періодичним – протягом трудової діяльності,

відповідно до наказу МЗ України N45 від 31.03.94 р.

Періодичні методичні огляди мають проводитися раз на два роки комісією в

складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

До складу комісії, що проводить попередні та періодичні медичні огляди,

при необхідності (за наявністю медичних показань), можуть залучатись дооглядів лікарі інших спеціальностей.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ПК мають бути

показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції,

акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому необхідно

враховувати також стан організму в цілому [1, c. 239].

Жінки, що працюють з ВДТ, обов'язково оглядаються акушером-гінекологом